Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Призначення тунелю та габарит наближення споруд




Тунель розташовується на прямій ділянці залізничної лінії. Колій дві. Експлуатація тунелю передбачена на електротязі з постійним струмом напругою до 4 кВ. Вентиляція природна.

Рис. 1.1.

1.2. Гірничо-геологічні умови

Тунель споруджується в масиві, складеному з міцного сланцю з щільністю ρ = 2.8 т/м3. Група породи по розробленню VIІІ. Коефіцієнт міцності породи з урахуванням тріщинуватості f = 15. Тріщин нема.

В межах тунелю водоносні горизонти відсутні.

1.3. Загальна організація проходки тунелю

Плече відкатки, тобто максимальне віддалення вибою від порталу, 400 м. Спосіб відкатки електровозний.

 

2 Поперечний переріз тунелю і виробки

2.1. Внутрішнє окреслення тунелю

 

Рис. 2.1.

Оправа проектується з бетону класу міцності на стиск В25 з морозостійкістю F200 та водонепроникністю W4.

 

2.2. Внутрішньотунельне облаштування

Для створення нормальних умов експлуатації в тунелі знаходиться таке постійне облаштування:

- залізнична колія;

- вентиляція тунелю;

- водовідведення;

- освітлення;

- системи енергопостачання;

- системи блокування та зв’язку.

Верхня будова залізничної колії складається з ходових рейок, шпал та баласту. Приймаються рейки класу Р50, тобто один погонний метр рейки важить 50 кг. Колійна підкладка забезпечує ухил рейки до вісі шляху 1:20. Залізобетонні шпали укладаються на щебеневий баласт висотою 300 мм.

Рис. 2.2

 

Верхня будова колії вкладається на жорстку основу. Жорсткій основі надається уклон 0.02 для забезпечення водовідведення. Влаштовуються водовідвідні лотки.

Конструкція контактної підвіски – з поворотною консоллю.

2.3. Поперечний переріз виробки

 

Рис.2.3

 

3 Паспорт буровибухових робіт

3.1. Геотехнічна характеристика вибою

Поперечний переріз оправи проектують у відповідності до внутрішнього окреслення тунелю. Елементи оправи мають такі товщини:

- склепіння оправи у замку - 0.3 м;

- склепіння оправи у п’яті - 0.4 м;

- стіни оправи - 0.4 м;

- плоский лоток – 0 м.

Площа виробки вказана на рис.2.3.

Площа поперечного перерізу виробки

Глибину заходки W визначають виходячи із двох умов: стійкості покрівлі виробки та раціональної тривалості складових циклу буровибухових робіт. Допустима глибина заходки із умови стійкості покрівлі виробки для порід з коефіцієнтом міцності f=15 становить W=3.5 м.

Для призначення глибини заходки виходячи з раціональної тривалості складових циклу буровибухових робіт необхідно попередньо вибрати тип породона­вантажувального засобу. При цьому потрібно виходити із заданого способу від­катки. Застосовуємо породонавантажувальну машину МПР-6.

Враховуючи те, що тривалість циклу БВР визначається часом навантаження підривної породи tn, для більш чіткої організації праці цей час слід призначати кратним цілому числу змін nn. Тобто

де: tn – норма часу на навантаження породи обраною породонавантажувальною машиною, люд-год/м3; для ПНБ-3К tn=0,165 (одна машина, яку обслуговує прохідник 6-го розряду);

S – площа поперечного перерізу виробки, 80.22 м2.

nn - кількість змін.

Визначаємо об`єм породи, що підривається одночасно. Об`єм породи у щільно-

му стані:

V=S·W=80.22·3.02=242.26 м3.

Об`єм породи в розпушеному стані

V`=2·V=2·242.26=484.53 м3.


Параметри БВР

Під час гладкого підривання способом суцільного вибою застосовують такі види зарядів: врубові, відбійні, підошовні і контурні. У деяких випадках для більш раціональної розробки породи можуть застосовуватись і допоміжні заряди, які розміщують поблизу врубових.

Врубові заряди призначені для утворення додаткової поверхні оголення і мають підвищену потужність. Із різних схем розміщення врубових зарядів у практиці тунелебудування найпоширенішим є клиновий вруб. Характеристики клинових врубів і шпурі до врубових зарядів в залежності від міцності породи покажемо у таблиці. Довжина врубових шпурів на 10-15% повинна перевищува­ти довжину комплекта відбійних шпурів lk.

Коефіцієнт міцності по­роди Відстань між Кут нахилу шпурів до площини ви­бою αв, град Кількість врубових шпурів
Парами шпурів ав, м Шпурами в ряду вв, м
  0,3 1.8    

Відбійні заряди розміщують у шпурах, пробурених перпендикулярно до пло­щини лоба вибою. Їх довжина становить:

де: η – коефіцієнт використання шпура, для горизонтальних виробок η=0,85

 

Відбійні заряди розміщують у площині лоба вибою між контурними і врубо­вими так, щоб на кожний заряд припадав приблизно однаковий об’єм підірваної породи.

З умови буріння устя контурних шпурів розміщують на відстані вк =0,12 м від проектного окреслення виробки. Звідси довжина контурного шпура:

Відстань між контурними зарядами а0 залежить насамперед, від міцності по­роди і ступеня її тріщинуватості. Приймаємо а0 =0,25 м.

Довжина і потужність підошовних зарядів подібні врубовим. Їх крок ап ста-новить (0,4...0,5) від глибини заходки W, причому ці заряди розміщують щільніше бі­ля нижніх кутів виробки і рідше – біля осі виробки.

При розміщенні зарядів площу перерізу вибою розбивають на ядро SI, яке підривають відбійними та врубовими зарядами, та перефірійну зону SII, яка під­ривається контурними і підошовними зарядами.

Відповідну ширину перефірийної зони (лінію найменшого опору) знайдемо за формулою: wk=ao/m; wп=aпср/m;

де: aпср – середня відстань між підошовними шпурами, aпср=1.1 м;

m – коефіцієнт зближення зарядів, m=0,8.

 

Площі SI та SII обчислимо за знайденими величинами S, wк i wп:

S’ = 63.13 м2.

S” = 80.22 – 63.13 = 17.09 м2.

Відстань між лініями розміщення контурних і підошовних зарядів і сусідні­ми (периферійними) рядами відбійних зарядів:

w1=wko=0.19+0.2=0.39 м;

w2=wпo=0.846+0.2=1,046 м.

Рис.3.1.

Добір вибухових речовин.

У тунелебудуванні найчастіше застосовуються вибухові речовини аміако-се­літряної групи.

Для врубових та підошовних зарядів застосуємо ВР підвищеної бризант­ності і роботоздатності – скельовий амоніт №1. Відбійні (і допоміжні) шпури за­ряджаємо ВР з меншою бризантною дією і роботоздатністю – амоніт №6. Кон­турні заряди комплектуємо низькобризантними ВР – амоніт ПЖВ-20 пресова­ний (за винятком донних патронів, у яких застосовуємо високобризантну ВР).

Для підривання зарядів рекомендується застосовувати електродетонатори короткосповільненої дії ЭДКЗ-15 із ступенями сповільнення – 15-150 мс (че­рез 15 мс) і електричним опором у межах 2-4,2 Ом.

Для ліквідації відказів і подрібнення негабаритів використовують запалю­вальні трубки, які складаються з капсуля-детонатора та відрізка вогнепровідного шнура.






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных