Характеристика нестримного (холеричного ) темпераменту.

Завдання1

1. Чим наукові психологічні знання відрізняються від донаукових?

2. Охарактеризуйте класифікацію емоцій?

Завдання 2

1. Що вивчає наука психологія?

2. Дайте характеристику настрою як психічному стану.

Завдання 3

1. Перша і друга сигнальні системи як регулятори психічних явищ.

2. Розкрийте якості слабкого типу нервової системи (меланхоліка).

Завдання 4

1. У чому полягають основні характеристики свідомості.

2. Характеристика нестримного (холеричного) темпераменту.

Завдання 5

1. Наукові методи психологічного дослідження.

2. Стрес. Його види. Умови виникнення та подолання стресу.

Завдання 6

1. Розкрийте поняття психіка, психічні стани,процеси, явища.

2. Розкрийте поняття афективного стану.

Завдання 7

1. Охарактеризуйте основні пізнавальні психічні процеси.

2. Форми переживання емоцій та почуттів.

Завдання 8

1. Охарактеризуйте основні захисні механізми психіки.

2. Дайте характеристику жвавого типу нервової системи(сангвініка).

Завдання 9

1. Охарактеризуйте основні типи керівників. Розкрийте суть методів та стилів керівництва.

2. Розкрийте поняття «група» і «колектив» на чому базується класифікація груп.

Завдання 10

1. Розкрийте сутність екстровертальності та інтровертальності особистості за Г. Айзенком.

2. Дайте психологічну характеристику спокійного типу темпераменту (флегматик).

Завдання 11

1. Розкрийте поняття особистості в психології. Охарактеризуйте психологічну структуру особистості.

2. Ієрархія потреб за Маслоу.

Завдання 12

1. Розкрийте поняття інтелекту. Ознаки і форми інтелекту.

2. Характеристика самооцінки особистості. Завдання самооцінки.

Завдання 13

1. Психологічна природа спілкування. Функції спілкування.

2. Типологічні ознаки темпераменту за І.П. Павловим.

Завдання 14

1. Поняття «індивід», «особистість» та «індивідуальність» як основні прояви людини.

2. Фрустрація та депресія як форми вираження емоцій та почуттів.

Завдання 15

1. Види психологічної сумісності та їх характеристика.

2. Внутрішньоособистісний конфлікт. Характеристика конформної поведінки.

Завдання1

1. Чим наукові психологічні знання відрізняються від донаукових?

Життєві психологічні відомості, джерелом яких є суспільний та особистий досвід, утворюють донаукові психологічні знання. Вони можуть бути досить обширними, можуть певною мірою сприяти орієнтуванню в навколишньому середовищі та розумінню поведінки людей, відповідати дійсності. Донаукові психологічні знання позбавлені систематичності, глибини і доказовості, а тому не можуть бути підставою для справжньої роботи з людьми. Предмет наукової психології складають конкретні факти психічного життя, що характеризуються якісно та кількісно.

2. Охарактеризуйте класифікацію емоцій?

Емоції- стани, пов'язані з оцінкою значимості для індивіда діючих на нього факторів і виражаються насамперед у формі безпосередніх переживань задоволення або незадоволення його актуальних потреб. Під емоцією розуміють або внутрішнє почуття людини, або прояв цього почуття. За ступенем збудження чи заспокоєння розрізняють:

Стенічні емоції — підштовхують до вчинків, висловів, збільшують напругу сил. Людині важко мовчати, не діяти активно (радість, впевненість, тріумф, страх, злість).

Астенічні емоції — характеризуються пасивністю, бездіяльністю (страждання, неспокій, страх).

За наявністю відтінків задоволення або незадоволення розрізняють:

Позитивні емоції — породжуються узгодженням обставин з нормами, що відповідають світогляду цієї особи (задоволення, радість, захват, замилування, самовдоволення, упевненість, задоволеність собою, повага, довіра, симпатія, ніжність, любов, подяка, спокійна совість, полегшення, безпека, каяття, каяття совісті, й ін.).

Негативні емоції — породжуються відхиленням обставин від параметрів життєдіяльності конкретної людини як особистості (горе (скорбота), невдоволення, туга, сум, нудьга, розпач, засмучення, тривога, переляк, страх, жах, жалість, жаль, розчарування, образа, гнів, презирство, обурення, гордість, ворожість, заздрість, ненависть, злість, ревнощі, сумнів, розгубленість, зніяковілість, сором, стид,відраза і т. д.).

Завдання 2

1.Що вивчає наука психологія?

Психоло́гія — наука, що вивчає психічні явища (мислення, почуття, волю) та поведінку людини, пояснення яких знаходимо в цих явищах. Психологія - наука про загальні психічні закономірності взаємодії людини із середовищем. Психологія вивчає, яким образом зовнішній вплив переходить до внутрішнього, психічного відображення і стає регулятором нашої діяльності. А також вона вивчає загальні закономірності психічних процесів і своєрідність їхнього протікання в залежності від умов діяльності і від індивідуально-типологічних особливостей людини. Психологія вивчає властивість мозку, що полягає в психічному відображенні матеріальної дійсності, у результаті якого формуються ідеальні образи реальної дійсності, необхідні для регуляції взаємодії організму з навколишнім середовищем.

Методи вивчення психології:

1) природний і лабораторний експеримент;

2) спостереження;

3) дослідження продуктів діяльності людини;

4) метод тестів і анкетування.

2.Дайте характеристику настрою як психічному стану.

Психічні стани - це особлива психологічна категорія, що відрізняється від психічних процесів і психічних особливостей особистості та одночасно впливає на них, ними і детермінується.

Психічні стани можна класифікувати як вияви психічних процесів:

ü стани емоційні - настрої, афекти, тривога тощо;

ü стани вольові - рішучість, розгубленість та ін.;

ü стани пізнавальні - зосередженість, замисленість тощо.

Настрій - відносно тривалий, стійкий психічний стан помірної або слабкої інтенсивності, що виявляється як позитивний або негативний емоційний фон психічного життя індивіда.

Настрій може бути радісним або сумним, бадьорим або млявим, тривожним тощо. Джерелом виникнення того чи іншого настрою є, як правило, стан здоров'я або становище людини серед людей; задоволена чи незадоволена вона своєю роллю в сім'ї і на роботі. Разом з тим настрій, у свою чергу, впливає на ставлення людини до свого оточення.

Також настрій може виникнути чи змінитися під впливом одиничного враження, спогаду, думки. Але для цього потрібне "підготовлене підґрунтя", щоб у ньому враження, що виникло, змогло "узагальнитися". Настрій до певної міри залежить і від фізичного стану людини. Нездужання, сильне стомлення, недосипання пригнічує настрій, тоді як міцний сон, здоровий відпочинок, фізична бадьорість сприяють піднесеності настрою.

Завдання 3

1.Перша і друга сигнальні системи як регулятори психічних явищ.

Психічні явища – це регулятори, відповіді мозку на зовнішні та внутрішні подразники (реакції на дії навколишнього середовища та стан організму). Це приводить до активності людини, яка опосередковується іншими психічними явищами (почуття, воля, пам’ять тощо) і проявляється в різній поведінці людей.

Сукупність поглядів І.П. Павлова, в яких були експериментально підтверджені ці важливі теоретичні положення, називають учінням про дві сигнальні системи.

Образ предмета (зоровий, слуховий тощо) є сигналом якогось безумовного подразника, що спричинює зміну поведінки та типом умовного рефлексу. Сигнали першої сигнальної системи (“перші сигнали”) – це сигнали, які ми сприймаємо за допомогою зорового, слухового та чуйного аналізаторів. Наприклад, червоне світло світлофора є для водія автомобіля сигнальним подразником, який викликає низку рухальних актів, у наслідок яких машина зупиняється. На відміну від тварин, люди мають другу сигнальну систему, яка функціонує поряд із першою, але має деякі переваги.

Сигнали другої сигнальної системи - це СЛОВА («другі сигна­ли»), які вимовляються, чуються, читаються. З допомогою слів мо­жуть бути сигналізовані, заміщені сигнали першої сигнальної систе­ми, образи-сигнали. Слово їх заступає, узагальнює і може викликати всі ті дії, що їх ініціюють перші сигнали.

2.Розкрийте якості слабкого типу нервової системи (меланхоліка).

Темперамент – сукупність індивідуально-психологічних характеристик, що виявляються у силі, швидкості та врівноваженості нервових процесів.

Слабкий тип (меланхолік) вирізняється загальною слабкістю нервової системи. Особливістю цього типу є швидкий розвиток позамежного гальмування під дією навіть помірних за силою подразників. У людини риси слабкого типу виявляються насамперед у нерішучості й нездатності наполягати на своєму. Меланхолік легко підкоряється чужій волі, за незвичних обставин впадає в паніку, життя видається йому дуже тяжким, повним непереборних труднощів (слабкість нервових процесів). Такі люди намагаються ізолювати себе від життя з його хвилюванням, уникають товариства, бояться будь-якої відповідальності.

Завдання 4

1.У чому полягають основні характеристики свідомості.

Свідомість – властива людині функція головного мозку, яка полягає у відображенні об’єктивних властивостей предметів і явищ навколишнього світу, процесів, що відбуваються в ньому, своїх дій у попередньому мисленому накресленні їх і передбаченні наслідків, у регулюванні взаємовідносин людини з природою і соціальною дійсністю.

Структурними елементами свідомості є:

ü емоції,

ü воля,

ü самосвідомість,

ü інтуїція.

Перша її характеристика полягає в здатності акумулювати знання про навколишній світ. Це явище відбувається на основі пізнавальних процесів: відчуття, сприйняття, пам’яті, мислення, уяви.

Друга характеристика свідомості – чітко закріплене в ній розрізнення суб’єкта і об’єкта, тобто розрізнення “Я” і “Не-Я” людини. Людина є єдиною з живих істот, яка здатна здійснювати самопізнання, вивчати й досліджувати сама себе.

Третя характеристика свідомості – забезпечення цілеспрямованої діяльності людини. До функцій свідомості належить формування мети діяльності.

Четверта характеристика свідомості – наявність у її складі певного ставлення до когось чи чогось. Ставлення проявляється в почуттях, що їх можна назвати індикаторами міжособистісних стосунків.

Обов’язкова умова формування і прояву зазначених якостей свідомості є мова.

Характеристика нестримного (холеричного) темпераменту.

Темперамент – сукупність індивідуально-психологічних характеристик, що виявляються у силі, швидкості та врівноваженості нервових процесів.

Нестримний тип (холерик) має сильну, але незрівноважену нервову систему. Для людей нестримного типу характерна захопленість, з якою вони виконують роботу; вони працюють натхненно, але часто будь-яка дрібниця може звести все нанівець, що свідчить про незрівноваженість нервових процесів із переважанням збудження. Саме через це для характеристики такого типу і не використовується поняття рухливості нервових процесів.

Завдання 5

1.Наукові методи психологічного дослідження.

Методи наукових досліджень – це шлях досліджень, спосіб пізнання, прийоми і засоби, за допомогою яких здобуваються факти, використовувані для доведення положень, з яких, у свою чергу, складається наукова теорія.

Основними методами психологічного дослідження є спостереження, опитування, тестування, експеримент.

Спостереження – метод психологічного дослідження, який полягає у спостереженні за об’єктом дослідження, реєстрації та поясненні психологічних фактів. Метод спостережень характеризується безпосереднім сприйняттям явищ і процесів у їхній цілісності і динаміці.

Види спостережень.

• Життєве і наукове.

Життєве – обмежується описуванням зовнішніх явищ, реєстрацією фактів. Відповідь про причини тих чи інших вчинків, дій знаходиться навмання, методом проб і помилок. Життєве спостереження відрізняється своєю випадковістю, неорганізованістю, безплановістю.

Наукове – передбачає наявність чіткого плану фіксування отриманих результатів у спеціальному щоденнику, формуванні гіпотези, яка пояснює психологічну природу спостережуваного явища, наявність узагальнень та висновків.

• Зовнішнє і внутрішнє.

• Вільне і стандартизоване.

• Включене і стороннє.

Кожен з названих видів спостереження має свої особливості і використовується там, де він може дати найбільш достовірні результати.

Опитування – метод дослідження, при використанні якого людина відповідає на ряд питань, що їй задаються.

Види опитувань

• Письмове – анкетування.

• Усне – інтерв’ю, бесіда.

Тестування – спеціалізований метод психологічного дослідження, застосовуючи який можна отримати точну кількісну або якісну характеристику розвитку певних психічних явищ за допомогою порівняння їх показників з еталонними.

Тести – стандартизовані способи вимірювання конкретного психічного явища. Вони набули широкого застосування у психологічній діагностиці – теорії і практиці визначення рівня розвитку певних аспектів людської психіки.

Експеримент – метод психологічного дослідження, специфіка якого полягає в тому, що в ньому продумано створюється штучна ситуація, у якій досліджувана властивість виявляється найкраще іїїможна точніше і легше оцінити. Це головний метод психологічних досліджень, який передбачає активне втручання дослідника в діяльність досліджуваного з метою створення умов, в яких виявиться психологічний факт.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: