ВИБІР ТЕМИ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Вибір теми для написання курсової роботи повинен базуватися в співвідношенні з підприємством:

- на якому студент проходив техніко-економічну практику (для студентів денної форми навчання)

- на якому студент працює (Для студентів заочного факультету та ФПО).

Теми для даної курсової роботи розроблені виходячи з ознак товарознавчої класифікації продукції.

Галузі народного господарства з точки зору характеру розподілу праці та участі в створенні продукту розділяють на сферу матеріального виробництва і непродовольчу сферу. До сфери матеріального виробництва відносяться усі види діяльності, які створюють матеріальні блага у вигляді продукції, енергії, переміщення вантажу, зберіганні продукції, упаковки та в формі інших функцій, які є продовженням виробництва в сфері обігу. Таким чином, до сфери матеріального виробництва віднесені:

· Промисловість

· Сільське господарство

· Лісне господарство

· Рибне господарство

· Транспорт і зв’язок

· Будівництво

· Торгівля та харчування

· Матеріальне-технічне постачання і збут

· Заготовки

· Інформаційно - обчислювальне обслуговування

· Операції з нерухомим майном

· Загальна комерційна діяльність по забезпеченню функціонуванні ринку

· Геологія та розвідка надр

і т.д.

По галузям виробництва продукцію можливо підрозділити на:

1. промислову

2. сільськогосподарську та природну

Передбачено виділення наступних укрупнених галузей промисловості:

· Машинобудування та металообробка

· Паливна

· Чорна металургія

· Цвітна металургія

· Хімічна і нафтохімічна

· Електроенергетика

· Дерево оброблювана та целюлозно-паперова

· Харчова

· Скляна та фарфоро-фаянсова

· Легка

· Промисловість будівних матеріалів

· Мікробіологічна

· Борошно - круп’яна і комбікормова

· Медична

· Поліграфічна

· Інші промислові виробництва

По сфері реалізації товари підрозділяються на:

- товари народного споживання (ТНС)

- товари виробничого призначення (ТВП)

Товари народного споживання – це товари, які предназначені для продажу населенню з ціллю особистого, сімейного, домашнього використання, не зв’язані з підприємницькою діяльністю.

Товари виробничого призначення – це товари, які призначені для продажу (юридичним особам та індивідуальним підприємцям) з ціллю їх використання в господарської діяльності.

Товари народного споживання (ТНС) в дисципліні “Товарознавство” поділяють на непродовольчі товари та харчові продукти. Окремо розглядаються тютюнові вироби.

На практиці виділяють слідуючи групи непродовольчих товарів:

· вироби з пластмас (господарські, галантерейні, культтовари)

· товари побутової хімії (кліючі матеріали, лакофарбові товари, миючі засоби)

· скляні товари (посуд, лампові товари)

· керамічні товари (фарфоровий, фаянсовий, майоліковий посуд, художні вироби)

· будівельні матеріали (в¢яжучі речовини, металеві, керамічні та інші матеріали)

· меблеві товари

· металеві товари (посуд, ножеві вироби і столові прибори, замочні вироби, інструменти)

· електротовари та побутові машини (дроти та шнури, установочні вироби, електричні лампи, електронагрівальні прибори, побутові машини, вимірюючи прибори.)

· текстильні товари (ткані та штучні вироби)

· швейні товари

· трикотажні товари

· взуття

· пушно - хутрові товари

· галантерейні товари

· парфюмерно – косметичні товари

· ювелірні товари та годинники

· товари культурно-побутового призначення (папір, шкільно-письмові приналежності і канцелярські товари, музичні, фото і радіо товари, іграшки, спортивні товари)

Харчові продукти – це продукт тваринного, рослинного, мінерального або біосинтетичного походження, який призначено для споживання людиною як в свіжому так і в переробленому вигляді.

Харчова продукція включає групи:

· зерно - мучних товарів

· хліба - булочних товарів

· плодоовочевих товарів

· кондитерських виробів

· цукру, меду

· харчових жирів

· молочних продуктів

· яєчних продуктів

· м¢ясних продуктів

· рибних продуктів

· чай, кофе, сік, води горілчані - винні вироби

В роздрібній торгівлі харчові продукти можуть виділятися в бакалійну та гастрономічну групу.

До бакалійної групи входять крупа, борошно, макаронні вироби, чай, кофе, цукор, сіль, прянощі та інші товари.

Гастрономічна група включає продукти, як правило, готові до споживання – це ковбаси, риба копчена, запечена, масло, сметана, сири та консерви.

У Додатку №2 наведено перелік тем, для курсової роботи з дисципліни “Товарознавство”.

Перед вибором теми курсової роботи з дисципліни “Товарознавство” студент повинен ознайомитись з продукцією підприємства, по даним якого буде написана курсова робота. Для цього потрібно проаналізувати продукцію підприємства по наведеним вище ознакам товарознавчої класифікації.

Необхідно пам’ятати, що об’єктом товарознавчої і комерційної діяльності є товари, але різниця полягає в широті охоплення об’єкту. Товарознавча діяльність входить в комерційну діяльність але націлена тільки на товари та супутні їм торгові послуги (по зберіганню, підготовці до продажу та контролю якості і т.п .). При цьому в якості об’єктів можуть виступати товари не тільки споживчі, але і промислового призначення (сировина, напівфабрикати, комплектуючі вироби, обладнання і т.п.).

Об’єктом комерційної діяльності є не тільки товари, але і послуги (основні і допоміжні), цінні папери, інтелектуальна продукція, а також праця по організації товароруху.

3. РОЗКРИТТЯ ЗМІСТУ КУРСОВОЇ РОБОТИ

3.1 Номенклатура і асортимент товарів

Перша глава курсової роботи (“Номенклатура і асортимент товарів”) повинна містити опис товарів підприємства, надати характеристику товарної номенклатури та асортименту товарів.

Товарна номенклатура – це сукупність всіх асортиментних труп і товарних одиниць, які пропонуються фірмою для продажу.

Товарний асортимент – це набір товарів, об’єднаних по якісь однієї або сукупності ознак.

Отже товарний асортимент і товарна номенклатура пов’язані як часткове і ціле.

Основні показники номенклатури продукції підприємства:

- широта – це кількість товарних ліній (товарних асортиментів) або видів продукції, яка пропонується фірмою

- глибина – це кількість варіантів товару кожного товарного асортименту (товарної лінії), тобто різні моделі, марки, кольори, смаки та ін.

- насиченість – це загальна кількість товарів фірми

- гармонійність – це ступень подібності товарів різних асортиментних груп за призначенням, технологією, каналами розподілу тощо.

Наприклад, підприємство випускає три асортиментні лінії: косметику, ювелірні вироби та одяг. Всі ці асортиментні вироби дають в сукупності товарну номенклатуру підприємства (широта товарної номенклатури = 3)

Асортимент “одягу” складають три асортиментні групи: жіночий, чоловічий та дитячий (широта асортименту товарів “одяг” = 3)

Жіночий одяг представлено 50 моделями (глибина асортименту = 50)

Чоловічий – 68 (глибина асортименту =68)

Дитячий – 65 (глибина асортименту = 65)

Рис.1 – Аналіз номенклатури і асортименту товарів підприємства

Необхідно врахувати те, що асортимент підрозділяється на класи, групи, види та різновиди товарів.

Клас товарів – це сукупність товарів, які мають аналогічне функціональне призначення, (наприклад: трикотажні товари, культтовари і т.п.)

Група товарів – це сукупність товарів визначеного класу, які мають схожий склад споживчих властивостей і показників, (наприклад: верхній одяг, білизна, взуття, молочні продукти і т.п.).

Вид товарів – це сукупність товарів визначеної групи, які об’єднані загальним найменуванням та призначенням, (наприклад: костюм, штани, телевізор, шкарпетки, творог і т.п.).

Різновидність товарів – це сукупність товарів визначеного виду, які виділені по ряду власних ознак, (представлені у виді конкретних марок, моделей, артикулів, сортів).

Табл.1 – Приклад розподілу товарів на клас, групу, вид та різновид.

Також в курсовій роботі треба надати класифікацію асортименту товарів

Рис.2 – Класифікація асортименту товарів

Основними напрямками управляння асортиментом є формування асортименту та встановлення рівня вимог по показникам, які визначають раціональність асортименту.

Раціональність асортименту – це спроможність набору товарів найбільш повно задовольнити реально обґрунтовані потреби різних сегментів споживачів.

Формування асортименту – це діяльність по складанню набору товарів які дозволяють задовольнити реальні або прогнозовані потреби, а також досягти цілей, зазначених керівництвом організації.

Основні напрямки у сфері формування асортименту: скорочення, розширення, стабілізація, оновлення, удосконалення, гармонізація.

Саме ці аспекти повинні бути відображені у п.п. “Управління асортиментом”, тобто потрібно показати як на підприємстві відбувається управління асортиментом.

3.2 Якість товарів

В другій главі курсової роботи потрібно звернути увагу на якість товару. Якість товару є однією з основних характеристик товару, яка має визначальне рішення при створенні споживчих переваг та формуванні конкурентоспроможності.

Якість товару – це сукупність характеристик товару, які визначають ступень його здатності задовольняти встановлені і передбачені потреби.

Описуючи якість обраного товару в курсовій роботі необхідно висвітлити показники якості продукції підприємства. Показники якості – це кількісна характеристика однієї або кількох властивостей товару, складових його якості, яка розглядається відповідно до визначених умов його експлуатації або споживання. Кожний показник має найменування та значення. Значення показника є результатом кількісних та якісних вимірів. Значення показників якості є результатом кількісних та якісних вимірів. Значення показників якості застосовуються для встановлення відповідності чи невідповідності певним вимогам, які внесені у нормативні документи (стандарти), або для констатації результатів вимірів. Показники якості за найменуваннями поділяються на групи (рис.3).

Рис.3 Класифікація показників якості.

Номенклатура споживчих властивостей та показників - це сукупність властивостей та показників, які обумовлюють задоволення реальних або потенційних потреб. Тобто ця номенклатура і визначає якісні характеристики споживчих товарів. У рамках номенклатури споживчі властивості і показники підрозділяються на групи та підгрупи в залежності від їх особливостей та задовольняючих потреб (рис.3).

Рис.4 Номенклатура вимог і показників якості товарів, які вивчаються в курсі товарознавство.

Група призначення – це властивість товарів задовольняти фізіологічні і соціальні потреби, а також потреби в їх систематизації.

Надійність – це здібність товарів зберігати функціональне призначення в процесі зберігання та/або споживання (експлуатації) на протязі заздалегідь обумовленого часу.

Ергономічні властивості визначаються антропометричними, фізіологічними, психофізіологічними особливостями людини та зумовлює зручність ф комфорт його споживання.

Антропометричні властивості – це здатність товарів при споживання (експлуатації) відповідати в найбільшій мірі характеристикам споживача. Ці властивості повинні давати комфортність, зручність при споживанні. В різних регіонах земної кулі антропометричні характеристики людей (ріст, повнота, об’єм талії, ширина ступні та ін.) неоднакові. В наслідок цього розміри одягу та взуття, які виготовляються в різних країнах, не відповідають один одному.

Естетичність товару – споживна властивість товару, яка характеризує його інформаційну виразність, раціональність форми, цілісність композиції, суспільну цінність, стабільність товарного вигляду.

Екологічність товару – це споживча властивість товару, яка в разі його споживання проявляється у впливі на довкілля.

Безпечність товару – споживна властивість товару, за якої ризик заподіяння шкоди здоров’ю людини та навколишньому середовищу в разі споживання товару обмежений допустимим рівнем.

Розглядаючи номенклатуру споживчих властивостей товарів, необхідно відмітити, що такі властивості продукції, як технологічність, економне використання матеріалів і пального, стандартизація і уніфікація, патентно-правові, транспортування не мають суттєвого значення для споживачів та товарознавців, а представляють зацікавленість лише для виробників.

Говорячи про якість товарів не можливо не торкнутися такого важливого моменту, як оцінка якості. Оцінка якості – це сукупність операцій з:

1) вибору номенклатури показників

2) визначення дійсних значень

3) зіставлення їх з базовими показниками.

Діяльність з оцінки якості товарів згідно з перерахованими вище трьома групами операцій, кожній із яких притаманні свої специфічні особливості, спрямовані на встановлення градацій якості.

Іншим завданням оцінки якості товарів є виявлення невідповідностей або дефектів. Дефект – невиконання заданої або очікуваної вимоги, яка відноситься до безпеки.

3.3 Кількісна характеристика товарів

Кількісна характеристика товарів відноситься до однієї з основних. При її визначенні слід виділяти одиничні екземпляри товарів та їх сукупність – товарні партії.

До загальних кількісних характеристик товарів відноситься наступні основні фізичні величини, які визначаються як фізичні властивості: маса, довжина, термодинамічна температура, а також похідні від них величини – об’єм, теплопровідність, теплоємність. В процесі товароруху при проведення контролю та при реалізації товарів кількісному виміру підлягають як одиничні екземпляри, так і товарна партія взагалі.

Специфічні кількісні характеристики відносяться або до товарних партій, або до одиничних екземплярів товарів.

3.4 Технологічний цикл товарів

Технологічний цикл товарів, який використовуються в товарознавстві відрізняється від життєвого циклу товарів, прийнятого в маркетингу тим, що останній вивчає стадії „ринкового” життя товару. Основні стадії та етапи технологічного циклу товарів:

І. Предтоварна стадія

1. проектування та/або розробка продукції

2. матеріально-технічне забезпечення

3. приймальний контроль сировини

4. виробництво продукції (та/або розробка виробництва)

5. остаточний контроль готової продукції

ІІ. Товарна стадія

6. формування товарних партій

7. зберігання та транспортування

8. предреалізаційна товарна обробка

9. реалізація товарів

10. споживання (експлуатація)

11. після продажне обслуговування при експлуатації або консультування

ІІІ. Стадія утилізації відходів товару

12. повторне використання або знищення відодів.

З позиції товарознавства та необхідності знання властивостей не лише товару, але й етапів продтоварної стадії, поняття „життєвий цикл товарів” в товарознавстві не може бути використано.

Партійна ідентифікація – діяльність з інформаційним забезпеченням встановлення належності одиничних товарів або одиниць упаковок до певних товарних партій.

Прослідковуваність – здатність прослідкувати походження, використання та місце знаходження суб’єкта за допомогою ідентифікації, яка регіструється.

Технічне (технологічне) забезпечення ідентифікації та прослідковуваності на товарній стадії можливо за попередньої розробки та впровадження технології маркування одиничних товарів або одиниць упаковки на продтоварній стадії, що дає змогу забезпечити індивідуальну ідентифікацію.

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ І КІЛЬКОСТІ ТОВАРІВ

Забезпечення якості і кількості товарів - сукупність планованих і систематично проведених заходів, спрямованих на формування і збереження установлених вимог до якості і заданої кількості товарів.

При плануванні і здійсненні цих заходів необхідно враховувати комплекс факторів, що впливають на формування і збереження якості і кількості товарів. На різних етапах єдиного технологічного циклу пріоритетні різні групи факторів: формуючі чи зберігаючи.

Формуючі фактори - комплекс об'єктів і операцій, властивих визначеним етапам технологічного циклу і призначених для формування заданих вимог до якості і кількості продукції.

До цієї групи факторів відносяться проектування, розробка продукції; сировина; конструкція; технологія виробництва.

До зберігаючих факторів, відносяться упакування, збереження, товарна обробка, реалізація, післяпродажне обслуговування чи споживання.

Упаковка товарів

Упаковка – засіб або комплекс засобів, що забезпечують захист товару від ушкоджень і втрат, а навколишнє середовище - від забруднення.

Основне призначення пакування - захист упакованих товарів від несприятливих зовнішніх умов, а також попередження влучення часток товарів чи окремих екземплярів у навколишнє середовище, що зменшує кількісні втрати самих товарів, а також забруднення навколишнього середовища.

Допоміжна функція упакування - носій маркірування чи барвистого оформлення товару; у цій якості вона сприяє створенню споживчих переваг і становить найбільший інтерес для маркетологів.

Елементами упакування є тара, пакувальні і/ чи перев'язні матеріали.

Тара - основний елемент пакування, що представляє собою виріб для розміщення товару.

Пакувальні матеріали - додатковий елемент пакування, призначений для захисту товарів від механічних впливів.

Перев'язні матеріали - додатковий елемент пакування, призначений для підвищення міцності тари.

Класифікація пакування. Класифікують пакування по ряду ознак: по місту упаковування, призначенню, застосовуваним матеріалам, формі, вантажопідйомності і габаритам, кратності використання.

Збереження - етап технологічного циклу товароруу від випуску готової продукції до споживання чи утилізації, ціль якого - забезпечення стабільності вихідних чи властивостей їхня зміна з мінімальними втратами.

При збереженні виявляється одне з найважливіших споживчих властивостей товарів – збереження, завдяки якому можливе доведення товарів від виготовлювача до споживача незалежно від їхнього місцезнаходження, якщо терміни збереження перевищують терміни перевезення.

Умови збереження - сукупність зовнішніх впливів навколишнього середовища, обумовлених режимом збереження і розміщенням товарів у сховище.

Режим збереження - сукупність кліматичних і санітарно-гігієнічних вимог, що забезпечують збереження товарів. Можна виділити кліматичний і санітарно-гігієнічний режими збереження.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

ДОДАТОК 1

План курсової роботи з дисципліни “Товарознавство”

Вступ

1.Номенклатура і асортимент товаів

1.1.Опис товарів підприємства.

1.2.Товарна номенклатура продукції

1.3.Асортимент товарів.

1.4.Управління асортиментів.

2.Якість товарів

2.1. Показники якості продукції підприємства.

2.2. Споживчи властивості товарів.

2.3. Оцінка якості товарів

3. Кількісна характеристика товарів.

3.1. Фізичні властивості продукції підприємства.

4. Технологічний цикл товарів.

4.1. Стадії технологічного циклу.

4.2. Контроль якості і кількості товарних партій.

4.3. Ідентифікація і простежування товарів.

4.4. Забезпечення кількості і якості товарів на підприємстві.

Висновки.

Перелік використаної літератури

Додатки

ДОДАТОК 2

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: