Ефективність виконання кидків баскетболістів команди «Дніпро-дубль» під час змагальної діяльності

Баскетбол вийшов на такий рівень, що під час ігор ведеться статистичний аналіз техніко-тактичних дій гравців та команди в цілому. Який є доступним не тільки тренерам під час та після гри але й кожному спостерігачу через он-лайн трансляції у мережі Інтернет.

Особливу увагу пригортає ефективність кидків, що є безперечним показником успішності виступу команд.

Розгляд статистичних даних дозволяє аналізувати показники ефективності 3-х очкових, 2-х очкових та штрафних кидків, але не вказує на умови виконання (з опором, без опору, в русі, з місця), що не дозволяє детально виявити причини низької реалізації кидків, проаналізувати та потім вдосконалити засоби та методи при тренуванні кидків.

Кидок м’яча в кошик являється вершиною ігрових дій, йому підчиняються вся діяльність гравців при організації гри. Вся тренувальна робота, в усіх її формах, направлена на кращу підготовку спортсменів з метою полегшення умов поразки цілі. Кидки м’яча в кошик на всьому розвитку баскетболу виконувались різними варіантами, але найбільш красивим, динамічним являється кидок м’яча в кошик однією рукою в стрибку.

В процесі змагальної діяльності баскетболістів, на точність виконання кидків м’яча в кошик впливають багато різних факторів.

Спеціалісти розділяють фактори, які мають вплив на точність кидків на дві основні групи: зовнішні (суб'єктивні) та внутрішні (об'єктивні). До зовнішніх відносяться: дистанція, з якою виконується кидок; траєкторія з якою летить м’яч, протидія захисника, «своє - чуже» поле і т.д. До внутрішніх факторів, в першу чергу потрібно віднести: техніку виконання кидків м’яча в кошик, вплив «втомлення», стан психологічних та аналізаторних систем організму, тобто фактори, які залежать від внутрішнього стану системи організму спортсмена. Одні з них можуть носити чисто індивідуальний характер (фізичний розвиток, функціональні можливості, координаційні здібності, вага, ріст, вік і т.д., інші – не залежать від індивідуальних особливостей, що присущі, в рівному ступені, всім баскетболістам). Вказані фактори в різних поєднаннях визивають відхилення просторових, часових і силових характеристик руху. Тому проблема подолання виникаючих перешкод розглядається, перш за все, як проблема надійності. Із всіх перерахованих факторів найбільш збиваючий вплив на точність кидків в грі мають протидія захисту та «втомлення»(вплив навантаження).

Таблиця 3.1.

Результати кидків м’яча на ближній,середній та дальній відстані з опором

Примітки: п.в. – після ведення, п.п. – після передачі, п.пд. – після підбору.

Аналізуючи результати кидків м’яча на ближній,середній та дальній відстані з опором в змагальній діяльності гравців,ми отримали такі результати: при виконанні ближніх кидків гравці показали такий відсоток влучень:після ведення - 67±2,68 %, після передачі - 65±5,71 %,після підбору - 65±10,66 %; при виконанні кидків на середні дистанції гравці показали гірший результат влучень: після ведення - 55±8,97 %,після передачі - 33±11,9 %, після підбору відсоток влучень взагалі показав нуль тому,що з 7 кидків гравці жодного разу не влучили; при виконанні кидків на дальні дистанції гравці показали також поганий результат влучень: після ведення - 54±10,87 %, після передачі - 50±8,3 %, після підбору - 50±15,2 %.

Таблиця 3.2.

Результати кидків м’яча на ближній,середній та дальній відстані без опору

Примітки: п.в. – після ведення, п.п. – після передачі, п.пд. – після підбору.

Аналізуючи результати кидків м’яча на ближній,середній та дальній відстані без опору в змагальній діяльності гравців,ми отримали інші результати: при виконанні ближніх кидків гравці показали такий відсоток влучень:після ведення - 75±13,15 %,після передачі - 90±10,79 %, після підбору - 44±19,07 %; показники кидків на середні дистанції гірші чим кидки на дальні дистанції та гравці показали такі результати: після ведення - 31±11,79 %, після передачі - 48±10,63 %, після підбору - 33±13,55 %; результати кидків м’яча на дальні дистанції без опору схожі з результатами кидків м’яча на дальні дистанції з опором відрізняються тільки показниками кидків м’яча після підбору,що показав 19±6,21 %,після ведення - 52±13,58 %, після передачі - 53±9,45 %.

Не можемо обійти увагою виконання штрафних кидків. За 10 змагальних ігор гравці виконали 207 кидків, та на жаль влучили тільки 147. Відсоток влучень - 71±3,05 % - цього не достатньо для команд такого рівню.

Також ми вирішили розглянути технічні показники гравців БК «Дніпро-дубль» по четвертям, для цього ми підвели підсумки 5 змагальних ігор. Розглядаючи статистичні звіти зіграних матчів в кінці кожної гри, рахунок окремо за кожну чверть, ми звернули увагу на те що команда незважаючи на загальний рахунок в кожній грі програвала 3 чверть. Але розглядаючи загальну таблицю підрахунків, не бачимо різниці, і відсоткові показники навпаки кращі, чим в інших трьох чвертях. І тому зробили висновки, що ефективність виконання кидків гравців в 3 чверті ми мусимо розглядати не по статистичним розрахункам, а за діями гравців в період гри. І виходить що після перерви гравці напевно не встигли відновити сили та налаштуватись на гру, чи недостатня в них психологічна підготовка.

Таблиця 3.3.

Результати виконання кидків м’яча на ближній,середній та дальній відстані по чвертям

Примітки: п.в. – після ведення, п.п. – після передачі, п.пд. – після підбору.

Психологічна напруженість являється фактором гальмування в процесі змагань і приводить до зниження ефективності ігрових дій. Якщо врахувати, що дії в умовах баскетболу проходять в умовах постійного контакту і протидії захисту, і більшістю прийомів гри потребують високої чіткості в управлінні рухами, і становиться зрозуміло, що додаткова психологічна напруженість знижує концентрацію уваги у гравців, негативно впливає на точність їх ігрових дій.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: