Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Комплекс завдань для теми№8




Прочитати роман Ю.Крашевського “Хата за селом”. Джерело: Крашевский Ю. Собрание сочинений: В 10 т. Т. 2: Остап Бондарчук; Два света; Хата за околицей: Романы / Пер. с польск. М.: ТЕРРА, 1996. http://az.lib.ru/k/krashewskij_i_i/text_0070.shtml Звернути увагу на проблему адаптації людини в іншому культурному середовищі, сприймання нею реальності, розуміння свого місця.

Переглянути художній фільм українського режисера Г.Кохана “Циганка Аза” (1987).

Форма контролю: підготуватися до дискусійного обговорення в рамках Клубу читача (обґрунтувати власні враження від прочитаного роману і переглянутого фільму).

 

Х. СЛОВНИК КЛЮЧОВИХ ТЕРМІНІВ

 

Романтизм – стиль в літературі і загалом культурі кінця ХVІІІ і початку ХІХ ст., який на противагу епосі Просвітництва будував своє світосприйняття на ірраціональному началі, німецькій ідеалістичній філософії, містицизмі, фольклорі (особлива увага до демонології), середньовічних готичних мотивах, східних релігійних мотивах і т.под.

Бідермайер – стиль в німецькій літературі кінця ХVІІІ і першої половини ХІХ ст., який своєю назвою пов’язаний з літературним персонажем Готлібом Бідермайером (у перекладі означає простакуватий обиватель). О.Р.Іванова вказує на такі етапи розвитку стилю: 1) розвиток бюргерської самосвідомості; 2) формування специфічно міщанського кола тем і образів; 3) поява “тривіальної” літератури, сентименталізм; 4) взаємодія із романтизмом; 5) вихід бідермайера на авансцену літературного процесу; 6) виникнення реалістичних тенденцій в середині стилю.

Філістер - Н. К.Телетова у статті «Душею філістер Геттингенський» вказує, що “...обращаясь к немецким источникам этого немецкого слова, мы прежде всего сталкиваемся с общепринятым ныне смыслом слова — «обыватель». Исторически philister — это филистимлянин (совр. палестинец) немецкой библии Лютера, т. е. враг, иноплеменник, некто негативный. Слово приобрело внебиблейский смысл в 1693 г., когда горожане, бюргеры, убили в Иене буйного студента, и пастор Гётце на его похоронах, пользуясь естественной для протестанта ветхозаветной лексикой, обозвал враждебных студентам мещан филистерами (бюргеры для студентов были тем же, чем библейские филистимляне для иудеев). Слово вошло в студенческий лексикон, обозначая что-то недостойное, низкое, стоящее за пределами их корпоративного союза”.

Метадрама - драма, що пояснює сам жанр драми, театральність як таку. Персонажі ведуть мову про життя як театр і гру акторів як спілкування людей.

Іронія – троп, який несе протилежний зміст у своєму підтексті.

Пародія – засіб досягнути комічного ефекту шляхом викривлення змісту певного твор, нейтралізації його пафосу, серйозності; зниження чи вивищення тих об’єктів, які були подані в протилежному значенні.

Романс – лірична поезія інтимного змісту, найчастіше в жанрі елегії із музичним супроводом.

Сонет – непорушна форма поезії із строфічною будовою 2 катрени і 2 терцети, інтимного змісту, часто переплетеного із пейзажними мотивами.

Роман – епічний жанр великого обсягу, який охоплює події життя героя на значному відтинку, показуючи його формування особистості, суспільну комунікацію і проблеми.

Стиль- комплекс специфічних художніх засобів для вираження специфічних ідей, поглядів на світ.

 

ХІ. ТЕМАТИКА КУРСОВИХ РОБІТ

 

1. Трагедія “Смерть Дантона” Г.Бюхнера: “новий історизм”.

2. Міжкультурна комунікація в поемі “Пан Тадеуш” Адама Міцкевича.

3. Міфографічний і архетипний аналіз поеми “Дзяди” Адама Міцкевича.

4. Майстерність Адама Міцкевича-пейзажиста (на матеріалі сонетів).

5. Балади Ф.Шіллера і А.Міцкевича: мистецтво розвитку фабули.

6. Волинські пейзажі у творчості Юліуша Словацького.

7. Українська історія в драмі Юліуша Словацького “Срібний сон Саломеї”.

8. Романтизація образу Мазепи в однойменній драмі Юліуша Словацького.

9. Інтерпретація шотландської історії в драмі “Марія Стюарт” Юліуша Словацького.

10. Формальний аналіз казок братів Грімм.

11. Семантика образу Годо (за драмою Оноре де Бальзак “Меркаде” і С.Беккета “Чекаючи на Годо).

12. Гендерна критика роману “Тридцятилітня жінка” Оноре де Бальзака.

13. “Марко Проклятий” Олекси Стороженка і фантастичний демонізм Е.Т.А.Гофмана.

14. “Вогнем і мечем” Г.Сенкевича: взаємні інспірації історії, літератури, кіно.

15. Роман “Лялька” Болеслава Пруса: конструкція соціально-психологічних типів.

16. Роман Болеслава Пруса “Емансиповані жінки”: соціально-психологічна проблематика.

17. Проблема ідентичності в романі Ю.Крашевського “Хата за селом”.

 


[1] Бент М. И. Немецкая романтическая новелла. Генезис, эволюция, типология / М. И. Бент. Иркутск: Изд-во Иркутстк. ун-та, 1988. С. 292.

[2] Peterli G. Zerfall und Nachklang. Studien zur deutschen Spätromantik / G. Pikulik. Zürich, 1958.

[3] Sengle F. Biedermeierzeit. Deutsche Literatur im Spannungsfeld zwischen Restauration und Revolution 1816-1848 / F. Sengle. Stuttgart, 1972-1980. Bd.1-3 Bd. 1., 1972. S. 244.

[4] Тынянов Ю. Н. О пародии / Ю. Н. Тынянов // Поэтика. История литературы. Кино. М.: Наука, 1977.

С. 293.

[5] Федоров Ф. П. Художественный мир немецкого романтизма: Структура и семантика / Ф. П. Федоров. М.: МИК, 2004. С. 323.

[6] Храповицкая Г. Н., Коровин А. В. История зарубежной литературы. Западноевропеский и американский романтизм / Г. Н. Храповицкая, А. В. Коровин. М.: Флинта: Наука, 2002. С. 120.

[7] Schneider F. J. Biedermeier und Literаturwissenschaft / F. J. Schneider // Begriffsbestimmung des literarischen Biedermeiers. Darmstadt, 1974. S. 184.

[8] Ермакова Е. Категория «банальное» и ее место в художественной критике / Е. Ермакова // Эстетические очерки. М.: Музыка, 1980. С. 197.

[9] Сакулин П. Филология и культурология / П. Сакулин. М.: Высшая школа, 1990. С. 37.

[10] Михайлов А. В. Проблемы анализа перехода к реализму в литературе XIX века / А. В. Михайлов // Языки культуры. М.: Языки русской культуры, 1997. С. 85.






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных