Довганич Ростислава Васильович

Тема курсового проекту:

«Проектування планово –висотної основи стереотопографічного методу знімання масштабу 1:5000 з перерізом рельєфу через 1 метр»

Термін здачі студентом закінченого проекту:

На топографічній карті масштабу 1:50 000 М-34 -117 –Г запроектувати планово – висотну геодезичну основу на площі однієї знімальної трапеції масштабу 1:25 000 з координатами і наведеними в пункті 2 завдання; Дубриницька с.р.

Вступ

Геодезична мережа — це сукупність пунктів на земній поверхні, закріплених спеціальними центрами, координати та висоти яких визначено геодезичними методами.

Геодезичні мережі поділяються на: державні, спеціального призначення, мережі згущення, знімальні.

Державна геодезична мережа України — це основна геодезична мережа, пункти якої рівномірно розміщені на всій території України. і є носієм єдиної геодезичної системи координат та висот на території України. Вона створена з метою вирішення в інтересах господарської діяльності, науки та оборони країни різноманітних завдань, що вимагають геодезичного забезпечення.

Саме головне з цих завдань — картографування території України в усіх масштабах. Серед інших важливих завдань:

- вивчення природних ресурсів;

- ведення державних кадастрів;

- забезпечення вихідними геодезичними даними засобів наземної,

морської і аерокосмічної навігації;

- вивчення фігури та гравітаційного поля Землі та змін їх у часі;

- вивчення геодинамічних явищ та сучасних рухів земної поверхні та інші.

Складовими частинами державної геодезичної мережі є планова і висотна геодезичні мережі. Сучасна планова державна геодезична мережа складається з астрономом геодезичної мережі 1 класу, геодезичної мережі 2 класу і геодезичної мережі З класу.

Висотна державна геодезична мережа складається з нівелірної мережі І і II класів та нівелірної мережі III і IV класів.

Державна геодезична мережа є основою для створення мереж спеціального призначення та мереж згущення.

Геодезичні мережі спеціального призначення створюються на окремих територіях, наприклад, на геодинамічних полігонах або на спеціальних об'єктах. Вони будуються за спеціальними проектами, що розробляються різними відомствами для вирішення спеціальних завдань.

Мережі згущення створюють розвитком державних геодезичних мереж. Вони служать для обґрунтування топографічних знімань в масштабах 1:500-1:5000, а також для виконання інженерно-будівельних робіт тощо. До них належать мережі 4 класу, 1 і 2 розрядів.

Знімальні мережі — це пункти, які будують подальшим згущенням розрядних мереж. Вони являють собою безпосередню основу для топографічних знімань усіх масштабів.

Розділ 1. Визначення географічних та прямокутних координат вершин рамок трапеції

1.1 Визначення номенклатури і географічних координат аркушів карти масштабу 1:5000, які покривають вихідний аркуш

Визначення номенклатури та координат аркушів карти масштабу 1:5000 починається з визначення географічних координати кутів рамки вихідної трапеції карти масштабу 1:25000, а також знаходження номенклатури і географічних координат кутів рамок трапеції карт масштабу 1:5000.

Місцезнаходження точки на поверхні Землі визначається її географічними координатами: широтою і довготою. Довгота λ відраховується від Гринвіцького меридіана на захід і схід. Широта φ відраховується від екватора на північ і південь. В основі номенклатури топографічних карт всіх масштабів лежить номенклатура карти масштабу

1:1 000 000, розміри кожного листа якої 4° по широті і 6° по довготі.

Поверхня Землі в рівнокутній поперечній - циліндричній проекції Гаусса поділена по широті на пояси по 4°, кожен з яких позначаються заголовною латинською буквою від екватора до полюсів (A, B, C...,V); і на шестиградусні зони по довготі, які позначаються цифрами від одиниці до шістдесяти в напрямку від гринвіцького меридіану на схід. Але у номенклатурі аркуша масштабу 1:1000000 присутній не номер зони, а номер колони, який відрізняється від останнього на 30.

Номенклатура окремих аркушів карти масштабу 1:1 000 000 складається з літери поясу і номера колони. Тому з вихідними даними

φ= 48°48'44" λ=22°28'01 ми одержуємо:

48 º: 4 = 13 = М,

22 º: 6 = 34(колона).

Отже номенклатура масштабу 1:1 000 000 має такий вигляд ― М-34.

1) Номенклатура аркуша карти масштабу 1:100 000 складається з номенклатури аркуша масштабу 1:1 000 000 і номера аркуша карти. Її отримуємо діленням аркушу карти 1:1 000 000 на 144 частини. Розміри рамки карти за широтою 20¢ і за довготою 30¢.

В даному випадку отримуємо карту з номенклатурою M-34-117 і масштабом 1:100 000.

2) далі ми розділяємо аркуш карти масштабу 1:100 000 на 4 частини – в результаті чого одержимо аркуш карти масштабу 1:50000. При цьому рамка карти має такі розміри: за широтою 10¢ і за довготою 15¢. Позначаються літерами українського алфавіту від А до Г.

Отримуємо номенклатуру M-34-117-Г і масштабом 1:50 000:

3) І, нарешті, діленням аркуша карти масштабу 1:50000 на 4 частини розміром 5 х 7,5¢ (позначаються малими буквами а,б, в, г), визначають географічні координати вихідної карти масштабу 1:25000.

Визначаємо географічні координати карти і отримуємо номенклатуру M-34-117-Г-б і масштабом 1:25000.

4) далі для того щоб отримати номенклатуру і географічні координати карти 1:5 000 аркуш карти масштабу 1: 100 000 ділимо на 256 частин. Розміри рамки по широті 1¢15², по довготі 1¢52,5²,які позначаються цифрами від (1) до (256). Номенклатура має такий вигляд M-34-117-159

1.2 Визначення прямокутних координат кути рамки трапеції масштабу 1:5 000

Розрахунки проводяться у вигляду таблиці.

1.3 Визначення прямокутних координати кутів рамки трапеції масштабу 1:25000.

1) Довготу осьового меридіану визначаємо за формулою

L₀=6°n-3°

де n – номер шестиградусної зони, в якій розміщено аркуш карти (в даному випадку n = 4). Тоді:

L₀=6°*4-3°=21°

2) Довготи західної і східної рамок трапеції М-34-87-(211) визначаємо за формулою

l=L-L₀

1.4 Визначення розмірів рамки та площі трапеції масштабу 1:5000

Визначення розмірів рамки та площі трапеції масштабу 1:5000, що входить до трапеції відбувається в такому порядку:

c

b

Вибираємо для трапеції М-34-131 розміри рамки і площу з таблиць Гауса-Крюгера:

S= =89,15

Висновки до розділу

У даному розділі було визначено географічні та прямокутні координати вершин рамок трапеції

В першу чергу було визначено номенклатуру і географічні координати аркушів карти масштабу 1:5000, які покривають вихідний аркуш. В результаті отримано номенклатуру M-34-117-Г-б. Після цього визначалися_географічні_кути_рамки_трапеції_масштабу_1:5000._На наступному етапі проходив обрахунок визначення прямокутних координати кутів рамки трапеції масштабу 1:25000.

Далі було обраховано розмірів рамки та площі трапеції масштабу 1:5000, що входить до трапеції M-34-117-Г-б.

Розділ 2. Фізико – геогафічний опис району робіт

2.1 Фізико-географічна характеристика району робіт

Дубриницька сільська рада — орган місцевого самоврядування у Перечинському районі Закарпатської області з адміністративним центром у с. Дубриничі. Дубриничі (словац. Dubrinič(e), угор. Bercsényifalva) — село в Україні, в Перечинському районі Закарпатської області. Розташоване на річці Уж.

За переписом 2010 року у селі мешкає 2154 особи.

Рельєф

Рельєф території — гірська система з висотами над рівнем моря від 153 м до 630 м.

Гідрографія

Через село протікає річка Уж.

Клімат

В осінньо—зимовий період територія району перебуває під упливом материкового клімату з характерною для нього континентальністю, у весняно-літній — під дією вологого атлантичного клімату. Ці фактори викликають пізні весняні заморозки, значні снігопади і досить сильні вітри.

Рослинний та тваринний світ

Дане село має багатий рослинний і тваринний світ. Лісовий пояс відзначається різноманітним видовим складом. Переважають букові насадження, частка яких дорівнює 85,0 відсотків загальних запасів від загальної площі. В лісах є можливість заготовляти екологічно чисті гриби, дикоростучі ягоди, зокрема суницю, малину, чорницю (місцева назва — яфини), ожину, брусницю та інші види.

Грунти

Серед грунтового покриву переважають бурі гірсько-лісові грунти, дернові буроземні та буроземно-підзолисті грунти.

2.2. Економічна характеристика району робіт

Район має можливості розвитку фарфоро-фаянсової промисловості, сировиною для якої є каолін. У праці угорського геолога Ліффа (1940 рік) наводяться дані про високу якість каолінових родовищ села Дубриничі ї їх розробку в XIX столітті. Він посилається на Ріхттофа, який ще в 1860 році писав про родовище: «З відомих у Австрії фарфорових земель дубриницьке є найкращим. Дослідження, проведені в Імперській фарфоровій мануфактурі у Відні, показали, що до цієї сировини не потрібні ніякі домішки і що вона має кращий фарфор, ніж матеріали всіх інших родовищ Австрії… Вироби своєю прозорістю і раковим зломом нагадують китайський фарфор».

2.3Топографо- геодезична вивченість району робіт

Згідно з «Основними положеннями» [1.п.3.1]на кожній зйомочній трапеції (аркуші карти) масштабу 1:10 000 повинно бути не менше одного пункту планово-висотної геодезичної основи, включаючи пункти державної геодезичної мережі, геодезичних мереж згущення і точки зйомочних мереж, закріплених на місцевості центрами. Ділянка робіт забезпечена топографічними картами масштабів1:100000 - 1:25000 (топографічна карта 1:50 000, карти з бонітування грунтів, адміністративно- територіального розподілу, тощо).

Таблиця 1

Дані пункти тріангуляції можуть бути використані для проектування полігонометричної мережі згущення.

Зйомочна трапеція відповідає вимогам "Основних положень створення та оновлення топографічних карт масштабів 1:10 000, 1:25 000, 1:50 000, 1:100 000, 1:200 000, 1:500 000, 1:1 000 000".

Висновки до розділу

Отже можна зробити висновок, що фізико-географічне положення села Пузняківці є вигідним за рахунок близького розташування до районного центру, що сприяє економічному розвитку села, сприятливому клімату, рельєфу і ґрунтам що позитивно впливає на сільське господарство.

Положення села є вигідним не лише у фізико-географічному положенні, а й у економічному.

Ділянка робіт у даному селі забезпечена топографічними картами масштабів1:100000 - 1:25000 (карти з бонітування грунтів, адміністративно- територіального розподілу, тощо). На території (а саме у заданій трапеції M-34-117-Г-б) збереглися 8 пунктів тріангуляції.

Розділ 3.Проектування полігонометрії 4 класу

3.1 Загальна характеристика та параметри полігонометричного ходу 4 класу

Комплекс робіт при створенні планових геодезичних мереж методом полігонометрії складається з таких процесів:

- проектування полігонометричних мереж;

- рекогностування полігонометричних ходів;

- виготовлення і закладання центрів;

- вимірювання кутів;

- вимірювання сторін;

Полігонометричні мережі 4 класу, 1 і 2 розрядів створюють для згущення державних планових геодезичних мереж 1, 2 і 3 класів, яких недостатньо для виконання топографічних знімань. Згущення здійснюють до тих пір, поки не буде забезпечена необхідна щільність пунктів, яка забезпечить умови для виконання топографічного знімання. 1:2000.

Полігонометричні мережі проектують у вигляді окремих ходів або систем з однією або кількома вузловими точками. Висячі ходи не допускаються.

В межах території, яка підлягає зніманню, нам відомі два пункти тріангуляції вони показані на кальці умовним знаком у вигляді трикутника з позначеним центром. Але їх недостатньо для прив'язки всіх запроектованих опознаків. Тому необхідно виконати роботи по згущуванню геодезичної основи, щоб мати достатню кількість вихідних пунктів для прив'язки опознаків.

Згущення геодезичної основи на об'єктах великомасштабних знімань виконується методом світловіддалемірної полігонометрії 4 класу з декілька зниженою точністю, в порівнянні з державною полігонометрією 4 класу.

Окремий хід полігонометрії 4 класу повинен спиратися на два початкових пункти з обов'язковим виміром прилеглих кутів. У таблиці № 2 наводяться основні вимоги до побудови полігонометрії 4 класу, а також 1 і 2 розрядів.

На підставі цих вимог необхідно запроектувати не менше двох ходів полігонометрії 4 класу (вихідні пункти тріангуляції показані на кальці умовним знаком у вигляді трикутника чорного кольору). Обидва ходи необхідно запроектувати таким чином, щоб їх пункти розташовувались вздовж шосейних доріг, щоб забезпечити їх збереження.

Розрахунки при проектуванні виконувалися тільки для найдовшого ходу.

Технічні характеристики мереж полігонометрії таблиця 2

Показники	4 клас	1 розряд	2 розряд
Гранична довжина ходу, км: окремого між вихідною і вузловою точками між вузловими точками	14,0 9,0 7,0	7,0 5,0 4,0	4,0 3,0 2,0
Граничний периметр полігону, км
Довжини сторін ходу, км: найбільша найменша середня	3,00 0,25 0,50	0,80 0,12 0,30	0,50 0,08 0,20
Кількість сторін у ході, не більше
Відносна помилка ходу, не більше	1:25000	1:10000	1:5000
Середня квадратична помилка виміряного кута (за нев’язками у ходах і в полігонах), кутові секунди, не більше
Кутова нев’язка ходу або полігона, кутові секунди, не більше, де n +1 — кількість кутів у ході
Середня квадратична помилка вимірювання довжини сторони, см: до 500 м від 500 до 1000 м понад 1000 м	1: 40000	—	— —

 

12Следующая ⇒

---

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: