Роль логіки у формуванні інтелектуальної культури людини

Логіка сприяє становленню культури мислення людини, що вияв­ляється насамперед у культурі усної й писемної мови. Логічна культура складається з таких основних складових частин:

а) певної сукупності знань про засоби інтелектуальної діяль­ності, її форми й закони;

б) вмінь застосовувати ці знання на практиці, тобто правильно оперувати поняттями, судженнями, використовувати у мірку­ваннях належні схеми умовиводів, слушно доводити і спросто­вувати ті чи інші положення;

в) навичок аналізу міркувань як власних, так і чужих, насамперед для того, щоб запобігати виникненню власних помилок, а якщо вони вже допущені, то для того, щоб їх знайти і виправити.

Помилковою є думка, що логіка вчить мислити (міркувати), оскіль­ки мислення саме по собі є сутнісною властивістю людини й об'єктив­ним процесом. Подібно до того, як людина не може обійтися без їжі, так само вона не може обійтися без осмислення дійсності та своїх вчинків. Більшість людей не обізнані з логікою як наукою, але в по­всякденному житті міркують правильно, отримують істинні висновки з істинних засновків. Чи не означає це, що без логіки взагалі можна обій­тися? У побуті — можна: здебільшого людині достатньо звичайної інтелектуальної інтуїції для того, щоб не помилятися. Але неможливо обійтися без логіки, коли необхідно гарантувати правильність знання у складних теоретичних міркуваннях. Знаючи логіку, ми можемо конт­ролювати мислення щодо його структури і форми, що дозволяє точно перевірити в разі потреби його правильність, виявити помилку й ви­правити її.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: