Структура екзаменаційного білету.

Екзаменаційний білет включає три види завдань.

I. Тестове завдання (максимальна кількість балів – 20).

II. Теоретичне питання (максимальна кількість балів – 30).

III. Професійно-орієнтоване завдання (звіт за лабораторне заняття) (максимальна кількість балів – 50).

питання до екзамену

1. Поняття про психологічну корекцію. Мета і завдання психокорекції.

2. Принципи психокорекційної роботи. Види психокорекції. Основні елементи психокорекційної ситуації.

3. Форми корекційного впливу. Врахування характеру психологічних проблем, віку та особистісних якостей при виборі форми психокорекційного впливу.

4. Основні етапи психокорекції.

5. Особливості проведення психологічного обстеження з метою планування та визначення завдань корекції. Методи отримання психологічної інформації.

6. Принципи побудови спілкування психолога з клієнтом.

7. Роль невербальних засобів спілкування в одержанні інформації, встановленні контакту та здійсненні впливу.

8. Психологічний простір. Робота з просторовим та фізичним контекстом. Тренінг техніки приєднання.

9. Поняття про особистісні деструкції.

10. Особистісна проблема у спілкуванні як об’єкт психологічної корекції.

11. Поняття про психологічні захисти. Логіка дії несвідомого.

12. Проблеми феноменологічного підходу у психокорекційній практиці.

13. Особливості процесуальної діагностики у ході психокорекції.

14. Відмінності у поняттях «практична психологія» і «психологічна практика».

15. Відмінності у поняттях «психокорекція», «психологічне консультування», «психотерапія». Визначення поняття «психологічна корекція».

16. Особливості і відмінності психокорекційного, психотерапевтичного і виховного впливів.

17. Етичні проблеми в психокорекції. Вимоги до психолога, що здійснює психокорекційний вплив.

18. Природа психічних явищ, які підлягають психокорекції. Спрямованість психокорекційного впливу.

19. Прояв особистісних деструкцій у різних сферах стосунків.

20. Принципи складання психокорекційних програм.

21. Види психокорекційних програм. Основні блоки психокорекційного комплексу. Вимоги до складання психокорекційних програм.

22. Фактори, що визначають ефективність психокорекції. Інтенсивність психокорекційних заходів та їх тривалість у часі.

23. Сім’я як об’єкт психокорекційного впливу.

24. Методики корекції дитячо-батьківських та сімейних стосунків.

25. Класичний психоаналітичний підхід З. Фройда до проблем психокорекції. Структура особистості та проблема свідомого і несвідомого у психоаналізі. Витіснення та опір. Утворення симптомів внаслідок невдалого витіснення. Психологічний матеріал для психоаналізу.

26. Індивідуальний підхід до психокорекції А. Адлера. Телеологічна детермінація поведінки. Помилкові апперцептивні схеми. Почуття неповноцінності і комплекс неповноцінності. Гіперкомпенсація комплексу неповноцінності на некорисному боці життя.

27. Аналітичний підхід до психокорекції К. Г. Юнга. Принцип ентропії та принцип еквівалентності. Проблема однобічності розвитку особистості. Утворення комплексу як опозиції свідомості.

28. Клієнт-центрований підхід К. Роджерса. Поле досвіду. Проблема Я-реального та Я-ідеального. Тенденція до само актуалізації. Особливі вимоги до психолога.

29. Логотерапія В. Франка. Проблема смислу життя. Проблема свободи волі. Воля до смислу.

30. Екзистенційний напрямок психокорекції. Проблема автентичної поведінки. Проблема само актуалізації. Особливі вимоги до психолога.

31. Раціонально-емотивна терапія А. Елліса.

32. Когнітивний підхід А. Бека.

33. Реальнісна терапія У. Глассера.

34. Гештальт-терапія Ф. Перлза.

35. Мета психокорекції у глибиннопсихолоігчних теоріях З. Фройда, А. Адлера, К.Г. Юнга. Спільне та відмінне.

36. Структура особистості у транзакційному аналізі. Поняття про прогладжування. Вимагацькі почуття. Поняття про психологічні ігри та життєвий сценарій. Заборони та рішення.

37. Особливості процесуальної діагностики в груповій психокорекції.

38. Поняття про групову динаміку як фактор психокорекції.

39. Результативність групового психокорекційного процесу.

40. Методичні вимоги, спільні для учасників і керівника психокорекційної групи.

41. Методичні положення, обов’язкові для керівника психокорекційної групи.

42. Характерні особливості психокорекційного процесу в групах різної теоретичної інтерпретації.

43. Проведення групової роботи з дітьми різних вікових груп та дорослими.

44. Основні психологічні механізми корекційного впливу гри.

45. Взаємозв’язок психодинамічної теорії АСПН з іншими теоріями. Гештальт-модель психокорекційної групи. Модель групи, центрованої на клієнті.

46. Характерні особливості психокорекційного процесу в групі АСПН.

47. Закономірності динаміки індивідуально-особистісних і групових змін у процесі АСПН. Результативність психокорекційного процесу у групі АСПН.

48. Ігротерапія як метод практичної корекції. Мета корекційного впливу в ігротерапії.

49. Арттерапія як метод практичної корекції. Характеристика методу арттерапії. Види артотерапії: музикотерапія, танцювальна терапія.

50. Психодрама як метод групової психокорекції.

51. Специфіка групової форми психокорекції.

52. Особливості комплектації груп: віковий і статевий склад групи; професійний склад групи; частота і тривалість зустрічей.

53. Групова динаміка: задачі і норми групи; структура групи і лідерства; згуртованість групи; групова напруга; фази розвитку групи.

54. Види корекційних груп: групи соціально-психологічного тренінгу; групи зустрічей; гештальтгрупи; тілесно-орієнтовані групи.

55. Групова дискусія як метод групової роботи.

56. Принципи функціонування групи АСПН.

57. Методичні вимоги, спільні для учасників і керівника АСПН.

58. Методичні положення, обов’язкові для керівника групи АСПН.

59. Фактори, що сприяють інтеграції групи.

60. Вимоги до професійних та особистісних якостей керівника групи АСПН.

61. Групова динаміка в групі АСПН. Роль групової динаміки у процесі психодіагностики в АСПН. Поняття про позитивну дезінтеграцію та вторинну інтеграцію.

62. Використання малюнкових технік у психодіагностиці. Психодіагностична сутність психомалюнку.

63. Особливості використання малюнків у груповій психокорекції.

64. Феноменологічний підхід до аналізу психомалюнків.

65. Теоретичні передумови психоаналітичного розуміння психомалюнків.

66. Психомалюнок і сновидіння. Спільність символіки міфів, казок і психомалюнків.

67. Символіка психомалюнків.

68. Вибір тематики комплексу психомалюнків.

69. Сутність психокорекційного діалогу та його роль у роботі з малюнковими методиками.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: