Визначення типу суджень, що входять до складу простого категоричного силогізму

Аналіз простого категоричного силогізму треба починати із встановлення типу суджень з таких міркувань: встановлення типу суджень, по-перше, допомагає знайти висновок силогізму, а по-друге, в певних випадках дає змогу з самого початку встановити логічну неспроможність силогізму.

Як визначення типу суджень, що входять до складу силогізму, допомагає знайти висновок?

Покажемо це на аналізі такого силогізму: «Оскільки спорові рослини не розмножуються насінням, то й жоден гриб не розмножується насінням, тому що всі гриби — спорові рослини».

Визначивши тип кожного судження по черзі, побачимо, що до складу цього силогізму входять судження ЕЕА.

(Е) Жодна спорова рослина не розмножується насінням.

(Е) Жоден гриб не розмножується насінням.

(А) Всі гриби — спорові рослини.

У цьому силогізмі судження А не може бути висновком, бо тоді висновок робився б з двох заперечних засновків. Значить, судження А обов’язково має бути засновком, а висновком буде одно із суджень Е.

Припустимо, що висновком буде перше судження: «Жодна спорова рослина не розмножується насінням».

М⁺ Р⁺

(Е) Жоден гриб не розмножується насінням.

M⁺ S-

(А) Всі гриби — спорові рослини.

S⁺ P⁺

(Е) Жодна спорова рослина не розмножується насінням*.

Як бачимо, це силогізм третьої фігури (середній термін займає місце суб’єкта в обох засновках), а в третій фігурі висновок може бути тільки частковим судженням, а не загальним, як у цьому силогізмі. Крім того, порушене загальне правило силогізму, за яким термін, нерозподілений у засновку, не може бути розподіленим у висновку. У силогізмі, що аналізується, менший термін (S) у засновку нерозподілений, а у висновку взятий розподіленим, що забороняється зазначеним правилом силогізму.

Отже, судження «Жодна спорова рослина не розмножується насінням» висновком бути не може. Очевидно, висновком буде судження «Жоден гриб не розмножується насінням».

М⁺ Р⁺

(Е) Жодна спорова рослина не розмножується насінням.

S⁺ M^–

(А) Всі гриби — спорові рослини

S⁺ P⁺

(Е) Жоден гриб не розмножується насінням.

Перевірка силогізму показує, що всі його правила збережені. Отже, висновок знайдено правильно.

Так само знаходять висновок, якщо до складу силогізму входять два часткові судження, а висновок чітко не виражений.

З другого боку, визначення типу суджень, що входять до складу силогізму, може допомогти встановити логічну неспроможність силогізму без його подальшого аналізу.

Так, наприклад, встановивши тип суджень силогізму «Папо-
роті ніколи не цвітуть, ця рослина ніколи не цвіте, отже, вона — папороть», можемо сказати, що цей силогізм є неправиль-
ним, оскільки в ньому висновок зроблено з двох заперечних засновків.

(Е) Папороті ніколи не цвітуть.

(Е) Ця рослина ніколи не цвіте.

(А) Отже, ця рослина — папороть.

А в правилах силогізму сказано, що з двох заперечних засновків висновку робити не можна.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: