МЕТОДИ ПСИХОЛОГІЇ. ЕКСПЕРИМЕНТ

Метод експерименту - одним з основних методів наукового психологічного дослідження є експеримент. На відміну від спостереження, експеримент передбачає активний вплив дослідника на досліджувані психічні явища через окремі керовані і контрольовані дослідником чинники.

Розрізняють лабораторний і природний експерименти. Перший проводять у спеціально створених умовах, де апаратура дозволяє досліджувати взаємодію сенсорних, моторних, інтелектуальних, характерологічних компонентів і таким чином вивчати діяльність людини в цілому. У природному експерименті поєднуються активність методу експерименту і природність методу спостереження: дослідник створює умови, що викликають бажане явище, а зміст звичних для людини умов лишається без змін.

Обидва методи можуть мати констатуючий або формуючий характер. Експеримент констатуючого характеру вивчає рівень розвитку окремих якостей особистості або готовності до професійної діяльності в цілому. Формуючий експеримент спрямований на вивчення й розвиток професійних якостей в умовах цілеспрямованих виховних впливів.

Важливою перевагою методу експерименту є можливість повтору з метою накопичення кількісних даних про типовість явища, що досліджується. Водночас умови експерименту можуть призвести до порушення природного плину діяльності людини, внаслідок чого можливі помилкові висновки. Переваги й недоліки методу слід враховувати при розробці програм дослідження.

8. МЕТОДИ ПСИХОЛОГІЇ. ТЕСТИ.

Тести - це спеціалізовані методи психологічного діагностичного дослідження, застосовуючи які можна отримати точну кількісну чи якісну характеристику досліджуваного явища.

На відміну від інших методів, тестування спрямоване не на дослідження психічних явищ для отримання тих чи інших нових даних, а на вимірювання вже відомих психологічних особливостей випробуваних за допомогою стандартизованих завдань (тестів). Найбільш відомими в психології є три види тестів: тести досягнень; тести здібностей; проективні тести.

Тести досягнень являють собою методики психологічної діагностики, які мають на меті вияв ступеня оволодіння певними уміннями, навичками і знаннями. Використовують їх у професійному доборі. Тести здібностей дозволяють визначити рівень розумового потенціалу, творчих здібностей, а також рівень готовності до розв'язання певних типів навчальних та професійних завдань. Проективні тести - це методики цілісного вивчення особистості. Назва їх пов'язана з використанням у них процесу проеціювання, коли випробуваний свідомо чи підсвідомо переносить свої установки, емоційні стани чи особистісні якості на запропоновані до розв'язання завдання чи ситуації.

Крім названих існують і так звані групові тести для вимірювання групових психічних процесів - психологічного клімату групи, рівня її згуртованості, взаємовідносин між членами групи тощо. Найпоширенішою серед групових тестів є соціометрична процедура, призначена для визначення структури емоційних зв'язків між членами групи, тобто взаємних симпатій і антипатій.

Головними критеріями якості тесту є надійність і валідність. Надійність тесту розглядають як стабільність його результатів при повторному тестуванні. Крім того, дуже важливо, щоб тест дозволяв визначати з високою точністю саме ту якість, котра цікавить дослідника. Це умова валідності. Чим вища валідність тесту, тим точніше він вимірює ту рису, для визначення якої був розроблений.

Процедура тестування включає декілька етапів. На першому дослідник вибирає тести. Другий етап - безпосередньо тестування одного чи групи учасників. Третій етап - інтерпретація результатів, висновки. Ефективність тестування значною мірою залежить від досвіду і кваліфікації дослідника.

Тест-опитувальник заснований на системі заздалегідь відібраних і перевірених з точки зору їх валідності і надійності питань, по відповідях піддослідних, на які точно можна судити про їх психологічних якостях. Тест-завдання передбачає оцінку психології та поведінки людини не на основі того, що він говорить, а на базі того, що він робить. У тестах цього типу людині дається серія спеціальних завдань, за підсумками, виконання яких судять про досліджуваному якості. Тести-опитувальники і тести-завдання не застосовуються в тих випадках, коли вивченню підлягають властивості і характеристики, в існуванні яких випробуваний не може бути повністю впевнений, не усвідомлює чи не хоче визнавати їх наявність у себе. Проективні тести зазвичай призначені саме для вивчення тих психологічних і поведінкових особливостей людини, які їм слабо усвідомлюються або викликають до себе з його боку вкрай негативне ставлення. В основі проективних тестів лежить механізм проекції, згідно з яким не усвідомлювані людиною позитивні і особливо негативні характеристики він схильний приписувати не собі, а іншим людям, "проектувати" їх на інших.

Тести проективного типу: 1) пред'являють підвищені вимоги до рівня освіченості та інтелектуального розвитку випробуваних, і в цьому полягає їх основний недолік, 2) вимагають при їх застосуванні високої професійної кваліфікації психолога і великого досвіду роботи.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: