Післядовільна увага дошкільників

Мимовільна і довільна увага дошкільників взаємопов'язані, іноді переходять одна в одну. Наприклад, дитина повинна зібрати з деталей конструктора літак. Спочатку їй важко зосередитися на виконанні завдання, але потім воно стає все більш привабливим, і дитину вже не відволікти від цього заняття. Це відбулося внаслідок перетворення довільної уваги на мимовільну або післядовільну.

Післядовільна увага - вид уваги, яка виникає після того, як свідоме зосередження на певному об'єкті переходить у невимушене.

Головним спонукальним чинником, який викликає післядовільну увагу, є стійкий інтерес не тільки до розумової діяльності, а й до самого процесу виховання. Післядовільну увагу називають вторинною мимовільною. Оскільки вона має ознаки як мимовільної (не вимагає спеціальних вольових зусиль), так і довільної (залишається цілеспрямованою і передбачуваною). Перехід від довільної уваги до післядовільної зменшує напруженість діяльності і підвищує її ефективність через зменшення потреби у витрачанні зусиль на зосередження у роботі.

Післядовільна увага має важливе значення у роботі з дітьми дошкільного віку, формується на основі розвитку довільної уваги. Знаючи умови і можливості переростання довільної уваги у післядовільну, педагог зможе складне і малоцікаве для дітей завдання зробити захоплюючим.

Однак у навчальній і трудовій діяльності багато рутинної роботи, яка потребує зусиль, терпіння, наполегливості. Така робота не приносить задоволення дитині, але виховує працелюбність, дисциплінованість, зібраність, полегшуючи у такий спосіб перехід довільної уваги у продуктивнішу післядовільну.

Стійкість уваги - тривале утримування уваги на об'єкті або виді діяльності.

Вона проявляється у тривалому зберіганні однієї домінанти, зосередженні її на певних об'єктах, видах діяльності, а з дорослішанням дитини підвищується, що позначається на тривалості дитячих ігор. Згідно з дослідженнями, діти у віці 1-го року зберігають у середньому одну домінанту 14,5 хв., 3-річні - 27 хв., 5-6-річні - 96-100 хв. Молодші дошкільники для розгляду малюнка витрачають б-7 с, старші - 12-19 с.

Показником стійкості уваги є і тривалість кожної паузи. Старші дошкільники рідше і на коротший час відволікаються від заняття, ніж діти середньої і молодшої груп.

Стійкість уваги залежить і від особливостей діяльності.

Обсяг уваги - кількість об'єктів, які людина здатна сприймати одночасно за конкретний проміжок часу.

обсяг уваги в дошкільному віці залишається дуже малим. Водночас у дітей навіть старшого дошкільного віку слаборозвиненим є розподіл уваги.

Розподіл уваги - здатність людини уважно виконувати одночасно кілька видів діяльності

Переключення уваги - переміщення уваги з одного об'єкта або виду діяльності на інший. Переключення уваги дає змогу дитині швидко орієнтуватися у навколишньому світі, приступати до виконання нових завдань. Воно формується у різних іграх, вправах, що вимагають від дитини швидкого орієнтування в обстановці, яка раптово змінюється.

Коливання уваги - періодичне відволікання, послаблення уваги до певного об'єкта або виду діяльності.

Залежно від ситуації воно може бути повним або частковим, легшим чи важчим. Увага дошкільників переключається лише, коли існує між попередньою і наступною діями, коли наступна діяльність цікавіша за попередню, а також за умови, що попередній вид діяльності завершений.

Коливання збудження, яке переважає в дошкільному віці над гальмуванням, зумовлює різну тривалість (коливання) уваги дитини.

Відволікання дошкільників від діяльності, труднощі у зосередженні на малоцікавих для них предметах чи видах діяльності є проявами неуважності.

Неуважність - невміння зосередитися на предметі чи виді діяльності, нездатність проникнути у суть речей чи внутрішній світ іншої людини.

Відсутність здатності до тривалої і стійкої зосередженості навіть у старших дошкільників обумовлене особливостями вищої нервової діяльності.

Неуважність можуть спричинювати втома під час виконання важкої і нецікавої роботи, яка вимагає тривалого зосередження, перевантаження мозку великою кількістю вражень, недостатньо гнучке переключення уваги. Поганий стан здоров'я також може призводити до неуважності. Наприклад, у дітей з аденоїдами неправильне дихання, через що знижується їхня працездатність, змінюється зовнішній вигляд.

Важливим засобом попередження неуважності є правильне педагогічне спілкування з дітьми, довіра і повага до них, емоційне, виразне мовлення педагога, що стимулює увагу дошкільника, робить його активним учасником всього, що відбувається в групі.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: