Щелепово-лицевої ділянки

Огоновський Р.З., Нетлюх А.В., Чегринець С.В.

305. Лікарем-стоматологом на амбулаторному прийомі у хворого М., 59 р., виявлена виразка на альвеолярному відростку. Яке обстеження лікар має провести першочергово?

A. Взяти мазок-зішкраб для цитологічного дослідження

B. Скерувати на Rtg-графію нижньої щелепи

C. Провести ексцизійну біопсію

D. Скерувати на загальний та біохімічний аналіз крові

E. Призначити імунологічне обстеження

306. До хірурга-стоматолога звернувся хворий 57 років із скарга мою на наявність болючої виразки на слизовій щоки зліва. Виразка спостерігається біля півроку, має тенденцію до збільшення. Об’єктивно: виразка округлої форма з щільною основою та підритими краями, до 2 см в діаметрі, вкрита некротичними тканинами, що легко знімаються. Поверхня виразки кровоточить при доторкання, дно нагадує грануляційну тканину. Який метод дослідження рекомендовано провести для встановлення діагнозу?

A. Інцизійну біопсію

B. Ексцизійну біопсію

C. Пункційну біопсію

D. Аспіраційну біопсію

E. Тепловізорне дослідження

307. До хірурга-стоматолога звернувся хворий 57 років із скаргами на наявність довготривалої (до півроку) виразки на нижній губі. Виразка має тенденцію до збільшення. Для встановлення діагнозу, лікарем було зроблено інфільтраційну анестезію, знято некротичні тканини із виразкової поверхні, висічено кусочок тканини із центру виразки, зафіксовано у 10% нейтральному формаліні, дано скерування у патоморфологічну лабораторію. Які дії лікаря на Ваш погляд були неправильними?

A. Зафіксувати препарат у 40 % формаліні

B. Необхідно було висікти всю виразково змінену тканину

C. Непотрібно було робити знеболення

D. Необхідно було висікти препарат на межі здорової та патологічно зміненої тканини

E. Непотрібно було знімати некротично змінені тканини із поверхні виразки

308. Від яких зубів верхньої щелепи наступає деформація кортикальної пласти­нки з піднебінної сторони при радикулярних кістах?

A. Центральних різців

B. Бокових різців

C. Іклів

D. Премолярів

E. Третіх молярів

309. У хворого М. 32 р., на основі рентгенологічного обстеження діагностовано радикулярну кісту в ділянці нижніх центральних різців. В яку сторону можливий її ріст?

A. У язикову сторону

B. У вестибулярну сторону

C. У вестибулярно-оральному напрямку

D. У товщу щелепи

E. Не має характерного напрямку

310. З якої тканини формується внутрішня вистилка оболонки радикулярної кісти?

A. Сполучної

B. Остеоїдної

C. Хрящової

D. Епітеліальна

E. Жирової

311. Про що свідчить симптом Рунге-Дюпюітрена?

A. Про стоншення кісткової стінки над кістою

B. Про відсутність кістки над кістою

C. Про деформацію альвеолярного відростка

D. Про дивергенцію коренів зубів

E. Про появу ознак нагноєння кісти

312. При обстеженні дитини 8 років лікарі встановили попередні діагнози „фолікулярна кіста” та „кістозна форма адамангіоми”. Який з вказаних симптомів свідчить на користь фолікулярної кісти?

A. Наявність зубного фолікула в кістозному дефекті

B. Асиметрія щелепи

C. Симптом „Пергаментного хрусту”

D. Наявність кристалів холестерину в пунктаті

E. Рухомість зубів

313. При клінічному та рентгенологічному обстеженні у хворого діагностовано радикулярну кісту верхньої щелепи, яка проросла у гайморову пазуху. Яке лікування потрібно провести?

A. Цистотомія

B. Цистектомія з резекцією верхівки кореня причинного зуба

C. Оро-антральна цистектомія з видаленням причинного зуба

D. Видалення причинного зуба, медикаментозне лікування

E. Резекція верхівки кореня причинного зуба, медикаментозне лікування

314. Під час операції цистектомії резековано верхівку кореня „причинного” 22 зуба. Виявлено недо­стат­ні виповнення його порожнини цементом. Для попередження рецидиву захворювання проведено ретроградне пломбування верхньої частини коре­ня. Який матеріал для цього використовується?

A. Амальгама

B. Срібний штифт

C. Фосфат-цемент

D. Гутаперчевий штифт

E. Гідрокись кальцію

315. У хворого 59 років після видалення великої радикулярної кісти нижньої щелепи утворився значний дефект кісткової тканини. Які профілактичні за­ходи слід застосовувати для попередження вираженої атрофії альвеолярного відростка?

A. Забезпечення виповнення кісткової рани кров’яним згустком

B. Виповнення кісткового дефекту остеотропним антибіотиком

C. Заповнення кісткового дефекту трансплантаційним остеотропним матеріа­лом

D. Виповнення кісткового дефекту гемостатичною губкою

E. Виповнення кісткового дефекту йодоформною турундою

316. У хворого 50 років планується операція видалення радикулярної кісти зна­чних розмірів в ділянці тіла нижньої щелепи. Які профілактичні заходи слід застосувати для попередження патологічного зламу нижньої щелепи?

A. Виготовлення та фіксацію назубної дротяної шини на нижній щелепі

B. Провести між щелепове лігатурне зв’язування зубів

C. Зафіксувати нижню щелепу пращевидною пов’язкою

D. Виготовити та зафіксувати шину Ванкевича

E. Зафіксувати на кістці нижньої щелепи апарат Рудька

317. При огляді хворого виявлено деформацію альвеолярного відростка верх­ньої щелепи в межах 22,24 зубів. 23 зуб відсутній. Перехідна складка в межах цих зубів згладжена, слизова оболонка блідо-рожевого кольору, при пальпа­ції щільної консистенції, не болюча. На прицільній рентгенограмі 22, 24 зубів відмічається деструкція кісткової тканини округлої форми з чіткими рівними границями, де віалізується коронка зуба. Поставте ді­агноз?

A. Глобуломаксилярна кіста

B. Фолікулярна кіста

C. Радикулярна кіста

D. Носоальвеолярна кіста

E. Одонтома

318. У хворого 20 років асиметрія обличчя за рахунок пухлини верхньої губи зліва. Шкіра над нею синюшного відтінку, позитивний симптом “стиснення” і “наповнення”. Який найімовірніший діагноз?

A. Кавернозна гемангіома

B. Гілчаста гемангіома

C. Капілярна гемангіома

D. Лімфангіома

E. Пігментна пляма

319. Під час мікроскопічного дослідження видаленої пух­лини щоки виявлено, що вона складається із зрілої сполучної та жирової тканини. Для якої пухлини характерна така гістологічна будова?

A. Твердої фіброми

B. Ангіофіброми

C. Десмоїдної фіброми

D. М’якої фіброми

E. Гістіоцитоми

320. Вкажіть пухлину кісткової тканини, що в процесі свого розвитку продукує слиз?

A. Фіброма

B. Остеома

C. Остеоїд-остеома

D. Хондрома

E. Міксома

321. Під час проведення пункційної біопсії новоутвору тіла нижньої щелепи зліва, отримано кашоподібний вміст. Для якого новоутвору це характерно?

A. Радикулярної кісти

B. Остеобластокластоми

C. Адамантиноми

D. Холестеатоми

E. Еозифільної гранульоми

322. У хворого запідозрено адамантиному нижньої щелепи. Який із допоміж­них методів дасть найвірогідніше підтвердження діагнозу?

A. Інцізійна біопсія + рентгенографія

B. Рентгенографія

C. Пункція з наступним цитологічним дослідженням пунктату

D. Комп’ютерна томографія

E. Термографія

323. Хворий звернувся зі скаргами на наявність пухли­ни на нижній щелепі зліва, яку зауважив 2 роки тому. При внутрішньоротовому обстеженні на тілі нижньої щелепи зліва виявлено пухлину круглої форми, щільної консистенції з чіткими границями, не рухома, не болюча. На рентгенограмі нижньої ще­лепи в боковій проекції відмічається інтенсивне вогнище затемнення з чіт­кими та рівними грани­цями розміром 0,2х0,7 см, а на периферії вузька смуж­ка просвітлення шириною до 1 мм. Який но­во­­утвір відповідає даному опи­санню?

A. Остеома

B. Одонтома

C. Остеоїд-остеома

D. Фолікулярна кіста

E. Хондрома

324. Яка рентгенологічна картина твердої одонтоми?

A. Чітка обмежена гомогенна тінь щільності коронки із світлою смужкою навкруги

B. Чітка тінь булавовидної форми в періапікальній ділянці, що зливається з верхівкою кореня зуба

C. Розрідження кісткової тканини у вигляді порожнини, у яку проникає ко­рінь зуба

D. Розрідження кісткової тканини з чіткими межами, на фоні якого контрасту­ється коронка зуба

E. Деструкція кісткової тканини дифузного характеру без чітких меж з ділян­ками розрідження та ущільнення

325. Під час оперативного втручання з приводу адамантіноми нижньої щелепи дефект замістили методом реплантаційної аутоостеопластики. Який трансплантат застосували для цього?

A. Фрагмент ребра хворого

B. Проварений фрагмент нижньої щелепи уражений пухлиною

C. Трансплантат з гребеня здухвинної кістки хворого

D. Кістковою тканиною взятою у трупа

E. Кістковою тканиною тваринного походження

326. Який патологічний процес лежить в основі виникнення остеобластоклас­томи?

A. Порушення ендокринної регуляції

B. Патологія сполучної тканини

C. Порушення остеонної будови кістки

D. Порушення функції остеобластів та остеокластів

E. Травма кістки

327. З якої тканини пародонту розвивається банальний епулід?

A. З внутрішньокісткових судин

B. З слизової оболонки альвеолярного відростка

C. З кісткової тканини

D. З окістя

E. З тканини періодонту

328. Які слинові залози найчастіше уражаються змішаною пухлиною?

A. Під’язикові слинові залози

B. Підщелепові слинові залози

C. Привушні слинові залози

D. Слинові залози нижньої губи

E. Слинові залози піднебіння

329. Який новоутвір найчастіше вражає великі слинові залози?

A. Аденокарцинома

B. Мономорфна аденома

C. Мукоепідермоїдна пухлина

D. Ціліндрома

E. Поліморфна аденома

330. Який метод обстеження найінформативніший при діагностиці змішаних пухлин слинних залоз?

A. Цитологічне дослідження пунктату

B. Гістологічне дослідження

C. Сіалографія

D. Цитологічне дослідження слини

E. Термодіагностика

331. У хворого із скаргами на періодичну припухлість привушної ділянки при об’єктивному обстеженні виявлено збільшення лівої привушної залози, яка має щільно-горбисту, безболючу поверхню. Для виявлення характеру патологічного процесу в ураженому органі проведено сіалографію. Яка контрастна речовина для цього застосовується?

A. Барій

B. Йодоліпол

C. Кардіотраст

D. 40% сергозин

E. Урографін

332. До стоматолога-хірурга звернувся хворий 36 років з припухлістю білявушної ділянки. Після проведення контрастного рентгендослідження на сіалограмі наявний чітко обмежений дефект наповнення ацинусів і протоків залози відповідно до локалізації і розмірів пухлини, пору­шення безперервності протоків не спосте­ріга­ється. Для якого захворювання характерна така сіалографічна картина?

A. Змішаної пухлини

B. Хвороби Шегрена

C. Злоякісної пухлини

D. Хронічного паренхіматозного паротиту

E. Хронічного інтерстиціального паротиту

333. До стоматолога-хірурга звернувся хворий 65 років з припухлістю в білявушній ділянці. Після прове­ден­ня контрастного рентгендослідження на сіало­грамі виявлено, що нормальний рисунок розгалу­жень протоків різко обривається на границі з пато­ло­гічним процесом. Для якого захворювання хара­к­терна така сіалографічна картина?

A. Хронічного інтерстиціальнолго паротиту

B. Хронічного паренхіматозного паротиту

C. Змішаної пухлини

D. Злоякісної пухлини

E. Хвороби Шегрена

334. На контрастній сіалограмі привушної слинної залози виявлено, що нормальний рисунок вивідних протоків обривається і визначається скупчення контрасту у вигляді ”чорнильних плям”. Для якого захворювання це характерно?

A. Кіста слинної залози

B. Хронічний паренхіматозний паротит

C. Хронічний інтерстеціональний паротит

D. Маломорфна аденома слинної залози

E. Рак слинної залози

335. До хірурга-стоматолога звернувся хворий 57 років із скаргою на асиметрію обличчя. Об’єктивно: в ділянці білявушної слинної виявлено безболючу, рухому, округлої форми з горбистою поверхнею пухлину щільно-еластичної консистенції, до 2 см в діаметрі. Пухлина має тенденцію до повільного збільшення. Який метод лікування необхідно обрати у даному випадку?

A. Часткова паротидектомія із збереженням цілості гілок лицевого нерву

B. Тотальна паротидектомія із збереженням цілості гілок лицевого нерву

C. Тотальна паротидектомія без збереженням цілості гілок лицевого нерву

D. Променеве лікування з курсом поліхіміотерапії

E. Тотальна паротидектомія з видаленням шийних лімфатичних вузлів

336. У хворої А., після операції після видалення змішаної пухлини привушної слинної залози виник парез мімічних м’язів обличчя на боці хірургічного втручання. Яка причина цього патологічного стану?

A. Травмування під час операції лицевого нерва

B. Травмування під час операції вушно-скроневого нерва

C. Пошкодження поверхневої скроневої артерії

D. Пошкодження поперечної артерії лиця

E. Травмування під час операції великого вушного нерва

337. До хірурга-стоматолога звернувся хворий 57 років із скаргою на асиметрію обличчя. Об’єктивно: в ділянці білявушної слинної виявлено безболючу, рухому, округлої форми з горбистою поверхнею пухлину щільно-еластичної консистенції. Пухлина має тенденцію до повільного збільшення. Який попередній діагноз можна встановити у даному випадку?

A. Мономорфна аденома

B. Поліморфна аденома

C. Аденолимфома

D. Мукоепідермоїдна пухлина

E. Циліндрома

338. До хірурга-стоматолога звернувся хворий 57 років із скаргою на асиметрію обличчя. Об’єктивно: в ділянці білявушної слинної виявлено безболючу, рухому, округлої форми з горбистою поверхнею пухлину щільно-еластичної консистенції. Пухлина має тенденцію до повільного збільшення. Який метод додаткового обстеження найбільш раціонально провести?

A. Цитологічне дослідження слини

B. Пункційну біопсію

C. Інцізійну біопсию

D. Аспіраційну біопсію

E. Рентенологічне дослідження

339. У хворого виявлено на слизівці нижньої губи напівпрозоре округле без­болісне вип’ячування діаметром 1 см еластичної консистенції, яке двічі зни­кало, а потім утворювалося знову. Про яке захворювання можна думати?

A. Ранула

B. Гемангіома

C. Лімфангіома

D. Ретенційна кіста

E. Фіброма

340. У хворого М., 23 роки, на щоці є коричнева щільна неболюча папула округлої форми (0,5 х 0,5см), в центрі якої – волосся. Поставте діагноз?

A. Невус

B. Меланома

C. Біогенна гранульома

D. Базиліома

E. Фіброма

341. Яке лікування слід застосувати при кисті піднижньощелепової слинної залози з метою профілактики рецидиву?

A. Вакуумно-склерозуюча терапія

B. Операція цистектомії

C. Операція цистектомії з частковою резекцією залози

D. Видалення кісти разом із залозою

E. Відсмоктування вмісту з кісти з наступним призначенням рентгенотерапії

342. Яке лікування слід застосовувати при папіломі губи з метою профілакти­ки рецедиву та малігнізації?

A. Хірургічне висічення вогнища ураження

B. Кріодеструкція папіломи

C. Електрокоагуляція папіломи

D. Випромінювання гелій-неонового лазера на вогнище ураження

E. Рентгенотерапія

343. Який із нижчеперерахованих станів належить до факультативних із неве­ликою потенцією злоякісністю?

A. Лейкоплакія проста

B. Шкірний ріг

C. Хвороба Боуена

D. Обмежений передраковий гіперкератоз

E. Хейліт Манганотті

344. У хворого на обличчі діагностовано шкірний ріг. Внаслідок розростання якого шару шкіри він утво­рився?

A. Епідермісу

B. Сосочкового шару дерми

C. Сітчастого шару дерми

D. Гіподерми

E. Всіх шарів шкіри

345. На слизовій оболонці щоки стоматологом-хірургом виявлено „перламутрові” папули розмі­щені у вигляді сітчастого малюнка та декілька ерозій діаметром біля 0,5 см, навколо яких наявна яскраво-червона еритема. Для якого передра­ково­го захворювання характерна така клінічна картина?

A. Веррукозної форми лейкоплакії

B. Ерозивно-виразкової форми лейкоплакії

C. Ерозивно-виразкової форми червоного плоского лишая

D. Еритроплазії Кейра

E. Кератоакантоми

346. До хірурга-стоматолога звернувся хворий 57 років із скаргою на наявність новоутвору на нижній губі. Новоутвір зауважено півроку тому, відмічено повільне його збільшення. Об’єктивно: на нижній губі спостерігається одинарний роговий виступ конічної форми, спаяний із шкірою, до1,5 см в ширині, при пальпації відчуваються щільні рогові маси. Який попередній діагноз можна встановити?

A. Папілома губи

B. Обмежений гіперкератоз

C. Бородавчатий передрак губи

D. Шкірний ріг

E. Абразивний преканцерозний хейліт Манганотті

347. Хворий М., 63р., звернувся до стоматолога зі скаргами на наявність болючої виразки на нижній губі, яка має неправильну кратероподібну форму, вивернені краї, оточена дерев’янистим інфіль­тратом. Діагностовано рак червоної облямівки губи. Яке із захворювань є облігатним для виникнення раку цієї локалізації?

A. Плоска лейкоплакія

B. Хейліт Манганотті

C. Веррукозна лейкоплакія

D. Кератоакантома

E. Післяпроменевий хейліт

348. Яка із перечислених пухлин слинових залоз особливо злоякісна, швидко росте, виникає ранній параліч мімічних м’язів?

A. Мономорфна аденома

B. Поліморфна аденома

C. Аденокістозна карцинома

D. Аденокарцинома

E. Мукоепідермоїдна пухлина

349. До хірурга-стоматолога звернувся хворий 57 років із скарга мою на наявність болючої виразки на слизовій щоки зліва. Виразка спостерігається біля півроку, має тенденцію до збільшення. Об’єктивно: виразка округлої форма з щільною основою та підритими краями, до 2 см в діаметрі, вкрита некротичними тканинами, що легко знімаються. Поверхня виразки кровоточить при доторкання, дно нагадує грануляційну тканину. Регіональні лімфатичні вузли не пальпуються. Встановіть стадію розвитку пухлини?

A. T₁N₀M₀

B. T₂N₀M₀

C. T₁N₁M₀

D. T₁N₁M₁

E. T₀N₁M₀

350. До яких стадій згідно з класифікацією ТМN слід віднести плоскоклітин­ний роговіючий рак нижньої губи із наявністю виразки (3 см в діаметрі) та одностороннього рухомого лімфовузла (2 см в діаметрі)?

A. T₁N₀M₀

B. T₂N₁M₀

C. T₂N₂M_X

D. T₃N₂M_X

E. T₁N₁M₀

351. У хворого В. 38 років рак кореня язика. Який вид знеболення потрібно застосувати для проведення операції та профілактики можливих післяопера­ційних ускладнень?

A. Інгаляційний масковий наркоз

B. Довенний наркоз

C. Ендотрахеальний наркоз з інтубацією через трахеостому

D. Ендотрахеальний наркоз з інтубацією через ніс

E. Ендотрахеальний наркоз з інтубацією через рот

352. З метою профілактики рецидиву, в яких границях видаляють злоякісну пухлину в щелепово-лицевій ділянці?

A. В межах видимих границь пухлини

B. 1,5-2 см від видимих границь пухлини

C. 0,5-0,7 см від видимих границь пухлини

D. 0,7-1 см від видимих границь пухлини

E. 1,0-1,2 см від видимих границь пухлини

353. У хворого 63 річного віку на слизовій переднього відділу дна рота виявлено неправильної форми кратероподібну виразку з щільними валико­подіб­ними краями. Дно вкрито фібринозним нальотом і кірками, під якими наявна червона грануля­ційно­подібна тканина, що легко кровоточить. Для вираз­ки якого генезу характерна така клінічна картина?

A. Ракової

B. Сифілітичної

C. Туберкульозної

D. Актиномікотичної

E. Посттравматичної

354. Хвора, 65 років, звернулась до хірурга-стоматолога з скаргами на наявність на шкірних покривах обличчя темно-коричневої плями величиною 1см, яка поступово збільшується. При пальпації спостерігається ущільнення навколо новоутвору. Хвора отримала курс теле-γ-терапії. Яка методика оперативного втручання сприятиме виникненню мінімальної кількості рецидивів пухлини?

A. Висічення новоутвору, відступивши більше, як 3 см від видимих границь пухлини

B. Висічення новоутвору в межах видимих границь пухлини

C. Висічення новоутвору, відступивши більше, як 1 см від видимих границь пухлини

D. Висічення новоутвору, відступивши більше, як 2 см від видимих границь пухлини

E. Висічення новоутвору, відступивши більше, як 4 см від видимих границь пухлини

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: