Основні різновиди парламентського контролю

Аналіз питань реалізації Верховною Радою України встановлених у Конституції України та законах контрольних повноважень показує, що в залежності від суб'єктів, які уповноважені на здійснення парламентського контролю, необхідно розрізняти:

а) контроль, що здійснюється загальним суб'єктом – парламентом в цілому;

б) контроль, який здійснюється спеціальними суб'єктами – парламентськими комітетами, тимчасовими комісіями, депутатами, спеціалізованими органами, що утворюються парламентом для здійснення функції контролю – Рахунковою палатою, Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини тощо.

В залежності від мети, завдань, спрямованості контролю, що здійснюється уповноваженим суб’єктом, часу його здійснення та інших факторів, парламентський контроль виступає у певних різновидах.

Як і будь-який інший вид державного контролю, парламентський контроль можна підрозділяти на технічний і аналітичний.

Технічний контроль – це перевірка шляхом моніторингу дотримання вимог і термінів виконання норм законодавства.

Наприклад: чи своєчасно надані відповіді народним депутатам, комітетам парламенту на їхні запити суб’єктами, яким вони адресовані, чи своєчасно надані відповіді фізичним або юридичним особам на їхні звернення, чи розроблені і подані у встановлений термін до парламенту або уряду законопроекти, проекти положень, чи застосовані визначені у законодавстві заходи до підконтрольних суб'єктів, які допустили порушення тощо.

Аналітичний контроль, це такий контроль, завданням якого є проведення систематичного і комплексного аналізу й узагальненої оцінки стану виконання вимог, визначених у законах і постановах, прийнятих Верховною Радою, всіма підконтрольними парламентові суб'єктами.

Цей контроль здійснюється Верховною Радою України протягом усього періоду дії прийнятих нею законів і постанов. Іншими словами, аналітичний контроль дає відповідь на ряд питань: чи виконуються акти і доручення парламенту України по суті й у встановлені терміни; ким і з якої причини затримується їхнє виконання в повному обсязі.

В залежності від мети і часу здійснення контролю можна виділяти попередній, поточний, наступний парламентський контроль.

Попередній парламентський контроль здійснюється на стадії розробки проектів законів України, проекту державного бюджету України, інших нормативних актів, міжнародних договорів України, розробки загальнодержавних програм та інших документів, що стосуються питань внутрішньої і зовнішньої політики України, її соціально-культурного розвитку, фінансів і економіки України. Метою цього різновиду контролю є перевірка обґрунтувань доцільності прийняття пропонованого нормативно-правового акта, документа, його узгодженості із чинним законодавством, аналіз обґрунтованості економічних розрахунків і соціальних результатів їх прийняття і запровадження, пошук можливостей їх подальшого вдосконалення. Попередній контроль проводиться парламентом, коли нормативно-правовий акт знаходиться на стадії розробки тобто до початку процесу його прийняття та реалізації. Отже, він має важливе значення як превентивний захід для попередження порушень законодавства.

Поточний контроль здійснюється в процесі виконання законів України та інших, прийнятих парламентом актів, у різних сферах суспільного і державного життя. Так, в бюджетно-фінансовій сфері здійснюється контроль щодо реалізації прогнозних і планових показників, що закріплені в Державному бюджеті України, загальнодержавних програмах соціально-економічного розвитку України. Метою парламентського контролю у бюджетно-фінансовій сфері є досягнення найбільш раціонального використання фінансових ресурсів і майна та виявлення додаткових можливостей щодо збільшення доходів та зменшення витрат Державного бюджету України та інших загальнодержавних цільових фондів.

Парламент здійснює контроль за виконанням законів у сфері дотримання конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також у всіх інших підконтрольних йому сферах суспільних відносин.

Поточний контроль, на відміну від попереднього контролю, має більш широку сферу застосування. Цей різновид контролю застосовується щодо всіх органів державної влади та управління, органів місцевого самоврядування, щодо міністерств і відомств, щодо підприємств та інших організацій господарювання. З метою досягнення найбільшої ефективності поточний контроль здійснюється систематично, щоденно шляхом подання депутатських запитів, проведення години запитань та "Днів уряду", розгляду поточної оперативної інформації щодо виконання показників Державного бюджету України, проведення слухань з різних питань тощо.

Наступний парламентський контроль здійснюється за наслідками проведеної діяльності, при розгляді і затвердженні звітів, аналізі виконання завдань та доручень. Розглядуваний різновид контролю полягає у перевірці правильності застосування та виконання законів України, у розгляді і обговоренні Звіту про виконання Державного бюджету України, загальнодержавних програм соціально-економічного розвитку України, у заслуховуванні і обговоренні доповіді Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про стан дотримання і захисту прав і свобод людини в Україні тощо. Метою цього різновиду парламентського контролю є встановлення порушень та притягнення винних до відповідальності.

Аналіз попереднього, поточного та наступного різновидів парламентського контролю показує, що всі вони знаходяться у тісному взаємозв'язку та взаємодоповнюють один одного у процесі реалізації повноважень Верховної Ради України у сфері парламентського контролю.

Попередній контроль забезпечує перевірку на етапі підготовки до прийняття певного нормативно-правового акту, документу, поточний контроль застосовується для виявлення порушень в процесі його виконання, наступний контроль здійснюється з метою виявлення порушень, які мали місце у результатах діяльності підконтрольних суб'єктів і які не були встановлені у процесі попереднього та поточного контролю.

За формою можна розрізняти абстрактний і конкретний парламентський контроль.

Абстрактний парламентський контроль передбачає, що питання про відповідність певного нормативно-правового акту Конституції і законам України розглядається поза конкретних обставин його застосування. Здійснюючи абстрактний контроль, парламент може звернутися до Конституційного Суду України з питання щодо відповідності певного нормативно-правового акту Конституції України, а також достроково припинити повноваження органу, який видав акт, що за висновком Конституційного Суду не відповідає конституції та законам України. Абстрактний парламентський контроль може бути як попереднім так і наступним.

Так, здійснюючи абстрактний парламентський контроль, Верховна Рада України, відповідно до п. 28 ст. 85 Конституції України вправі достроково припинити повноваження Верховної Ради Автономної Республіки Крим за наявності висновку Конституційного Суду України про порушення нею Конституції України або законів України. Згідно із ст. 150 Конституції України, ст. 13, ст. 40 Закону України "Про Конституційний Суд України" Верховна Рада України може звернутися із поданням до Конституційного Суду України стосовно відповідності Конституції України актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

Конкретний парламентський контроль пов'язаний з обставинами, що виникають у процесі застосування певного правового акту. У процесі здійснення такого контролю виявляються порушення, що мали місце в результаті реалізації Конституції, законів України, інших нормативно-правових актів. Отже, конкретний парламентський контроль може бути лише наступним.

В науковій літературі виділяють прямий і непрямий парламентський контроль.

Прямий парламентський контроль це такий контроль, який здійснюється Верховною Радою України, яка реалізує контрольну функцію безпосередньо, на підставі Конституції і законів України, в межах власної компетенції. Такий контроль вона вправі здійснювати безпосередньо щодо будь-яких підконтрольних суб'єктів.

Так, прямий (безпосередній) контроль Український парламент здійснює за мірою забезпечення конституційних прав, свобод та обов'язків людини і громадянина; за діяльністю Кабінету Міністрів України, Генерального прокурора України, інших державних органів та посадових осіб, які обираються, призначаються, затверджуються Верховною Радою України або на призначення яких потрібна її згода; за фінансово-економічною діяльністю держави.

Відповідно до законодавства, парламентський контроль за додержанням і захистом прав і свобод людини і громадянина в Україні здійснюється Верховною Радою України безпосередньо та через Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, через діяльність народних депутатів України, комітети парламенту, парламентські слідчі комісії. Отже, у цій сфері може застосовуватися як прямий так і не прямий парламентський контроль.

– Парламентський контроль за діяльністю Кабінету Міністрів України здійснюється при:

– розгляді та прийнятті рішення щодо схвалення Програми діяльності Кабінету Міністрів України;

– затвердженні загальнодержавних програм економічного, науково технічного, соціального, національно-культурного розвитку, охорони довкілля;

– обговоренні щорічних та позачергових звітів Кабінету Міністрів України;

– обговоренні звітів членів Кабінету Міністрів України за вимогою комітету Верховної Ради України або не менше 1/5 частини народних депутатів від конституційного складу парламенту;

– розгляді питання про відповідальність Кабінету міністрів України та прийнятті резолюції недовіри Кабінету Міністрів України;

– обговоренні проекту закону про Державний бюджет України; тощо.

Контрольна функція парламенту щодо діяльності інших державних органів та посадових осіб, які обираються, призначаються, затверджуються Верховною Радою України або на призначення яких потрібна її згода здійснюється при: обговоренні звітів та інформацій вказаних посадових осіб; висловленні довіри (недовіри) Генеральному прокуророві України, надання згоди на призначення та звільнення посадових осіб, визначених у статті 85 Конституції України тощо.

Парламентський контроль щодо фінансово-економічної діяльності держави здійснюється безпосередньо Верховною Радою України стосовно всіх етапів бюджетного процесу; шляхом затвердження переліку об'єктів права державної власності, які не підлягають приватизації, визнання правових засад вилучення об'єктів права приватної власності; через Рахункову палату, яка діє на підставі Закону тощо.

Непрямий парламентський контроль з боку Верховної Ради України здійснюється стосовно діяльності судів та правоохоронних органів при призначенні парламентом шести суддів Конституційного Суду України, при обранні суддів в системі судів загальної юрисдикції та спеціалізованих судів, при наданні згоди Верховної Ради України на затримання чи арешт судді, при призначенні трьох членів Вищої ради юстиції і т. ін.

Практичне значення у дослідженні реалізації Верховною Радою України функції контролю, має проведення розгляду її контрольної діяльності на основі аналізу співвідношення контрольних повноважень парламенту з нормами права, які визначають обсяг таких повноважень і регламентують форми і порядок їх реалізації. Аналіз повноважень парламенту у галузі контролю та норм права, що містять вказівку про обов'язковість контролю з боку парламенту та норм права, які регламентують контроль за ініціативою суб'єкта парламентського контролю, їхнього співвідношення між собою дає підстави для висновку про те, що практичне значення має виділення таких різновидів парламентського контролю, як:

а) Обов'язковий парламентський контроль, тобто такий, який визначений в нормі права як обов'язковий і який здійснюється у межах Конституції, законів України, Регламенту Верховної Ради України, Постанов парламенту;

б) Ініціативний парламентський контроль, тобто такий, який, згідно із Конституцією та законами України, здійснюється лише з ініціативи суб'єкта парламентського контролю.

До обов'язкового парламентського контролю належать зокрема:

– Затвердження Державного бюджету України та внесення змін до нього; контроль за виконанням Державного бюджету України, прийняття рішень щодо звіту про його виконання (п. 4 ст. 85, ст. 97, ст. 98 Конституції України, Регламент Верховної Ради України);

– Розгляд і прийняття рішення щодо схвалення Програми діяльності Кабінету Міністрів України (п.11 ст. 85 Конституції України, Регламент Верховної Ради України);

– Парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина (п. 17 ст. 85, ст.101 Конституції України, Закон України "Про уповноваженого Верховної Ради України з прав людини");

– Здійснення контролю за діяльністю Кабінету Міністрів України (п. 13 ст. 85 Конституції України, Регламент Верховної Ради України)та ін.

Ініціативний парламентський контроль, включає, зокрема:

– Усунення Президента України з поста в порядку особливої процедури (імпічменту) (п.10 ст. 85, ст. 111 Конституції України, Регламент Верховної Ради України);

– Дострокове припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим за наявності висновку Конституційного Суду України про порушення нею Конституції України або законів України (п. 28 ст. 85 Конституції України, Регламент Верховної Ради України);

– Розгляд питання про відповідальність Кабінету Міністрів України, прийняття резолюції недовіри урядові України (ст. 87 Конституції України, Регламент Верховної Ради України) та ін.

Теорія і практика діяльності парламентів у сфері здійснення контрольної функції свідчить про необхідність проведення розмежування парламентського контролю на внутрішній та зовнішній.

Виділення внутрішнього і зовнішнього різновидів парламентського контролю доцільно проводити виходячи із організаційного взаємозв'язку між підконтрольним суб'єктом та суб'єктом, який уповноважений здійснювати контроль.

Зовнішнім парламентським контролем є контроль, який здійснюється Верховною Радою України у межах її повноважень за діяльністю органів державної влади, різних державних органів і структур, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Внутрішнім парламентським контролем є такий контроль парламенту, який здійснюється ним стосовно діяльності народних депутатів України, органів і структурних підрозділів Верховної Ради України, її голови, першого заступника та заступника голови Верховної Ради, інших посадових осіб, комітетів та комісій парламенту.

Законодавча регламентація внутрішнього і зовнішнього парламентського контролю має певні особливості.

Повноваження Верховної Ради України в галузі парламентського контролю визначені в Конституції України та законах. Найбільш концентровано вони сформульовані в розділі IV Конституції, де визначено коло підконтрольних Верховній Раді суб'єктів, межі та основні напрямки і форми здійснення зовнішнього парламентського контролю, а також у інших розділах Конституції. Це становить вищий рівень законодавчої регламентації повноважень Верховної Ради в галузі зовнішнього парламентського контролю.

Більш детально ці питання на основі Конституції регламентуються у законах України. Отже, другий рівень регламентації повноважень в галузі парламентського контролю, який здійснюється на рівні закону, встановлює процедуру реалізації повноважень, що сформульовані в Конституції України.

Певною відмінністю характеризується регламентація внутрішнього парламентського контролю. Стосовно цього виду контролю, то Верховна Рада, згідно із законодавством, самостійно визначає зміст цих повноважень шляхом ухвалення відповідних законів України, що випливає із змісту п. 21 ч. І ст. 92 Конституції України, а також прийняття на їх основі інших нормативно-правових актів з цих питань. Згідно із ст. 92 ч. 1 п.21 "виключно законами України визначаються організація і порядок діяльності Верховної Ради України, статус народних депутатів України". Питання щодо здійснення внутрішнього парламентського контролю регулюються,на основі Конституції, Законом „Про Регламент Верховної Ради України”, що є нормативно-процесуальним актом, а також іншими відповідними законами.

Таким чином, відмінність у регламентації внутрішнього від зовнішнього парламентського контролю полягає в тому, що в цьому випадку парламент може самостійно визначати обсяг і зміст своїх контрольних повноважень шляхом прийняття відповідного закону або іншого правового акту.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: