Відношення між поняттями

Поняття призначені всебічно відображати об'єктивний світ, в яко­му взаємозалежність і взаємозумовленість явищ мають універсальний характер. Відображаючи об'єктивний взаємозв'язок речей, поняття здатні самі вступати у різні взаємозв'язки.

За змістом поняття бувають непорівнювані і порівнювані.

Непорівнювані поняття у своєму змісті не містять спільних ознак, наприклад, "право" і "всесвітнє тяжіння". Але цей поділ має умовний характер, оскільки міра непорівнюваності буває різною. Вказані вище непорівнювані поняття можна об'єднати у таких філософських катего­ріях, як "матеріальне явище", "предмет науки" тощо. Справді, непорі- внюваними є найбільш загальні категорії філософії. Такі категорії ча­сто розглядаються у парах: "матерія", "свідомість" ("ідея", "дух"); "буття", "небуття", "форма", "зміст" тощо.

Змісти порівнюваних понять мають спільні ознаки, за якими вони порівнюються (звідси й їхня назва). Наприклад, поняття "людина" і "тигр" мають спільні ознаки: жива істота, ссавець та ін. Порівнювані поняття можуть бути сумісні або несумісні.

Сумісні — це поняття, ознаки яких допускають можливість повного або часткового збігу їхніх обсягів (наприклад, "Київ" і "столиця Ук­раїни"). Інакше кажучи, це поняття, що містять спільні елементи.

Сумісність поняття виявляється у трьох видах відношень: рівно­значності (тотожності), підпорядкування (субординації), перети­ну (часткового збігу).

Рівнозначними називаються поняття "X", "У", обсяги яких збіга­ються (наприклад, "X" — "найбільша річка в Європі", "У" — "велика російська річка"). Змісти рівнозначних понять нетотожні, кожне з них відображає певний бік (властивість) одного й того самого предмета (або множини предметів). Зобразимо це відношення у вигляді схеми 1.

Підпорядкування (субординація) — відношення між поняттями "X", "У", в яких зміст першого (підпорядковуючого) становить частину змісту другого (підпорядкованого), а обсяг другого повністю входить в обсяг першого (наприклад: "X" (підпорядковуюче) — "ракета", "У" (підпорядковане) — "міжконтинентальна ракета").

Подамо це відношення у вигляді схеми 2.

Два поняття "X", "У" перетинаються, якщо містять такі ознаки, які не виключають одна одну, але й не збігаються, тому їхні обсяги мо­жуть часто (але не завжди) мати спільні елементи (наприклад, "X" — "студент", "У" — "поет").

Подамо це відношення у вигляді схеми 3.

Несумісними називаються поняття, в зміст яких входять ознаки, що виключають одна одну, тому їхні обсяги не містять спільних еле­ментів. Несумісні поняття поділяються на суперечливі (контрадик­торні), протилежні (контрарні), співпідпорядковані (координовані).

Суперечливими (контрадикторними) є поняття "X", "У", у яких зміст одного просто заперечує зміст другого, не стверджуючи інших ознак (наприклад, "X" — "орел" і "У" — "не орел"). Поняття "У" є доповненням до обсягу поняття "X". У такому разі "У" = "не X". Для суперечливих понять неможливо підшукати родове поняття "2", ос­кільки разом вони утворюють так зване універсальне поняття (множину всіх можливих предметів).

Відобразимо це відношення у вигляді схеми 4.

Протилежними (контрарними) є поняття "X", "У", в яких зміст одного не лише виключає ознаки другого, але й замінює іншими несу­місними ознаками (наприклад, "X" — "день", "У" — "ніч"). Для про­тилежних понять можна підшукати родове поняття "2". У нашому прикладі таким поняттям є "частина доби". Протилежними між собою можуть бути лише два поняття. Протилежні поняття не вичерпують об­сягу родового поняття.

Відобразимо це відношення у вигляді схеми 5.

Співпідпорядкованими (координованими) є поняття "X", "У", які перебувають на одному рівні загальності й одночасно підпорядковані більш загальному (родовому для них) поняттю "2" (наприклад, "X" — "тигр", "У" — "вовк", "2" — "хижак"). Деякі ознаки понять не то­тожні, тому вони не містять у своєму обсязі спільних елементів. Співпідпорядкованими іншому поняттю можуть бути і два, і більше як два поняття.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: