Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Методика виконання окремих розділів курсової роботи




Виконання окремих розділів КР може викликати певні труднощі. У зв’язку з цим нижче наводимо деякі рекомендації щодо виконання розділів курсової роботи.

Вступ. У вступі КР необхідно розкрити важливість виконання ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки, показати роль цієї процедури у забезпеченні пожежної та техногенної безпеки об’єктів, звернути увагу на законодавче та нормативно-правове забезпечення. Також необхідно навести статистику аварій та надзвичайних ситуацій, що виникли на об’єктах, що розглядаються.

Розділ 1. В розділі 1 необхідно дати загальну характеристику об’єктів, що розглядаються, вказуючи їх кількість, наявність небезпечних речовин та матеріалів, технологічних процесів та апаратів, їх об’єми та умови експлуатації. Також необхідно описати місцерозташування даного об’єкта, враховуючи наявність близько розташованих елементів селитебної території.

Розділ 2. Визначення кількості потенційно небезпечних об’єктів передбачає виділення структурних підрозділів, до складу яких входять технологічні установки, що містять небезпечні речовини. Це можуть бути структурні підрозділи суб’єкта господарської діяльності (виробництво, цех, відділення, дільниця, естакада тощо), в яких експлуатуються сукупність пов’язаних між собою потоками в один технологічний цикл апаратів, цистерн, сховищ, складських приміщень (потенційно небезпечний об’єкт за адміністративною ознакою). Вони вважаються одним об’єктом, коли відстань між ними менше 500 м. За відстань між потенційно небезпечними об'єктами приймається відстань між найближчими апаратами (резервуарами) цих об'єктів. Даний розділ можна представити і графічно, вказуючи на схемі розміщення відстані між об’єктами. Приклади визначення кількості потенційно небезпечних об’єктів наведені в розділі 3.1.[4].

Розділ 3. Даний розділ є основним в курсовій роботі і представляє повне та глибоке дослідження небезпеки потенційно небезпечних об’єктів з метою визначення об’єктів підвищеної небезпеки. Розділ повинен бути виконаний з дотриманням вимог методики ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки, що регламентується Постановою Кабінету Міністрів України №956 від 11.07.02 Про ідентифікацію та декларування об’єктів підвищеної небезпеки та ПКМУ №990 від 21.09.2011. Про внесення змін до ПКМ №956 від 11.07.02. Про ідентифікацію та декларування об’єктів підвищеної небезпеки.

Процедура ідентифікації потенційно небезпечних об’єктів полягає в тому, що на підставі спеціальних розрахунків, із загальної кількості об’єктів, де виготовляються, використовуються, переробляються або транспортуються небезпечні речовини – виявляються ті, що являють особливу небезпеку.

Під час проведення ідентифікації для кожного потенційно небезпечного об’єкта спочатку розраховується сумарна маса кожної індивідуальної небезпечної речовини із зазначених у Нормативах порогових мас індивідуальних небезпечних речовин, або сумарна маса кожної небезпечної речовини, яка за своїми властивостями може бути віднесена до будь-якої категорії небезпечних речовин, зазначених у Нормативах порогових мас небезпечних речовин за категоріями.

Для цього рекомендується із завдання на курсову роботу скласти список усіх речовин, що обертаються на даному об’єкті. Потім виділити із списку ті речовини, які містяться в додатку 1 [3] і є індивідуальними небезпечними речовинами. З інших речовин необхідно виділити ті, що за своїми властивостями можуть бути віднесені до категорій небезпечних речовин відповідно до п.2 додатку 2 [3]. Нормативи порогових мас деяких індивідуальних небезпечних речовин та порогових мас небезпечних речовин за категоріями представлені в додатку 3 та 4 відповідно.

Для визначення сумарної маси індивідуальних небезпечних речовин необхідно визначити їхню кількість у кожному апараті і трубопроводі відповідно до вимоги п. 7. [2], тобто необхідно встановити розподіл небезпечних речовин в технологічному обладнанні. Після встановлення розподілу небезпечних речовин в обладнанні здійснюється їх підсумовування відповідно до встановлених правил згідно [2,3].

Якщо виявиться, що сумарна маса на цьому об’єкті хоча б однієї індивідуальної небезпечної речовини дорівнює або перевищує норматив порогової маси індивідуальної небезпечної речовини, зазначеної у додатку 1 [3], цей об’єкт відноситься до об’єктів підвищеної небезпеки 1 класу. За результатами ідентифікації складається Повідомлення про результати ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки (форма ОПН-1) (додаток 5).

На випадок, якщо сумарна маса ні однієї з небезпечних речовин не перевищує нормативи порогової маси індивідуальних небезпечних речовин, визначається категорія небезпечної речовини та її нормативна порогова маса. У разі, коли небезпечна речовина може бути віднесена одночасно до кількох категорій небезпечних речовин, використовується значення речовини у тій категорії, в якій її порогова маса найменша.

Якщо сумарна маса жодної індивідуальної небезпечної речовини або небезпечної речовини будь-якої категорії не перевищує 1 % порогової маси небезпечних речовин 2 класу, об’єкт не відноситься до об’єктів підвищеної небезпеки.

Потенційно небезпечний об’єкт відноситься до об’єктів підвищеної небезпеки 1 класу, якщо сумарна маса небезпечної речовини однієї категорії дорівнює або перевищує норматив порогової маси категорії небезпечної речовини, зазначеної у додатку 2 [3]. За результатами ідентифікації складається Повідомлення про результати ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки (форма ОПН-1).

У разі, коли сумарна маса жодної індивідуальної небезпечної речовини або небезпечної речовини будь-якої категорії не перевищує порогову масу небезпечних речовин 1 класу, за її властивостями визначаються категорії до яких вона може бути віднесена згідно додатком 2 [3].

При визначенні категорії небезпечних речовин необхідно детально вивчати фізико-хімічні, вибухопожежонебезпечні та токсичні властивості речовин, а також їх специфічні особливості. При цьому слід користуватися довідковою та науково-технічною літературою [5-6]. Порогова маса небезпечних речовин кожної категорії розраховується відповідно до п. 10. [3].

Потенційно небезпечний об’єкт відноситься до об’єктів підвищеної небезпеки 1 класу, якщо сумарна маса небезпечних речовин хоча б однієї з категорії дорівнює або перевищує норматив порогової маси речовин 1 класу цієї категорії, розрахованої відповідно до п. 10. [3]. За результатами ідентифікації складається Повідомлення про результати ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки (форма ОПН-1).

На випадок, якщо сумарна маса небезпечних речовин жодної категорії не перевищує порогову масу небезпечних речовин 1 класу цієї категорії, за властивостями індивідуальних небезпечних речовин і категорій небезпечних речовин визначаються групи небезпечних речовин за видами аварій (п.2 [2]). Порогова маса небезпечних речовин зазначених груп розраховується згідно з п. 10. [3].

Якщо небезпечна речовина за своїми властивостями може бути віднесена до кількох груп, її сумарна маса враховується у кожній групі, до якої вона може бути віднесена. Сумарна маса небезпечних речовин однієї групи визначається шляхом додавання величин сумарної маси кожної небезпечної речовини, що використовується або виготовляється, переробляється, зберігається чи транспортується на об’єкті.

У разі, коли небезпечна речовина може бути віднесена одночасно до кількох груп небезпечних речовин, при визначенні класу небезпеки враховується значення речовини у тій групі, де її розрахована порогова маса найменша.

Потенційно небезпечний об’єкт відноситься до об’єктів підвищеної небезпеки 1 класу, якщо сумарна маса небезпечних речовин, об’єднаних за видами аварій у групу, дорівнює або перевищує порогову масу небезпечних речовин для цієї групи, розраховану відповідно до п.10. [3].

За результатами ідентифікації складається Повідомлення про результати ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки (форма ОПН-1).

Якщо сумарні маси всіх індивідуальних небезпечних речовин, категорій або груп небезпечних речовин менші за нормативи порогової маси небезпечних речовин 1 класу, але хоча б одна з них дорівнює чи перевищує нормативи порогової маси небезпечних речовин 2 класу згідно з додатками 1 та 2 [3] або нормативи, розраховані згідно п.10. [3], об’єкт відноситься до об’єктів підвищеної небезпеки.

Якщо сумарні маси всіх індивідуальних небезпечних речовин, категорій або груп небезпечних речовин менші за нормативи порогової маси небезпечних речовин 2 класу згідно з додатками 1 та 2 [3] або нормативи, розраховані згідно п.10. [3], об’єкт не відноситься до об’єктів підвищеної небезпеки.

В тих випадках, коли найменша відстань від елементів потенційно небезпечного об’єкта до елементів селитебної території або промислових об’єктів не перевищує 500 м для небезпечних речовин 1 та 2 групи і 1000 м для небезпечних речовин 3 групи порогову масу необхідно розрахувати згідно п.16 [3].

Якщо розрахована порогова маса менше 1 % встановленого чи розрахованого нормативу порогової маси 2 класу згідно п. 10 [3], порогова маса приймається рівною 1 % незалежно від відстані ПНО до елементів селитебної території.

У разі коли найменша відстань від елементів ПНО до елементів селитебної території або промислових об’єктів не досягає 500 метрів для небезпечних речовин 1 та 2 групи і 1000 м для небезпечних речовин 3 групи і сумарна маса хоча б однієї з усіх видів небезпечних речовин або хоча б однієї категорії чи групи небезпечних речовин дорівнює або перевищує порогову масу небезпечних речовин 2 класу, ПНО відноситься до ОПН 2 класу, а якщо менша – ПНО не відноситься до ОПН.

Розділ 4. Заключним етапом виконання ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки є складання відповідного документу за результатами ідентифікації - повідомлення про результати ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки за формою ОПН-1. Приклад та зразок складання даного документу наведений у додатку 1 [2,3] та додатку 5. Обов’язковою вимогою при розробці даного документу є складання таблиць 1 та 2 з дотриманням форми заповнення.

Також необхідно звернути увагу на те, що обов’язковими до пояснювальної записки є складання таблиць з результатами визначення та розрахунку мас небезпечних речовин (розд. 3.2, розд.3.3.), визначення мас та порогових мас небезпечних речовин та мас і порогових мас груп небезпечних речовин (розд.3.3.). Приклади розробки та заповнення відповідних таблиць наведені в [4].

Обов’язковими до пояснювальної записки КР є висновок за результатами ідентифікації та список використаної законодавчо-нормативної, наукової, навчально-методичної та довідкової літератури.

Завдання для Курсової роботи

Кожний курсант, студент (слухач) виконує курсову роботу за своїм варіантом, номер якого визначається за порядковим номером в списку прізвищ в журналі навчальної групи. В таблицях до завдання по горизонталі визначається номер, який співпадає з порядковим номером за списком навчальної групи. Даний номер і є варіантом до завдання на курсову роботу.

Нижче представлені завдання до виконання курсової роботи.

Завдання №1.

До складу товарно-сировинного майданчика нафтопереробного підприємства входять два резервуарних парки з нафтопродуктами. Основними технологічними установками даних об’єктів є резервуари типу РВС. Умови зберігання нафтопродуктів: робочий тиск – атмосферний, температура навколишнього середовища, коефіцієнт заповнення резервуарів - 0,9.

Визначити чи є даний склад нафтопродуктів об’єктом підвищеної небезпеки. За результатами ідентифікації розробити відповідні документи.

Вихідні дані, що необхідні для виконання ідентифікації ОПН, наведені в таблиці №1 Додатку 1.

Завдання №2.

Визначити чи є цех нанесення лакофарбових матеріалів на машинобудівному заводі об’єктом підвищеної небезпеки, якщо до його складу входять відділення фарбування та склад лакофарбових матеріалів. Фарбування виробів на підприємстві здійснюється методом пневматичного розпилення в фарбувальних камерах. Склад лакофарбових матеріалів містить ємності (об’ємом 10 л кожна) з фарбами: емаль ПФ-115; АС-192 та ємності з розчинниками (об’ємом 20 л кожна): уайт-спірит; ацетон; ксилол, розчинник 649. Ступінь заповнення ємностей – 0,8. Технологічні процеси здійснюються при атмосферному тиску та температурі 250С.

За результатами ідентифікації розробити відповідні документи.

Вихідні дані, що необхідні для виконання ідентифікації ОПН, наведені в таблиці №2 Додатку 1.

Завдання №3.

Спиртосховище лікеро-горільчаного виробництва вміщує вертикальні резервуари діаметром 9 м та висотою 8 м., в яких зберігається етиловий спирт. Умови зберігання етилового спирту – атмосферний тиск, максимальна температура – 250С. Поряд з будівлею спиртосховища розташований резервуарний парк з мазутом (резервуари об’ємом 1500 м3 кожний).

Визначити, чи є спиртосховище лікеро-горільчаного підприємства об’єктом підвищеної небезпеки. За результатами ідентифікації розробити відповідні документи.

Вихідні дані, що необхідні для виконання ідентифікації ОПН, наведені в таблиці №3 Додатку 1.

Завдання №4.

На майданчику науково-виробничого підприємства розташовані 2 склади для зберігання хімічних речовин та реактивів. На складі №1 хімічні реактиви зберігаються в ємностях об’ємом 5 л кожна. На складі №2 зберігаються лужні метали. Умови зберігання хімічних речовин: тиск атмосферний, температура 200С. Ступінь заповнення ємностей становить 0,8.

Виконати ідентифікацію складських об’єктів підприємства. За результатами ідентифікації розробити відповідні документи.

Вихідні дані, що необхідні для виконання ідентифікації ОПН, наведені в таблиці №.4. Додатку 1.

Завдання №5.

Визначити чи є м’ясокомбінат м. Н-ська об’єктом підвищеної небезпеки, якщо основними виробничими спорудами даного підприємства є холодоцех та склад нафтопродуктів. В холодильних установках обертається аміак. За результатами ідентифікації розробити відповідні документи.

Вихідні дані, що необхідні для виконання ідентифікації ОПН, наведені в таблиці №.5. Додатку 1.

Завдання №6.

Виконати ідентифікацію газонаповнюючої станції. До основних виробничих підрозділів даного об’єкту відносяться газокомпресорний цех та склад скраплених газів. На складі гази зберігаються в резервуарах: метан в резервуарі об’ємом 50м3; пропан – об’ємом 25м3, бутан – об’ємом 25 м3. Максимальна кількість газів, що обертаються в газокомпресорному цеху, представлена в табл.6. Додатку 1. За результатами ідентифікації розробити відповідні документи.

Вихідні дані, що необхідні для виконання ідентифікації ОПН, наведені в таблиці №.6. Додатку 1.

Література

1. Закон України «Про об’єкти підвищеної небезпеки» 18.01.2001 р.

2. Про ідентифікацію та декларування безпеки обєктів підвищеної небезпеки. Затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.02. №956.

3. Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.02. №956. Затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.11. №990.

4. Михайлюк О.П., Олійник В.В., Михайлюк А.О. Ідентифікація об’єктів підвищеної небезпеки: Навчально-методичний посібник.-Х.:УЦЗУ, 2007.-190 с.

6. Пожаровзрывоопасность веществ и материалов и средства их тушения: Справ. изд.: в 2-х кн. /А.Н.Баратов и др. -М.: Химия, 1990. - Кн.1. - 496 с. - Кн.2. -384 с.

7. Вредные вещества в промышленности. Справочник для химиков, инженеров и врачей. Т.1. «Органические вещества». Под редакцией Н.В.Лазарева и Э.Н.Левиной. Издание 7-е, переработанное и дополненное. – Л.: Химия. 1977.

Додаток 2.

Титульний лист






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных