Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Пульмонологічного хворого. Самостійна робота в пульмонологічному відділенні - 2 год.




Самостійна робота в пульмонологічному відділенні - 2 год.


У вільний від навчання час ви приходите до пульмонологічного відділення лікарні. В ординаторській називаєте себе лікарю і просите, щоб він рекомендував вам для обстеження тематичного хворого.

Ваша задача - заполучити максимум інформації про хворого та його хворобу, з метою встановлення правильного і повного діагнозу.

Самостійна робота вдома - 12 год.

 

Вдома ви проводите оформлення історії хвороби, використовуючи для цього: результати суб’єктивного, об’єктивного та додаткового обстеження хворого, методичні рекомендації, основну та допоміжну літературу.

 

Картка ООД

Основні завдання Вказівки до завдань Відповіді
1. Паспортні дані Заповнюються стандартно.  
2. Скарги хворого 1. Звернути увагу на основні скарги: а) кашель-характер, частота; б) виділення харкотиння-характер, кількість; в) біль в грудній клітці-локалізація, характер; зв’язок з диханням та кашлем; г) утруднення дихання-вдиху чи видоху; зв’язок з фізичним навагтаженням, ступінь вираженості; д) приступи ядухи-характер, частота, важкість 2. Окремо з’ясувати скарги з боку інших органів і систем, що допоможе встановити наявність ускладнень або супутніх хвороб.  
3. Анамнез захворювання 1. Звернути увагу на: - з якого часу вважає себе хворим; - коли вперше захворів; - з якого часу останнє погіршення; - лікувався: а) амбулаторно, б) в стаціонарі, в) з поліпшенням або без зміни, г) санаторно, - яке лікування приймав до надходження в відділення: а) з позитивним ефектом, б) без ефекта, - ким направлений на стаціонарне лікування; - з чим пов’язує захворювання.  
4. Анамнез життя 1. Звернути увагу на: а) розвиток в дитинстві; б) умови життя; в) умови праці, звернути увагу на професійні шкідливості; г) перенесені в минулому захворювання, окремо виділити: - хворобу Боткіна, - туберкульоз, - венеричні захворювання; д) шкідливі звички: - прийом алкоголю, - паління; є) сімейне положення, склад сім’ї, здоров’я її членів; ж) алергологічний анамнез: - перенесені алергічні захворювання в минулому, - чинники, що викликають загострення, - в який сезон року частіше загострення, - алергологічне обстеження, що проводилось раніше, - харчова алергія, - непереносимість медикаментів;  
5. Об’єктивний стан хворого 1. При загальному огляді звернути увагу на: - загальний стан хворого, - свідомість, - положення в ліжку, - статуру, - шкіряні покриви та видимі слизові оболонки: а) колір; б) висипання; - периферійні лімфовузли, - опорно-руховий апарат, - нервову систему та органи відчуття, - набряки нижніх кінцівок; 2. При фізикальному обстеженні особливу увагу приділити органам дихання: а) форма грудної клітки; б) участь в акті дихання; в) число дихальних рухів в 1хв...ритм; г) перкусія грудної клітки (вказати отримані показники): - топографічна, - порівняльна, - дихальна екскурсія легеневого краю, - визначити патологічні зміни; д) аускультація легенів, визначити патологічні зміни; 3. При обстеженні інших органів та систем, відмітити: а) серцево-судинна система: - пульс (частота, ритм, наповнення), - артеріальний тиск, - відносні межі серцевої тупості, - тони серця при аускультації; б) органи травлення: - язик, - живіт (форма, участь у акті дихання, хворобливість), - печінка (не палькується; збільшена, хвороблива), - випорожнення (регулярність, затримка); в) сечо-статева система: - с-м Пастернадського, - сечовипускання.  
6. Попередній діагноз 1. Необхідно обгрунтувати виставлення попереднього діагнозу (на підставі яких данних ви вважаєте встановлення такого діагнозу доцільним чи найбільш вірогідним). 2. Попередній діагноз повинен включати: - основне захворювання, - ускладнення, - супутні захворювання.  
7. План додаткового обстеження хворого 1. Згідно з попереднім діагнозом, для його підтвердження дається план додаткового обстеження: - ЗАК, - загальний аналіз харкотиння, - бактеріологічне дослідження харкотиння, - чутливість флори до антибіотиків, - цитологічне дослідження мокроти, - спірографія, - флюрографія легенів, - рентген-знімок легенів, - бронхографія, - бронхоскопія, - серединна томографія, - консультації спеціалістів; 2. Описується підготовка хворого до досліджень.  
8. Результати додаткового обстеження хворого 1. Результати виписуються з історії хвороби стаціонарного хворого; 2. Ви повинні відмітити патологічні зміни в результатах досліджень.  
9. Диференційний діагноз 1. В залежності від попереднього діагнозу, проведіть диференційну діагностику між: а) вогнищева пневмонія -гострий бронхіт; б) крупозна пневмонія -абсцес легень; в) рак легень -бронхоектатична хвороба; г) бронхіальна астма -хронічний обструктивний бронхіт.  
10. План лікування 1. Режим хворого визначається згідно стану хворого і перебігу хвороби; 2. Дієта-виставляється згідно з діагнозом, визначають продукти харчування, що заборонені хворому і які необхідні. 3. Водний режим-посилений, звичайний, обмежений; 4. Медикаментозне лікування включає: а) етіологічні засоби, б) патогенетичні засоби, в) симптоматичні засоби; Ви повинні виписати рецепти, вказати особливості прийому кожного препарату, аналоги. 5. Інші маніпуляції. При призначенні хворому інгаляцій, банок, гірчичників, оксигенотерапії - ви повинні описати методику цих маніпуляцій.  
11. Профілактика 1. Ви повинні дати рекомендації хворому з метою попередження рецидиву хвороби - виключення чинників ризику, що є у хворого, протирецидивні курси лікування.  

 

НДРС. Наприклад – тема:

«Вплив паління на частоту захворюванності органів дихання»

1. Вибрати з архіву 50 історій хвороб пульмонологічних хворих.

2. Розкласти за діагнозами.

3. Дослідити частоту захворюванності задіагнозами серед тих, хто палить і тих, хто не палить.

4. Скласти діаграму.

5. Висновки подати в вигляді доповіді.

 

 

Література, використана для НДРС:

 

 


Тема: «Захворювання органів кровообігу»

Навчальна мета:

Знати:

1. Причини захворювань органів кровообігу.

2. Основні клінічні прояви хвороб серцево-судинної системи.

3. Додаткові методи обстеження.

4. Принципи лікування.

5. Методи профілактики хвороб серцево-судинної системи.

Вміти:

1. Самостійно обстежити хворого.

2. Написати історію хвороби пацієнта кардіологічного відділення.

3. Поставити діагноз і обгрунтувати його.

4. Провести диференційну діагностику.

5. Скласти план додаткового обстеження хворого, вміти підготувати його до лабораторних та інструментальних досліджень.

6. Аналізувати результати досліджень.

7. Скласти план лікування та виписати рецепти на призначені лікувальні засоби.

8. Дати рекомендації хворому з профілактики загострень хвороби.

 

Базові знання:

Ті, що забезпечують:

Міжпредметні: Анатомія і фізіологія (розділ «Серцево-судинна система»); фармакологія (розділ «Серцеві глікозиди», «Сечогінні», «Коронаролітики», «Бета-блокатори», «Знеболюючі», «Протизапальні», «Судинні засоби»); догляд за хворими (розділ «Особливості догляду за хворими з захворюваннями серцево-судинної системи»).

Внутрішньопредметні: Терапія (розділ «Методика обстеження хворих із захворюваннями серцево-судинної системи»).

Ті, що забезпечуються: Хірургія, педіатрія.

 

Зміст роботи:

Під час самостійної роботи в кардіологічному або інфарктному відділенні лікарні студент повинен отримати суб’єктивні та об’єктивні дані для написання історії хвороби, яку потім захищає на практичному заліковому занятті з розділу «Хвороби серцево-судинної системи».

В історії хвороби повинні бути відображені:

1. Основні скарги кардіологічного хворого з їх докладною характеристикою.

2. Історія теперішнього захворювання, де відмічається розвиток хвороби від початку до дня обстеження, а також, можливі причини захворювання, або його загострення.

3. Історія життя хворого, де особливу увагу приділяють чинникам ризику хвороб серцево-судинної системи.

4. Об’єктивний стан хворого, де дається характеристика стану хворого: результати загального огляду і об’єктивних данних при обстеженні по системах, де особлива увага приділяється фізикальному обстеженню ССС.

5. Попередній діагноз з вказівкою основного захворювання та його ускладнень, також наявності недостатності кровообігу та її ступені.

6. План додаткового обстеження з урахуванням попереднього діагнозу. В цьому розділі оформлюються направлення на дослідження, а також описується методика підготовки хворого до них.

7. Результати додаткового обстеження, що виписується з історії хвороби стаціонарного хворого.

8. Диференційний діагноз, де на основі проведенного аналізу робиться висновок про наявність або відсутність передбаченого захворювання у хворого, що підлягав курації.

9. План лікування, де відзначаються: режим хворого, дієта, питний режим - з їх обгрунтуванням. Медикаментозне лікування: етіологічне, патогенетичне, симптоматичне - з виписуванням рецептів, вказівками про особливості прийому, аналоги.

10. Профілактика (надаються рекомендації, яких необхідно дотримуватися хворому для попередження загострення хвороби).

 

Рекомендована література:

Основна: «Внутрішні хвороби» Левченко В.А., Сердюк А.М., 1995р.

«Пропедевтика внутрішніх хвороб з доглядом за терапевтичними хворими» Єпішин А.В. 2001р.

«Загальний та спеціальний догляд за хворими» Нетяженко В.З., 1993р.

«Фармакология с рецептурой» Майский В.В., Муратов В.М., 1976р.

Допоміжна: «Пропедевтика внутренних болезней» Василенко В.Х., 1983р.

«Диагностический справочник терапевта» Чиркин А.А., 1992р.

«Лекарственные растения» Машковский М.Д., 1988р.

«Пособие по кардиологии» А.И. Грицюк, 1984 г.

«Клиническая кардиология» Н.К. Фукало, А.Г. Каминский, 1976 г.

«Инфаркт миокарда» М.Я. Руда, А.П. Зыско, 1991 г.

«Фармакотерапия гипертонической болезни» Н.С. Запоздра, А.А.Крищук,1993г.

«Кардиалгии» А.И. Воробьев, 1990 г.

 

Методичні рекомендації з написання історії хвороби

кардіологічного хворого.

Самостійна робота в кардіологічному або інфарктному відділенні - 2 год.


У вільний від навчання час, ви приходите до кардіологічного або інфарктного відділення лікарні. В ординаторській називаєте себе лікарю і просите, щоб він рекомендував вам для обстеження тематичного хворого. Потім ви заходите в палату, знайомитесь з хворим і починаєте обстеження. Ваша задача - заполучити максимум інформації про хворого та його хворобу, з метою постановки правильного діагнозу.

Самостійна робота вдома - 12год.

 

Вдома ви проводите оформлення історії хвороби, використовуючи для цього: результати суб’єктивного, об’єктивного та додаткового обстеження хворого, методичні рекомендації, основну та допоміжну літературу.

 

Картка ООД

Основні завдання Вказівки до завдань Відповіді
1. Паспортні дані Заповнюються стандартно.  
2. Скарги хворого 1. Звернути увагу на основні скарги: а) біль в грудній клітці: - локалізація болю, -характер, - іррадіація, - тривалість, - умови, що викликають біль, - чим купірується біль, за який час, - чи з‘явився біль вперше, чи він повторюється, -що супроводжує біль (ядуха, задишка, серцебиття, перебої, головний біль, запаморочення і т.д.) б) головний біль: - локалізація, - причини, - чим супроводжується (нудота, блювання, дзвін у вухах, мерехтіння мушок перед очима, серцебиття та інше); в) набряки, задишка: - умови появи, - коли зменшуються; г) загальні скарги: - загальна слабкість, - зниження працездатності, - підвищення температури тіла - пітливість, - порушення сну; 2. Окремо з’ясувати скарги з боку інших органів і систем, що допоможе встановити наявність супутніх хвороб.  
3. Анамнез захворювання 1. Звернути увагу на: - з якого часу вважає себе хворим; - з якого часу останнє погіршення; - де лікувався; -ефект лікування; - з чим пов’язує останнє погіршення стану.  
4. Анамнез життя 1. При збиранні анамнезу життя особливу увагу звернути на: а) розвиток та побутові умови в дитинстві; б) умови життя: - сире приміщення, - нервові струси, - нераціональне харчування; в) умови праці: - гіподинамія, - стреси; г) перенесені в минулому захворювання, особливо: - часті ангіни, - хронічний тонзиліт, - вогнища хронічної інфекції, - ожиріння, - цукровий діабет, - стенокардія, - інфаркт міокарда, - ревматизм окремо виділити: - хворобу Боткіна, - туберкульоз, - венеричні захворювання; д) шкідливі звички: - прийом алкоголю, - паління; є) сімейне положення, склад сім’ї, здоров’я її членів, можлива спадкоємність - наявність у членів родини ревматизму, гіпертонічної хвороби, раннього атеросклерозу; ж) алергологічний анамнез: - спокійний, - харчова алергія, - непереносимість медикаментів.  
5. Об’єктивний стан хворого 1. При загальному огляді звернути увагу на: - загальний стан хворого (задовільний, середньої тяжкості, тяжкий, дуже тяжкий, агональний), - свідомість (ясна, неясна, ступор, сопор, кома), - положення в ліжку (активне, пасивне, вимушене - ортопное), - статуру (нормостенічна, астенічна, гіперстенічна), - ріст і вагу, - шкіряні покриви та видимі слизові оболонки; а) колір (блідість, акроціаноз, ціаноз); б) висипання (ревматичні вузлики, кільцева еритема); в) ксантоми: - набряки (їх локалізація, розповсюдженість), - периферійні лімфовузли, - опірно-руховий апарат, - нервову систему та органи відчуття; 2. При фізикальному обстеженні особливу увагу приділити серцево-судинній системі: а) при огляді ділянки серця звернути увагу на: - наявність серцевого горбу, - серцевого поштовху, - інших пульсацій в ділянці серця та судин; б) при пальпації: - локалізація верхівкового поштовху, - наявність симптому «котячого муркотіння»; в) перкуторно: - межі відносної серцевої тупості (права, лів, верхня), - ширина судинного пучка (в см); г) при аускультації серця дати характеристику тонів серця, відзначити наявність або відсутність шумів (систолічного, діастолічного) на: - верхівці, - аорті, - легеневій артерії, - нижньому краї грудини, - точці Боткіна-Ерба; відзначити: - ритм серця, - частоту серцевих скорочень в хв.; д) виміряти АТ, при гіпертонії - АТ виміряють на правій руці, стоячи і лежачи, визначити пульсовий тиск; е) визначити пульс на обох руках, дати характеристику: - чи однаковий на обох руках, - ритм (правильний чи аритмічний), - частота в 1 хв., - напруга (твердий, м’який чи задовільний), - наповнення (повний, слабкого наповнення, ниткоподібний чи задовільний), - наявність чи відсутність дефіциту пульсу; 3. При обстеженні інших органів та систем відмітити: а) органи дихання: - форма грудної клітки (нормостенічна, астенічна, гіперстенічна), - число дихальних рухів в 1 хв., - перкуторний звук над легенями (легеневий, тимпаніт або ін.); б) органи травлення: - язик, - живіт (форма, наявність асциту, хворобливість), -пальпація та перкусія печінки, її хворобливість, розміри; - випорожнення (регулярність, затримка); в) сечо-статева система: - с-м Пастернацького, - сечовипускання.    
6. Попередній діагноз 1. Необхідно обгрунтувати попередній діагноз (на підставі яких данних ви вважаєте встановлення даного діагнозу доцільним чи найбільш вірогідним). 2. Попередній діагноз повинен включати: - основне захворювання, - ускладнення, - супутні захворювання.  
7. План додаткового обстеження хворого 1. Згідно з попереднім діагнозом, для його підтвердження, ви повинні скласти план додаткового обстеження: - ЗАК, - ревмопроби, - печінкові проби, - біохімічний аналіз крові (тригліцериди, холестерин, трансамінази, загальний білок, білкові фракції, коагулограма), - ЕКГ, -УЗД-серця, - R-скопія серця, - ЗАС, - аналіз сечі за Зимницьким, - консультації спеціалістів. 2. Описуються особливості підготовки хворого до лабораторних та інструментальних досліджень.  
8. Результати додаткового обстеження хворого 1. Результати виписуються з історії хвороби стаціонарного хворого; 2. Ви повинні відмітити патологічні зміни в результатах досліджень.  
9. Диференційний діагноз 1. В залежності від попереднього діагнозу, проведіть диференційну діагностику між: а) стенокардія-інфаркт міокарда; б) гіпертонічна хвороба-симптоматична гіпертонія; в) ревмокардит-підгострий септичний ендокардит; г) серцева астма-бронхіальна астма.  
10. План лікування 1. Режим хворого визначається згідно стану хворого і перебігу хвороби; 2. Дієта-виставляється на підставі діагноза, наявності серцевої недостатності, визначають продукти харчування, що заборонені хворому, і, які необхідні. 3. Водний режим – звичайний, обмежений (при наявності НК). 4. Медикаментозне лікування включає: а) етіологічні засоби, б) патогенетичні засоби, в) симптоматичні засоби. Ви повинні виписати рецепти, вказати особливості прийому кожного препарату, аналоги. 5. Інші маніпуляції – оксигенотерапія, банки, гірчичники, кровопускання, п’явки, гірчичні ванни для ніг, зігріваючі компреси та ін. (описуєте методику проведення цих маніпуляцій).  
11. Профілактика 1. Ви повинні дати рекомендації хворому: -режим, - дієта, - медикаментозне лікування, - санаторно-курортне лікування, - рекомендації з режиму праці та відпочинку, з метою попередження рецидиву хвороби і розвитку ускладнень.  

НДРС. Наприклад – тема:

«Особливості надання невідкладної допомоги при ускладненнях інфаркту міокарда» (за матеріалами роботи інфарктного відділення МСЧ БК).

1. Вибрати з архіву 50 історій хвороб хворих на інфаркт міокарда.

2. Визначити наявність ускладнень і розкласти по групах.

3. Ознайомитись з методами надання допомоги і їх ефективністю.

4. Висновки подати в вигляді доповіді.

 

 

Література для НДРС:

 






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных