Розділ VI. Фармацевт і науковий прогрес

6.1. Фармацевтичний працівник зобов’язаний підвищувати свій професійний рівень та практичні навички, а також використовувати у своїй діяльності сучасні досягнення фармацевтичної науки та суміжних з нею галузей знань (медицини, хімії, біології, психології, соціології, екології тощо).

6.2. Фармацевтичний працівник повинен сприяти проведенню різних досліджень (медико-фармацевтичних, організаційно-економічних, фармакоекономічних, маркетингових, соціологічних та інших), метою яких є підвищення ефективності та доступності надання населенню фармацевтичної допомоги та які узгоджені з етичним комітетом, а також запобігати проведенню псевдонаукових досліджень, що не відповідають загальновизнаним гуманним принципам, морально-етичним нормам та етнокультурним і релігійним особливостям регіонів, де вони працюють.

6.3. Під час проведення доклінічних, клінічних досліджень ЛЗ, реєстрації, виробництва та їх реалізації фармацевтичний працівник повинен керуватися вимогами міжнародних стандартів (GLP, GCP, GMP, GDP, GPP), рекомендаціями ВООЗ і ММФ, національної законодавчої бази, яка регулює фармацевтичну діяльність.

6.4. Клінічні дослідження нових ЛЗ повинні здійснюватись відповідно до біоетичних принципів, за добровільної згоди пацієнта та у випадку повної доступності інформації про заплановані дослідження.

Під час проведення медико-біологічних досліджень фармацевт повинен гуманно ставитись до піддослідних тварин.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: