Запальні процеси щелепово-лицевої ділянки

Готь І.М., Винарчук-Патерега В.В., Мокрик О.Я., Пастернак Ю.Б.

143. Яка клінічна картина хронічного гранулюючого періодонтиту?

A. Ниючі болі в зубі без іррадіації, збільшуються при накусуванні, перкусія позитивна, лімфатичні вузли різко болючі

B. Ниючі болі, збільшуються при натисканні на зуб з іррадіацією по ходу на­вколишніх тканин трійчастого нерва, припухлість і гіперемія

C. Ниючі болі в зубі, нориця на слизовій в проекції хворого зуба за розрос­танням патологічних грануляцій, “симптом вазопареза”

D. Коронкова частина зуба реставрована, слизова без патологічних змін, біль при накусуванні незначна, перкусія зуба болюча

E. Зуб покритий штучною коронкою, слизова на межі контакту з коронкою різко гіперемійована, біль при накусуванні, перкусія болюча

144. Які рентгенологічні ознаки хронічного гранулюючого періодонтиту?

A. Вогнище деструкції кістки в ділянці верхівки кореня зуба з чіткими округ­лими границями

B. Розширення періодонтальної щілини

C. Звуження періодонтальної щілини

D. Вогнище розрідження кістки в ділянці верхівки кореня з нерівними края­ми

E. Остеопороз кістки альвеолярного відростка

145. Яка рентгенологічна картина характерна для хронічного гранульоматозно­го періодонтиту?

A. Ділянка резорбції кісткової тканини біля верхівки кореня зуба з нерівними нечіткими контурами

B. Рівномірне розширення періодонтальної щілини на всьому протязі кореня зуба

C. Вогнище деструкції кісткової тканини біля верхівки кореня зуба округлої форми з рівними краями

D. Резорбція країв лунки зуба та міжкорневих перегородок

E. Розширення періодонтальної щілини у верхівковій частині кореня зуба

146. Які рентгенологічні зміни характерні для хронічного гранульоматозного періодонтиту?

A. Розширення всієї періодонтальної щілини з деструкцією на верхівці коре­ня

B. Розширення періодонтальної щілини в проекції верхівки кореня

C. Рівномірне розширення періодонтальної щілини по всій довжині кореня

D. В ділянці верхівки кореня наявність розрідження кісткової тканини округ­лої форми з чіткими краями

E. В проекції верхівки кореня наявність деструктивних змін кістки з нечітки­ми краями

147. Яка рентгенологічна картина хронічного гранульоматозного періодонтиту?

A. Розширення періодонтальної щілини в ділянці верхівки кореня зуба

B. Розрідження кісткової тканини з нечіткими краями в ділянці біфуркації коренів

C. Деструкція кісткової тканини округлої форми з чіткими краями в проек­ції верхівки кореня

D. Розширення періодонтальної щілини з нечіткими краями у вигляді по­лум’я

E. Булавоподібне розширення верхівки кореня

148. Який з періодонтитів є найагресивнішим вогнищем одонтогенної інфекції?

A. Гострий серозний періодонтит

B. Гострий гнійний періодонтит

C. Хронічний фіброзний періодонтит

D. Хронічний гранулюючий періодонтит

E. Хронічний гранульоматозний періодонтит

149. Які зміни відмічаються на рентгенограмі при гострому періодонтиті?

A. Наявність причинного зуба без змін в періодонті

B. Наявність причинного зуба з розширеною періодонтальною щілиною

C. Наявність причинного зуба з розрідженням кісткової тканини в проекції верхівки зуба з нечіткими краями

D. Наявність причинного зуба з розрідженням кісткової тканини, яка має чіт­кі контури округлої форми

E. Наявність причинного зуба з розрідженням кісткової тканини в проекції біфуркації

150. При рентгенологічному обстеженні на прицільній рентгенограмі в проекції верхівки кореня 27 зуба спостерігається деструкція кісткової тканини круглої форми з чіткими рівними краями розміром 0,7х0,7 см. Поставте діагноз?

A. Кістогранульома

B. Кіста

C. Гранульома

D. Одонтома

E. Остеома

151. Що таке гемісекція зуба?

A. Видалення верхівкової частини кореня зуба

B. Видалення кореня при збереженні коронки зуба

C. Розтин зуба на дві частини в ділянці біфуркації

D. Видалення частини коронки зуба

E. Видалення кореня разом із прилягаючою до нього коронковою частиною зуба

152. При яких із названих процесів показана операція - резекція верхівки ко­реня зуба?

A. При розміщенні зуба поза зубною дугою (при дистопії)

B. При зруйнованій коронковій частині зуба і глибоких ясенних кишенях

C. При перфорації бокової стінки в ділянці викривленої верхівки кореня

D. При попаданні пломбуючого матеріалу за верхівку кореня

E. При апіколатеральних та латеральних гранульомах

153. В яких із названих випадків показана операція - резекція верхівки кореня зуба?

A. При захворюваннях пародонту

B. При патологічній рухомості зуба

C. При гострій або загостреній формі хронічного періодонтиту

D. При наявності гранульоми в проекції верхівки кореня

E. При деструкції кістки в ділянці кореня зуба більше на 1/2 його довжини

154. Що таке реплантація зуба?

A. Видалення кореня і введення в його альвеолу штучного зуба

B. Видалення тільки одного кореня з збереженням коронкової частини зуба (моляра)

C. Видалення зуба і введення в його ж альвеолу після ендодонтичних захо­дів і резекції верхівки кореня

D. Розтин коронкової частини зуба до її біфуркації і видалення

E. Видалення зуба, відрізання верхівки кореня і введення зуба в альвеолу

155. Що являє собою операція - гемісекція зуба?

A. Розтин коронки зуба до біфуркації і її видалення

B. Пересадка зуба в його альвеолу

C. Видалення кореня після розтину його на межі біфуркації

D. Розтин кореня до біфуркації і видалення її частини разом з коренем

E. Видалення багатокореневого зуба, розтин його на дві частини і пересадка частини зуба в його альвеолу

156. Назвіть найхарактерніший симптом при гострому періодонтиті?

A. Постійно ниючий біль

B. Постійно ниючий біль, який посилюється при навантаженні на зуб

C. Симптом „вирослого” зуба

D. Наявність нориці на слизовій в проекції зуба

E. Підвищення температури тіла до 38-39 градусів

157. Що являє собою ампутація кореня зуба?

A. Видалення кореня разом з прилеглою до нього коронковою частиною зуба

B. Пересадка зуба в його альвеолу після видалення одного з його коренів

C. Розтин коронки до місця біфуркації з видаленням кореня і ревізією патоло­гічного вогнища

D. Розтин кореня; на межі шийки і його видалення

E. Розтин кореня і видалення верхівкової частини

158. На яких зубах можна провести операцію-ампутацію кореня?

A. На премолярах нижньої і верхньої щелепи

B. На молярах верхньої і нижньої щелепи

C. На зубах під мостоподібним протезом

D. На однокореневих зубах

E. На будь-якому зубі

159. Яке поняття вкладається в діагноз “перикоронарит”?

A. Запалення м’яких тканин навколо коронки зуба при його неповному чи затрудненому прорізуванні

B. Запальний процес в періодонті і прилеглих до нього кісткових структурах

C. Запальний процес окістя альвеолярного відростка і тіла щелепи

D. Запалення лімфатичного вузла та оточуючих тканин

E. Запалення кістки і оточуючих м’яких тканин

160. Хворий 36 років звернувся до лікаря-стоматолога зі скаргами на періодичні болі в ділянці 38 зуба. Об’єктивно: обличчя симетричне, відкривання ро­та­ віль­не. Коронка 38 зуба на ½ вкрита капю­шоном слизової оболонки. Перкусія 38 зуба слабо позитивна. На Rtg-грамі визначається розширення перикоронального простору з дистальної сторони коронки зуба півмісяцевої форми шириною 3мм. Який вид лікування показаний хворому?

A. Ортодонтичне лікування

B. Атипове видалення 38 зуба

C. Висічення капюшона над 38 зубом

D. Розсічення капюшона

E. Протизапальна терапія

161. Хворий скаржиться на припухлість під нижньою щелепою зліва, забруднене відкривання рота, болюче ковтання, температура тіла 37,5° С. Об’єктивно: шкірні покриви в під щелеповій ділянці зліва в кольорі не змінені, в ділянці кута нижньої щелепи відзначається припухлість, болюча при пальпації, контрактура ІІ ступеня, посилена слинотеча з рота, 38 зуб болючий при пальпації. Яке захворювання виявлене у пацієнта?

A. Перикоронарит 38 зуба

B. Абсцес язика

C. Абсцес під’язикового валика

D. Абсцес крилощелепового простору

E. Гостре гнійне запалення підщелепової слинної залози

162. Хворий 24 роки звернувся до стоматолога зі скаргами на болі в ділянці 38 зуба, утруднене відкривання рота, болі при ковтанні. Після обстеження встановлено діагноз: гострий катаральний перикоронарит, утруднене прорізування 38 зуба, запальна контрактура III ступеня. Який вид знеболення доцільно застосувати для видалення 38 зуба?

A. Анестезія по Вайсблату

B. Анестезія по Верлоцькому

C. Анестезія по Берше-Дубову

D. Підщелеповий спосіб мандибулярної анестезії

E. Центральна анестезія підвиличним шляхом до овального отвору

163. Хвора О. 23 р. скерована до хірурга стоматолога для видалення 48 зуба по ортодонтичних показах. Об’єктивно: обличчя симетричне, пропорційне. Регіонарні лімфовузли не пальпуються. При огляді ротової порожнини візуалізуються тільки дистальні бугри 48 зуба, медіальні бугри вкриті блідо-рожевою слизовою оболонкою, на рентгенограмі визначається, що корені 48 зуба сформовані. Зуб нахилений по осі на 45^о, медіальними буграми впирається в корінь 47 зуба. Виберіть інструмент для видалення 48 зуба?

A. Скальпель, стоматологічний наконечник бормашини, кісткові бори, долото, молоток, распатор

B. Дзьобоподібні щипці зігнуті по ребру зі щічками, що сходяться

C. Дзьобоподібні щипці, зігнуті по ребру з шипами на обох щічках

D. Дзьобоподібні щипці з шипами на обох щічках, зігнуті по площині

E. Елеватор Леклюза

164. Хворий звернувся до лікаря із скаргами на припухлість в ділянці лівої щоки, температуру тіла 38,5° С. Об’єктивно: болюча перкусія 26 зуба, перехідна згортка згладжена, пари натискуванні на зуб виділяється зуб. Що можна діагностувати у даного хворого?

A. Гострий гнійний періодонтит

B. Гострий гнійний періостит

C. Гострий одонтогенний остеомієліт

D. Флегмона щічної ділянки

E. Флегмона крило піднебінної ямки

165. Який симптом дозволить диференціювати гострий гнійний періостит верхньої щелепи від абсцесу підочної ділянки?

A. Згладженість (вибухання) слизової оболонки по перехідній згортці

B. Розлитий набряк підочної ділянки

C. Згладженість носо-губної згортки

D. Наявність флуктуації

E. Різка болючість при пальпації підочної ділянки

166. У хворого діагностовано підокісний абсцес на твердому піднебінні. Яким методом Ви будете його розкривати?

A. Висіченням невеликої ділянки м’яких тканин трикутної форми на місці най­більшого вибухання

B. Лінійним розрізом перпендикулярно серединному піднебінному шву

C. Хрестоподібним розрізом

D. Пункцією гнійника й відсмоктуванням ексудату

E. Лінійним розрізом паралельно альвеолярному гребеню

167. Хто зробив вагомий внесок у вивчення патогенезу остеомієліту щелеп?

A. М.М. Плотников, В.І. Заусаєв, М.В. Мухін

B. Б.Д. Кабаков, О.І. Рибаков, Ф.М. Хитров

C. С.М. Дерижанов, Г.І. Семенченко, Г.А. Васильєв

D. Е.А. Магід, Б.М. Шейнберг, І.П. Горзов

E. О.О. Тимофєєв, В.С. Дмитрієва, Г.П. Рузин

168. Для якої локалізації гострого одонтогенного остеомієліту характерний симптом парастезії половини нижньої губи (Венсана)?

A. При локалізації процесу у фронтальній ділянці нижньої щелепи

B. При локалізації процесу на верхній щелепі

C. При локалізації процесу в ділянці гілки нижньої щелепи

D. Виникає незалежно від локалізації процесу

E. При локалізації процесу в ділянці кута і тіла нижньої щелепи

169. У хворого на протязі декількох днів відмічалися болі в 36 зубі. До лікаря не звертався. З’явилась висока температура тіла (38,9º), загальна слабість, припухлість тканин підщелепової ділянки і щоки, відчуття оніміння шкіри нижньої губи та підборіддя зліва. Про яке захворювання можна думати?

A. Хронічний одонтогенний остеомієліт

B. Гострий гнійний одонтогенний періостит

C. Гострий гнійний періодонтит

D. Гострий одонтогенний остеомієліт

E. Гострий гнійний лімфаденіт

170. Що лежить в основі теорії патогенезу остеомієлітів Семенченко?

A. Переохолодження організму

B. Фактор попередньої сенсибілізації

C. Тромбоз судин

D. Патогенна мікрофлора

E. Нейротрофічні порушення

171. Що лежить в основі теорії патогенезу остеомієлітів Дерижанова-Снежко?

A. Патогенна мікрофлора

B. Порушення судинного живлення кістки

C. Сенсибілізація організму

D. Нейротрофічні порушення

E. Переохолодження організму

172. Хворий звернувся до лікаря зі скаргами на рухомість 35,36,37 зубів, болючість в даній ділянці при накушуванні, періодичне підвищення температури до 37,5° С, загальну слабість, хворіє 2 місяці. Об’єктивно: рухомість 35, 36, 37 зубів ІІ ступеня, в підщелеповій ділянці зліва нориця з гнійними виділеннями. Яке захворювання у цього пацієнта?

A. Хронічний одонтогенний остеомієліт

B. Мігруюча гранульома

C. Рак нижньої щелепи

D. Хронічний гранулюючий періодонтит

E. Актиномікоз нижньої щелепи

173. Яка флегмона характеризується наявністю запальної контрактури та набряку або згладженості слизівки верхнього склепіння пересінку рота на рівні мо­лярів, болючої при пальпації?

A. Підскроневої ямки

B. Скроневої ділянки

C. Привушно-жувальної ділянки

D. Щічної ділянки

E. Виличної ділянки

174. Хворий скаржиться на обмежене і болюче відкривання рота, розпираючий біль голови, підвищення температури тіла до 38°. Об’єктивно: забруднене відкривання рота І ступеня, згладженість і болючість слизової оболонки в ділянці молярів і за горбом верхньої щелепи. Який найбільш ймовірніший діагноз?

A. Флегмона скроневої ділянки

B. Гострий артрит скронево-нижньощелепового суглобу

C. Флегмона підскроневої ямки

D. Флегмона виличної ділянки

E. Абсцес крило-піднебінної ямки

175. Для якої флегмони характерними симптомами є: запальної контрактури, наяв­ність болючої точки на внутрішній поверхні кута нижньої щелепи, парестезія відповідної сторони губи та підборіддя?

A. Криловидно-щелепового простору

B. Біляглоткового простору

C. Субмассетеріальної ділянки

D. Підщелепового простору

E. Під’язикової ділянки

176. При якій флегмоні виникає запальна контрактура жувальних м’язів?

A. Щічної ділянки

B. Підщелепового простору

C. Підпідборідкового простору

D. Субмасетеріального простору

E. Біляглоткового простору

177. У хворого С., 46 років, виникла флегмона кореня язика, яка супроводжу­валась різкими болями органу, збільшенням його розмірів, затрудненням ко­втання, окрім цього з’явилась охриплість голосу, стало важко дихати. Яка причина появи асфіксії?

A. З’явився набряк гортані в ділянці голосових зв’язок

B. З’явився набряк бронхів

C. Збільшений в розмірах язик перекрив просвіт ротоглотки

D. Виник набряк слизової оболонки зіву, рота, м’якого піднебіння

E. З’явився набряк трахеї

178. При якій флегмоні проводиться комірцевий розріз тканин?

A. Флегмона крило-щелепового простору

B. Флегмона підпідборідкової ділянки

C. Флегмона підщелепової ділянки

D. Флегмона кореня язика

E. Ангіна Людвіга

179. Який препарат слід призначати хворому щелепно-лицевого стаціонару, що отримує масивну антибіотикотерапію, для профілактики кандидозу?

A. Ністатін

B. Бісептол

C. Диклофенак натрію

D. Фуразолідон

E. Метронідазол

180. Які існують покази для призначення лікувальної фізкультури при запаль­них процесах щелепово-лицевої ділянки?

A. Запальна контрактура жувальних м‘язів

B. Виражені симптоми інтоксикації

C. Виражені місцеві ознаки запалення

D. Виражений больовий синдром

E. Після завершення місцевої та загальної протизапальної терапії

181. Хворий 38 р. звернувся до лікаря-стоматолога зі скаргами на обмежене відкривання рота. З анамнезу відомо, що 1 місяць тому він знаходився на стаціонарному лікування у відділення щелепно-лицевої хірургії з приводу одонтогенної флегмони скроневої ділянки та крило-піднебінного простору. Який вид лікування під час знаходження хворого в стаціонарі слід було призначити для запобігання цього ускладнення?

A. Дезінтоксикаційну терапію

B. Фізіопроцедури

C. Антибіотикотерапію

D. Атравматичне оперативне втручання

E. Комплекс ЛФК

182. Про яке захворювання можна думати при наявності виділення іхорозно-кров’янистого характеру з верхньощелепового синуса?

A. Хронічний гнійний синусит

B. Гострий серозний синусит

C. Гострий гнійний синусит

D. Хронічний катаральний синусит

E. Злоякісна пухлина слизової верхньощелепового синуса

183. При запальних процесах, викликаних неспорогенними анаеробами доці­льно призначити?

A. Еритроміцин

B. Ністатін

C. Лінкоміцин

D. Метронідазол

E. Олеандоміцин

184. У хворого після розкриття флегмони привушно-жувальної ділянки спо­стерігається парез мімічної мускулатури половини обличчя. Яка умова не була виконана хірургом для попередження даного ускладнення?

A. Проведення розтину з врахуванням ходу гілок лицевого нерва

B. Премедикація із застосуванням нейролептиків

C. Проведення операції під наркозом

D. Широкий розтин в привушно-жувальній ділянці

E. Проведення розтину з врахуванням ходу гілок скроневої артерії

185. Який із методів лікування більш доцільний при анаеробній флегмоні піс­ля її розкриття?

A. УВЧ

B. УФО

C. ГБО

D. Електрофорез з 3% розчином йодистого калію

E. Електрофорез з 10% розчином хлористого кальцію

186. У хворого М., 49 р., флегмона дна порожнини рота ускладнилась переднім медіастенітом. Яким шляхом поширилась інфекція?

A. Проникнення інфекції по ходу судинно-нервового пучка шиї

B. Розповсюдження інфекції гематогенним шляхом

C. Розповсюдження інфекції лімфогенним шляхом

D. Проникнення інфекції по ходу кивального м’язу

E. Проникнення інфекції по ходу клітковини навколо стравоходу

187. При якій локалізації флегмони інфекція може розповсюджуватися в сере­достіння?

A. При флегмоні біляглоткового простору та дна рота

B. При флегмоні крило-щелепового простору

C. При флегмоні щоки

D. При флегмоні підщелепового трикутника

E. При флегмоні підпідборідкової ділянки

188. Який механізм виникнення заднього медіастеніту при флегмоні дна по­рожнини рота?

A. Проникнення інфекції по ходу судинно-нервового пучка шиї

B. Розповсюдження інфекції гематогенним шляхом

C. Розповсюдження інфекції лімфогенним шляхом

D. Проникнення інфекції по ходу кивального м’язу

E. Проникнення інфекції по ходу клітковини навколо стравоходу

189. Для якого захворювання є характерний симптом Герке?

A. Тромбофлебіт

B. Актиномікоз

C. Медіастеніт

D. Туберкульоз

E. Сепсис

190. У хворого Б. 45 років гнійно-некротична флегмона дна порожнини рота. Положення хворого вимуше­не сидяче. Наростаючі симптоми стенотичної асфік­сії. Під яким видом знеболення потрібно про­во­дити розкриття флегмони?

A. Місцеве потенційоване знеболення

B. Масковий інгаляційний наркоз

C. Ендотрахеальний інтубаційний наркоз через рот

D. Ендотрахеальний інтубаційний наркоз через ніс

E. Ендотрахеальний інтубаційний наркоз через трахеостому

191. У хворої А., 67 років, з емпіємою гайморової пазухи інфекція поширилась в очницю на боці ураження, виникла флегмона. Окрім цього різко посили­лись головні болі, погіршився загальний стан хворої, зросли явища інтокси­кації, з’явились менінгіальні симптоми та ознаки запалення в очниці на про­тилежному боці. Куди ще поширилась інфекція?

A. Інфекція поширилась в печеристий синус, де розвився тромбоз

B. Інфекція поширилась в лобну пазуху

C. Інфекція поширилась в сигмоподібний синус, де розвився тромбоз

D. Інфекція поширилась в клиноподібну пазуху

E. Інфекція поширилась в решітчастий лабіринт

192. Яким шляхом проводиться пункція верхньощелепової пазухи?

A. Через верхній носовий хід

B. Через середній носовий хід

C. Через нижній носовий хід

D. По перехідній згортці в ділянці молярів

E. По перехідній згортці в ділянці фронтальних зубів

193. Вкажіть правильну тактику ведення хворого після діагностики норицево­го ходу внаслідок екстракції зуба та хронічного одонтогенного верхньощеле­пового синуситу?

A. Промивання синуса, підготовка хворого до оперативного втручання

B. Промивання синуса, комплексна протизапальна терапія

C. Промивання синуса, після ліквідації запального процесу ушивання лунки

D. Промивання синуса, туга тампонада лунки йодоформною марлею на 5-7 днів

E. Промивання синуса, освіження країв перфораційного отвору, ушивання лунки

194. У хворого діагностовано хронічний одонтогенний гайморит. Яке лікування потрібно провести?

A. Видалення причинного зуба, гайморотомія

B. Гайморотомія, фізіотерапевтичне лікування

C. Фізіотерапевтичне медикаментозне лікування

D. Видалення причинного зуба, медикаментозне лікування

E. Пункція гайморової пазухи, медикаментозне лікування

195. У хворого 43 років після видалення 26 зуба лікар хірург – стоматолог діагностував сполучення ротової порожнини з верхньощелеповим синусом в межах трьох коренів. На рентгенограмі придаткових пазух носа патологічних змін не виявлено. Що необхідно зробити для профілактики виникнення перфораційного гаймориту?

A. Виповнити лунку йодоформним тампоном

B. Призначити протизапальну терапію

C. Виповнити лунку гемостатичною губкою

D. Промити верхньощелеповий синус розчином антисептиків

E. Провести пластичне закриття оро-антрального сполучення.

196. Після видаленого 26 зуба у хворого наступило оро-антральне з’єднання. Впродовж якого часу після оро-антрального з’єднання рекомендується проводити пластичне закриття з’єднання?

A. До 48 годин

B. На 3-й день

C. На 4-й день

D. На 5-й день

E. На 7-й день

197. Через який термін після операції радикальної гайморотомії слід видалити йодоформний тампон з верхньощелепової пазухи?

A. Через 3-4 дні

B. Через 1 день

C. Через 5-6 днів

D. Через 7-8 днів

E. Через 9-10 днів

198. У хворого, в якого проводилась радикальна гайморотомія, з метою попередження кровотечі порожнину верхньощелепового синусу тампо­новано за методом Ю.Д.Гершуні. Який матеріал при цьому використовується?

A. Йодоформний тампон

B. Гемостатична губка

C. Хлорований амніон

D. Тонкостінний, еластичний гумовий балон

E. Тампон із ксеногенної очеревини

199. Препарати якої групи включають в комплексне лікування фурункулів ще­лепно-лицевої ділянки для профілактики тромбофлебітів лицевих вен?

A. Антибіотики

B. Протеолітични ферменти

C. Антикоагулянти

D. Десенсибілізуючі препарати

E. Вітаміни

200. Яка з патології щелепно-лицевої ділянки найчастіше супроводжується тромбозом та тромбофлебітом вен?

A. Гострий гнійний періостит

B. Остеомієліт

C. Карбункул

D. Флегмона

E. Абсцес

201. Для якого захворювання характерним є наявність ксантомних клітин при мікроскопії?

A. Актиномікоз

B. Туберкульоз

C. Сифіліс

D. Сибірська виразка

E. Бешиха

202. Виявлені при гістологічному дослідженні м’яких тканини патологічні во­гнища ксантомних клітин характерні для?

A. Мігруючої гранульоми обличчя

B. Актиномікозу щелепно-лицевої ділянки

C. Туберкульозного процесу щелепно-лицевої ділянки

D. Сифілітичного процесу щелепно-лицевої ділянки

E. Хронічного остеомієліту нижньої щелепи

203. До хірурга стоматолога звернувся хворий зі скаргами на біль, печію в язику. Вважає себе хворим на протязі 2 місяців. Знаходився на лікуванні у фтізіодиспансері, але курс лікування не завершив, зловживає алкоголем. При огляді щілиноподібна виразка по серединній лінії кореня язика з казеозним розпадом, при контакті кровить. Яке лікування показане в першу чергу хворому?

A. Загальне лікування у фтізіатра та симптоматичне місцеве

B. Некротомія країв виразки, загоєння вторинним натягом

C. Електрокоагуляція, симптоматичне лікування

D. Освіження країв виразки, накладання вузлових швів

E. Симптоматичне лікування обволокуючі та епітелізуючі засоби, санація порожнини рота

204. У дитини після стоматиту підвищилась температура тіла до 39° С, з’явилась припухлість в привушножувальній ділянці з обох боків, сухість в роті, посилився біль при жуванні, нудота, пронос. Яке захворювання можна діагностувати у пацієнта?

A. Епідемічний паротит

B. Несправжній паротит Герценберга

C. Паренхіматозний паротит

D. Хвороба Мікулича

E. Синдром Гужиро-Шегрена

205. Яке найчастіше ускладнення виникає після епідемічного паротиту?

A. Орхіт

B. Нагноєння слинової залози

C. Слинові нориці

D. Некроз слинової залози

E. Пошкодження лицевого нерва

206. Хворий скаржиться на при пухлість привушної ділянки справа, загальну слабкість, підвищення температури до 37,5. Об’єктивно: пальпаторно визначається щільний болючий інфільтрат обмежено рухомий. Із протоки привушної залози виділяється прозора слина. Який найбільш ймовірний діагноз?

A. Гострий серозний паротит

B. Несправжній паротит Герценберга

C. Слино-кам’яна хвороба привушної залози

D. Епідемічний паротит

E. Аденома привушної залози

207. Які дії хірурга при локалізації каменя у протоці слинової залози?

A. Висічення протоку разом з каменем

B. Розрізання протоку і видалення каменя

C. Призначити розсмоктуючу терапію

D. Видалення залози з протоком і каменем

E. Проведення розтину для відтоку слини

208. Який патологічний процес може викликати симптоми несправжнього па­ротиту?

A. Запальне пошкодження жувального м’язу

B. Запальний процес у навколовушній клітковині

C. Запальний процес лімфовузлів у товщі привушної слинової залози

D. Запальний процес лімфовузлів привушно-жувальної ділянки

E. Запальний процес зовнішнього вуха

209. Хворий звернувся зі скаргами на сухість слизової порожнини рота, губ, сухість очей, відчуття “засипаючого піску” в очах, часті кон’юнктивіти, су­хість шкіри, припухлість в привушно-жувальних та позаду щелепових ділян­ках. Крім цього, хворий хворіє ревматоїдним артритом. Про яке захворювання слід подумати?

A. Синдром Шегрена

B. Синдром Хеєрфордта

C. Синдром Сладера

D. Епідемічний паротит

E. Неепідемічний паротит

210. Хвора, 38 років, звернулася до стоматолога зі скаргами на сухість в роті, припухлість м’яких тканин у позадущелеповій ділянці з обох боків, хвилеподібне підвищення температури тіла. Об’єктивно: у хворої виявлено збільшення привушних слинних залоз, парез лицевого нерва, іридоцикліт. При гістологічному обстеженні виявлено заміщення ацинусів залози епітеліоїдними клітинами, гранульоми з гігантськими багатоядерними клітинами Пірогова-Лангханса. Який найбільш імовірний діагноз?

A. Епідемічний паротит

B. Лімфогенний паротит

C. Саркоїдоз слинних залоз

D. Хвороба Мікуліча

E. Синдром Шегрена

211. Яка рентгенологічна картина характерна для гострого артриту скроне-нижньощелепового суглобу?

A. Відсутність рентгенологічних змін

B. Розширення суглобової щілини

C. Звуження суглобової щілини

D. Деформація суглобової щілини

E. Остеосклероз суглобової щілини

212. Хворий звернувся зі скаргами на періодичні болі в обох скронево-нижньощелепових суглобах, під час яких підвищувалась температура тіла до 37,5° С. Об’єктивно: температура – 37,2° С, при пальпації в ділянці скронево-нижньощелепових суглобів незначний біль, відкривання рота дещо обмежене, болюче, відчувається хруст з обох боків, в крові С-реактивний білок. Яке захворювання можна діагностувати в пацієнта?

A. Хронічний інфекційний неспецифічний артрит

B. Хронічний ревматоїдний артрит

C. Хронічний ревматичний артрит

D. Хронічний травматичний артрит

E. Хронічний паротит

213. У хворого А. через півроку після видалення зруйнованих 36, 37, 38,47 зубів з’явились болі в привушно-жувальній ділянці зліва та хруст скронево-нижньощелепових суглобів. Яке лікування слід призначити хворому, щоб попередити розвиток больової дисфункції СНЩ суглобу?

A. Провести раціональне протезування зубного ряду

B. Обмежити рухи нижньої щелепи за допомогою апарату Бургонської

C. Призначити міогімнастику та аутомасаж привушно-жувальної ділянки

D. Призначити блокади по Берше-Дубову чи Єгорову

E. Призначити електрофорез 10% розчином йодиту калію на ділянку суглобів

214. Хвора 68 років скаржиться на головний біль, головокружіння, пониження слуху, біль у шийному відділі хребта, хрускіт у скронево-нижньощелепових суглобах під час їжі, печію в ділянці язика. Об’єктивно визначається зниження висоти нижньої третини обличчя, зуби на верхній та нижній щелепах відсутні. Який вид лікування показаний даній хворій?

A. Блокади крило-піднебінного ганглія

B. Протизапальна терапія

C. Раціональне протезування

D. Електрофорез з анестетиками в ділянку СНЩС

E. Внутрішньо суглобове введення преднізолону

215. Хвора Н. 45 років скаржиться на сильні головні болі, запаморочення, шум у вухах, зниження слуху, печію язика. При огляді виявлено ксеростомію і патологічне стирання зубів обох щелеп. Який найбільш ймовірний діагноз?

A. Гострий отит

B. Гострий ревматоїдний артрит СНЩС

C. Остеоартроз

D. Невралгія III гілки трійчастого нерва

E. Синдром Костена

216. Пацієнт періодично скаржиться на біль, що посилюється при відкриванні рота та жуванні. В анамнезі травма (отримана 2 місяці тому). При огляді не значна припухлість спереду козелка вуха та біль при глибокій пальпації в цій ділянці. Відкривання рота обмежене до 2.0 см. Хруст при пальпації в слуховому проході. На рентгенограмі – звуження суглобової щілини. Який попередній діагноз в даному випадку?

A. Хронічний постравматичний артрит

B. Загострення хронічного неспецифічного артриту

C. Дисфункція скронево- нижньощелепового суглоба

D. Хронічний артрито- артроз

E. Гострий постравматичний артрит

217. Хвора А. 45 років скаржиться на тупий, ниючий біль у ділянці СНЩС, постійні тупі, ниючі головні болі, клацання в СНЩС, зниження слуху, шум у вухах, скрегіт і стиснення зубів у сні, біль в ділянці СНЩС при відкриванні та закриванні рота. При відкриванні рота відмічається: клацання та крепітація в ділянці СНЩС, нижня щелепа зміщується вбік, роблячи S-подібні рухи. Пальпація білявушної ділянки болюча. Яка найбільш вірогідна патологія, що зумовлює таку клінічну картину?

A. Артрит СНЩС

B. Артроз СНЩС

C. Больова дисфункція СНЩС

D. Артрито-артроз СНЩС

E. Гангліоніт вушного вузла

218. У хворої 29 років на Rtg-грамі скронево-нижньощелепних суглобів виявлено нечуткість контурів суглобової поверхні кісток, які є нерівними, із зубцями та виїмками, наявна деформація суглобової голівки та остеофіти. Для якого захворювання скронево-нижньощелепного суглоба характерна вищенаведена Rtg-логічна картина?

A. Гострий артрит

B. Артроз

C. Синдром больової дисфункції

D. Анкілоз

E. Хронічний артрит

219. У дівчинки 12 років виявлено затримку росту та деформацію нижньої щелепи справа, кут роту зліва зсунений униз, щока справа округлої форми, а зліва плиската, розтягнена. Прикус у дитини – патологічний (перехресний). На рентгенограмі по Шюллеру виявлено деформацію суглобової голівки з наявністю крайових кісткових розростань, остеофілітів, гіперостозів. Який найбільш ймовірний діагноз?

A. Деформівний артроз СНЩС

B. Ревматоїдний артрит СНЩС

C. Хронічний травматичний артрит СНЩС

D. Односторонній вивих нижньої щелепи

E. Гострий артрит СНЩС

220. У дитини 9 років, виявлено прогресуючу деформацію обличчя. Спостерігається затримка росту нижньої щелепи, обмеження її рухів в СНЩС з деформацією суглобової головки, що підтверджується рентгенологічно. М’які тканини щоки на недорозвиненому боці розташовані з надлишком, щока має вигляд округлості, а на здоровому боці – розтягнута. Кут рота зміщений донизу. Яке захворювання супроводжується вказаними клініко-рентгенологічними симптомами?

A. Параліч лицевого нерва

B. Деформуючий артроз СНЩС

C. Міофаціальний больовий синдром

D. Прогресуючя геміатрофія обличчя

E. Мандібулофаціальний дизостоз

221. Хворий, 58 років, звернувся до стоматолога зі скаргами на клацання у СНЩС, біль в ділянці жувальних м’язів, що посилюється при русі щелепи, зниження прикусу. Об’єктивно: при пальпації – крипітація в СНЩС, біль в жувальних м’язах. При відкриванні рота нижня щелепа здійснює S-подібні рухи. Зниження прикусу внаслідок патологічної стертості зубів. Rtg-логічно: асиметрія розташування суглобової головки та суглобової щілини. Який найбільш імовірний діагноз?

A. Больова дисфункція СНЩС

B. Гострий артрит СНЩС

C. Хронічний артрит СНЩС

D. Артроз СНЩС

E. Невралгія трійчастого нерва

222. Хвора М. 31р. звернулась до хірурга стоматолога зі скаргами на постійні іррадіюючі болі в ділянці СНЩС зліва, що посилюються при рухах нижньої щелепи. З анамнезу відомо, що тиждень тому хвора одержала травму: удар кулаком в обличчя. При огляді: загальний стан середньої важкості, температура тіла 37,6^оС, свідомість ясна. Місцево: асиметрія обличчя за рахунок припухлості м’яких тканин попереду козелка вуха зліва. Шкіра над припухлістю дещо гіперемійована, в згортку береться. відкривання рота обмежене до 1,5 см. При спробі більшого відкривання рота – різкий біль. Проба непрямого навантаження нижньої щелепи позитивна, біль в ділянці СНЩС зліва. При пальпації кісток лицевого скелету патологічної рухомості фрагментів не виявлено. Загальний аналіз крові L 9,9*10, ШОЕ 28мм/год. На рентгенограмі за Шулером розширення суглобової щілини СНЩС зліва. Поставте діагноз?

A. Гострий артрит СНЩС зліва

B. Перелом суглобового відростка. нижньої щелепи зліва

C. Больова дисфункція СНЩС зліва

D. Остеоартроз СНЩС зліва

E. Внутрішньо суглобовий анкілоз СНЩС зліва

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: