Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Концептуальні засади ігрових технологій




Ігрові технології

Педагогічна діяльність видатних учених дає нам найцікавіші рішення з безпосереднього впливу особистості педагога на особистість дитини. Особливу багатющу палітру якнайтонших психологічно виправданих способів дії надає спадщина А.С. Макаренка, що так широко використовується в країнах різної культури завдяки багатству саме технологічних рішень, знайдених цим педагогом.

Вихід практики виховання на технологічний рівень вимагає від педагога високого професіоналізму. Вийти на технологічний рівень – значить вийти на рівень операційний, коли обґрунтовуються вироблювані операції для отримання результату. Психологічне рішення припускає чіткий поелементний опис операції, точну характеристику проектованого гарантованого результату і, у результаті, певний алгоритм рішення, згідно з яким педагог може працювати, не опускаючи жодної з операцій, бо кожна з них відіграє особливу функцію, і разом вони визначають цілісний результат.

Мислити технологічно – це означає проектувати свою професійну дію з упевненістю в позитивній подальшій взаємодії «педагог – дитина», а значить, у позитивній взаємодії дитини з навколишнім світом, що й стає запорукою її всебічного фізичного й духовного розвитку.

Будь-яка технологія має засоби, що активізують й інтенсифікують діяльність учнів.

Гра поряд з працею й навчанням – один з головних видів діяльності людини. Гра – це вид діяльності в умовах ситуацій, спрямованих на відтворення та засвоєння громадського досвіду, у якому складається та вдосконалюється самоврядування поведінкою.

Ігрова діяльність виконує такі функції:

  • Розважальну (це головна функція гри – розважити, дати задоволення).
  • Комунікативну: оволодіння діалектикою спілкування.
  • Самореалізації у грі як «полігоні» людської практики.
  • Ігротерапевтичну: подолання різних труднощів, які виникають в інших видах життєдіяльності.
  • Діагностичну: виявлення відхилень від нормативної поведінки, самопізнання в процесі гри.
  • Функцію корекції: внесення позитивних змін у структуру особистісних показників.
  • Міжнаціональну комунікацію: засвоєння єдиних для всіх людей соціально-культурних цінностей.
  • Соціалізації: включення в систему суспільних відносин, засвоєння норм людського гуртожитку.

Більшості ігор властиві такі риси (С.А. Шмаков):

  • Вільна розвивальна діяльність, яка робиться лише за бажанням дитини, задля задоволення від самого процесу діяльності, а не тільки від результату (процедурне задоволення).
  • Творчий, значною мірою імпровізований, дуже активний характер цієї діяльності („поле творчості”).
  • Емоційна піднесеність діяльності, суперництво, змагальність, конкуренція, атракція тощо (почуттєва природа гри, „емоційна напруга”).
  • Наявність прямих або непрямих правил, які відображають зміст гри, логічну та часову послідовність її розвитку.

Виховуючий потенціал самих різних ігрових проектів і програм, пропонованих дітям, частіше за все залежить від:

  • змісту пізнавальної, етичної інформації, укладеної в правилах ігрових дій учасників;
  • рівня самостійності учасників у пошуку засобів, узгодження дій з партнерами, самообмеження в ім'я досягнення мети й успіху, установлення доброзичливих стосунків;
  • вибору учасниками зразків для наслідування.

Ігрова технологія (Г.К. Селевко) містить спектр цільових орієнтацій:

  • Дидактичні: розширення кругозору, пізнавальна діяльність; застосування знань, умінь, навичок у практичній діяльності; формування умінь і навичок, необхідних у практичній діяльності; розвиток трудових навичок.
  • Виховуючі: виховання самостійності, воля; формування певних підходів, позицій, етичних, естетичних і світоглядних установок; виховання співпраці, колективізму, товариськості, комунікативності.
  • Розвивальні: розвиток уваги, пам'яті, мови, мислення, умінь порівнювати, зіставляти, уяви, фантазії, творчих здібностей, емпатії, рефлексії, уміння знаходити оптимальні рішення.
  • Соціалізуючі: залучення до норм і цінностей суспільства; пристосовування до умов середовища; стресовий контроль, саморегуляція; навчання спілкування, психотерапія.

Концептуальні засади ігрових технологій






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных