ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
ФІЛОСОФСЬКА ПРИТЧЕВА ТРАДИЦІЯ ТАНАХУ.Старий Заповіт Погортаймо перші сторінки Біблії, які розпочинаються легендами, що, здавалося, були відомі нам завжди, ніби ми з ними народилися. Легенди про створення світу, про перших людей Адама і Єву, про потоп на землі й Вавилонську вежу невеликі за обсягом, проте багаті своєю образністю. Лише кількома штрихами створюється кольорова рельєфна картина світу: «Сказав Бог: "Нехай на Землі виросте всіляка зелень: трава й дерева". І сталося так. І побачив Бог, що це добре. І був вечір, і був ранок: день третій». Хоча легенди сприймаються як окремі завершені твори, проте всі вони пов'язані за змістом і події в них розвиваються в хронологічному порядку. Своєрідною є мова біблійних творів. Святе Письмо творили різні автори, але деякі виражальні засоби можна визначити як типові для всієї книги. Характерною ознакою мови Біблії є вживання означень після означуваного слова (інверсія): над птаством небесним, до мети своєї, день четвертий. Здебільшого інверсовані означення використовують для підсилення урочистості, значущості, порівняйте: «На шостий день Бог сказав і І був вечір, і був ранок: день шостий». Біблійним творам властиве початкове і в реченнях (як частка, а не сполучник), наприклад: «І промовив чоловік» або: «І скінчив Бог сьомого дня творити світ». Автори Святого Письма досить часто використовують однорідні члени речення для нагнітання чи повноти зображуваного: «Не робитимеш собі ніякого вирізьбленого кумира, ані подобини того, що вгорі, на небі, ні того, що внизу, на землі, ні того, що попід землею, у водах». Мова Біблії також багата на антоніми, синоніми, старослов'янізми тощо. Художню цінність мають звертання до Бога у формі пісні, цей жанр релігійної лірики називається псалмом. Автором більшості псалмів уважають царя Давида (звідси й назва — Давидові псалми). Ці пісні-звертання за тематичними особливостями поділяються на благальні, у яких народ, який страждає від голоду чи війни, благає Бога про допомогу; псалми-гімни, що уславлюють Бога; псалми-подяки за вислухані молитви та історико-повчальні псалми. Вони зібрані в Псалтирі — книзі Старого Заповіту. Переспіви біблійних псалмів наявні в поетичній спадщині Г. Сковороди й Т. Шевченка. Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|