Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Гіперспленізм визначається при




А) Перніціозній анемії

Б) Цирозі печінки

В) Агранулоцитозі

Г) Інфекційному ендокардиті

Д) Гепатиті

У хворого А., що скаржиться на нападоподібний інтенсивний біль у попереку, під час дослідження сечі виявлено: колір — червоний, прозорість — каламутна, питома щільність — 1024, клітини плоского епітелію — 3—4 в полі зору, вміст білка — 0,033 r/л, лейкоцити — 4-6 в полі зору, незмінені еритроцити вкривають усе поле зору.

1.Яка протеїнурія у хворого: ниркова чи позаниркова?

2. Для якого патологічного стану характерні наведені дані?

До лікаря звернулась жінка 33 років із скаргами на значну втомлюваність, задишку при підйомі сходами, ламкість волосся, розшарування, смугастість та погнутість нігтів. Має потяг до крейди (періодично їсть крейду).

1. Ваш попередній діагноз?

2. Які обстеження необхідні для підтвердження діагнозу?

Хворий В. (27 років) скаржився на загальну кволість, ниючий біль у поперековій ділянці, головний біль, задишку під час фізичного навантаження, зменшення кількості сечі, набряки обличчя. Захворів гостро, через 2 тижні після перенесеної ангіни. AT 160/100 мм рт. ст. Загальний аналіз сечі: колір м'ясних помий, питома щільність — 1024, вміст білка — 3,3 г/л, у полі зору: змінені еритроцити — 100—120, поодинокі гіалінові циліндри.
Діурез — 800 мл. Сечовина — 6,46 ммоль/л, креатинін — 0,176 ммоль/л.

1. Які синдроми є провідними за умовою задачі?

2. Для якого захворювання характерні наведені дані?

Хвора К. (33 роки) поступила у клініку зі скаргами на втомлюваність, загальну слабкість, роздратованість, поганий сон, пітливість, серцебиття та схуднення. Під час огляду звертає на себе увагу екзофтальм, квапливість рухів, тремор пальців витягнутих рук, збільшення щитовидної залози. Під час пальпації щитоподібна залоза видна при звичайному положенні голови, збільшена за рахунок обох долей, еластична, безболісна.

1. Який патологічний стан щитоподібної залози можна передбачити, враховуючи наведені дані?

2. Який ступінь збільшення щитоподібної залози у хворої?

У хворої Н. на гострий гломерулонефрит, (34 роки), після споживання солоної їжі і великої кількості рідини посилився головний біль, збільшились набряки, виникли блювання та ослаблення зору. Раптово втратила свідомість. Обличчя ціанотичне, шийні вени набряклі, зіниці широкі, не реагують на світло, очні яблука тверді, з роту виділяється піна. Періодично короткочасні судоми, мимовільне сечовипускання. AT — 240/160 мм рт. ст. Через 5—6 хвилин свідомість частково відновлено, але хвора залишається у стані сопору.

1. Яке ускладнення розвинулось у хворої?

2. Чим зумовлено розвиток вказаного Вами ускладнення?

До гастроентеролога звернувся хворий, оперований з приводу виразки шлунка 6 років тому (операція Більрот-2). Скаржиться на порушення ковтання, печіння язика, сильну слабкість, відчуття повзання мурашок у руках та ногах. При огляді визначається легка жовтушність та блідість шкірних покривів, згладженість сосочків язика (лакований язик), тремор рук. При пальпації живота чітко визначається нижній полюс селезінки.

1. Встановіть діагноз.

2. Чим зумовлені скарги хворого?

Хвора С. (42 роки) скаржиться на загальну кволість, апатію, випадання волосся, закреп, погіршення пам’яті, зниження працездатності, збільшення маси тіла, мерзлякуватість, сонливість, низький і хриплий голос. Під час огляду виявлено: набряклість і грубі риси обличчя, звуження очних щілин, сповільнення мови, зниження слуху. Шкіра під час пальпації щільна, суха. Температура тіла 35,6°С.

1. Який патологічний стан щитоподібної залози можна передбачити на підставі наведених ознак?

2. Які додаткові методи дослідження необхідно застосувати для уточнення діагнозу?

До лікаря звернувся хворий, 24 років, який пред’являє скарги на тривале підвищення температури до 38°С протягом 4 тижнів. Температура не супроводжується катаральними явищами, нормалізується після приймання аспірину. Зранку відмічає тривалі кровотечі з ясен під час чищення зубів, на слизових оболонках ротової порожнини відмічає появу невеликих ерозій. При огляді виявлена осалгія. З боку інших органів та систем змін не виявлено. В аналізі крові виявлений виражений лейкоцитоз, наявність бластних клітин 32%. Ї

1. Який найбільш імовірний діагноз?

2. Призначте план обстеження.

До лікаря звернулася хвора А., 30 років, зі скаргами на загальну слабкість, головний біль, запаморочення, задишку при ходьбі, серцебиття, миготіння "мушок" перед очима, бажання їсти крейду. З анамнезу з'ясувалося, що у неї рясні і тривалі (8 днів) менструації. Об'єктивно: температура 36,7°С. Загальний стан задовільний. Шкіра бліда, суха. Нігті обламані, шаруються, поперечна смугастість. Дихання везикулярне, ЧД 26 за хв. Тони серця ритмічні, приглушені, систолічний шум на верхівці серця. Пульс 100 в мін, ритмічний, слабкого наповнення, м'який. АТ 90/60 мм рт.ст. Абдомінальної патології не виявлено.

1. Ваш діагноз.

2. Назвіть необхідні додаткові дослідження.

Хвора Г. 58 років, звернулась до лікаря зі скаргами на свербіж шкіри, жовтушник її колір. Об’єктивно: на повіках ксантелазми, шкірні покриви жовтушні з сіруватим відтінком, сліди розчухувань. Печінка пальпується на 6-7 см нижче реберної дуги справа, щільна та неболюча.

1. Який печінковий синдром можна діагностувати?

2. Назвіть патогномонічні лабораторні ознаки цього синдрому.

 

Хворий П., 56 років, звернувся до лікаря зі скаргами на появу набряклості| в області шиї, швидку стомлюваність, нездужання, пониження апетиту. Хворіє протягом 1,5 років. Об'єктивно: температура 37,5°С. Загальний стан задовільний, свідомість ясна. Шкірні покриви і видимі слизові оболонки бліді. Підшкірно-жирова клітковина розвинена недостатньо. Пальпуються збільшені підщелепні, шийні, пахвові, пахові лімфатичні вузли. Вони не спаяні між собою і з навколишніми тканинами. Дихання везикулярне, перкуторний| звук ясний, легегеневий|. Ліва межа відносної серцевої тупості на 0,4 см дозовні| від середньоключичної| лінії. Тони серця ритмічні, приглушені. Пульс 78 в мин., ритмічний, задовільного напруження і наповнення. АТ135/80 мм рт.ст. Язик чистий, вологий. Живіт м'який, безболісний. Печінка виступає з-під краю ребрової дуги на 4 см, селезінка пальпується у краю ребрової дуги.

1. Сформулюйте і обгрунтуйте ймовірний діагноз.

2. Назвіть необхідні додаткові дослідження.

Хворий В., зловживає алкоголем, доставлений в лікарню з болями у верхній половині живота, багаторазовим блюванням. Об'єктивно: живіт вздутий, болючий при пальпації лівому підребер’ї. ЧСС 100 ударів за 1 хв, АТ 80/60 мм рт.ст. Передбачається наявність у хворого панкреатиту.

1. Запропонуйте мінімальний набір додаткових обстежень, що дозволить підтвердити діагноз.

2. Який вид обстеження є найбільш специфічним діагностичним тестом?

Хворому Б., 62 років, діагностовано цироз печінки. Об’єктивно: шкіра та видимі слизові злегка жовтушні, задовільної вгодованості, печінка виступає з-під правої реберної дуги на 6 см, щільна та неболюча при пальпації, асциту немає. За результатами лабораторного обстеження: рівень загального білірубіну в плазмі крові становить 30,2 мкмоль/л, загальний білок – 65 г/л, альбуміни 42 г/л, протромбіновий індекс 75%.

1. Вкажіть ступінь важкості хвороби за Чайлдом.

Хворий К., 54 років, госпіталізований зі скаргами на різкий біль, при пухлість, почервоніння, обмеження рухів в перших плеснефалангових суглобах, а також біль в ліктьових, гомілковоступневих суглобах та обмеження рухів у них, підвищення температури тіла до 38 °С. об’єктивно: підвищеного живлення. На вушних раковинах та в ділянці ліктьових суглобів тонуси. Перші плесефалангові суглоби болючі, шкіра над ними червона, лискуча, гаряча на дотик.

1. Яке захворювання можна передбачити? Ї

2. Який додатковий метод дозволить підтвердити Вашу думку?

У хворої А., 45 років, діагностовано цироз печінки. Об’єктивно: шкіра та видимі слизові жовтушні, дефіцит маси тіла становить 10%, печінка виступає з-під правої реберної дуги на 4 см, щільна, мілкозерниста та неболюча при пальпації, визначається помірний асцит. За результатами лабораторного обстеження: рівень загального білірубіну в плазмі крові становить 30,2 мкмоль/л, загальний білок – 55 г/л, альбуміни 33 г/л, протромбіновий індекс 55%.

1. Вкажіть ступінь важкості хвороби за Чайлдом.

Пацієнтка С., 40 років, турбує інтенсивний біль та припухлість і обмеження рухів у правому колінному суглобі, а також ранкова скутість, біль меншої інтенсивності, обмеження рухів у лівому колінному, променевозап'ясткових, п'ясно-фалангових та між фалангових суглобах. Хвора зниженого живлення. Названі суглоби деформовані, відмічається місцеве підвищення температури над правим колінним суглобом, різка болючість при рухах у ньому.

1. Ваш діагноз.

Яке лабораторне дослідження дозволить з найбільшою ймовірністю підтвердити його?

У хворого Б., 52 років, виявлено цироз печінки. Об’єктивно: шкіра та видимі слизові жовтушні з сіруватим відтінком, сліди розчухів на шкірі, дефіцит маси тіла складає 25%, печінка виступає з-під правої реберної дуги на 1 см, край її щільний та неболючий при пальпації, виражений асцит, що погано піддається стандартному лікуванню. За результатами лабораторного обстеження: рівень загального білірубіну в плазмі крові становить 60,2 мкмоль/л, загальний білок – 60 г/л, альбуміни 32 г/л, протромбіновий індекс 45%.

1. Вкажіть ступінь важкості хвороби за Чайлдом.

Хворий 35 років звернувся зі скаргами на сильні болі у колінних суглобах, м’язову слабкість, підвищення температури тіла до 37,5 - 38 °С. захворювання почалося 4 дні тому з ураження ліктьових суглобів. За 2 тижні до того перехворів на ангіну. При обстеженні: колінні суглоби дефігуровані, при пальпації болючі, шкіра над ними гіперемійована, гаряча на дотик.

1. Ваш діагноз.

2. Що означає термін дефігурація?

Хворий М. (48 років) скаржиться на втрату маси тіла (10 кг за півроку), періодичний біль в епігастральній області, лівому підребер’ї, з іррадіацією в спину, кашоподібні випорожнення. Дієти не дотримується, багато палить, зловживає алкоголем. Об’єктивно: зниженого харчування. Живіт м’який, безболісний. Печінка та селезінка не пальпуються. Рівень глюкози натще – 8,2 ммоль/л, білірубіну 18,2 мкмоль/л, альбумінів 30 г/л. Копрограма: до 20 неперетравлених м’язових волокон та до 120 крапель нейтрального жиру у полі зору.

1. Яке захворювання можна передбачити?

2. Які лабораторні показники змінені? Вкажіть їх нормативи.

Хвора К., 38 років, скаржиться на болі у пястно-фалангових, променево-запясткових суглобах обох рук, що тривають близько 2 міс, припухлість у ділянці згаданих суглобів, неможливість у зв’язку з цим сповна виконувати домашню роботу, обмеження у самообслуговуванні, ранкову скутість, яка триває близько 2-3 годин. При об’єктивному обстеженні уражені суглоби деформовані, болючі при пальпації, пасивні та активні рухи в них обмежені. У ділянці ліктьового суглоба справа виявлено підшкірні вузлики м'якоеластичні, злегка болючі при пальпації, шкіра над ними не змінена.

1. Про яке захворювання можна думати?

2. Які критерії з наведених даних дозволять діагностувати це захворювання?

Хвора Н. спостерігається у гастроентеролога з приводу хронічного панкреатиту близько 5 років. Рецидиви захворювання 1-2 рази на рік, легко ліквідуються, зазвичай тривають не довше тижня. Останнє загострення було 1,5 року тому. Об’єктивно: задовільного харчування. Колір видимих слизових та шкіри незмінений. З боку інших органів та систем без патологічних змін.

1. Визначте варіант перебігу захворювання.

2. Назвіть дослідження, що дозволить вивчити зовнішньо секреторну функцію залози.

Хворий К. (34 років) протягом 12 років страждає на виразку дванадцятипалої кишки. Вранці відчув сильну слабкість, покрився потом, зблід. Через 10 хвилин з’явилась блювота з домішками крові. Об’єктивно: блідість шкірних покривів, пульс 110 на хвилину, артеріальний тиск 90 / 50 мм рт. ст. Живіт бере участь у акті дихання, м’який, неболючий.

1. Як називається це ускладнення виразкової хвороби?
2. Які додаткові методи обстеження необхідні у першу чергу?

Хвора Т. (44 роки), перенесла операцію субтотальної резекції з приводу дифузного токсичного зобу. Дома стан хворої погіршився: з’явились серцебиття, задишка, пітливість, пронос, відчуття страху. При огляді: хвора збуджена, шкіра волога, гаряча на дотик. Температура тіла 39оС, пульс 160 за 1 хв, АТ – 85/40 мм рт. ст. В нижніх відділах легень вологі, незвучні дрібнопухирчасті хрипи.

1. Який Ваш діагноз?

2. Про що свідчать аускультативні дані, який їх генез?

Хвора Л. спостерігається у гастроентеролога з приводу хронічного панкреатиту близько 9 років. Рецидиви захворювання 3-4 рази на рік, іноді повністю не купіруються, нестійкий слабко виражений больовий синдром та неоформлені випорожнення майже постійно. Об’єктивно: зниженого харчування, дефіцит маси тіла 12%. Видимі слизові та шкіра бліді, субіктеричність склер. У загальному аналізі крові залізодефіцитна анемія ІІ ступеня. За результатами УЗД розміри підшлункової залози зменшені, множинні псевдокісти.

1. Визначте варіант перебігу захворювання.

2. Яке обстеження варто провести з метою визначення інкреторної функції залози?






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных