Фройдівське тлумачення “Царя Едіпа”.

Фрейд зробив свій досить цікавий і аргументований аналіз “Царя Едіпа”. Він вважає, що сама тема трагедії потрясла як античного грека, так і сучасного читача. Фройд каже, що ця тема була закладена не лише в трагедії, але й в самій людині з самого народження. Доля Едіпа в якійсь мірі заполоняє нас, як читачав, бо саме ця доля могла б стати і нашою долею. Фройд вважає, що оракул наділив всіх до народження таким самим прокляттям, як і Едіпа. З такої думки й випливає комплекс Едіпа. Цей комплекс полягає в тому, що у чоловіка діє підсвідоме бажання до матері, і бажання змістити батька. Едіп реалізує своє бажання дитинства. Він вбиває свого батька Лая і одружується з матір'ю Іокастою. Однак, свідома людина відсторонюється від цього досить жахливого бажання і від тієї людини, яка вже встигла реалізувати своє парвісне дитяче бажання. Все це вселяє жах в людину. Аналізуючи злочин героя Фройд вважає, що Софокл приводить до пізнання нашого “Я”. Фройд розробив структуру індивіда, яка складається з трьох пунктів:

1.Супер его – це найвищі морально-етичні норми, якими користується людина.

2.Его – це свідоме “я”.

3.Ід – це підсвідоме “я”.

Завдяки цій структурі і завдяки пізнанню нашого “я” в трагедії “Цар Едіп”. Фройд робить висновок, що у людини в її підсвідомості існують такі імпульси, які можуть бути і в подавленому стані. Навіть сам Фройд вважає, що “Едіпів комплекс” неможливо чітко виявити в цій трагедії.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: