ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
СЕРЦЕВО-СУДИННА СИСТЕМАПРОПЕДЕВТИКА ВНУТРІШНІХ ХВОРОБ З ДОГЛЯДОМ ЗА ХВОРИМИ У ПИТАННЯХ ТА ВІДПОВІДЯХ
Посібник для студентів III курсу медичного факультету за фахом «Лікувальна справа»
Запоріжжя 2008
УДК: 616.1/4-07
Автори: - В.В.Сиволап, завідувач кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб з доглядом за хворими ЗДМУ, д.мед.н., професор. - З.Ю.Григор'єва, О.І.Олійник, доценти кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб з доглядом за хворими ЗДМУ, к.мед.н. - Н.Ф.Авраменко, І.В.Ліхасенко, Т.В.Кравченко, С.В.Полівода, асистенти кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб з доглядом за хворими ЗДМУ, к.мед.н. - К.О.Познанська, клінічний ординатор кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб з доглядом за хворими
Посібник рекомендований до використання у навчальному процесі Центральною методичною Радою (протокол №2 від 27.11.08.)
Рецензенти: 1. В.І.Кривенко, завідувач кафедри сімейної медицини і терапії ФПО, д.мед.н., професор. 2. В.Д.Сиволап, завідувач кафедри терапії №1 ЗДМУ, д..мед.н., професор.
ЗМІСТ Питання для визначення базового рівня знань...…………………………......6 Загальна частина...……………………………………………………………...8 Дихальна система...……………………………………………………...........12 Серцево-судинна система...………………………………………………......17 Травна система...………………………………………………………………29 Система крові...…………………………………………………………….....36 Ендокринна система...………………………………………………………..43 Дифузні захворювання сполучної тканини. Алергози...……….…..………50 Контрольні питання...………………………………………………………...54 Перелік практичних навичок...…………………………………………..…..59 Короткий словник медичних термінів...………………………………….....60 Література...…………………………………………………...........................62
«Життя коротке, шлях мистецтва довгий, зручний випадок швидкоплинний, досвід оманний, судження важко. Тому не тільки сам лікар повинен пускати в діло все, що необхідно, але й хворий і навколишні, і всі зовнішні обставини повинні сприяти лікареві в його діяльності». Гіппократ
ПЕРЕДМОВА Пропедевтика внутрішніх хвороб з доглядом за хворими передбачає вивчення методів дослідження, основних симптомів і синдромів, що виявляють за допомогою цих методів, а також принципів догляду за хворими в терапевтичній клініці. З метою уніфікації викладання й полегшення засвоєння предмету, співробітниками кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб створений посібник, що передбачає виклад питань із короткими, але докладними відповідями на них, по розділах внутрішньої медицини (загальному стану, органам дихання, серцево-судинній і травній системам, системі крові, ендокринній системі, дифузним захворюванням сполучної тканини й алергозам). У посібнику представлені також питання для визначення базового рівня знань, контрольні питання з пропедевтики внутрішніх хвороб з доглядом за хворими, а також перелік практичних навичок, які студенти повинні опанувати за період навчання на кафедрі. Закінчується посібник коротким словником медичних термінів і літературним довідником. Таким чином, посібник дозволяє студентам краще зорієнтуватися в суті предмета, оцінити себе за допомогою контрольних питань, скористатися рекомендованою літературою.
ПИТАННЯ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ БАЗОВОГО РІВНЯ ЗНАНЬ:
1. Фізіологія ЦНС і вегетативної нервової системи. Симпатична й парасимпатича іннервація внутрішніх органів. Які ефекти збудження симпатичної й парасимпатичної нервової системи?
2. Кров. Основні функції крові. Форменні елементи крові. Будова клітин крові. Їхня функція й кількість у нормі.
3. Кров. Система зсідання і незсідання крові.
4. Фізіологія (механізм) акту дихання. Дихальні об’єми в нормі.
5. Фізіологія кровообігу: хронотропний, батмотропний, дронотропний ефекти серцевого м'яза. Стан клапанного апарата в систолу й діастолу.
6. Артеріальний тиск: поняття, його визначальні фактори (ударний об’єм, об’єм циркулюючої крові, загальний периферичний судинний опір). Вимір артеріального тиску, поняття про систолічний і діастолічний артеріальний тиск, пульсовий тиск.
7. Серце: камери, клапанний апарат. Велике й мале коло кровообігу. Розміри серця в здорової людини.
8. Кровопостачання серця.
9. Визначення периферичної пульсації в нормі. Поняття про артеріальний, венозний і капілярний пульс.
10. Місця проекції й найкращого вислуховування клапанів серця.
11. ЕКГ у нормі. Трактування походження зубців і інтервалів.
12. Фізіологія травлення: функції шлунка, кишечнику, печінки, підшлункової залози.
13. Нирки: анатомо-морфологічна будова, функція.
14. Вітаміни. Водорозчинні й жиророзчинні вітаміни. Їхні джерела. Гіповітамінози, авітамінози, гіпервітамінози.
15. Поняття про гормони. Класифікація, загальні властивості. Симптоми порушення гормональної функції кожної з основних залоз внутрішньої секреції: гіпофіза, щитовидної залози, надниркових залоз і ін. Використання гормонів як лікарських препаратів.
16. Білки: визначення, класифікація простих і складних білків (альбуміни, глобуліни, гемоглобін, ліпопротеїди й ін.).
17. Поняття про ферменти (ензими). Сучасні принципи класифікації ферментів. Механізм дії ферментів. Практичне значення й джерела одержання ферментів. Ензимотерапія й ензимодіагностика.
18. Загальна характеристика й класифікація ліпідів. Найважливіші біологічні функції ліпідів живих організмів. Метаболізм холестерину й порушення його обміну. Атеросклероз. Ліпотропні препарати.
19. Іонні канали. Механізм руху іонів через іонні канали.
20. Основні види тканин живого організму: епітеліальна, м'язова, сполучна, кісткова, хрящова, нервова. Їхні основні функції.
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА 1. Що таке пропедевтика (propaedeutica)? - Вступний курс до клінічної дисципліни, що передбачає навчання методам обстеження хворого й семіотиці хвороб (від грец. «propaideuo» - попередньо навчати). 2. Що таке симптом (symptoma, seu symptomus)? - Ознака, прояв патологічного стану, хвороби. 3. Що таке синдром (syndromum)? - Сукупність симптомів, об'єднаних загальним патогенезом; об'єднання ознак, характерних для однієї або декількох хвороб. 4. Що таке семіотика (semiotica, symptomatologia, semiologia)? - Вчення про ознаки (симптоми) хвороб і патологічних станів. 5. За якими ознаками деталізують біль (dolor)? - Характер; - локалізація; - іррадіація; - інтенсивність; - у зв'язку із чим виникає або підсилюється; - від чого припиняється або зменшується; - чим супроводжується; - тривалість; - періодичність. 6. Що таке загальний огляд (inspectio)? - Огляд усього тіла з голови до ніг, незалежно від локалізації патологічного процесу. 7. Яка послідовність проведення загального огляду? - Визначення загального стану; - оцінка стану притомності; - визначення положення хворого; - визначення статури (habitus); - оцінка типу конституції (constitutio); - визначення постави; - оцінка ходи; - проведення антропометричних вимірів; - огляд шкіри, доступних огляду слизових оболонок; - оцінка стану підшкірної жирової клітковини; - визначення наявності набряків (oedema); - оцінка стану м'язів і кістково-суглобної системи; - оцінка стану лімфатичних вузлів, доступних пальпації; - вимір температури тіла. 8. Яким буває стан притомності у хворого? - Ясним; - потьмареним; - ступор; - сопор; - свідомість повністю відсутня (наприклад, при комі); - с ірітативними порушеннями у вигляді марення, галюцинацій. 9. На що звертають увагу під час огляду шкіри хворого? - На колір (color); - наявність висипки, крововиливів, рубців; - вологість; - еластичність (turgor). 10. Від яких факторів залежить колір шкіри? - Від ступеня розвитку судин шкіри, наповнення їх кров'ю, хімічного й морфологічного складу крові, товщини шкіри. 11. Коли може спостерігатися патологічний гіпергідроз? - При лихоманці (у період зниження температури тіла); - при туберкульозі легенів (у другій половині ночі); - при ревматичних захворюваннях; - при гострій або хронічній інтоксикації; - після перенесених інфекційних і особливо вірусних захворювань; - при застосуванні жарознижуючих і протизапальних препаратів; - при шоку, колапсі й непритомності; - при патологічному клімаксі; - при тиреотоксикозі; - при лімфогранулематозі; - при лейкозі, особливо гострому; - при виникненні сильного болю; - при гіпоглікемії; - у хворих алкоголізмом у період абстиненції й деліріозних станів; - при функціональних вегетативних розладах. 12. У яких випадках спостерігається сухість шкіри? - При неприборканій блювоті, тривалому проносі (у хворих холерою, сальмонельозом); - при цукровому й нецукровому діабеті; - при гіпотиреозі; - при іхтіозі; - при гіповітамінозі А; - при системній склеродермії; - у випадку непрохідності воротаря; - після застосування атропіну сульфату; - у людей старечого віку. 13. Які розрізняють види набряків залежно від патогенезу? - Застійні (виникають у випадку недостатності кровообігу); - ниркові; - алергійні; - дисгормональні (наприклад, при гіпотиреозі, тиреотоксикозі); - кахектичні; - гіпопротеінемічні й ін. 14. Що таке петехія (petechia)? - Дрібна крапкова пляма на шкірі або слизовій оболонці, обумовлена крововиливом. 15. При яких захворюваннях і патологічних станах можуть з'являтися петехії? - Геморагічному васкуліті (хворобі Шенляйна-Геноха); - при деяких інфекційних захворюваннях (висипному тифі, скарлатині, ендемічних рикетсіозах, менінгококсемії, геморагічній лихоманці й ін.). 16. Як описують м'язову систему у хворого? - М'язи розвинені добре або недостатньо; - тонус їх підвищений, збережений, знижений; - болючі або безболісні при пальпації. 17. Як описують кістково-суглобну систему у хворого? - Без помітних змін; - наявність припухлості (указати локалізацію); - наявність деформації (указати, яких кісток, суглобів); - обмеження рухливості (яких суглобів і до скількох градусів). 18. Як описують лімфатичні вузли, доступні пальпації? - Не збільшені; - збільшені (указати, які саме, їхню величину, болючість, консистенцію, спаяність між собою, з навколишніми тканинами, зі шкірою, наявність змін шкіри над ними). 19. Яка послідовність пальпації периферичних лімфатичних вузлів? - Спочатку по обидва боки обмацують шийні, підщелепні, надключичні й підключичні лімфатичні вузли, потім пахвові, ліктьові, пахові й підколінні. 20. На що варто звернути увагу при огляді очей хворого? - На величину очних щілин, стан повік, кон’юктиву, очні яблука, склери, роговиці й зіниці. 21. Що таке синдром Бернара-Горнера? - Однобічне звуження очної щілини з одночасним западанням ока, звуженням зіниці й опущенням верхньої повіки: енофтальм, міоз, птоз (enophthalmus, myosis, ptosis). 22. Коли спостерігається синдром Бернара-Горнера? - При ураженні шийної або грудної частини симпатичного нерва, нерідко внаслідок стиснення його пухлиною середостіння, легені або аневризмою аорти. 23. Що можна виявити при огляді кінцівок хворого? - Деформацію кісток і суглобів; - припухлість і почервоніння шкіри в ділянці ураження; - паралічі; - тремтіння пальців рук; - варикозне розширення вен (на гомілках і стегнах); - варикозні й трофічні виразки; - шкірні ураження; - атрофію м'язів; - рубці після перенесених травм, туберкульозу кісток, гнійного остеомієліту.
ДИХАЛЬНА СИСТЕМА
1. Для якої патології характерне кров'янисте харкотиння (sputum cruentum)? - Вірусного трахеїту; - легеневої кровотечі (туберкульоз, рак, бронхоектази); - інфаркту легенів (infarctus pulmonis); - гангрени легенів (gangrena pulmonis); - абсцесу легенів (abscessus pulmonum). 2. Що можна визначити за допомогою спірографії? - Дихальний і хвилинний об’єми вентиляції; - резервні об’єми вдиху й видиху; - життєву ємність легенів; - максимальну вентиляцію легенів; - об’єм форсованого видиху; - поглинання кисню за 1 хв. 3. При якій патології спостерігається тільки сухий кашель і ніколи не буває вологого? - Стиснення головних бронхів збільшеними біфуркаційними лімфатичними вузлами (туберкульоз, саркоїдоз); - Сухий плеврит. 4. Які основні скарги висловлюють хворі із захворюваннями системи органів дихання? - Кашель (tusis); - кровохаркання (haemoptoе); - біль у грудній клітці; - задишка (dyspnoе); - підвищення температури тіла. 5. На що звертають увагу при огляді грудної клітки? - На її форму; - симетричність обох половин грудної клітки; - величину епігастрального кута; - участь обох половин грудної клітки в акті дихання; - симетричність ключиць; - стан над- і підключичних ямок; - напрямок ходу ребер; - ширину міжреберних проміжків; - положення лопаток; - наявність викривлень хребта; - тип дихання; - частоту дихання; - глибину дихання. 6. Що можна визначити за допомогою пальпації грудної клітки? - Її болісність; - резистентність (ригідність); - голосове тремтіння. 7. Хто розробив і вперше застосував перкусію (percussio) як метод обстеження хворого? - Л. Ауенбруггер в 1791 р. 8. У яких випадках спостерігається опущення нижніх країв легенів? - При емфіземі; - при нападі бронхіальної астми; - у випадку різкого ослаблення тонусу м'язів передньої черевної стінки й опущення органів черевної порожнини. 9. При якій патології зменшується рухливість нижнього краю легенів? - Емфіземі легенів; - нападі бронхіальної астми; - нижньодольовій пневмонії. 10. На що варто звертати увагу при аускультації легенів? - На те, який чути звук: «ф» або «х»; - у якій фазі дихання чути зазначені звуки - у фазі вдиху або у фазі видиху; - на силу звуків; - на те, які ще звукові явища чутні: свист, дзижчання, потріскування, хрускіт. 11. Які дихальні шуми відносяться до основних? - везикулярне дихання (respiratio vesicularis); - бронхіальне дихання (respiratio bronchialis). 12. У яких випадках вислуховується патологічно ослаблене везикулярне дихання? - При емфіземі легенів симетрично над всіма точками (внаслідок зниження тонусу альвеол і зменшення їхньої кількості, зменшення швидкості надходження повітря в результаті зниження еластичності легеневої тканини); - при обтураційному ателектазі; - при стовщенні листків плеври, наявності плевральних спайок; - при нагромадженні рідини в плевральній порожнині; - при нагромадженні повітря в плевральній порожнині. 13. Що таке везикулярне дихання? - Дихання, що нагадує звук «ф», вислуховується над легенями й обумовлене шумом альвеол, які розправляються. 14. Що таке бронхіальне дихання? - Дихання, яке нагадує звук «х», вислуховується в здорових осіб над гортанню, трахеєю й великими бронхами; виникає при проходженні повітря через голосову щілину. 15. Які причини спричиняють проведення патологічного бронхіального дихання на поверхню грудної клітки? - Ущільнення легеневої тканини (крупозна пневмонія в стадії опечінкування, інфаркт-пневмонія, зливна бронхопневмонія й т.п.); - наявність у легені порожнини, з'єднаної із бронхом; - компресійний ателектаз (бронховезикулярне дихання). 16. Що належить до додаткових, або побічних, дихальних шумів? - Хрипи (rhonchi); - крепітація (crepitatio); - шум тертя плеври (affrictus pleurae). 17. При якій патології органів дихання вислуховуються сухі хрипи? - Бронхіті (bronchitis); - нападі бронхіальної астми; - наявності каверни. 18. Який механізм лежить в основі виникнення вологих хрипів? - Рух повітря через рідкий вміст (запальну або застійну рідину, кров) у бронхах або порожнинах; - тріскуче пролабування на видиху й розправлення на вдиху стінок дрібних бронхів, на внутрішній поверхні яких утримується липкий фібринозний випіт (виникає переважно при запаленні склеротично змінених дрібних бронхів, у яких зникла еластичність). 19. Що лежить в основі виникнення крепітації? - Розлипання на висоті вдиху альвеол, що злиплися при видиху внаслідок наявності на їхніх стінках фібринозного випоту. 20. Що може бути причиною виникнення синдрому дихальної недостатності? - Обструкція дихальних шляхів (бронхіальна астма, хронічний обструктивний бронхіт, ларингоспазм); - зниження еластичності легеневої тканини (емфізема легенів, пневмосклероз); - зменшення площі дихальної поверхні легенів (пневмонія, компресійний ателектаз, порожнини в легенях, пневмоторакс); - торакодіафрагмальна патологія (міастенія, кіфосколіоз, травма грудної клітки). 21. Які дані огляду грудної клітки, пальпації, перкусії й аускультації характерні для синдрому ущільнення легеневої тканини? - Відставання ураженої половини грудної клітки в акті дихання; - посилення голосового тремтіння; - тупий або притуплений перкуторний звук; - бронхіальне дихання. 22. Які дані огляду грудної клітки, пальпації, порівняльної перкусії, топографічної перкусії й аускультації характерні для синдрому збільшення повітряності легеневої тканини (зниження еластичності легеневої тканини, емфізема)? - Діжкоподібна грудна клітка; - ослаблення голосового тремтіння; - коробковий перкуторний звук; - опущення нижніх країв легенів і обмеження їхньої рухливості; - ослаблене везикулярне дихання. 23. Які дані огляду, пальпації, порівняльної перкусії й аускультації характерні для нападу бронхіальної астми? - Положення ортопное, діжкоподібна грудна клітка; - ослаблене голосове тремтіння; - коробковий перкуторний звук; - опущення нижніх країв легенів, обмеження їхньої рухливості; - жорстке везикулярне, у важких випадках різко ослаблене везикулярне дихання, велика кількість сухих свистячих і хрипів, що дзижчать (наприкінці нападу вологі незвучні хрипи). 24. Які дані огляду, пальпації грудної клітки, порівняльної перкусії й аускультації характерні для синдрому наявності порожнини в легенях? - Можливе відставання ураженої половини грудної клітки в акті дихання; - посилення голосового тремтіння; - тимпанічний перкуторний звук; - бронхіальне, іноді амфоричне дихання, можливі сухі й вологі хрипи різного калібру. 25. Які скарги, дані огляду, пальпації грудної клітки, порівняльної перкусії й аускультації характерні для пневмотораксу? - Раптова поява задишки (у випадку клапанного пневмотораксу - наростаючої) після гострого болю в грудній клітці; - ціаноз і одутлість обличчя, збільшення в розмірах ураженої половини грудної клітки з виключенням її з акту дихання; - відсутність голосового тремтіння; - тимпанічний перкуторний звук; - відсутність дихальних шумів (у випадку пневмотораксу, при якому плевральна порожнина постійно з’єднана з великим бронхом - бронхіальне дихання). 26. Які дані фізикального обстеження хворого в астматичному стані? - При перкусії визначається коробковий звук; - нижні межі легенів зміщені вниз, екскурсія нижніх легеневих країв відсутня; - межі абсолютної серцевої тупості не визначаються; - при аускультації - різко ослаблене везикулярне дихання, кількість хрипів зменшується, виявляються зони «німої легені»; - виражена тахікардія, часто з'являється парадоксальний пульс - зменшення наповнення пульсу під час вдиху; - артеріальний тиск частіше знижений; - виражені гіпоксемія й гіперкапнія.
ЗНАЙДІТЬ ВІДПОВІДІ НА ТАКІ ПИТАННЯ:
1. Що таке задишка, її види? 2. Що таке астма, її види? 3. Яка перша допомога при задишці й астмі? 4. Методи й правила проведення оксигенотерапії. 5. Правила надання хворому дренажного положення. 6. Перша допомога при легеневій кровотечі. СЕРЦЕВО-СУДИННА СИСТЕМА
1. Що входить до складу апарата мітрального клапана (apparatus valvulae mitralis seu bicuspidalis)? - Дві стулки мітрального клапана, фіброзно-м'язове кільце, сухожильні нитки, сосочкові м'язи. 2. Яку будову має клапанний апарат правого атріовентрикулярного отвору? - Три стулки клапана, фіброзно-м'язове кільце, сухожильні нитки, сосочкові м'язи. 3. Яку будову має клапанний апарат аорти й легеневого стовбура? - Складається із трьох напівмісячних заслінок. 4. Що таке велике коло кровообігу (circulus sanguinis major)? - Відділ кровоносного русла, що починається від лівого шлуночка серця і закінчується судинами, які впадають в праве передсердя. 5. Що таке мале коло кровообігу (circulus sanguinis minor)? - відділ кровоносного русла, що починається від правого шлуночка серця і закінчується судинами, які впадають у ліве передсердя. 6. Що входить до системи автоматизму й провідної системи серця? - Синусовий вузол - Кіс-Флака (nodus sinuatrialis); - три міжвузлові пучки: передній - Брахмана, середній - Венкебаха, задній - Тореля; - передсердно-шлуночковий вузол - Ашоффа-Тавара (nodus atrioventricularis); - передсердно-шлуночковий пучок - пучок Гіса (fasciculus atrioventricularis); - ніжки пучка Гіса; - волокна Пуркіньє. 7. Де знаходиться синусовий вузол? - У стінці правого передсердя між вушком і верхньою порожнистою веною в області венозного синуса. 8. Де знаходиться атріоветрикулярний вузол? - У нижній частині стінки правого передсердя, біля основи медіальної стулки тристулкового клапана. 9. Де знаходиться пучок Гіса? - У верхній частині міжшлуночкової перегородки. 10. Який у нормі хвилинний об’єм серця в дорослої людини? - 4 - 5 л/хв. 11. У яку фазу серцевої діяльності з'являється верхівковий поштовх? - У фазу ізометричного скорочення. 12. Які біологічні фактори підвищують скорочувальну здатність серця? - Катехоламіни, серотонін, гормони коркової речовини надниркових залоз, тироксин. 13. Від чого залежить сила скорочення міокарда? - Від вихідної довжини м'язових волокон (від ступеня розтягання міокарда під час діастоли - гетерометричний механізм регуляції); - ступеня підвищення артеріального тиску в аорті (ефект Анрепа, гомеометричний механізм). 14. Який механізм компенсації спрацьовує у випадку перевантаження серця об’ємом? - Гетерометричний (закон Франка-Старлінга). 15. Що таке тоногенна дилатація (dilatation)? - Розширення порожнини серця, що супроводжується збільшенням ударного й хвилинного об’ємів серця. 16. Що таке міогенна дилатація серця? - Розширення порожнини серця, що супроводжується зниженням ударного й хвилинного об’ємів серця. 17. Який рефлекс з'являється при підвищенні тиску в правому передсерді в результаті серцевої недостатності? - Рефлекс Бейнбриджа. 18. Чим проявляється рефлекс Бейнбриджа? - Збільшенням частоти й сили серцевої діяльності. 19. Де спостерігається застій крові при недостатності кровообігу за правошлуночковим типом? - У венах великого кола кровообігу. 20. Як змінюються гемодинамічні показники при хронічній серцевій недостатності? - Знижується хвилинний об’єм серця; - виникає тахікардія; - уповільнюється швидкість кругообігу крові в 2-4 рази; - збільшується тиск у венах великого кола кровообігу. 21. Чому при серцевій недостатності виникає ціаноз (cyanosis)? - Через підвищений вміст у крові відновленого гемоглобіну в результаті: а) застою крові в малому колі кровообігу й погіршення артеріалізації крові в легенях; б) уповільнення кровотока й підвищення утилізації тканинами кисню; в) розширення шкірної венозної сітки й підвищення тиску у венах. 22. До яких змін в крові приводить гіпоксія (hypoxia) при серцевій недостатності? - До метаболічного ацидозу; - стимуляції еритропоезу й збільшення об’єму циркулюючої крові. 23. Чому при серцевій недостатності виникають набряки? - У результаті підвищення гідростатичного тиску в капілярах і транссудації рідини в тканини; - у результаті викиду реніну, активізації ренін-ангіотензивної системи й збільшення секреції альдостерону внаслідок погіршення кровопостачання нирок, що приводить до затримки натрію й води в організмі; - у результаті збільшення вироблення антидіуретичного гормону й уповільнення його руйнування в застійній печінці; - у результаті збільшення кількості циркулюючої крові; - у результаті зниження онкотичного тиску крові внаслідок порушення білково-синтетичної функції печінки. 24. Якій фазі серцевої діяльності відповідає I тон серця? - Фазі ізометричного скорочення. 25. Якій фазі серцевої діяльності відповідає II тон серця? - Початок II тону відповідає закінченню фази вигнання. 26. Який механізм утворення фізіологічного III тону? - Коливання стінки шлуночків у фазі швидкого наповнення. 27. Який механізм утворення фізіологічного IV тону? - Скорочення передсердь. 28. Хто й коли запропонував непрямий метод виміру систолічного й діастолічного тиску? - Санкт-петербурзький військовий лікар Н.С. Коротков в 1905 році. 29. Яка швидкість поширення пульсової хвилі по периферичних артеріях? 6 - 9 м/с. 30. Яке захворювання супроводжується збільшенням швидкості поширення пульсової хвилі? - Атеросклероз (atherosclerosis). 31. Які найбільш типові скарги хворих із серцевою патологією? - Біль за грудиною; - серцебиття; - перебої в роботі серця; - задишка; - кашель; - кровохаркання; - почуття тяжкості в правому підребер'ї; - набряки. 32. Чому у хворих із серцевою патологією можуть з'являтися кашель, кровохаркання? - Через виражений застій у малому колі кровообігу (наприклад, при мітральному стенозі). 33. Про наявність якої патології може свідчити високий верхівковий поштовх? - Гіпертрофії лівого шлуночка; - Недостатності аортальних клапанів; - Тиреотоксикозу; - Гарячкового стану. 34. При якій патології виникає артеріальна пульсація печінки? - Недостатності аортальних клапанів. 35. При якій патології виникає венозна пульсація печінки? - Недостатності тристулкового клапана. 36. При якій патології й у якій області визначається діастолічне тремтіння грудної клітки? - Стенозі лівого атріовентрикулярного отвору над верхівкою серця. 37. При якій патології й у якій області визначається систолічне тремтіння грудної клітки? - Стенозі гирла аорти в другій міжребрині праворуч біля краю грудини. 38. Про що свідчить відносна серцева тупість? - Про дійсні розміри серця. 39. Що таке абсолютна серцева тупість? - Ділянка серця, не прикрита легенями. 40. Що таке талія серця? - Кут на лівому контурі серця між судинним пучком і лівим шлуночком. 41. Чим представлений правий контур серця? - Верхньою порожнистою веною (до верхнього краю III ребра) і правим передсердям. 42. Чим представлений лівий контур серця? - Дугою аорти, легеневим стовбуром, вушком лівого передсердя (на рівні III ребра) і лівим шлуночком. 43. Якою може бути конфігурація серця? - Нормальною; - аортальною (талія підкреслена); - мітральною (талія згладжена); - гідроперикардною (у вигляді даху з димоходом) і ін. 44. При якій патології визначається різний пульс (pulsus differens) на променевих артеріях? - Неспецифічному аортоартеріїті - синдромі Такаясу (облітерація в результаті хронічного запального процесу дуги аорти й великих судин, які відходять від неї); - стенозі лівого атріовентрикулярного отвору (ліве передсердя здавлює ліву підключичну артерію) - симптом Попова-Савельєва; - загрудинному зобі великих розмірів; - наявності аномалій розвитку судин (аномалія променевої артерії). 45. У яких випадках визначається частий пульс (pulsus frequens)? - При підвищенні температури тіла; - при тиреотоксикозі; - при фізичному навантаженні; - при психоемоційному стресі; - при надмірному вживанні кави, нікотину й алкоголю; - при патології міокарда; - при гіпертензії в малому колі кровообігу. 46. У яких випадках визначається рідкий пульс (pulsus rarus)? - При підвищенні тонусу парасимпатичної частини вегетативної нервової системи (внутрішньочерепна гіпертензія, патологія органів черевної порожнини); - при повній передсердно-шлуночковій блокаді; - при синдромі слабості синусового вузла; - при вузловому й ідіовентрикулярних ритмах; - при аллоритмії (бігеменії, тригеменії). 47. Що таке переміжний пульс (pulsus alternans)? - Ритмічний пульс із правильним чергуванням слабких і сильних хвиль. 48. При якій патології визначається pulsus celer et altus? - Недостатності аортальних клапанів. 49. При якій патології визначається pulsus tardus et parvus? - Стенозі гирла аорти. 50. При якій патології визначається нерівномірний пульс (pulsus irregularis)? - Миготливій аритмії; - екстрасистолії; - неповній передсердно-шлуночковій блокаді II ступеня. 51. У яких випадках визначається переміжний пульс (pulsus alternans)? - При енергетичному виснаженні міокарда, важкому його ураженні; - при міграції водія ритму. 52. З яких компонентів складається I тон серця? - М'язового; - клапанного; - судинного; - передсердного. 53. З яких компонентів складається II тон серця? - Клапанного (закриття напівмісячних клапанів); - судинного. 54. У якій послідовності проводять аускультацію серця? - Над верхівкою серця - мітральний клапан; - біля основи мечоподібного відростка грудини - тристулковий клапан; - у другій міжребрині праворуч від грудини - аортальний клапан; - у другій міжребрині ліворуч від грудини - клапан легеневого стовбура; - у четвертій міжребрині між лівими грудинною і пригрудинною лініями (точка Боткіна-Ерба). 55. Де оцінюють I тон? - Над верхівкою серця і біля основи мечоподібного відростка. 56. Де оцінюють II тон? - У другій міжребрині праворуч і ліворуч від грудини. 57. При якій патології вислуховується посилений I тон над верхівкою серця? - Мітральному стенозі; - періодично при миготливій аритмії й екстрасистолії, коли в період короткої діастоли шлуночки скорочуються періодично недостатньо наповненими й тому з більшою швидкістю; - у випадку періодичної синхронної систоли передсердь і шлуночків при повній атріо-вентрикулярній блокаді. 58. Що таке акцент II тону? - Посилення II тону над аортою або легеневою артерією. 59. Що лежить в основі розщеплення I тону серця? - Асинхронність діяльності однойменних лівих і правих відділів серця (поздовжній асинхронізм); - відщеплення передсердного компонента. 60. При якій патології вислуховується розщеплення (роздвоєння) II тону серця? - Гіпертензії в малому колі кровообігу (розщеплення над легеневою артерією; - артеріальній гіпертензії (розщеплення над аортою). 61. Чому виникає роздвоєння II тону над легеневою артерією? - У випадку гіпертензії в малому колі кровообігу систола правого шлуночка більш тривала й закінчується пізніше, ніж систола лівого шлуночка, тому напівмісячні клапани легеневої артерії закриваються пізніше, ніж клапани аорти. 62. Що таке ритм галопу (rhythmus gallopans seu triplex)? - Патологічний тричленний ритм, що характеризується появою додаткового тону на фоні тахікардії. 63. Які розрізняють види ритму галопу? - Систолічний; - протодіастолічний; - преситолічний. 64. Який ритм галопу є найнебезпечнішим? - Протодіастолічний. 65. Який ритм галопу В.П.Образцов назвав криком серця про допомогу? - Протодіастолічний. 66. Що таке ритм перепела? - Патологічний тричленний ритм, що вислуховується над верхівкою серця й характеризується посиленим (ляскаючим) I тоном і тоном (щигликом) відкриття мітрального клапана. 67. Які розрізняють екстракардіальні шуми? - Кардіопульмональний; - перикардіальний; - плевроперикардіальний. 68. Що таке органічні шуми? - Шуми, що виникають при ушкодженні клапанного апарата серця або при порушенні цілості перегородок. 69. Які шуми називають функціональними? - Шуми, що виникають у серці з неушкодженим клапанним апаратом і без дефектів перегородок. 70. Чим відрізняються функціональні шуми від органічних? - Функціональні шуми переважно систолічні, непостійні (можуть зникати при зміні положення тіла, після фізичного навантаження, у різні фази дихання); - найчастіше вислуховуються над легеневою артерією, рідше - над верхівкою серця; - нетривалі, рідко займають весь період систоли; - по характеру м'які, «дуючі»; - не проводяться; - не супроводжуються іншими ознаками поразки клапанів (збільшенням відділів серця, зміною тонів та ін.). 71. Які розрізняють органічні шуми? - Систолічні (murmura systolica) і діастолічні (murmura diastolica); - регургітації (murmura regurgitans) і вигнання (murmura ejectionis); - крещендо (murmura crescendo) і декрещендо (murmura decrescendo). 72. Які розрізняють діастолічні шуми? - Протодіастолічні (murmura protodiastolica); - мезодіастолічні (murmura mesodiastolica); - пресистолічні (murmura praesystolica); - голодіастолічні. 73. Для яких придбаних вад серця характерні органічні систолічні шуми (murmura systolica)? - Стенозу устя аорти; - стенозу устя легеневої артерії; - недостатності мітрального клапана; - недостатності тристулкового клапана. 74. Для яких придбаних вад серця характерні органічні діастолічні шуми (murmura diastolicus)? - Стенозу лівого передсердно-шлуночкового отвору; - стенозу правого передсердно-шлуночкового отвору; - недостатності аортальних клапанів; - недостатності клапанів легеневої артерії. 75. Куди проводяться органічні шуми? - По гіпертрофованому м'язу серця й за течією крові в напрямку за перешкодою. 76. Якими переважно бувають анемічні (гідремічні) функціональні шуми? - Систоло-діастолічні. 77. Що таке симптом Сіротініна-Куковерова? - Посилення шуму над аортою у хворого з аортитом або недостатністю клапанів аорти при закладанні ним рук за голову й розправленні грудної клітки. 78. Які розрізняють діастолічні функціональні шуми? - Шуми Флінта й Грехема - Стілла. 79. Чому виникає шум Флінта? - У період діастоли кров, вертаючись у лівий шлуночок, піднімає стулки мітрального клапана, внаслідок чого виникає стан псевдостеноза лівого передсердно-шлуночкового отвору. 80. Чому виникає шум Грехема - Стілла? - Виражена легенева гіпертензія приводить до дилатації правого шлуночка й відносної недостатності клапанів легеневої артерії. 81. Які властивості має м'язово-провідна система серця? - Автоматизм; - провідність; - збудливість; - скоротність. 82. Який інструментальний метод дослідження дозволяє найбільш вірогідно оцінювати ступінь гіпертрофії відділів серця? - Ехокардіографія. 83. Які ЕКГ-ознаки шлуночкової екстрасистоли? - У передчасному комплексі відсутній зубець Р, комплекс QRS має вигляд, як при поперечних збудженнях шлуночків, є компенсаторна пауза. 84. Який механізм виникнення мерехтіння передсердь? - Одночасне порушення збудливості й провідності міокарда передсердь. 85. Які найбільш часті причини миготливої аритмії (fibrillatio atriorum, arrhythmia absoluta)? - Мітральний стеноз; - ішемічна хвороба серця; - тиреотоксикоз. 86. Що таке синдром Морганьї-Адамса-Стокса (Morgagni-Adams-Stokes)? - У хворого з атріоветрикулярною блокадою II типу за Мобітцом високого ступеня або ж з повною поперечною (атріоветрикулярною) блокадою випадає підряд більше одного комплексу QRS, що супроводжується гострими порушеннями гемодинаміки (відчуття зупинки серця, слабість, запаморочення, можливі втрата свідомості, судоми й навіть смерть). 87. У чому полягає невідкладна допомога при розвитку синдрому Морганьї-Адамса-Стокса? - У нанесенні різкого сильного удару по грудині. 88. Чому виникає легенева гіпертензія при стенозі лівого атріоветрикулярного отвору? - Внаслідок погіршення відтоку крові з легеневих вен. 89. У чому полягає захисна дія рефлексу Кітаєва? - Захищає легеневі капіляри від надмірного підвищення тиску в них. 90. У чому полягає негативний ефект рефлексу Кітаєва? - Приводить до розвитку морфологічних склеротичних змін в артеріях малого кола кровообігу, погіршення дифузії газів; - сприяє росту навантаження на правий шлуночок. 91. Які скарги хворого зі стенозом лівого атріовентрикулярного отвору обумовлені підвищенням тиску в малому колі кровообігу? - Задишка; - періодичні напади ядухи; - кашель; - кровохаркання. 92. Які скарги хворих зі стенозом лівого атріовентрикулярного отвору обумовлені зниженням хвилинного об’єму серця? - Головний біль; - запаморочення; - загальна слабість; - підвищена стомлюваність. 93. Які розрізняють причини серцевої недостатності? - Перевантаження серця при вадах серця, артеріальній гіпертензії; - ураження міокарда (міокардит, кардіоміопатія, ішемічна хвороба серця, інші захворювання); - порушення діастоли серця (ексудативний або констриктивний перикардит). 94. Які зміни виявляються під час огляду хворого з важкою серцевою недостатністю? - Ціаноз, акроціаноз; - набряки на нижніх кінцівках або анасарка; - асцит. 95. Що лежить в основі патогенезу судинної недостатності? - Зниження тонусу судин, в основному артеріол; - перерозподіл крові з погіршенням кровопостачання життєво важливих органів; - зменшення об’єму циркулюючої крові. 96. Яка клінічна картина непритомності? - Бліда шкіра; - холодний піт; - похолодання кінцівок; - нудота; - потемніння в очах; - запаморочення; - малий або нитковидний пульс; - низький артеріальний тиск; - рідке поверхневе дихання. 97. У чому полягає невідкладна допомога при непритомності? - Для поліпшення приливу крові до головного мозку хворого варто укласти, піднявши нижню частину тіла; - забезпечити доступ свіжого повітря; - звільнити шию й грудну клітку від одягу, що здавлює; - змочити лице холодною водою; - поплескати по щоках; - піднести до носа хворого тампон або вату, змочені нашатирним спиртом; - розтерти руками скроні й передньо-верхню частину грудної клітки; - прикласти грілки до кінцівок і вкрити хворого. 98. Що таке колапс (collapses)? - Гостра судинна недостатність, що виникає при вираженому тривалому падінні тонусу судин і зменшенні обсягу циркулюючої крові. 99. Яка клінічна картина спостерігається при колапсі? - Гострий, раптовий розвиток; - прострація; - виражена слабість; - запаморочення; - шум у вухах; - «туман» перед очами, зниження зору; - похолодання кінцівок; - блідість шкіри й видимих слизових оболонок; - зниження температури тіла; - поверхневе часте дихання; - частий, слабкого наповнення пульс; - низький артеріальний тиск. 100. У чому полягає невідкладна допомога при колапсі? - Усунути причину колапсу (зупинка кровотечі, дезінтоксикація й т.п.); - забезпечити хворому повний спокій, горизонтальне положення із трохи піднятими нижніми кінцівками; - укрити хворого ковдрою, до ніг прикласти грілки; - забезпечити доступ свіжого повітря або інгаляцію кисню; - ввести препарати, що підвищують артеріальний тиск (адреналіну гідрохлорид, мезатон, глюкокортикоїди). 101. Які основні причини розвитку гострої серцевої недостатності лівого типу? - Мітральный стеноз; - артеріальна гіпертензія; - інфаркт міокарда; - недостатність аортальних клапанів. 102. Що є типовим клінічним проявом гострої серцевої недостатності лівого типу? - Серцева астма й набряк легенів. 103. Які основні клінічні прояви серцевої астми (asthma cardiale)? - Відчуття вираженої недостачі повітря; - страх смерті; - ціаноз шкіри; - частий поверхневий подих; - ортопное - кашель, можливе кровохаркання. 104. Які основні клінічні прояви набряку легенів (oedema pulmonum seu pneumooedema)? - Виражена задишка; - клекітливе дихання чутне на відстані; - кашель із виділенням пінистого або кров'янистого-пінистого мокротиння; - вологі хрипи в нижніх відділах легенів. 105. У чому полягає невідкладна допомога при гострій лівошлуночковій недостатності? - Створити хворому положення з опущеними нижніми кінцівками; - накласти венозні (з тиском до 50 мм рт. тт.) джгути поперемінно на нижні й верхні кінцівки на 10-15 хв, потім зняти й накласти після 10-хвилинної перерви повторно; - нітрогліцерин під язик; - оксигенотерапія через носові катетери зі швидкістю подачі кисню 6-10 л/хв; - вдихання через маску парів 20% етилового спирту або 10% спиртового розчину антифомсілана (тривалість вдихання суміші парів етилового спирту й кисню не повинна перевищувати 30-40 хв); - при значному піноутворенні - аспірація піни з верхніх дихальних шляхів; - кровопускання в обсязі 300-400 мл. 106. Які найчастіші причини розвитку гострої серцевої недостатності правого типу? - Тромбоемболія легеневої артерії; - важка легенева патологія; - недостатність тристулкового клапана. 107. Які основні клінічні прояви гострої серцевої недостатності правого типу? - Сонливість; - ступор; - різко виражений ціаноз губ, щік, кінчика носа, кінцівок (акроціаноз); - гострий набряк і збільшення печінки, різка її болючість; - розвиток застійних явищ в інших органах; - набряки (анасарка); - водянка порожнин (асцит, гідроторакс, гідроперикард); - виражене набрякання й пульсація шийних вен; - значне підвищення венозного тиску (до 250 мм вод. ст. і вище); - здуття живота; - нудота, блювота; - задишка. 108. У чому полягає невідкладна допомога при гострій серцевій недостатності правого типу? - Кровопускання (350-400 мл); - внутрішньовенне введення строфантину або корглюкону; - п'явки на область печінки; - сечогінні засоби. 109. Які основні скарги висловлюють хворі із синдромом ураження міокарда? - Задишка; - серцебиття; - перебої в роботі серця; - тупий, ниючий або приступоподібний біль в області серця; - загальна слабість. 110. Які зміни виявляються при аускультації серця у хворого із синдромом враження міокарда? - Ослаблення тонів серця, особливо I тону; - розщеплення або роздвоєння I тону серця над верхівкою серця; - ритм галопу у випадку значного ослаблення скорочувальної функції міокарда; - м'язовий систолічний шум над верхівкою серця.
Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|