Національна доктрина розвитку освіти україни у 21 столітті. Про мету, приорітети та приципи формування особистості.

Педагогіка

Шляхи формування естетичної культури школярів. Зміст виховної діяльності, спрямованої на виховання естетичної культури учнів. Місце гуманітарних предметів в її становленні і розвитку.

Мета виховання естетичної культури не може бути розшифрована ізольовано від інших сторін формування особистості, усілякого прояви її відносин до навколишнього світу. Естетичне виховання - обов'язковий елемент формування всієї сукупності духовного багатства індивіда. Сам процес естетичного зростання становленні свідомості юнацтва може бути демократичний. Необхідно входження в свідомість дітей естетизації різних сфер життя

суспільства, як засобу виявлення самоздійснення творчих задатків.

Естетичне виховання здійснюється всієї системи цілеспрямованої діяльності, орієнтованої на досягнення у розвитку відповідних здібностей, навичок, а також отримання знань, що становлять у своїй сукупності необхідний суспільству рівень естетичної культури особистості.

Завдання естетичного розвитку в процесі профорієнтації - виявляти і розвивати творчо - естетичні задатки, нерозривно пов'язані з початковими трудовими навичками.

Проблема естетичного сприйняття розкрита в роботах психологів Л. В. Виготського, С. Л. Рубінштейна, Б. М. Теплова, П. Я. Якобсона, які підкреслювали що естетичне освоєння дійсності - це перш за все діяльно-емоційне сприйняття.

У концепції художнього виховання та освіти Б. Неменского наголошується, що фундаментом естетичного виховання школярів повинне стати викладання предметів художнього циклу, що триває протягом усього шкільного життя дитини. Проте на різних етапах навчання це має відбуватися по-різному, і в сенсі змістовних акцентів і в організаційному плані, з урахуванням логіки самого предмета та вікових особливостей дітей. Художній розвиток школярів розглядається як частина системи естетичного виховання, який починається ще в дитячому саду, в процесі знайомства дітей з навколишньою дійсністю і підготовки до вступу у доросле життя.

Перший етап 1-4 класи. Естетичне ставлення до життя є спільною основою для всіх видів художньої творчості, тому початковий курс естетичного виховання повинен являти собою не окремі історично обособившиеся види мистецтва, а цілісний курс общеестетіческого розвитку.

Курсу естетичного розвитку доцільно присвятити рік навчання

(Шестирічку), після чого він трансформується у викладання окремих художніх дисциплін. Ця диференціація початково необхідна, тому що лише фахівці з окремих конкретних галузях мистецтва можуть компетентно керувати творчою роботою дітей, знайомлячи їх у міру виникнення інтересу з необхідними професійними прийомами.

У цей період акцент викладання художніх дисциплін робиться на емоційну чуйність дитини при сприйнятті навколишнього світу.

Другий етап - 5-9 класи. Зросла аналітичність підлітка і його вікові особливості в оволодінні "еталонами" діяльності і поведінки людини створюють сприятливі умови для усвідомленого прилучення до художньої культури людства. У цьому віці вже можливо співтворче сприйняття творів мистецтва.

Третій етап - 10-11 класи. Провідною метою естетичного виховання в юнацькому віці є допомога старшокласникам у вирішенні власних світоглядних проблем, таких як пошуки сенсу життя, моральних орієнтирів, ідеалів, своєї індивідуальності, що в підсумку допоможе більш правильно пізнати себе і знайти своє місце в майбутньому житті.

У старших класах різні види мистецтва знову інтегруються в єдиний предмет, що дозволяє школярам осмислити світову художню культуру як ціле. Однак цей курс повинен бути доповнений обов'язковими практичними заняттями за вибором - дизайном, образотворчим мистецтвом, музикою, любительським кіно, відеозйомкою і т.д.

Вже в середніх класах потрібно передбачити широкі можливості для бажаючих випробувати себе, займаючись різними видами мистецтва у творчих гуртках, студіях за вільним вибором. У результаті в старших класах виділитися група учнів з особливими здібностями і стійким інтересом до того чи іншого виду мистецтва. У свою чергу, надана можливість поглиблювати знання, здібності, вміння у вподобаному виді мистецтва в подальшому дасть поштовх, стане своєрідним компасом у виборі професії.

Ефективним способом підвищення естетичної грамотності учнів може стати проведення додаткового курсу естетичного виховання в процесі профорієнтації. Вести заняття може викладач естетичного виховання, бібліотекар або запрошені фахівці.

Національна доктрина розвитку освіти україни у 21 столітті. Про мету, приорітети та приципи формування особистості.

І. Загальні положення

Освіта - основа розвитку особистості, суспільства, нації та держави, запорука майбутнього України. Вона є визначальним чинником політичної, соціально-економічної, культурної та наукової життєдіяльності суспільства. Освіта відтворює і нарощує інтелектуальний, духовний та економічний потенціал суспільства.

Освіта є стратегічним ресурсом поліпшення добробуту людей, забезпечення національних інтересів, зміцнення авторитету і конкурентоспроможності держави на міжнародній арені.

За роки незалежності на основі Конституції України визначено пріоритети розвитку освіти, створено відповідну правову базу, здійснюється практичне реформування галузі згідно з Державною національною програмою "Освіта" ("Україна XXI століття").

Водночас стан справ у галузі освіти, темпи та глибина перетворень не повною мірою задовольняють потреби особистості, суспільства і держави. Глобалізація, зміна технологій, перехід до постіндустріального, інформаційного суспільства, утвердження пріоритетів сталого розвитку, інші властиві сучасній цивілізації риси зумовлюють розвиток людини як головну мету, ключовий показник і основний важіль сучасного прогресу, потребу в радикальній модернізації галузі, ставлять перед державою, суспільством завдання забезпечити пріоритетність розвитку освіти і науки, першочерговість розв'язання їх нагальних проблем.

Актуальним завданням є забезпечення доступності здобуття якісної освіти протягом життя для всіх громадян та дальше утвердження її національного характеру. Мають постійно оновлюватися зміст освіти та організація навчально-виховного процесу відповідно до демократичних цінностей, ринкових засад економіки, сучасних науково-технічних досягнень. Критичним залишається стан фінансування освіти і науки, недостатнім є рівень оплати праці працівників освіти і науки.

Потребують державної підтримки дошкільна, загальна середня освіта у сільській місцевості, професійно-технічна освіта, навчання здібних та обдарованих учнів і студентів, а також дітей з особливостями психічного і фізичного розвитку.

Необхідно істотно зміцнити навчально-матеріальну базу, здійснити комп'ютеризацію навчальних закладів, впровадити інформаційні технології, забезпечити ефективну підготовку та підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників, запровадити нові економічні та управлінські механізми розвитку освіти. Усі ці проблеми потребують першочергового розв'язання.

В Україні повинні забезпечуватися прискорений, випереджальний інноваційний розвиток освіти, а також створюватися умови для розвитку, самоствердження та самореалізації особистості протягом життя.

Національна доктрина розвитку освіти (далі - Національна доктрина) визначає систему концептуальних ідей та поглядів на стратегію і основні напрями розвитку освіти у першій чверті XXI століття.

ІІ. Мета і пріоритетні напрями розвитку освіти

1. Мета державної політики щодо розвитку освіти полягає у створенні умов для розвитку особистості і творчої самореалізації кожного громадянина України, вихованні покоління людей, здатних ефективно працювати і навчатися протягом життя, оберігати й примножувати цінності національної культури та громадянського суспільства, розвивати і зміцнювати суверенну, незалежну, демократичну, соціальну та правову державу як невід'ємну складову європейської та світової спільноти.

2. Пріоритетними напрямами державної політики щодо розвитку освіти є:

· особистісна орієнтація освіти;

· формування національних і загальнолюдських цінностей;

· створення для громадян рівних можливостей у здобутті освіти;

· постійне підвищення якості освіти, оновлення її змісту та форм організації навчально-виховного процесу;

· розвиток системи безперервної освіти та навчання протягом життя;

· пропаганда здорового способу життя;

· розширення україномовного освітнього простору;

· забезпечення освітніх потреб національних меншин;

· забезпечення економічних і соціальних гарантій для професійної самореалізації педагогічних, науково-педагогічних працівників, підвищення їх соціального статусу;

· розвиток дошкільної, позашкільної, загальної середньої освіти у сільській місцевості та професійно-технічної освіти;

· органічне поєднання освіти і науки, розвиток педагогічної та психологічної науки, дистанційної освіти;

· запровадження освітніх інновацій, інформаційних технологій;

· створення індустрії сучасних засобів навчання і виховання, повне забезпечення ними навчальних закладів;

· створення ринку освітніх послуг та його науково-методичного забезпечення;

· інтеграція вітчизняної освіти до європейського та світового освітніх просторів.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: