СПОСОБИ ВЗАЄМОДІЇ ІЗ ДІТЬМИ КРИСТАЛАМИ І НЕ ЛИШЕ ІЗ НИМИ

Діти ХХІ століття мають значні відмінності в особливостях розвитку у порівнянні із дітьми, які народжувалися у ХХ сторіччі. Ці діти здатні орієнтуватися в інформаційному просторі трьома способами пізнання світу: логіко-інтуїтивним (рівноправні логіка та інтуїція), інтуїтивно-логічним (логіка підпорядкована інтуїції), інтуїтивним (інтуїція повністю домінує над логікою). Домінуючий спосіб пізнання світу і себе, особливостей обробки інформації та способи структурування знань, залежать від дати народження дитини.

Діти, які мають у даті народження 4 і більше одиниць (зауважимо, що починаючи із 2000 року, перша двійка у даті народження дитини розкладається як дві одиниці), пізнають світ інтуїтивним шляхом [1]. Саме вони і отримали назву „діти-кристали”. Ці діти не сприймають ніякі логічні переконання і докази, якщо на рівні інтуїції не відчувають їх правильність, значущість і важливість для себе. Отже, таким дітям необхідно давати можливість приймати власні рішення. Один із ефективних способів взаємодії із ними є пропозиція дорослих - вибрати один із декількох варіантів рішень, оптимального для дитини. Якщо дитина обирає помилкове рішення, їй необхідно одержати власний урок від життя, набути свій досвід осягнення світу і себе. Дорослим, що взаємодіють із дітьми-кристалами, необхідно пам’ятати таке правило: “Дозвольте собі бути собою, а іншим бути іншими!” Таким чином, дорослим важливо дати можливість дитині одержувати уроки у процесі самостійного вибору рішення. Батькам і педагогам необхідно навчитися варіативності мислення і пропонувати дитині різні шляхи вирішення ситуації: „Можна зробити так, можна так або ось так. Обирай!” Інколи можна проговорювати і можливі наслідки дій за цими варіантами (з точки зору дорослого). Як правило, ці діти мають домінування правої півкулі.

Дітей, які мають у даті народження дві або три одиниці і хоча б одну дев’ятку, відносять до логіко-інтуїтивного типу. Саме ці діти, інколи, будуть нагадувати дорослим дітей, які народжувалися у ХХ столітті. Проте, вони – інші. Вони можуть почути наказ, вимогу, але не поспішатимуть їх виконувати. Вони довше „обдумують”, розмірковують, але саме у цей час відбувається узгодження одержаної інформації із інтуїцією. Ці діти значно краще розуміють мову схвалення, прийняття. Якщо вони відчувають несприйняття їх, для них – це сигнал небезпеки. Як наслідок, вони замикаються й роблять так, як вважають за потрібне. А якщо бути точнішими, так, як відчувають самі й ніхто не зможе зрушити їх з точки опори, поки не зміняться відчуття.

Дітей, народжених після 2000 року, які не мають дев’ятки у даті народження, відносять до інтуїтивно-логічного типу. Ці діти емоційно-вразливіші, ніж інтуїтивний тип дітей, вони дуже добре розуміють і відчувають інших людей. Якщо у даті народження таких дітей є трійки і шістки, дуже часто вони „зчитують” думки інших людей. Маючи трійки у даті народження, такі діти безпосередньо одержують інформацію із Космосу, при цьому не звертають увагу на логічні аргументи. Якщо вони відчули, що щось має бути саме таким чином, логіка відкидається (ігнорується). Такі діти керуються принципом: „Я так відчуваю і все!”

Знаючи особливості сучасних дітей, дорослим, у процесі взаємодії із ними, доцільно дотримуватися таких рекомендацій:

1. Навчитися не застосовувати силові, авторитарні методи. Не „ламати силою” прояви дітей, а завдяки абсолютному, безумовному прийняттю цих дітей, терпляче (знаходячись у стані емоційної рівноваги) пояснювати, мотивувати, доводити.

2. Розвивати варіативність мислення, вчитись давати дітям декілька варіантів на вибір.

3. Підтримувати у дітей інтуїтивні навички, уміння щодо одержання й переробки інформації та здійснення інтуїтивного вибору.

4. Заохочувати і стимулювати успішні уроки прийняття інформації.

5. Надавати дитині підтримку у випадках допущення помилок й висловлювати надію, що дитина зможе у майбутньому, і наступного разу у неї все вийде. Така підтримка має бути щирою, лише за таких умов дитина відчує її.

6. Заохочувати й розвивати способи (як загальні, так й індивідуальні) одержання дитиною інформації.

7. Розвивати у себе здатність сприймати ірраціональні способи одержання дитиною інформації для того, щоб дитина змогла сама прийняти себе і вважала, що для людини є нормою як раціональні, так й ірраціональні способи одержання інформації. Дитина має сприймати себе нормальною людиною, хоча і для багатьох батьків несподіваною.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: