Терапії лікарні із можливістю проведення невідкладного ПКВ

1. Положення пацієнта лежачи з піднятою злегка головою (повинне

використовуватися функціональне ліжко).

Хворим на ГІМ для зменшення навантаження на міокард необхідно

обмежити фізичне навантаження, забезпечити повний психологічний спокій, не

дозволяти пацієнту самостійно пересуватись.

2. Проведення оксигенотерапії показане всім пацієнтам із ознаками гострої

серцевої недостатності, за наявності задишки (ЧД > 20/хв.), або при зниженні

показника насичення крові киснем нижче 95% (згідно з результатами

пульсоксиметрії). Інгаляцію зволоженим киснем проводити за допомогою

маски або через носовий катетер зі швидкістю 3-5 л/хв.

3. Забезпечення венозного доступу.

Усім пацієнтам з ГІМ показана катетеризація периферичної вени. Венозний

доступ проводиться шляхом виконання стандартної процедури венозної пункції

з дотриманням заходів асептики/антисептики катетером для внутрішньовенної

пункції, який ретельно фіксується пов’язкою.

У разі розвитку тяжкої серцевої недостатності (III-IV по Кілліпу),

життєзагрожуючих порушень ритму, реанімаційних заходів (під час

надходження в стаціонар або на догоспітальному етапі) та за необхідності

визначення центрального венозного тиску доцільне встановлення центрального

венозного катетеру. Катетер встановлюється за методикою Сельдінгера з

дотриманням заходів асептики/антисептики та ретельною фіксацією до шкіри.

Слайд13

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: