Додаткова література до теми 9

1. Александров Д. Н. Риторика: Учебное пособие. – 3-е изд. – М.: Флинта: Наука, 2004. – 624 с.

2. Алексеев Н.С., Макарова З.В. Ораторское искусство в суде. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1989. – С. 207.

3. Гетманова А. Д. Логика: Словарь и задачник: Учебое пособие для студентов вузов. – М.: Гуманитарное издательство Центр ВЛАДОС, 1998. – С.220-244.

4. Курбатов В. И. Как развить свое логическое мышление. – Ростов-на-Дону: Феникс, 1997. – 168 с.

5. Никифоров А. Книга о логике. – М.: Гнозис, - 1996. – С.177-230.

6. Павлова К.Г. Искусство спора: Логико-психологические аспекты. – М. Наука, 1988. – С.274.

7. Слемнев А.В., Васильков В.Н. Диалектика спора. – М.: Университетское, 1990. – С.169.

8. Хмыров А.А. Основы теории доказывания. – Краснодар, 1981.

9. Цицерон М. Т. Три трактата об ораторском искусстве. – М.: Наука, 1972.

ВАРІАНТИ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ

Варіант №1

1. Що таке логіка?

2. Що таке судження?

3. Що таке розподіл понять?

4. Що відрізняє логіку від логістики?

5. Встановіть фігуру та наведіть приклад модусу Barbara.

6. Що таке гіпотеза та навіщо її використовують?

7. Чому неповна індукція (популярна, через обчислення) надає найбільшу кількість хибних висновків?

8. У чому суть спростування доказу через спростування демонстрації?

9. У чому суть «парадоксу брехливої людини»?

10. Як логіка співвідноситься с філософією?

Варіант №2

1. На вимогу яких дисциплін була створена логіка?

2. Чим поняття відрізняється від судження?

3. Чому поділ поняття має бути безперервним?

4. Що таке «категоричне судження»?

5. Встановіть фігуру та наведіть приклад модусу Celarent

6. Що таке класифікація?

7. Які є два методи підвищити достовірність індукції через обчислення?

8. Що таке софізм?

9. Що означають перші літери латинських назв модусів силогізму у контексті зведення модусів 2,3,4 фігури до модусів першої фігури?

10. Як логіка співвідноситься с юридичними науками?

Варіант №3

1. Навіщо люди застосовують логіку?

2. Що таке умовивід?

3. Що таке «засновок поділу поняття»?

4. Назвіть три різновиди безпосередніх дедуктивних умовиводів.

5. Встановіть фігуру та наведіть приклад модусу Darii

6. Які є переваги класифікації порівняно з дихотомічним розподілом?

7. У чому сутність поєднаного методу подібності та відмінності?

8. Для чого застосовують логічні рівняння у логіці висловлювань?

9. Що означає літера R у назві модусу в контексті зведення модусів 2,3,4 фігури до модусів першої фігури?

10. Як логіка співвідноситься с математикою?

Варіант №4

1. Як зрозуміти «формалізованість мислення»?

2. Чим умовивід відрізняється від судження?

3. Чому розподіл поняття потрібно проводити лише по одній основі?

4. Що таке «кола Ейлера»?

5. Встановіть фігуру та наведіть приклад модусу Ferio

6. Чим наукова класифікація відрізняється від штучної?

7. Для чого в операціях з судженнями використовується логічний квадрат?

8. У чому суть розділово-категоричного умовиводу?

9. Що означає літера P у назві модусу в контексті зведення модусів 2,3,4 фігури до модусів першої фігури?

10. Коли логіка перетворюється у діалектику?

Варіант №5

1. Чому лише розповідні речення можна застосувати у логіці?

2. Чим увовивід відризняється від поняття?

3. Чому розподіл поняття повинен бути співмірним?

4. Накресліть логічний квадрат та поясніть усі відношення у ньому.

5. Встановіть фігуру та наведіть приклад модусу Cesare

6. Чим збірне поняття відрізняється від незбірного?

7. У чому суть застосування аналогії у моделюванні?

8. Який умовивід покладений у основу моделювання?

9. Які є правила четвертої фігури простого категоричного силогізму?

10. Чи можливе створення логіки без філософії?

Варіант №6

1. Чи відповідають істині самі слова, речення - або думки, що вони представляють?

2. Чим пусте поняття відрізняється непустого?

3. Що таке розподіл поняття?

4. Що таке «безпосередній дедуктивний умовивід»?

5. Встановіть фігуру та наведіть приклад модуса Camestres

6. Як зрозуміти “розподіленість” суб^’єкта чи предиката?

7. Чим ім^’я відрізняється від поняття?

8. Які є два методи підвищення достовірності аналогії?

9. Які є правила третьої фігури простого категоричного силогізму?

10. Чому логіка не в змозі замінити філософію?

Варіант №7

1. Що таке одиничне поняття?

2. Чим відрізняється звичайна мова від умовисновків, зроблених за допомогою логіки?

3. Що таке «коло у визначенні» поняття і чому воно хибне?

4. Суттєві або не суттєві ознаки повинні бути в основі класифікації?

5. Встановіть фігуру та наведіть приклад модусу Festino

6. Чи розподілений суб’єкт в судженні типу А та чому?

7. У випадку поєднання істинного судження з хибним за допомогою кон’юнкції – істинне або хибне судження ми отримуємо, та чому?

8. Який третій закон логіки?

9. Перечисліть три доповнюючи правила простого категоричного силогізму (які допомагають встановити вид судження висновку).

10. Чи можливі інші (некласичні) види логіки та чому?

Варіант №8

1. Що таке висловлювання?

2. Яку кількість предметів окреслює одиничне поняття?

3. Яким знакам в логічних рівняннях відповідають поняття істинності та хибності?

4. У класичній логіці до якої форми мислення належить характеристика «модальність»?

5. Встановіть фігуру та наведіть приклад модусу Baroko

6. Чи розподілений предикат у судженні типа Е та чому?

7. Який другий закон логіки?

8. Чи існує загальне поняття, до якого можливо звести всі інші?

9. Які є правила другої фігури простого категоричного силогізму?

10. У яких творах виклав Арістотель свої погляди на логіку?

Варіант №9

1. Чим складні висловлювання відрізняються від простих?

2. Чи можна виразити поняття більш, ніж одним словом? Чому?

3. Що таке «занадто широке визначення» поняття и чому воно хибне?

4. Чи можуть статистичні залежності надавати чіткі передбачувальні прогнози?

5. Встановіть фігуру та наведіть приклад модусу Darapti

6. Який елемент судження типа І розподілен та чому?

7. Чому поняття «буття» неможливо практично застосовувати для порівняння дуже різнорідних понять?

8. Який перший закон логіки?

9. Напишіть схеми простої дилеми.

10. Навіщо використовується тавтологія?

Варіант №10

1. Що таке «формула» у логіці висловлювань?

2. Що таке зміст поняття?

3. Що таке «співмірність у визначенні поняття»?

4. Встановіть фігуру та наведіть приклад модусу Disamis

5. Які є різновиди кванторів?

6. Що таке «зрозумілість визначення»?

7. Чи розподілений предикат в судженні типа О та чому?

8. Який четвертий закон логіки?

9. Чим полісилогізм відрізняється від сорита?

10. Що таке умовний силогізм, чим він відрізняється від категоричного?

Варіант №11

1. Яка кількість понять повинна бути у простому категоричному силогізмі?

2. Що таке обсяг поняття?

3. Чим родовидове (операційне) визначення поняття відрізняється від генетичного?

4. Що таке аналогія?

5. Встановіть фігуру та наведіть приклад модусу Datisi

6. Які відношення між поняттями є у логічному квадраті?

7. Яким правилом встановлюється число строчок в таблиці істинності?

8. Що таке доведення?

9. Яка черга виконання логічних операцій (імплікації, заперечення тощо) у складних висловлюваннях?

10. Що означає літера S у назві модусу в контексті зведення модусів 2,3,4 фігури до модусів першої фігури?

Варіант №12

1. Як зрозуміти знак →, що належить до логіки висловлювань?

2. Що таке співпорядкованість понять? Наведіть приклад.

3. Як співідносяться обсяг та зміст поняття?

4. Чи є аналогія індуктивним умовиводом та чому?

5. Встановіть фігуру та наведіть приклад модусу Felapton

6. Чи можливо створити дедуктивний умовивід із засновком та висновком одного рівня загальності?

7. Чи можливе використання метафор у визначенні та чому?

8. Чому порівнянні судження типу А та Е не можуть бути одночасно істинними?

9. Що таке розділовий умовивід, чим він відрізняється від категоричного силогізму?

10. Напишіть достовірні модуси умовно-категоричного умовиводу.

Варіант №13

1. Як зрозуміти знак ٨, що належить до логіки висловлювань?

2. Що таке обмеження та узагальнення поняття? Наведіть приклад.

3. У чому сутність помилки зчетверення понять у простому категоричному силогізмі?

4. Чи є аналогія дедуктивним умовисновком та чому?

5. Встановіть фігуру та наведіть приклад модусу Bocardo

6. Що таке обернення і у чому його суть?

7. Чим відрізняється мета софіста від мети доброчинного диспутанта?

8. Як проводиться протиставлення суджень A, E, I, O?

9. Чим аристотелівський сорит відрізняється від гокленієвського?

10. Напишіть імовірні (недостовірні) модуси умовно-категоричного умовиводу

Варіант №14

1. Як зрозуміти знак ‾, що належить до логіки висловлювань?

2. Що таке родове поняття?

3. Хто та коли сформулював перші три закони логіки?

4. Що таке «остенсивне визначення поняття»?

5. Встановіть фігуру та наведіть приклад модусу Ferison

6. Як обертається судження А? Наведіть приклад.

7. На чому заснований софізм «аргумент до публіки»?

8. Що таке «суто умовний умовивід»? Наведіть приклад.

9. Наведіть правила побудови таблиць істинності.

10. Що таке епіхейрема? Наведіть приклад.

Варіант №15

1. Як зрозуміти знак ٧, що належить до логіки висловлювань?

2. Що таке видове поняття?

3. Хто та коли сформулював четвертий закон логіки?

4. Встановіть фігуру та наведіть приклад модусу Bramantip

5. Для яких цілей використовується остенсивне визначення поняття?

6. Як обертається судження Е? Наведіть приклад.

7. На чому заснований софізм «аргумент до особистості»?

8. Чому порівнянні судження типа I та O одночасно можуть бути істинними?

9. Наведіть приклад отримання хибної відповіді та поясніть причину помилки у випадку застосування методу єдиної відмінності.

10. Обчисліть правила поділу понять.

Варіант №16

1. Що таке «тавтологія»?

2. Як зрозуміти термін «порівнянні поняття»?

3. Чому неможливо зробити висновок з силогізму, у якому середній термін не розподілений в жодному з засновків?

4. Встановіть фігуру та наведіть приклад модусу Camenes

5. Що таке «явне (експліцитне) визначення поняття»?

6. Як обертається судження I? Наведіть приклад.

7. Чи достатньо лише законів логіки для того, щоб мислення людини було пізнавальним, та чому?

8. На чому заснований софізм «аргумент до палки»?

9. Наведіть правила визначення явних понять.

10. Для яких цілей використовують сорит?

Варіант №17

1. Чим тавтологія відрізняється від тотожності?

2. Чим порівнянні поняття відрізняються від непорівнянних?

3. Чому неможливо зробити висновок у силогізмі, який складається з двох заперечувальних засновків?

4. Що таке підміна тези и який закон логіки вона порушує?

5. Що таке «неявне визначення поняття»?

6. Як обертається судження О? Наведіть приклад.

7. Встановіть фігуру та наведіть приклад модусу Dimaris

8. Що таке модальність?

9. Які обставини передують формуванню гіпотези?

10. Наведіть приклад отримання хибної відповіді та поясніть причину помилки у випадку застосування методу єдиної подібності.

Варіант №18

1. Що таке «таблиці істинності»?

2. Що таке «сумісні поняття»? Наведіть приклад.

3. Чому визначення поняття не повинно бути заперечувальним?

4. Що таке “втрата тези” та який закон логіки вона порушує?

5. Встановіть фігуру та наведіть приклад модусу Fesapo

6. Що таке перетворення та як воно проводиться?

7. На чому засновано софізм «аргумент до справедливості»?

8. Які три обов’язкові правила простого категоричного силогізму?

9. На які групи розподіляються судження за ознакою модальності?

10. Чим прогресивний сорит відрізняється від регресивного?

Варіант №19

1. Що таке еквівалентність висловлювань?

2. Чим обман відрізняється від помилки?

3. Що таке «крайні терміни» у силогізмі?

4. Чим сумісні поняття відрізняються від несумісних?

5. Як перетворюється судження типу А? Наведіть приклад.

6. Встановіть фігуру та наведіть приклад модусу Fresion

7. Чи можливе застосування у визначенні поняття інших, невідомих понять, термінів та чому?

8. На чому заснований софізм «подвійна бухгалтерія» («подвійний стандарт»)?

9. Який закон діалектики робить неможливим абсолютно достовірні індуктивні умовиводи?

10. Яка загальна характеристика визначає судження за принципом розрізнення об’єктивно можливого, дійсного і необхідного?

Варіант №20

1. Що таке кон^’юнкція? Які її правила?

2. Що таке підпорядкування поняття?

3. Що таке «суб^’єкт» у судженні?

4. Де та коли були винайдені софізми?

5. У чому суть генетичного визначення поняття?

6. Як перетворюється судження типа Е? Наведіть приклад.

7. Чи можливо у модусах третьої фігури простого категоричного силогізму отримати загальний висновок?

8. Навіщо потрібна індукція, якщо дедукція дає абсолютно справжні відповіді?

9. Як потрібно проводити обернення суджень (A, E, I, O)?

10. Наведіть приклад отримання хибної відповіді у випадку застосування поєднаного методу подібності та відмінності.

Варіант №21

1. Що таке слабка диз^’юнкція та які її правила?

2. Що таке тотожність понять? Наведіть приклад.

3. Що таке «предикат» у судженні?

4. Чи надає повна індукція абсолютно справжні висновки та чому?

5. Наведіть приклад, коли суб’єкт у силогізмі не співпадає з суб’єктом у судженні, яке включене до складу цього силогізму.

6. У чому суть родовидового (операційного) визначення поняття?

7. Що позначають голосні літери у латинських назвах модусів простого категоричного силогізму?

8. Як потрібно проводити перетворення (A, E, I, O)?

9. Напишіть модуси четвертої фігури простого категоричного силогізму.

10. Наведіть приклади п^’яти методів наукової індукції.

Варіант №22

1. Що таке сильна диз^’юнкція та яки її правила?

2. Що таке «квантор» у судженні?

3. Що таке перехрестя понять?

4. Як багато елементів та які саме має у собі доведення?

5. Який філософ XVII ст. суттєво удосконалив індуктивні методи?

6. Чим явне визначення поняття відрізняється від неявного?

7. Чи перетворюється судження типу I? Наведіть приклад.

8. Як зрозуміти атрибутивний принцип розуміння судження?

9. Які правила першої фігури простого категоричного силогізму?

10. Наведіть приклад хибної відповіді і поясніть причину помилки у випадку застосування методу супутніх змін.

Варіант №23

1. Що таке заперечення поняття? Які його правила?

2. У чому перевага генетичного визначення перед родовидовим (операційним)?

3. Що таке «зв^’язка» у судженні?

4. Як перетворюється судження типу О? Наведіть приклад.

5. Якими філософами та логіками були створені сучасні методи наукової індукції?

6. У чому сутність принципу розуміння судження, заснованого на обсязі понять?

7. Чи обмежена кількість аргументів у прямому доведенні та чому?

8. Наведіть приклад і поясніть причину помилки при застосуванні методу залишків.

9. Для яких цілей використовується энтимема?

10. Що таке парадокс?

Варіант №24

1. Чи може бути заперечення поняття подвійним та чому?

2. Що таке протилежні поняття?

3. Що таке «загальнозаперечувальне судження»?

4. У чому суть прямого доведення?

5. Що таке «номінальне визначення поняття»?

6. Що таке протиставлення та як воно проводиться?

7. Що таке энтимема?

8. Як проводиться протиставлення судження типу А? Наведіть приклад.

9. Чим наукова індукція відрізняється від індукції через обчислення?

10. Що таке дилема (наведіть приклад)?

Варіант №25

1. Що таке імплікація? Які її правила?

2. Що таке суперечні поняття?

3. Що таке «загальностверджувальне судження»?

4. Чим номінальне визначення поняття відрізняється від реального?

5. Як проводиться протиставлення судження типу Е? Наведіть приклад.

6. Чи є виведення статистичних закономірностей індуктивним або дедуктивним умовиводом і чому?

7. У чому суть непрямого доведення?

8. Що таке сорит?

9. Скільки є сильних та слабких модусів простого категоричного силогізму і чим вони відрізняються один від другого?

10. Яку роль для логіки має теорема Геделя?

Варіант №26

1. У якому випадку імплікація є хибною? Наведіть приклад.

2. Що таке універсум поняття? Наведіть приклад.

3. Що таке «частковостверджувальне судження»?

4. У якому визначенні визначальне та визначаєме поняття розподілені?

5. Як проводиться протиставлення судження типа I?

6. Чи обмежена у сориті кількість засновків?

7. У чому суть апагогічного доведення (або доведення від противного)?

8. Чи можливе включення в суто умовний умовивід явищ, не поєднаних причинно-послідовним зв’язком?

9. Які переваги наукової індукції порівняно з індукцією через обчислення і та чим вони обумовлені?

10. Що таке антиномія?

Варіант №27

1. У чому суть помилки «стрибок у поділі», що буває при визначені поняття?

2. Що таке додавання понять?

3. Що таке «фігура силогізму»?

4. Що таке «частковозаперечувальне судження»?

5. Як проводиться протиставлення судження типу О? Наведіть приклад.

6. Як зрозуміти «умовність» у номінальному визначенні поняття?

7. У чому суть прямого спростування тези?

8. Чим визначається кількість понять у засновках сорита?

9. Напишіть модуси третьої фігури простого категоричного силогізму?

10. Що таке трилема (наведіть приклад)?

Варіант №28

1. Що таке середній термін у силогізмі?

2. Що таке “множення поняття”?

3. Що таке силогізм?

4. Накресліть чотири фігури простого категоричного силогізму.

5. Які є види силогізмів?

6. Як багато може бути заперечувальних засновків у сориті?

7. У чому суть «спростування фактами»?

8. Яким правилом встановлюється число стовпців в таблиці істинності?

9. Яка у науці роль закону «виключення третього»?

10. Навіщо застосовується епіхейрема?

Варіант №29

1. Чи можливе зведення модусів 2,3,4 фігури простого категоричного силогізму до модусів першої фігури?

2. Що таке віднімання понять?

3. Що таке A, E, I, O?

4. Хто винайшов сорит з відсутнім меншим засновком?

5. Що таке дихотомічний поділ поняття?

6. Що таке модус простого категоричного силогізму?

7. У чому суть непрямого спростування тези?

8. Що означає літера M у назві модусу в контексті зведення модусів 2,3,4 фігури до модусів першої фігури?

9. Напишіть модуси другої фігури простого категоричного силогізму?

10. Що таке паралогізм?

Варіант №30

1. Що таке поняття?

2. Чи можливе застосування у логіці понять «перевага», «більша частка» и т. п?

3. Що таке помилка поспішного узагальнення?

4. Що таке «судження, що виділяє»?

5. Де можливо найчастіше зустріти обґрунтоване використання неявного визначення поняття?

6. Накресліть схему дихотомічного поділу поняття (з використанням кол Ейлера).

7. У чому суть спростування доказу через спростування аргументів?

8. Який перший, найбільш відомий приклад класичного модусу?

9. Які модуси першої фігури простого категоричного силогізму?

10. Наведіть логічні формули законів де Моргана.

Підписано до друку 02.11.05. Формат 60х80 1/16. Папір друк. Друк плоский.

Облік.-вид. арк. 0,41. Умов. друк. арк. 0,40. Тираж 50 пр. Замовлення №.

Національна металургійна академія України

49600, м. Дніпропетровськ-5, пр. Гагаріна, 4

_________________________

Редакційно-видавничий відділ НМетАУ

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: