Соціальне обслуговування інвалідів 5 страница

мігрантами було відправлено з Європи в рідні країни близько 15

мільярдів євро. До того ж керівництво країн-постачальників

мігрантів, переважно, занадто корумповане, тому організувати

якийсь розвиток в європейському ключі на їхніх територіях досі

не вдалося.

У сьогоденні країни члени ЄС прагнуть використовувати

різноманітні соціальні технології при роботі з трудовими

мігрантами, рівно як і різні методи й форми міграційної політики,

які інколи досить критично оцінюються й сприймаються сусідами

по співтовариству. Вся Європа після відомих французьких подій

2005 р. раптом схаменулася у своєму ставленні і відношенні та

оцінці до питання наявності мігрантів в країнах Європейського

Союзу. Раніше вони спокійно ставилися до стихійної міграції,

гадаючи, що ринок все розставить на свої місця і якось воно все

само собою вирішиться. Життя примусило змінити погляд на

проблему. Тому європейська політика міграції потерпіла повний

крах. Засади, на яких вона будувалася впродовж останніх

десятиліть, виявилися помилковими.

Так, наприклад, Іспанський уряд неодноразово

застосовував соціальну технологію пов'язану з "амністією"

нелегальних трудових мігрантів, з інших країн, які періодично

призводить до скупчення в цій країні нової хвилі мігрантів,

особливо з країн Північної Африки. В Іспанії за різними

підрахунками нині мешкають мігранти понад з 89 країн світу. До

того ж іспанські підприємці, спираючись на ліберальне

національне законодавство, фактично зацікавлені у залученні

трудових мігрантів для створення нових робочих місць та

розширення масштабів свого виробництва. Окрім того, уряд

Іспанії у державному бюджеті країни передбачив відповідні

державні асигнування та надання фінансових пільг мігрантам

для застосування соціальної технології "юридичного

супроводження захисту прав мігрантів", та первинної грошової

допомоги на забезпечення підтримки в життєдіяльності.

Такі дії уряду Іспанії у першу чергу спрямовані на процес

максимальної легалізації трудових мігрантів, унеможливлення

функціонування "сірої" зони трудової міграції та позбавлення

передумов й можливостей розповсюдження на ринках праці

країни зростання тенденцій до нелегальної трудової міграції. На

міжнародній арені керівництву Іспанії у такій політиці протистоїть

Франція та Німеччина, які постійно звинувачують Мадрид у

заохоченні нелегальної міграції внаслідок такої ліберальної

загальнонаціональної міграційної політики та таких заходів по

роботі з мігрантами. Наразі Іспанія вивчає можливість зміни

закону щодо іноземців на тлі критики деяких європейських країн,

місцевого законодавства, що є доволі ліберальним у відношенні

до іноземців. Практично експерти оцінюють ймовірні заходи

Іспанського уряду як такі, що спрямовуються на більш суворіше

прийняття нормативно-правових та політичних процедур

шляхом жорсткого квотування залучення додаткової робочої

сили з числа трудових мігрантів та членів їх родин на іспанські

ринки праці. При цьому, уряд країни шукає можливість через

внесення відповідних змін та поправок до законів, насамперед

знайти шляхи позбавлення низки пільг, якими користувалися

мігранти, зокрема: юридичної допомоги, започаткувати політико-

правові процедури їх видворення через судові інстанції країни

різних рівнів. Проте неурядові іспанські та міжнародні організації

внаслідок активізації таких дій уряду країни побоюються, що це

призведе до значного звуження основних прав мігрантів (як

легальних, так і нелегальних), а отже ці заходи будуть

суперечити загальноприйнятим правилам дотримання прав і

свобод людини у ЄС.

Загострення внутрішньополітичної обстановки у Франції у

жовтні – листопаді 2005 р. привернуло увагу світової спільноти

до заходів, та соціальних технологій, які розпочало проводити

керівництво країни під назвою "забезпечення лояльного

відношення суспільства до громадян країни не французького

походження", зокрема, трудових мігрантів та членів їх родин,

відповідного виховання молоді цієї соціальної групи населення,

яке насамперед сповідує іслам. Так, наприклад, у листопаді

2005 р. на засіданні Кабінету Міністрів Франції за участю

тогочасного Президента країни Ж. Ширака відбулося

обговорення та затвердження великомасштабного соціально-

економічного і політико-правового проекту під назвою

"Добровільна цивільна служба", спрямованого на соціальну та

професійну адаптацію мусульманської молоді вихідців з сімей

"трудових мігрантів", проблемних районів світу, а саме: з

Мавританії; Марокко; Алжиру; Тунісу та Лівії. Основним

завданням проекту передбачалося розширення та об'єднання

під єдиним керівництвом існуючих та нових програм

забезпечення соціальної адаптації молоді трудової міграції, яка

знаходиться під патронатом наступних соціальних програм:

"Оборона: другий шанс", реалізується Міністерством оборони,

"Кадети республіки", виконується Міністерством внутрішніх

справ та Міністерством освіти і досліджень країни та

"Професійна підготовка". Згідно з метою даних проектів, до цієї

програми шляхом соціальної адаптації молоді мусульманського

походження з сімей трудових мігрантів планується залучити

близько 50 тис. осіб, з них: "Оборона другий шанс" - 20 тис. осіб;

"Кадети республіки" - 5 тис. осіб; "Професійна підготовка" - 25

тис. осіб. Загальна координація діяльності урядових структур в

рамках проекту покладена на утворену державну Агенцію

соціальної єдності та рівних можливостей, яку було створену з

цією метою у листопаді 2005 р. Окрім заходів з виховання

мусульманської молоді, владні структури Франції приділяють

увагу наявності мусульманського фактора в національних

збройних силах. Так, воєнно-політичне керівництво країни

прийняло рішення про створення інституту військових

мусульманських священиків (імамів), метою якого є

удосконалення системи військових священиків в ЄС, Франції та

упорядкування виховних релігійних заходів серед

військовослужбовців мусульман. Одним з основних завдань

військових мусульманських священиків є попередження

проведення неконтрольованих релігійних обрядів та поширення

ісламського радикалізму в Збройних Силах Франції. Першими

кроками на шляху створення інституту військових священиків є

введення з січня 2006 р. штатних посад уповноваженого з

питань ісламу в Штабі ЄС Франції та Головного

мусульманського військового священика Збройних сил країни.

Мусульманські військові священики в частинах та підрозділах

ЄС призначатимуться на посади за поданням голови

Французької ради мусульманського культу. Оборонний бюджет

Франції на 2006 р. передбачав фінансування шести посад

військових священиків мусульман.

За оцінкою західних експертів, реалізація запропонованих

програм в кінцевому рахунку дозволить запобігти повторам

дестабілізації внутрішньополітичної обстановки внаслідок

протиправних дій молоді з числа трудових мігрантів не

французького походження. Разом з тим, у вересні 2006 р.

нинішній Президент Франції Н. Саркозі запропонував здійснити

дещо занадто радикальні кроки щодо утримання зростаючих

потоків мігрантів до Франції. Зокрема, він неодноразово

зазначав, що цю проблему у межах ЄС можливо розв'язати

лише шляхом координації спільних зусиль відповідних

державних служб країн Союзу, і з цією метою доречно утворити

Європейську Агенцію для розгляду вимог мігрантів та надання

їм статусу біженців на рівні ЄС, замість наявної національної

системи. Він також запропонував залучити до вирішення низки

проблем породжених міграцією військові та поліцейські сили у

формуванні на теренах ЄС так званих "фільтраційних центрів"

для нелегальних мігрантів, проте ця пропозиція не набула

одностайного схвалення всіма членами ЄС.

Заступник Голови Європейської комісії та комісар з питань

юстиції, свободи та безпеки підкреслив, що питання нелегальної

міграції потребує глобального підходу і запропонував

запровадити на місцевому рівні для країн ЄС законодавство про

загальні права економічних мігрантів та забезпечення єдиного

посвідчення на проживання та роботу.

Таким чином, вироблення інституційних засад розв'язання

проблем міграції та біженців в перспективі має стати одним із

пріоритетних питань європейських урядовців. На думку

директора групи аналізу Світового банку У. Вадуца "Завдяки

програмам керованої міграції, у тому числі шляхом надання

тимчасових віз для некваліфікованих мігрантів, що дають право

працювати в розвинених країнах, можна пом'якшити проблеми,

пов'язані зі значним напливом нелегальних мігрантів" до країн

ЄС. Окрім того, для протидії нелегальному перетинанню

кордонів країни ЄС активізували свої зусилля на місцевому,

національному рівнях у використанні штрафних та судових

санкцій, вдосконалюють національне законодавство щодо

порядку легалізації нелегальних мігрантів. Отже, у перспективі

певну значущість матимуть інвестиції в прикордонну

інфраструктуру. Зокрема, певна потреба виникатиме в

інвестиціях в інфраструктуру, мереж енергопостачання,

транспорту та телекомунікації. Доцільним може стати і

запровадження механізмів фінансової підтримки програми

TACIS та інших структурних фондів, а також укладання і дія угод

про реадмісію країн членів ЄС. Це дає змогу зменшувати

бідність у країнах походження мігрантів серед самих мігрантів,

членів їхніх сімей, а також і у суспільстві загалом, через

зростання обсягів грошових переказів.

Разом з тим, така країна – член ЄС як Німеччина, навпаки

вже багато років поспіль, йде шляхом не лібералізації

національного законодавства щодо мігрантів й біженців, а

напроти введення більш жорстких вимог та максималізації

усіляких бюрократичних процедур, заради зменшення хвилі та

притоку трудової міграції у цю країну. Такі дії традиційно

пов'язані із негативним сприйняттям німецьким суспільством

верств мігрантів, та доволі історично жорсткими умовами їх

інтеграції в дане суспільство. Зокрема, Німеччина приділяє

передусім увагу забезпечення і здійснення заходів безпеки та

контролю щодо нелегальної міграції в країну. Окрім того,

запроваджуються загальнонаціональні окремі соціально-

економічні програми та соціальні технології щодо прийняття

мігрантів виключно за певною професійною, національною

ознакою та жорсткою системою квотування. При цьому,

відповідний роботодавець має пройти низку процедур: отримати

дозвіл, подати документи до служби зайнятості, зібрати медичні

данні та оформити тимчасову реєстрацію, процедура, яка іноді

триває від 3-х до 6-ти місяців. Окрім того, регулювання трудової

міграції по суті, обмежується ліцензуванням приватних фірм

посередників і тривалими переговорами із зарубіжними

країнами щодо цієї проблематики. Органи внутрішніх справ

країни фактично беруть під повний контроль усі сторони життя

новоприбулих мігрантів та членів їх родин, здійснюючи

відповідну перевірочну процедуру та задіюючи сусідів, які поряд

проживають з родиною мігрантів.

Таким чином, нині країни ЄС ще перебувають у стадії

пошуку вироблення ефективної загальної європейської політики

для протистояння суспільним викликам, які породжені явищами

міграції та біженців. Зокрема, уряди європейських країн мають

намір суттєво збільшити потік нелегальних мігрантів, що

висилаються з країни. Проте існує політико-економічний аспект

відносин між країнами (наприклад - торгівля з певною країною).

Європа має намір почати конкурувати з США в боротьбі за

"мізки". Буде зроблена спроба стимулювання притоку на

континент кваліфікованих фахівців, а не малокваліфікованої

робочої сили. До не афішованих заходів європейської політики

слід віднести пропоновану нині соціальну технологію

"сусідського" статусу для східної Європи (в тому числі й

України). Окрім низки завдань, які мають бути виконані, "нові

рамки відносин ЄС зі своїми східними і південними сусідами", на

переконання "проектантів-технологів", з "сусідського кола"

повинно бути сформоване потрійне захисне кільце. Саме

завданням першого кола має бути вирішення проблеми зупинки

напливу економічних біженців (мігрантів) у заможну Європу.

Третє захисне кільце повинно відгородити ЄС від міжнародної

злочинності. Відтак, Україна потрібна буде Євросоюзу не як

повноправний його член, а як елемент зовнішнього кільця

безпеки, що повинно відгородити ЄС від деструктивного

зовнішнього впливу доволі проблемної трудової міграції й

біженців з політико-економічних переконань й умов життя. Саме

тому, ще з листопада 2000 р., Європейська комісія вимушена

була проголосити про бажання переходу до вироблення

загальної для всіх членів ЄС засад управління міграційними

потоками, заснованої на принципах прозорості всіх міграційних

процедур та дотриманні вимог ринку праці у змінах в

чисельності та напрямах трудових міграційних потоків.

Зміст

Матеріал для самоперевірки

Завдання для самостійної роботи

1. Назвіть основні завдання територіальних соціальних

служб по роботі з сім’ями та дітьми, що існують в багатьох

країнах світу.

2. Розкрийте основні види підтримки допомоги сім’ям і

дітям від спеціальних установ соціальної допомоги в США.

3. Охарактеризуйте досвід роботи дитячих установ

сімейного типу в країнах Західної Європи і США.

4. Розкрийте досвід роботи з сім’єю у Швеції.

5. Охарактеризуйте специфіку діяльності служб захисту

дітей від насильства в сім’ї в США.

6. Розкрийте особливості британської технології сімейного

проекту «Мостова сім’я».

7. Назвіть головні принципи формування соціальної

політики щодо інвалідів, вироблені світовою спільнотою.

8. Розкрийте основні напрямки діяльності щодо підвищення

рівня життя бідних та малозабезпечених у світі.

9. Охарактеризуйте світовий досвід соціального захисту

бідних та малозабезпечених із використанням сучасних

технологій соціальної роботи.

10. Назвіть особливості соціального обслуговування

мігрантів та біженців.

Тестові завдання для самоперевірки

1. Основними завданнями територіальних соціальних

служб по роботі з сім'ями та дітьми, що існують в багатьох

країнах, є:

а) забезпечення з боку держави досягнення сім'єю певного

ступеня економічної самостійності;

б) профілактика насильства над дітьми та їх експлуатація;

в) створення і підтримка різних інституційних форм опіки, а

також підтримка неінституційних форм, зокрема, в рамках

місцевої громади;

г) усі вірні відповіді;

д) Ваш власний варіант відповіді.

2. Діяльність спеціальної установи соціальної допомоги

сім'ї і дітям визначається ….

3. Основною метою програми "Контактна модель роботи з

сім’єю" у Швеції є:

а) надання консультаційних послуг фахівцями соціальних служб;

б) надання фінансової допомоги місцевими комітетами

соціального забезпечення;

в) надання підтримки іншим сім’ям, що знаходяться у скрутному

становищі;

г) Ваш власний варіант відповіді.

4. Основною причиною створення британської технології

сімейного проекту "Мостова сім'я" є ….

5. Головними принципами формування соціальної політики

щодо інвалідів, виробленими світовою спільнотою, є:

а) досягнення однакового зі своїми співгромадянами рівня

життя, у тому числі у сфері доходів, освіти, зайнятості, охорони

здоров'я, участі в суспільному житті;

б) формування умов для незалежного життя інвалідів

(самозабезпечення, самодостатність в повсякденному житті);

в) визнання, забезпечення і реалізація прав і обов'язків інвалідів

як повноцінних членів суспільства;

г) усі вірні відповіді.

6. Формування системи соціального захисту бере початок в

Європі, пріоритет у створенні системи соціального захисту

належить ….

7. Метою основних технологій активних програм сприяння

зайнятості населення є:

а) вихід бідних та малозабезпечених із стану бідності;

б) зниження глибини бідності малозабезпечених громадян;

в) підвищення рівня заробітної плати;

г) усі вірні відповіді;

д) Ваш власний варіант відповіді.

8. Виникненню напряму діяльності служб захисту дітей від

насильства в сім’ї в США передували такі факти ….

9. До основних форм соціальної роботи, що складають

основу сучасних соціальних технологій при роботі з біженцями в

США відносять:

а) захист від непогоди, від захворювань, від людей та держав,

які змусили їх залишити рідні місця, від вербування в

партизанські загони;

б) міжособистісний захист серед біженців, розгляд проблем

тендерного насилля в таборах для біженців;

в) усі вірні відповіді;

г) Ваш власний варіант відповіді.

10. Основними проблемами у сфері регулювання

соціальної роботи та застосування соціальних технологій при

роботі з міграцією у світі є ….

Зміст

Література:

1. Гришина Е.Е., Чагин К.Г. Технология адресной

социальной помощи "Самообеспечение": руководство по

внедрению для местных и региональных администраций /

Е.Е.Гришина, К.Г.Чагин. – М.: Институт экономики города, 2008.

– 96 с.

2. Доуэл М., Шадлоу С. Практика социальной работы /

М.Доуэл, С.Шадлоу; [пер. с англ]. – М.: Аспект-Прес, 1997. –

С.78.

3. Корнюшина Р.В. Зарубежный опыт социальной работы /

Р.В.Корнюшина. – Владивосток: Изд-во Дальневосточного

университета, 2004. – 85 с.

4. Костін Р.А., Лухнов А.Ю. Сучасні міграційні процеси і їхні

тенденції в сучасному суспільстві / Р.А.Костін, А.Ю.Лухнов //

Регіон: Політика. Економіка. Соціологія. – 2007. – С.158.

5. Кузнецова Л.П. Основные технологии социальной

работы: учебное пособие / Л.П.Кузнецова. – Владивосток: Изд-

во ДВГТУ, 2002. – 92 с.

6. Основы социальной работы: учебник / [отв. ред. П.Д.

Павленок]. – М.: ИПФРА-М, 2003. – 395 с.

7. Сергієнко О. Соціальна політика в сучасному світі та в

Україні / О.Сергієнко // Україна: аспекти праці. – 2002. № 1. –

С.31-37.

8. Сіленко А. Соціальна політика та її пріоритети у

перехідному суспільстві / А.Сіленко // Людина і політика. – 2003.

– № 1(25). – С.118-128.

9. Социальная политика: уч. пособие / [под ред. Н.А.

Волгина]. – М.: Изд-во "Экзамен", 2004. – 736 с.

10. Соціальні технології: світовий досвід та тенденції

розвитку в Україні: монографія / [за ред. В.В. Барабаша]. –

Херсон: Вид-во ПП Вишемирський В.С., 2008. - 340 с.

11. Социальное обеспечение в странах Северной Европы.

– М.: МГСУ, 1994. – С.47.

12. Социальная работа за рубежом: материалы для

практических занятий. – Ростов на Дону, 1999. – С.29-33.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: