Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Пояснювальна записка. 2 страница




V. Визначити, з порушенням якого закону логіки пов’язане одночасне ствердження істинності формул:

1) А V В та А /\ В;

2) А /\ В та А V В;

3) А→В та А /\ В.

VІ. Визначити, чи дотримано закону достатньої підстави у таких міркуваннях:

1) (A→В) /\ В, тоді А;

2) (А→B) /\ А, тоді В;

3) (A→В) /\ A, тоді B;

4) (A→В) /\ В, тоді A;

5) (A V B) /\ A, тоді В;

6) (A V В) /\ В, тоді A;

7) (A V В) /\ A, тоді В;

8) (A V В) /\ В, тоді А.

VІІ. Визначити, чи дозволяє закон несуперечності одночасне стверджування таких виразів:

1) А V В та А /\ В;

2) А /\ В та А V В;

3) А→B та A /\ B;

4) A /\ B та A→B.

VIII. Встановити, чи є логічним законом такі формули:

1) ((А→B) /\ (С→В)→((А V С)→В);

2) (A V В)→(B V A);

3) (A V B)→(A→B);

4) (A↔В)→(В↔A);

5) (A↔В)→(A→В);

6) (A↔B)→(В→A);

7) ((A→B) /\ (В→A))→(A↔В);

8) (A→B)↔(A V В);

9) (A V B) ↔ (A /\ B);

10) ((A V В) /\ (A V B))↔A;

11) (A V B)↔((A /\ В) V (A /\ В));

12) (A /\ В)↔(A V B);

13) ((А→B) /\ В)→A;

14) (A→В) /\ А)→B;

15) (A V B) /\ В)→A;

16) (A V B)↔((A→B) /\ (A V B));

17) ((A→В) /\ A)→B;

18) ((A→B) /\ A)→B;

19) ((A V B) /\ A)↔B;

20) ((А V В) /\ В)↔A.

Література [ 7; 10; 21; 22; 23; 24; 28; 29; 36; 51; 52; 57; 66 ]

Тема реферату:

Значення логічних законів для кваліфікації злочинів.

Література [ 10; 23; 36; 66]

 

Змістовний модуль 2. „Логічні основи теорії аргументації”

Тема 5. Умовивід.

Практичне заняття – 2 год.

План

5. Загальна характеристика умовиводу.

6. Демонстративні та недемонстративні умовиводи.

7. Дедуктивний умовивід.

8. Простий категоричний силогізм, його фігури і правила.

9. Умовні силогізми (чисто умовний та умовно-категоричний).

10. Розділові силогізми (розділово-категоричний та умовно-розділовий).

Задачі

І. Визначити вид умовиводу:

1) Пограбовано магазин. У дворі у Сидоренка було знайдено фомку, за допомогою якої було вчинено пограбування. Тому, можна вважати, що Сидоренко причетний до злочину.

2) Правовідношення – це відношення вольове. Угоди є право відношеннями. Договори – угоди, а заповіт – договір. Отже, заповіт – це відношення вольове.

3) На експертизу надійшло 20 квитанцій. Дослідивши кожну квитанцію, експерт зробив висновок, що підпис одержувача на всіх квитанціях підроблено.

4) Зі складу магазину с. Іванівки шляхом пролому у стелі було викрадено товари на суму 100 тис. гривень. Через деякий час із хати-магазину сусіднього села були викрадені товари на велику суму. Через кілька тижнів у даній місцевості знову була скоєна крадіжка таким же чином. Було висунуто версію про те, що всі ці злочини скоєні однією і тією ж групою осіб.

5) Якщо у цьому випадку має місце нещасний випадок, то потерпіла була б у пальті і взута. Але потерпіла була без пальта, без панчіх, без черевиків. Отже, у цьому випадку для нещасного випадку не могло бути місця.

ІІ. Чи можна віднести такі умовиводи до демонстративних?

1) Будь-яке непряме доведення передбачає використання закону виключеного третього. Запропоноване доведення не є непрямим доведенням. Отже, запропоноване доведення не передбачає застосування закону виключеного третього.

2) Всі студенти нашого факультету вивчають логіку. А. – студент нашого факультету, отже А. – вивчає логіку.

3) Багато злочинів є навмисними. Розбій – злочин, отже він – навмисний.

4) Він не був на місці скоєння злочину, оскільки ніяких своїх слідів там не залишив.

5) Будь-який злочин підлягає кримінальному покаранню, але провина – не злочин.

ІІІ. Визначте фігуру силогізму і напишіть структуру кожного силогізму у вигляді формули.

1) Усі громадяни країни правоздатні. Він – громадянин цієї країни. Отже, він правоздатний.

2) Договір є угода, але договір – це правовідносини. Тому можна сказати, що деякі правовідносини є угодами.

3) Жоден факт, що має суттєве значення у справі, не може залишатися неперевіреним. Цей факт має істотне значення у справі. Отже, цей факт не може залишатися неперевіреним.

4) Угода, спрямована на обмеження правоздатності, є недійсною. Ця угода обмежує правоздатність громадянина А. Отже, ця угода недійсна.

IV. Визначте вид силогізму, складіть формулу і перевірте, чи правильно він побудований.

1) Крадіжка – злочин. Привласнення знайденого не є крадіжкою. Отже, привласнення знайденого не є злочином.

2) Будь-який злочин підлягає покаранню. Всякий злочин суспільно небезпечний. Отже, будь-яке суспільно небезпечне діяння підлягає покаранню.

3) Якщо присуд не обґрунтований, то його відмінять. Цей присуд відмінено, отже він не обгрунтований.

4) Якщо обвинувачений був удома, то він не міг у той же час бути на місці скоєння злочину. Але обвинуваченого не було вдома. Отже, він був на місці скоєння злочину.

5) Якби він не був на місці скоєння злочину, то не залишив би слідів свого взуття. Але сліди його чобіт нами знайдені. Він був на місці скоєння злочину.

6) Якщо А є слідчим, то він – юрист; якщо людина – юрист, то вона має юридичну освіту; якщо людина має юридичну освіту, то це означає, що вона вивчала кримінальне право; якщо вона вивчала кримінальне право, то вона кваліфіковано визначить порушення правової норми. Отже, якщо А. є слідчим, то він кваліфіковано визначить порушення правової норми.

Питання для самоконтролю:

1. Індуктивний умовивід.

2. Умовивід за аналогією.

І. Чи є демонстративним даний умовивід?

a) б)

1) A® (B V C). 1) A V (B®C);

2) Д L`A; Д L F 2) Д L`C;

3) E V Д; С V Д 3) `A L`Д

4) B L`C L`E; (B V C) V Е 4) `B.

II. Із запропонованих засновків одержіть всі категоричні наслідки. Розв’язок подайте у формалізованому вигляді.

a)

1) С V (`A®B);

2) C V Д;

3) B ®Д;

б) в)

1) A V B; 1)`A®B; A®B

2) B V C; 2) С V A; С V A

3) `B ®`A; 3) Д ®B; Д ®B

4) Д ® С; 4) E V C; Д V C

ІІІ. Із приведених засновків одержіть, де це можливо, необхідний висновок:

a) б)

1) `A®B; 1) A V B;

2) С V Д; 2) C V A;

3) A L C. 3) Д ® B.

в)

1) A V C;

2) B ® Д;

3) A L Д.

IV. В запропонованих умовиводах допишіть недостаючі засновки, щоб дані умовиводи стали демонстративними:

б)

1) A V B; 1) B ® (Д V E);

2) B ® C; 2) A ® (Д L `E);

3)? 3)?

4) A. 4)`B.

Література [ 10; 23; 45; 55; 64; 65; 73; 76 ]

Теми рефератів

1. Роль умовиводів у правозастосовчій діяльності.

2. Логічний аспект аналізу судових доказів.

Література [ 10; 23; 44; 64; 73 ]

 

Тема 6. Система натурального виводу логіки висловлювань.

Практичне заняття – 2 год.

План

4. Загальна характеристика системи натурального виводу логіки висловлювань (СНВ).

5. Правила виводу і правила рівносильної заміни натурального виводу.

6. Принципи застосування СНВ у побудові логічних міркувань та можливості його використання у практиці розслідування злочинів.

Задачі

1. Дано такі підстави: Якщо до злочину причетний А, то цього досить для звинувачення С; Якщо В не приймав участь у злочині, значить його скоїв А; з показань свідків відомо, що або В – невинний, або злочин скоїв С.

2. У скоєнні злочину підозрюються А, В, С. Хто з них має тверде алібі, коли відомі такі обставини:

1) Твердження про участь у вчиненні злочину А і В суперечать одне одному;

2) Якщо до злочину причетний С, то цього досить для звинувачення А (але не навпаки);

3) Алібі С є достатнім, але не необхідним для зняття звинувачення з В.

3. Коло підозрюваних обмежується трьома особами: А, В і С. Якщо до злочину причетний С, то В – його співучасник. Винність хоча б одного з двох – А чи В – достатня підстава для звинувачення С. З двох підозрюваних – А і В – винен міг бути тільки один. Хто із зазначених осіб причетний до злочину, а хто має алібі?

4. Дано такі підстави:

1) Якщо до злочину причетний А, то його співучасником міг бути В або С (або вони обидва);

2) Версія про участь підозрюваного С та справедливість свідчень Д несумісні (хоча можуть виявитися одночасно хибними);

3) Якщо В – злочинець, то свідок Е дав правдиві свідчення;

4) Доведено правдивість свідчень Д та хибність свідчень Е. Чи брав А участь у скоєнні злочину?

Завдання для самоконтролю:

1. Із запропонованих засновків одержіть всі категоричні наслідки:

І. ІІ.

1) А V B; 1) A V B V C;

2) C → (Д /\ E); 2) А V B;

3) B→A; 3) С → A;

4) C V B. 4) В V C.

ІІІ.

C V Д V E;

E → Д;

D ↔ C;

E → C.

Література [ 10; 18; 23; 25; 28; 42; 45; 58; 76 ]

Теми рефератів

1. Умовиводи та їх застосування в експертизі.

2. Роль логіки у судовому процесі.

Література [ 10; 23; 42; 44; 45; 62; 63; 76 ]

Тема 7. Логічні основи теорії аргументації.

Практичне заняття – 4 год.

План

11. Доведення як логічна операція, його структура.

12. Пряме та непряме доведення.

13. Логічне спростування та його способи.

14. Правила доведення та спростування.

Питання для самоконтролю:

1. Поняття про аргументацію.

2. Суперечка та її види.

3. Поняття та структура доведення.

4. Пряме доведення.

5. Непряме доведення.

6. Критика та її види.

7. Спростування як окремий випадок критики.

8. Правила, помилки, хитрощі в аргументації та критиці.

Задачі

1. Визначте вид доведення, його структуру:

1) Якби Н скоїв злочин, то він був би на місці злочину в той час, коли злочин було скоєно; в той час, коли було скоєно злочин, він не був на місці злочину, так як він знаходився у відрядженні в іншому місці; тобто Н не скоїв цього злочину;

2) Всі студенти юридичного факультету КНУВС вивчають логіку, значить, Сидоренко вивчає логіку, тому що він студент юридичного факультету КНУВС;

3) Причиною перекидання автомобіля на повороті може бути різке гальмування, невірне розміщення вантажу або перевищення швидкості. Експертизою встановлено, що не було невірного розміщення вантажу, не мало місця і перевищення швидкості на повороті. Отже, автомобіль перекинувся за причиною різкого гальмування.

2. Яка помилка була припущена, якщо замість того, щоб доводити, що дана людина скоїла злочин, ми будемо доводити, що дана людина повела себе безчесно.

3. Якої помилки припущено при доведенні?

1) “Крадіжка є злочином; здирництво не є крадіжкою. Отже, здирництво – це не злочин;

2) Версія А є істинною, оскільки воно логічно випливає із свідчень свідка В; зазначеному свідкові, у свою чергу, можна довіряти, оскільки всі його заяви узгоджуються з версією А.

І. Чи можна довести тезу Т на підставі аргументів?

1. 1) В → C; 2) T→(B /\ Д); 3) A V C; 4) A↔Д.

2. 1) A → T; 2) B V A; 3) Д → B; 4) A → Д.

3. 1) A V (B V C); 2) A → C; 3) B → T; 4) C;

4. 1) T → (B /\ C); 2) B → Д; 3) Д V C.

5. 1) A V B V T; 2) A → Д; 3) B → A; 4) A /\ Д.

ІІ. Побудуйте спростування тези Т на підставі таких аргументів:

1. 1) A → C; 2) T → (A /\ B); 3) C V B.

2. 1) T → А; 2) A \/ B; 3) B ↔ Т.

3. 1) (А V Д) /\ С; 2) T → А; 3) D V С.

4. 1) B → Д; 2) T → (В /\ С); 3) Е → С; 4) Д /\ E.

5. 1) Д→С; 2) Т→(В /\ С); 3) Е → В; 4) Е /\ Д;

6. 1) B → Т; 2) А V B; 3) T→А.

7. 1) Т→А; 2) А V B; 3) B ↔ Т.

Література [ 2; 3; 4; 5; 6; 8; 10; 11; 13; 14; 16; 22; 23; 25; 26; 27; 29; 35; 41; 49; 53; 54; 63; 70; 72; 73; 74; 77 ]

Теми рефератів

1. Деякі аспекти логіки слідства.

2. Логічні аспекти доведення у цивільному процесі.

3. Логічний аспект аналізу судових доказів.

Література [ 8; 10; 11; 13; 14; 16; 22; 23; 25; 26; 27; 29; 35; 41; 49; 53; 54; 63; 70; 72; 73; 74; 77 ]

Тема 8. Логіка побудови та перевірки версії.

Практичне заняття – 2 год.

План

4. Логічна характеристика гіпотези і версії як форм вірогідного знання.

5. Основні етапи побудови версії.

6. Верифікація та фальсифікація версій: логічна спільність з аргументацією наукових гіпотез і особливості юридичного доказування.

Питання для самоконтролю:

1. Поняття гіпотези і її структура.

2. Види гіпотез.

3. Версія в судовому дослідженні.

4. Логічна характеристика версії як форми гіпотетичного знання.

5. Визначення набору версій через приведення до диз’юнктивної нормальної форми.

6. Індуктивні методи встановлення причинних зв’язків.

7. Визначення версій.

8. Перевірка версій.

9. Верифікація та фальсифікація версій.

Задачі

За допомогою якого умовиводу побудована дана версія?

“Викрадення з магазину № 2 було скоєно шляхом пролому стелі. Таким же чином була скоєно викрадення і з магазину № 8. Слідчий вивів версію, що обидва викрадення були скоєні однією і тією ж злочинною групою”.

1. Проаналізуйте логічну структуру наступних версій:

1) На околиці міста в лісосмузі троє підлітків напали на гром. Миколаєнко Н.І. і гром. Миколаєнко Л.Ф. Чоловікові нанесли удар по голові і він знепритомнів, а його дружину зґвалтували.

Із показань потерпілих стало відомо, що одного з хуліганів називали “Королем”. Слідчий припустив, що “Королем” є відомий в районі своєю хуліганською зухвалістю Королюк Е., який живе недалеко від лісосмуги. Відомо, що його найближчими друзями є Зубов С., Саїмов Г. та Недельський З., то всі четверо були запідозрені у скоєнні злочину. Ця версія підтвердилась у відношенні до трьох, окрім Зубова С., який у цей час був в іншому місці.

2) І.І. Іванов пішов на полювання у тайгу і додому своєчасно не повернувся. Його дружина, знаючи, куди пішов чоловік, пішла шукати його і на тропі знайшла труп чоловіка, вбитого пострілом в голову. На допиті жінка сказала, що у її чоловіка не було ворогів, хоча були досить складні відносини з завідувачем клубу Григор’євим Г.Г., а сам Григор’єв Г.Г. – браконьєр і дуже вмілий стрілець. Сусідка Іванова А.Д. Фролова показала, що з дому Іванових через годину після того, як пішов хазяїн, у тайгу у тому ж напрямку пішов шофер Мохов Д.А., який ще з юнацьких років таємно дружив з Івановою С.Д.

Виходячи з цього було побудовано три версії: 1) вбивця – Григор’єв; 2) вбивця – Мохов; 3) вбивці – Григор’єв і Мохов. Перша версія надалі підтвердилась.

2. Слідчий має наступні дані по справі:

1) До злочину могли бути причетні троє людей: А, В і С;

2) Якщо в злочині брав участь А, то ніяк не міг брати участь С;

3) В і С не могли брати участь в злочині по одному, тобто вони або обидва брали участь у злочині, або – ні;

4) Участь у злочині В є умовою участі у злочині А.

Чому слідчий побудував версію, що злочин скоїв А, а В і С до нього не мають відношення. Перевірте правильність версії слідчого.

Завдання для самоконтролю:

1. Проведіть верифікацію версії Н:

1) В → С; 2) С V H; 3) A→В; 4) Н V A.

2. Чи є обґрунтованою така верифікація версії Н:

1) (B V C) → Н; 2) С→Д; 3) В V Д.

3. Проведіть пряму верифікацію версії Н:

1) A V (B V C); 2) А → С; 3) В → Н; 4) С.

4. Проведіть фальсифікацію версії Н:

1) А → С; 2) Н → (А /\ В); 3) С V В.

5. Проведіть непряму фальсифікацію версії Н:

1) Н /\ С; 2) С → А; 3) А V B; 4) В V С.

6. Проведіть пряму фальсифікацію версії Н:

1) В /\ С; 2) С /\ Д; 3) Н → В.

7. Проведіть фальсифікацію версії Н:

1) а) В V С; б) С /\ D; в) Н → В;

2) а) Н → А; б) А V В; в) В → Н.

8. Визначити, яка з версій має підтвердитися за таких умов: 1) А V C; 2) А → Д; 3) В → А; 4) А /\ Д.

Література [ 8; 10; 23; 38; 39; 61; 67; 77 ]

Теми рефератів

1. Логічні аспекти слідчої версії.

2. Версія як різновид гіпотези.

3. Логічна природа версії.

Література [ 10; 23; 38; 39; 61; 67; 73; 77 ]

 

7.Завдання для самостійної роботи.

1. Предмет та завдання логіки як науки.

2. Юридична логіка, її зміст і особливості.

3. Історичні етапи розвитку логічного знання.

4. Міркування і його структура.

5. Логічна форма міркування.

6. Значення логіки для юристів.

7. Загальна характеристика поняття.

8. Види понять.

9. Типи відношень між поняттями.

10. Логічний аналіз юридичних понять.

11. Узагальнення й обмеження понять.

12. Поділ понять, його структура.

13. Види і правила поділу понять.

14. Визначення (дифініція) понять.

15. Види і правила дифініцій.

16. Загальна характеристика судження.

17. Прості судження і їх види.

18. Відношення між простими судженнями (логічний квадрат).

19. Складне судження і його види.

20. Основні принципи правильного мислення.

21. Загальна характеристика законів логіки.

22. Закон тотожності.

23. Закон не протиріччя.

24. Закон виключеного третього.

25. Закон достатньої підстави.

26. Загальна характеристика умовиводу.

27. Демонстративні та недемонстративні умовиводи.

28. Дедуктивний умовивід (загальна характеристика).

29. Простий категоричний силогізм.

30. Фігури і правила простого категоричного силогізму.

31. Суто умовний силогізм.

32. Умовно-категоричний силогізм.

33. Розділово-категоричний силогізм.

34. Умовно-розділовий силогізм.

35. Непрямі дедуктивні міркування.

36. Індуктивний умовивід (загальна характеристика).

37. Повна індукція.

38. Неповна індукція.

39. Індукція і методи встановлення причинних зв’язків.

40. Індуктивні міркування в правовій діяльності.

41. Умовання за аналогією (загальна характеристика).

42. Умови правомірності міркувань за аналогією.

43. Міркування за аналогією в правовій діяльності.

44. Поняття про аргументацію. Структура аргументації.

45. Загальна характеристика системи натурального виводу логіки висловлювань.

46. Правила виводу логіки висловлювань.

47. Правила рівносильної заміни натурального виводу.

48. Принципи застосування СНВ у побудові логічних міркувань.

49. Доведення як логічна операція.

50. Структура доведення.

51. Пряме та непряме доведення.

52. Логічне спростування та його види.

53. Правила доведення та спростування.

54. Логічна характеристика гіпотези.

55. Види гіпотез.

56. Версія як форма вірогідного знання.

57. Основні етапи побудови версії.

58. Фальсифікація версії.

59. Верифікація версії.

60. Значення логіки для юристів.

8.Індивідуальні навчально-дослідні завдання.

1. Юридична логіка у судовому процесі.

2. Логічні аспекти аналізу права.

3. Закони логіки та юридичні закони.

4. Принципи правильного мислення та принципи права.

5. Роль логіки у судовому процесі.

6. Деякі аспекти логіки слідства.

7. Логічна природа криміналістичної версії.

 

9. Методичні вказівки для викладачів і студентів.

Реалізація в сфері вищої освіти України цілей Болонського процесу передбачає впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу, що враховує засади Європейської кредитно-трансферної та акумулюючої системи (ECTS) і ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання, залікових освітніх одиниць (залікових кредитів) та модульно-рейтингової системи контролю.

Методичні рекомендації до вивчення навчальної дисципліни «Логіка» розраховані на студентів денної форми навчання освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр і складаються з робочої навчальної програми, планів семінарських занять, завдань для самостійної та індивідуальної роботи студентів.

Особливістю логіки є те, що вона вивчає не мислення в цілому, а лише процес міркування людини, її не цікавлять міркування конкретних людей, вона лише встановлює загальні умови, за яких міркування буде правильним. Логіка, так само як право, вважається нормативною наукою.

Логіка – це наука, яка вивчає закони і форми (схеми, структури) правильного мислення людей.

Міркування – це розумовий процес, у якому на основі наявних, відомих знань отримують нове знання.

Правильне міркування – це міркування, в якому дотримуються всіх правил і законів логіки.

Побудова моделі, в якій змістовним міркуванням відповідають їх формальні аналоги, називається формалізацією.






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных