Порядок виконання роботи

Розв’язок завдання з аналізу кожної конкретної ситуації слід робити в наступній послідовності:

1. Згідно умов отриманого завдання схематично зобразити родовище нафти і газу на листі паперу.

2. Згідно отриманого завдання студент повинен встановити до якого типу областей належать родовища. Тобто в яких зонах сформовані в складчастих, платформних чи перехідних областях.

3. Наступним кроком є виділити тип родовища, тип покладів, тип пастки, тип резервуару. Встановити чим представленні породи-колектори і породи-покришки.

4. Коли немає можливості встановити тип області, тип порід колекторів і флюїдоупорів то слід скористатися довідниками.

11.4 Оформлення звіт

Звіт про виконану роботу повинен містити графічну модель родовища нафти чи газу, який викреслений на стандартних листах (А4 210х297 мм). На рисунку повинна бути показана схематична структурна карта покрівлі одного з продуктивних горизонтів і геологічний профіль (розріз), що зображений в найбільш інформативному напрямку. Мати опис родовища, покладів, пасток, резервуару, порід-колекторів і порід-покришок.

11.5 Контрольні запитання

1. Що таке родовище нафти і газу?

2. Які виділяють типи родовищ?

3. Як поділяють родовища за фазовим станом?

4. Які групи родовищ виділяють в складчастих областях?

5. Які групи родовищ в платформних областях?

Додатки

Додаток А

Бітумінозні текстури

Додаток Б

Додаток Г

Варіанти конкретних ситуацій.

Створити графічні моделі пасток нафти і газу і визначити їх тип за такими умовами (номер варіанту видається викладачем індивідуально для кожного студента):

Варіант 1

1. Розріз симетричної антикліналі, витягнутої в широтному напрямку, складений теригенними відкладами, серед яких спостерігається пласт пісковику, обмежений непроникними породами.

2. Пастка прискидова, пов’язана з пластом вапняку, що моноклінально падає на північ під кутом 30⁰. Флюїдоупори – аргіліти.

3. Вапняковий пласт – колектор екранується соляним штоком і обмежений непроникними породами.

4. Добре проникний алевролітовий горизонт, що падає моноклінально на південний захід під кутом 10⁰ залягає серед глинистих порід і догори по підняттю зменшується в товщині до нуля.

5. Пастка приурочена до ерозійного виступу, який складений вапняками і перекритий глинами.

Варіант 2

1. Пастка приурочена до симетричної брахіантикліналі з крутішим північним крилом. Колектор-вапняковий пласт, флюїдоупори – аргіліти.

2. Пласт пісковику, який моноклінально падає на схід під кутом 25⁰, ускладнений підкидом і екранується глинами.

3. Пласт алевроліту моноклінально падає на південний схід, зрізаний поверхнею стратиграфічної незгідності і перекритий аргілітами.

4. Пастка пов’язана з горизонтом пісковику, який розвинутий на північно-західній перикліналі складки і виклинюється догори по підняттю.

5. Пастка пов’язана з одиничним рифовим масивом, що перекритий аргілітами.

Варіант 3

1. У розрізі симетричного куполоподібного підняття є пласт алевроліту, який перекритий і підстелений глинистими породами.

2. Пласт пісковику моноклінально падає в північному напрямку і ускладнений скидом та екранується аргілітами.

3. Вапняковий пласт-колектор залягає моноклінально, падає на північний схід під кутом 15⁰, зрізаний поверхнею незгідності і перекритий глинистою товщею.

4. Пастка приурочена до південно-західного крила складки, де горизонт пісковику догори по підняттю заміщується глинами.

5. Пастка утворена в структурному виступі фундаменту, що перекривається пластом солі.

Варіант 4

1. Пласт пісковику, перекритий та підстелений глинистими породами зім’ятий в асиметричну антикліналь з похилим північним крилом.

2. Алевролітовий пласт–колектор, який знаходиться серед аргілітів, моноклінально падає на захід під кутом 30⁰ і порушений підкидом, по якому контактує з сіллю.

3. Поверхня стратиграфічної незгідності зрізає пласт-колектор, складений вапняком, на одній із перикліналей складки. Флюїдоупори представлені аргілітами.

4. Пастка приурочена до горизонту пісковику, що моноклінально падає на північний схід виклинюється догори по підняттю і обмежений глинами.

5. Пастка приурочена до ерозійного виступу, який складений перешаруванням теригенних порід і перекритий глинистими породами.

Варіант 5

1. Пастка приурочена до симетричної брахіантиклінальної складки субмеридіанного простягання. Колектор – пласт вапняку. Флюїдоупори – глинисті породи.

2. Пласт пісковику моноклінально падає на схід під кутом 35⁰, ускладнений скидом і екранується аргілітами.

3. Пласт пісковику, що моноклінально падає на північний схід під кутом 10⁰, зрізаний поверхнею стратиграфічної незгідності і перекритий глинами.

4. На південно-західній перикліналі складки прослідковується алевролітовий горизонт, який догори по підняттю заміщується непроникними породами.

5. Масивна пастка сформувалася у виступі складчастого фундаменту.

Варіант 6

1. В розрізі брахіантиклінальної складки з крутішим східним крилом виділяється проникний алевролітовий пласт, обмежений непроникними породами.

2. Вапняковий пласт-колектор залягає моноклінально, падає в північному напрямку під кутом 40⁰ і ускладнений підкидом. Екранувальні породи – глини.

3. Пастка пов’язана з пластом проникного вапняку, що моноклінально падає на північний захід і зрізаний поверхнею розмиву; флюїдоупори – аргіліти.

4. На південно-східному крилі складки серед глинистих порід поширений пласт пісковику, що виклинюється до склепіння.

5. Пастка приурочена до ланцюжка рифових масивів, що перекриті глинами.

Варіант 7

1. Куполоподібне підняття має асиметричну будову. Колектор – пласт пісковику, флюїдоупор – аргіліт.

2. Пастка прискидова і пов’язана з алевролітовим горизонтом, що моноклінально падає на захід. Екранувальні породи–аргіліти. Кути падіння порід 35⁰.

3. Склепіння брахіантикліналі, в розрізі якої вапняковий пласт-колектор розміщений між аргілітами, зрізане ерозією. Над поверхнею незгідності залягають глини.

4. Горизонт пісковику, який моноклінально падає на південь, догори по підняттю переходить в глини.

5. Пастка масивного типу, виявлена в корі вивітрювання фундаменту, яка перекривається аргілітами.

Варіант 8

1. Пласт пісковику, що обмежується аргілітами, зім’ятий в брахіантикліналь з крутішим західним крилом.

2. Моноклінальний пласт-колектор (вапняк) падає в південному напрямку, ускладнений підкидом і екранується глинистими породами.

3. Пластовий природний резервуар, у складі якого серед глин виділяється алевролітовий горизонт, що моноклінально падає на південний захід під кутом 12⁰, зрізаний поверхнею незгідності і перекритий товщею непроникних порід.

4. Пастка знаходиться на південно-східній перикліналі складки і приурочена до пласта пісковику, який виклинюється догори по підняттю і обмежений глинами.

5. Ерозійний виступ складений вапняково-доломітовою товщею порід і перекритий соляною товщею.

Варіант 9

1. Комплекс осадових порід в складі пласта-колектору вапняку та непроникних порід, що перекривають його, утворюють плікативну складку у вигляді лінійно витягнутої антикліналі з крутішим північним крилом.

2. Проникний пласт вапняку моноклінально падає на захід під кутом 30⁰ і порушений розривною дислокацією типу скид. Екранувальні породи – глини.

3. Пастка пов’язана з пластом пісковику, який знаходиться серед аргілітів та екранується соляним куполом.

4. Пласт алевроліту моноклінально падає на північ під кутом 15⁰ догори по підняттю зменшується в товщині до нуля і перекритий глинами.

5. Пастка приурочена до масивного пласта вапняку, який зрізаний поверхнею стратиграфічного незгідності і обмежений глинами.

Варіант 10

1. Пастка приурочена до куполоподібного підняття. Колектор – пласт алевроліту, флюїдоупори – аргіліти.

2. Пласт пісковику моноклінально падаючий на південь під кутом 35⁰ ускладнений скидом і екранується глинами.

3. Вапняковий пласт-колектор, що моноклінально падає на південний схід під кутом 15⁰ перекритий непроникними породами і екранується глинами по поверхні стратиграфічної незгідності.

4. Горизонт пісковику, який прослідковується серед глин на північно-західному крилі складки, виклинюється до склепіння.

5. Пастка масивного типу, приурочена до групи рифових забудов перекритих аргілітами.

Варіант 11

1. У розрізі симетричної антиклінальної складки є проникний пласт вапняку, який знаходиться серед непроникних порід.

2. Пастка пов’язана з підкидом на монокліналі. Колектор – пласт алевроліту, який падає на північ під кутом 40⁰. Флюїдоупор – глинисті породи.

3. Ерозійна поверхня ускладнює склепіння антиклінальної складки, в будові якої бере участь пласт пісковику, що перекритий і підстелений аргілітами.

4. Пласт пісковику моноклінально падає на захід під кутом 10⁰ змінюється по товщині і догори по підняттю повністю виклинюється.

5. Пастка утворена структурним виступом, який перекритий непроникними породами.

Варіант 12

1. У складі природного резервуару виділяється пласт пісковику, який обмежений глинистими породами. Частина цього природного резервуару зім’ята в асиметричну брахіантикліналь з похилішим північним крилом.

2. Вапняковий пласт-колектор залягає моноклінально з падінням на схід під кутом 35⁰ ускладнений криволінійним скидом. Екранувальні породи – аргіліти.

3. В будові пастки бере участь пласт пісковику, який моноклінально падає в північно-західному напрямку і зрізаний поверхнею стратиграфічного незгідності.

4. На південно-східній перикліналі простежується проникний горизонт алевроліту, що виклинюється до склепіння і обмежується глинистими породами.

5. Пастка утворена в ерозійному виступі, що перекривається непроникними породами.

Варіант 13

1. У комплексі непроникних порід міститься вапняковий пласт-колектор. Ці породи утворюють куполоподібне асиметричне підняття.

2. Пастка утворена підкидом на монокліналі. Колектор - пласт пісковику, який падає на захід під кутом 30 градусів. Флюїдоупори – аргіліти.

3. У периклінальній частині складки простежується пласт алевроліту, який обмежений глинами і зрізаний ерозією.

4. Догори товщина піщаного горизонту, який залягає моноклінально під кутом 15⁰, зменшується до нуля в напрямку підйому. Вмісні породи – аргіліти.

5. Пастка неправильної форми утворена одиничним рифом серед глинистих порід.

Варіант 14

1. Пастка приурочена до витягнутої антикліналі з крутішим східним крилом. Колектор – пласт пісковику, флюїдоупори – глинисті породи.

2. Проникний пласт алевроліту моноклінально падає в південному напрямку під кутом 45⁰ і ускладнений скидом. Екранувальні породи – аргіліти.

3. Вапняковий пласт-колектор, який моноклінально падає на південний захід під кутом 12⁰ зрізаний ерозією. Колектор перекривають і підстелюють непроникні породи.

4. В межах північно-східного крила брахіантикліналі серед глинистих порід поширений горизонт пісковику, який до склепіння зникає.

5. Пастка приурочена до куполовидної складки, ускладненої двома паралельними тектонічними порушеннями типу скид. Покришка – глинисті породи.

Варіант 15

1. Розріз симетричної брахіантикліналі широтного простягання складений теригенними породами, серед яких є добре проникний пласт алевроліту, обмежений непроникними породами.

2. Пастка пов’язана з підкидом, який зрізує пласт вапняку, що моноклінально падає на схід під кутом 25⁰.

3. Пастка неправильної форми приурочена до ділянки добре проникного пісковика серед глинистих порід, що залягають моноклінально.

4. Горизонт пісковика, який моноклінально падає на північний захід під кутом 13⁰, догори по підняттю заміщується глинами.

5. Пастка утворена в структурному виступі, який складений вапняками і перекритий глинами.

Додаток Д

ВАРІАНТИ КОНКРЕТНИХ СИТУАЦІЙ.

Створити графічні моделі покладів нафти і газу і визначити їх тип за такими умовами (номер варіанту видається викладачем індивідуально для кожного студента):

Варіант 1

1. Поклад нафти з газоконденсатною шапкою приурочений до пісковику у склепінні лінійно витягнутої антикліналі з більш крутим південно-західним крилом. Вміщуючі продуктивний пласт породи – глини.

2. Моноклінальний пласт вапняку падає під кутом 20⁰ в північно-західному напрямку, порушений скидом і містить газонафтовий поклад. Екрануючі породи – сіль.

3. Нафтогазоконденсатний поклад пов’язаний з моноклінально падаючим на захід під кутом 15⁰ алевролітовим пластом, що виклинюється вгору по підняттю. Флюїдоупорами є глинисті породи.

4. На північному крилі брахіантиклінальної складки знаходиться газоконденсатний поклад з нафтовою облямівкою. Продуктивний горизонт тут зрізаний поверхнею стратиграфічного неузгодження. Колектор – пісковик, флюїдоупори – аргіліти.

5. Центральний блок розбитої підкидами брахіантиклінальної складки субширотного простягання обводнений. До периклінальних блоків приурочені пластові поклади нафти. Колектор – пісковик, покришка – глини.

Варіант 2

1. В симетричній лінійно витягнутій в субширотному напрямку антиклінальній складці виявлено газовий поклад з нафтовою облямівкою. Колектором служить алевролітовий пласт, перекритий і підстелений глинами.

2. Газоконденсатний поклад прискидовий і знаходиться на південно-східному крилі брахіантикліналі. Продуктивний горизонт складений вапняковим пластом. Флюїдоупорами служать аргіліти.

3. В гору по підняттю пласт пісковика фаціально заміщується глинами і моноклінально падає в північному напрямку під кутом 23⁰. Пласт утримує пластовий поклад з газоконденсатною шапкою.

4. Поклад нафти приурочений до моноклінально падаючого на північний захід під кутом 18⁰ горизонту пісковику, який зрізаний поверхнею розмиву. Перекривають і підстеляють пласт пісковику глинисті породи.

5. В ерозійному виступі, який складений вапняково-доломітовою товщею порід, виявлено масивний нафтогазоконденсатний поклад. Покришкою служать глинисті породи.

Варіант 3

1. Газоконденсатний поклад з нафтовою облямівкою приурочений до асиметричної брахіантикліналі з більш крутим північно-східним крилом. Продуктивний горизонт представлений пластом пісковику перекритого і підстеленого глинистими породами.

2. У під насувному крилі антикліналі, що падає на південний захід, виявлено газонафтовий поклад у вапняковому пласті. Флюїдоупорами служать аргіліти.

3. Поклад нафти пов’язаний з пластом пісковику, який виклинюється вверх по підняттю і виявлений на північній перикліналі лінійно витягнутої антиклінальної складки. Обмежуючі пісковик породи – глини.

4. Моноклінально падаючий на схід під кутом 20⁰ алевролітовий горизонт зрізаний поверхнею стратиграфічного неузгодження і містить нафтовий поклад з газоконденсатною шапкою. Перекривають горизонт глинисті породи.

5. Масивний газовий поклад виявлено в ерозійному виступі, який складений перешаруванням пластів пісковику та алевроліту і перекритий аргілітами.

Варіант 4

1. Нафтовий поклад з газоконденсатною шапкою міститься в куполовндному піднятті. Продуктивним горизонтом є пласт пісковику, який залягає між аргілітами.

2. У ноноклінально залягаючому пласті вапняку, який ускладне­ний порушенням типу скид, виявлено газонафтовий поклад. Падіння пласта на південний захід під кутом 20 градусів. Екрануючі породи -глини.

3. На східному крилі антикліналі серед глинистих порід розви­нутий горизонт пісковику, який до склепіння заміщується глинами і насичений нафтою.

4. Склепіння і північне крило брахіантиклінальної складки роз­миті. На південному крилі виявлено газовий поклад у пласті вапняку що екранується поверхнею стратиграфічного неузгодження.

5. Газоконденсатний поклад з нафтовою облямівкою виявлено в центральному блоці структури, утвореної серією ступінчатих скидів. Екрануючі породи - глини.

Варіант 5

1. Пластовий нафтогазовий поклад приурочений до симетричної антикліналі субмеридіонального простягання. Колектор - вапняк. пок­ришка - сіль, підстилаючі породи - аргіліти.

2. Газоконденсатний поклад з нафтовою облямівкою виявлено на монокліналі - яка падає на північний захід піл кутом 22⁰ і складена алевролітами. Обмежуючі породи - глини. Продуктивний гори­зонт Ускладнений тектонічним порушенням типу скид.

З. У падаючому на південь моноклінально залягаючому горизонті пісковику, який виклинюється вверх підняттю, зустрінуто нафтовий поклад. Вміщуючі породи - глини.

4. Пластовий стратиграфічне екранований газоконденсатний поклад приурочений до південно-західного крила брахіантикліналі. Колектор - пласт пісковику, покришка - глинисті породи.

5. В структурному виступі, який складений товщею вапняків, ви­явлено масивний поклад газоконденсату. Виступ обмежують аргіліти.

Варіант 6

1. Природний резервуар - пластовий. Колектор - вапняк. Покриш­ка - сіль. Нижній флюїдоупор – аргіліти. Пастка - брахіантиклінальна складка субширотного простягання симетричної будови заповнена нафтою з газовою шапкою.

2. У розрізі західного піднасувнового крила антикліналі місти­ться пласт пісковики серед глин. в якому міститься газоконденсатний поклад з нафтовою облямівкою.

З. Нафтогазоконденсатний поклад приурочений до північно-східного крила куполовидного підняття, в межах якого алевролітовий пласт-колектор фаціально заміщується глинами в напрямку до склепін­ня.

4. Моноклінально падаючий на південний захід під кутом 13⁰ пласт пісковику зрізаний поверхнею стратиграфічного неузгод­ження і містить газоконденсатний поклад та обмежений глинистими по­родами.

5. Куполовидне підняття ускладнене серією скидів північно-за­хідного напрямку на 4 блоки. Газонафтові поклади приурочені до центральних блоків. Пласт-колектор - пісковик, який обмежений аргілітами.

Варіант 7

1. У склепінні симетричної брахіантиклінальної складки північно-східного простягання виявлено пластовий газонафтовий поклад. Колектор – пласт вапняку. Флюїдокпори – аргіліти.

2. Нафтовий поклад з газоконденсатною шапкою приурочений до ускладненого скидом моноклінально падаючого на південний схід під кутом 33⁰ пласта алевроліту. Вміщуючі породи – глини.

3. На східному крилі антикліналі пласт пісковику фаціально заміщується глинами і містить газаконденсатний поклад. Обмежуючі породи – глини.

4. Поклад нафти приурочений до вапнякового горизонту, який залягає моноклінально, падає на південь під кутом 25⁰ і зрізаний поверхнею стратиграфічного неузгодження. Над неузгодженням залягають глини.

5. У корі вивітрювання фундаменту, перекритого глинами, зустрінутий газовий поклад з нафтовою облямівкою.

Варіант 8

1. В межах лінійно витягнутої антиклінальної складки з більш крутим західним крилом знаходиться газоконденсатний поклад з нафтовою облямівкою. Колектор представлений пластом вапняку, верхній флюїдоупор – сіллю, а нижній – аргілітами.

2. Пластовий поклад нафти з газовою шапкою приурочений до пласта пісковику коло прискидової частини монокліналі, яка падає на північний захід під кутом 40⁰. Екрануючі породи – глини.

3. Газоконденсатний поклад простежується на південно-східній перикліналі брахіантикліналі. Тут розвинутий продуктивний алевролітовий горизонт, який фаціально переходить з глини в присклепінній частині структури.

4. Південно-східне крило куполовидного підняття розмите. На північно-західному крилі виявлено нафтовий поклад, який приурочений до пласта пісковику, зрізаного ерозією.

5. Куполовидне підняття ускладнене серією тектонічних порушень типу скид. Центральні частини структури обводнені, а периферії містять нафтогазоконденсатні поклади. Колектор – пісковик. Покришка – аргіліт.

Варіант 9

1. Газоконденсатний поклад з нафтовою облямівкою приурочений до вапнякового пласта в межах асиметричної брахіантикліналі з крутим північно-східним крилом. Продуктивний горизонт перекритий прошарком солі в аргілітовому горизонті.

2. Південно-східна перикліналь лінійно витягнутої антикліналі ускладнена скидом і містить газонафтовий поклад. Колектор – пісковик. Флюїдоупори – глини.

3. Моноклінально падаючий на південь під кутом 24⁰ пласт алевроліту вгору по підняттю фаціально заміщується глинами. Колектор насичений нафтою.

4. Поверхня стратиграфічного неузгодження зрізає моноклінально залягаючий пласт вапняку, який містить газоконденсатний поклад. Падіння пласта на північний захід під кутом 20⁰. На поверхні стратиграфічного неузгодження залягають глини.

5. Нафтогазоконденсатний поклад масивного типу виявлено в корі вивітрювання фундаменту. Колектор – вапняк. Флюїдоупори – глини.

Варіант 10

1. В асиметричному куполовидному піднятті з більш пологим південним крилом міститься пластовий нафтогазовий поклад. Колектор – алевроліт. Флюїдоупори – глини.

2. До підкинутої частини моноклінально падаючого на північний захід під кутом 20⁰ вапнякового пласта приурочений газоконденсатний поклад з нафтовою облямівкою. Екрануючі породи представлені аргілітами.

3. Поклад нафти з газоконденсатною шапкою зустрінуто на південному крилі лінійно витягнутої антикліналі. В цій часстині структури розвинутий пласт пісковику, який до склепіння фаціально заміщується глинами.

4. Моноклінально падаючий на північ під кутом 25⁰ пласт пісковику зрізаний поверхнею стратиграфічного неузгодження і містить газоконденсатнонафтовий поклад. Вище неузгодження залягають глини.

5. Масивний поклад нафти приурочений до групи рифів з загальним контуром нафтоносності. Рифи перекриті аргілітами.

Варіант 11

1. Газоконденсатний поклад з нафтовою облямівкою міститься в пластовому природному резервуарі. Колектор – вапняк. Верхній флюїдоупор – сіль, ніжній – аргіліт. Пастка - асиметрична брахіантикліналь – з пологим західним крилом.

2. Нафтогазовий поклад пластовий прискидовий. Продуктивний горизонт алевроліту моноклінально падає на південний захід під кутом 25⁰. Екрануючими є глинисті породи.

3. На західній перикліналі антиклінальної складки серед глин простежується газоносний горизонт пісковику, який до склепіння зменшується в товщині до нуля.

4. В продуктивній товщі виділяється нафтонасичений пласт вапняку, який моноклінально падає на північ і зрізаний поверхнею стратиграфічного неузгодження. Пласт обмежено глинами а над неузгодженням залягають також глини.

5. Масивний газоконденсатнонафтовий поклад виявлений в структурному виступі, складеному перешаруванням теригенних порід. Флюїдоупори – аргіліти.

Варіант 12

1. Пластовий газонафтовий поклад приурочений до куполовидного підняття. Продуктивний горизонт складений пісковиком. Флюїдоупорами є глинисті породи.

2. Нафтовий поклад з газоконденсатною шапкою пов’язаний з пластом вапняку. При цьому продуктивний горизонт екранується підкидом, який ускладнює північне крило витягнутої антикліналі. Вміщуючими породами служать аргіліти.

3. Газовий поклад з нафтовою облямівкою виявлено в моноклінально залягаючому алевролітовому пласті, який виклинюється вверх по підняттю. Падіння продуктивного горизонту північно-західне під кутом 20⁰. Флюїдоупори – глини.

4. У розрізі південно-східної перикліналі брахіантиклінальної складки виявлено газовий поклад, який екранується стратиграфічним неузгодженням. В інших частинах структури пласт-колектор розмитий. Флюїдоупори – аргіліти.

5. Ерозійний виступ складений вапняково-доломітовою товщею і містить масивний нафтогазоконденсатний поклад та перекритий аргілітами.

Варіант 13

1. Поклад нафти з газовою шапкою пов’язаний з пластом пісковику, розвинутого в розрізі лінійно витягнутої антикліналі з більш пологим північним крилом. Продуктивний горизонт обмежують глини.

2. Газоконденсатний поклад приурочений до моноклінально залягаючого пласта вапняків, який екранується скидом. Флюїдоупором служать аргіліти. Падіння пласта меридіональне під кутом 30⁰.

3. Газовий поклад з нафтовою облямівкою спостерігається на південному крилі брахіантикліналі, де розвинутий пласт пісковику, який виклинюється до склепіння. Вміщуючі породи – глини.

4. Пластовий стратиграфічно екранований поклад нафти виявлений на монокліналі південно-західного простягання. Обмежуючі породи – глини.

5. У корі вивітрювання фундаменту фіксується масивний газоконденсатнонафтовий поклад, перекритий аргілітами.

Варіант 14

1. Поклад газовий з нафтовою облямівкою. Природний резервуар – пластовий. Колектор – вапняк. Флюїдоупори – аргіліти. Пастка являє собою симетричну брахіантикліналь субширотного простягання.

2. В південно-східному піднасувному крилі лінійно витягнутої антикліналі сформувався нафтогазовий поклад. Продуктивний горизонт складений алевролітом, який міститься між глинистими породами.

3. Газоконденсатний поклад виявлено на північно-західній перикліналі складки, де розвинутий пласт пісковику, який до склепіння заміщується глинами.

4. Моноклінально падаючий на захід під кутом 20⁰ пласт пісковику зрізаний поверхнею стратиграфічного неузгодження і містить нафтовий поклад з газоконденсатною шапкою. Флюїдоупори – аргіліти.

5. Газовий поклад приурочений до ланцюжка рифових масивів з єдиним газоводяним контактом і перекритий аргілітами.

Варіант 15

1. У розрізі лінійно витягнутої антикліналі з більш крутим західним крилом виявлено нафтогазовий поклад. Продуктивний пласт складений алевролітом, який підстелюється і перекривається глинами.

2. Газоконденсатний поклад з нафтовою облямівкою приурочений до вапнякового пласта, який екранується скидом і продуктивний в межах південного крила брахіантикліналі. Вміщуючі породи – аргіліти.

3. Насичений нафтою пласт пісковику розвинутий на південно-східній перикліналі брахіантиклінальної складки. До склепіння його товщина зменшується до нуля. Флюїдоупорами служать глинисті породи.

4. Поверхнею стратиграфічного неузгодження зрізаний пласт-колектор, який складений алевролітом і містить газоконденсатний поклад. Продуктивний горизонт залягає моноклінально з падінням на північний захід під кутом 25⁰ і обмежений аргілітами.

5. Масивний нафтовий поклад з газовою шапкою зафіксований в корі вивітрювання фундаменту. Колектор – тріщинуваті глини, покришка – аргіліти.

ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ

1 Л.С.Мончак, В.Г.Омельченко Основи геології нафти і газу: Підручник для вузів.- Івано-Франківськ: Факел, 2004.- С. 276, табл. 15, іл. 103.

2 О.Є. Лозинський, Л.С. Мончак, О.М. Трубенко.Геологія нафти і газу: Лабораторний практикум.– Івано-Франківськ: Факел, 2002. – 48 с.

3 Еременко Н.А. Геология нефти и газа. – М.: Недра, 1968. – 385 с.

4 Геология нефти и газа Под ред. З.А. Бакирова: Уч. пособие. – М.: Недра, 1982.

5 Геология нефти Справочник. Том 1. Под ред. Н.А. Еременко Госттопиздат, М., 1960 г.

6 Нефтепродукты Методы испытания. Часть 1, Изд-во стандартов, М., 1997 г.

Додаток Б

Таблиця Б1 – Характеристика бітумоїду еталонних колекцій

Рідинна колекція	Капілярна колекція
Номер еталону	Вміст бітумоїду	Типи бітумоїду	Основний склад бітумоїду	Колір люмінесценції
в розчині. г/мл	в породі*, %	Розчину	Капілярної витяжки
	6×10-7	0,00015	1. МБА - маслянистий	Багатий легкими ВВ і маслами	Від слабих блідо-синіх до синіх, блакитних і фіолетових	Від невиразних білувато-блакитних до яскравих білих, блакитно-жовтих, білу­вато-блакитних і білувато-жовтих
	1,2×10-6	0, 0003
	2,5×10-6	0,0006
	5×10-6	0,0012
5.	1×10-5	0, 0025
6	2×10-5	0,005	2.МСБА- маслянисто- смолистий	Масла і смоли	Блакитний, блакитно - сірі, білувато – блакитний	Жовті, оранжево- жовті, оранжеві до світло – ко­ричневих
	4×10-5	0,01
	8×10-5	0,02
	1,6×10-4	0,04
	3,1×10-4	0,08
	6,2×10-4	0,16	З.СБА - Смолистий	Смоли і асфаль­- тени	Білувато - жовті. жов­туваті і сірувато - жовті	Оранжево – ко­ричневі, корич­неві до майже чорних з різ­ними відтінка­ми
	1,25×10-3	0,31
	2,5×10-3	0,62
	5×10-3	1,25
	1×10-2	2,5

* для наважки П=4г і об’єму хлороформу Х=10 мл.

Таблиця В1 – Вихідні дані для побудови графічної моделі нафтогазового покладу пластового склепінного типу

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: