ТЕМАТИКА РЕФЕРАТІВ І ДОПОВІДЕЙ

1. Історія розвитку логіки в Україні.

2. Розвиток логіки в працях представників «Львівсько-Варшав­ської школи».

3. Логіка в Києво-Могилянській академії.

4. Логічні погляди представників Київської школи «червоного позитивізму».

5. Особливості вивчення понять в юридичних науках.

6. Логіка і юриспруденція. Логіка і економіка.

7. Доведення і спрстування суджень у суді.

8. Логічне обґрунтування Конституції України.

9. Класифікація понять та її значення для економічної і юридичної діяльності.

10. Логічна структура юридичного документа.

11. Логічна складова культури мислення економіста, юриста.

12. Роль гіпотези в юридичній практиці, в економічній діяльності.

13. Логіка і філософія.

14. Логіка і психологія.

15. Логічна структура науки.

16. Логіка і художня література.

17. Логіка і математика.

18. Логіка і кібернетика.

19. Логіка і пам’ять.

20. Логіка і соціологія.

21. Логіка у моїй майбутній професії.

22. Роль аналогії в діяльності економіста та юриста.

23. Софізми, паралогізми і парадокси, їхнє значення для розвитку мислення.

24. Сучасний етап розвитку логіки.

25. Юридична теорія і практика та проблеми істинності модальних суджень.

26. Логіка і мистецтво полеміки.

27. Логічні основи переконання.

28. Спростування, його логічна і юридична функції.

29. Теорія діалектики як логіка.

30. Деонтична логіка і юридична практика.

ВИМОГИ ДО РЕФЕРАТУ

Реферат повинен мати план з 2—3 пунктів, відповідну до плану структуру, список використаної літератури. Обсяг реферату повинен становити не менше 10 сторінок.

9. Основні питання
для підготовки до заліку

1. Предмет логіки.

2. Структура логіки.

3. Поняття, їх види.

4. Відношення між поняттями.

5. Зміст і обсяг понять.

6. Поділ понять.

7. Визначення понять.

8. Операції обмеження і узагальнення понять.

9. Операції над класами понять.

10. Визначення понять.

11. Класифікація понять.

12. Судження, його структура.

13. Прості і складні судження.

14. Атрибутивні, релятивні та екзистенціальні судження.

15. Логічний квадрат. Об’єднана класифікація суджень за кількістю та якістю.

16. Структура судження, його терміни.

17. Розподіленість термінів.

18. Категоричні, умовні та розділові судження.

19. Основні види утворення складних суджень.

20. Поділ суджень за модальністю.

21. Умовиводи, їхні види.

22. Дедуктивні умовиводи.

23. Безпосередні умовиводи.

24. Категоричний силогізм, його правила фігури та модуси.

25. Умовні та розділові силогізми.

26. Полісилогізми. Сорит. Ентимема, епіхейрейма.

27. Індуктивні умовиводи, їхні види.

28. Аналогія як умовивід.

29. Гіпотеза.

30. Доведення і спростування.

31. Дискусія, полеміка.

32. Закони логіки.

10. Рейтингова система оцінки знань
студентів з курсу логіки

Кількість навчальних годин. Лекції 20

Практичні заняття 14

Контрольні роботи 6

Самостійна (індивід. робота) 10

Залік за рейтингом 4

Разом: 54

Мета дисципліни: навчити студентів правильно мислити, запобігати помилковим судженням і умовиводам; забезпечувати правильність побудови думок, уміння логічно і аргументовано доводити істину або спростовувати хибні судження; показувати можливості логічного мислення у практичній діяльності економіста і навчальній роботі студента.

Основний зміст включає такі модулі:

1. Предмет, структура та завдання логіки.

2. Екскурс в історію розвитку логіки.

3. Поняття.

4. Судження.

5. Основні закони логіки.

6. Умовивід.

7. Логічні основи теорії аргументації.

У першому модулі розкривається сутність логіки як науки
про форми, закони та методи правильного мислення. Розгля-
дається питання про співвідношення логіки з іншими наука-
ми, значення її вивчення для формування високої культури мислення фахівця, гроадянина правової держави, громадського суспільства.

У другому модулі розглядаються основні етапи розвитку логіки від давнини до сьогодення, зокрема розвиток логіки в Україні.

У третьому модулі розкривається сутність поняття як форми мислення, співвідношення поняття і слова, основні логічні прийоми формування та визначення понять. Розглядаються зміст, обсяг і види понять, формально-логічні відношення між поняттями, операції узагальнення та обмеження понять, їхня класифікація.

У четвертому модулі йдеться про сутність та структуру судження як форми мислення. Розглядаються питання класифікації суджень, розподіленість термінів у судженні, відношення між судженнями та їхня класифікація за якістю та кількістю (логічний квадрат).

У п’ятому модулі розкривається сутність основних законів логіки: закону тотожності, закону несуперечності, закону виключеного третього, закону достатньої підстави, їхнє співвідношення та методологічні функції, зв’язок з діалектикою.

У шостому модулі розглядається поняття умовиводу як форми мислення. Йдеться про форми і види умовиводів, дедуктивні умовиводи, зокрема категоричний силогізм, його фігури, модуси і правила, умовні і розділові умовиводи, індуктивні умовиводи та їхні різновиди, аналогію і гіпотезу (версію).

У сьомому модулі розкриваються логічні основи теорії аргументації, поняття доведення і спростування, їхня структура, різновиди, правила доказового міркування, демонстрації, характерні логічні похибки. Розглядається також поняття дискусії як методу обговорення суперечливих питань, правові, логічні та культурно-етичні аспекти дискусії, полеміки.

Поточний і підсумковий контроль здійснюється за рейтингом. Для отримання заліку за рейтингом студентові необхідно:

1) скласти словник базових знаків (символів) і термінів (див. тести № 2, № 6);

2) скласти комплекс схем і таблиць для розв’язання логічних завдань (див. тести № 3—5);

3) виконати тестове завдання з історії логіки «Хто є хто?» (див. тест № 1);

4) написати 3 контрольні роботи з трьох ключових тем: «Поняття» — № 1, «Судження» — № 2, «Умовивід» — № 3 (див. зразок контрольних робіт);

5) підготувати реферат про вклад одного з логіків в історію розвитку логіки або про зв’язок логіки з економікою (див. тематику рефератів та тест № 1);

6) мати не менше 3 позитивних оцінок за роботу на семінарах (див. с. 23).

Мінімальна кількість балів для заліку повинна становити не
менше 45 балів. Якщо залік приймається диференційовано, то потрібно:

45 — 55 балів для оцінки «задовільно»;

56 — 65 балів для оцінки «добре»;

66 — 75 балів для оцінки «відмінно».

З метою спрощення рахунків бали складаються з традиційних оцінок (2, 3, 4, 5) якості відповіді студента і виконання ним контрольних робіт, тестів тощо.

З курсу логіки розроблена спеціальна облікова відомість для рейтингового контролю знань студентів (див. зразок облікової відомості).

Зразок облікової відомості для рейтингового
контролю знань студентів з дисципліни «ЛОгіка»

Факультет ______________________ Спеціальність ___________________

№ групи _______________________ Викладач _______________________

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: