Поема «великий льох». Алегоризм і символіка образів.

У поемі-містерії «Великий льох» автор в алегоричнії формі висловлює категоричний осуд найменших відступів від почуття національної єдності. Ті, хто вільно чи невільно сприяють, допомагають ворогам України, заслуговують на осуд, вони грішники, яким не місце у раю. Цей твір довгий час був невідомий читачам, бо зачіпав гострі проблеми, які не втратили своєї актуальності й донині.

заголовок твору — алегоричний. Слово «льох» у «Тлумачному словнику» пояснюється як спеціально обладнана яма для зберігання продуктів харчування; а також: приміщення для переховування або ув’язнення кого-небудь. За своїм значенням відповідно до змісту твору найточніше підходить друга частина тлумачення цього слова: приміщення для переховування або ув’язнення кого-небудь. За алегоричним змістом у творі великий льох — це великий скарб: незалежна Українська Держава, яка за часів Богдана Хмельницького була визнана Європою як суб’єкт міжнародного прав. число ТРИ, яке в українському народознавстві належить до магічних чисел, що походить ще з періоду язичества і означає надприродну силу. Невипадково це число часто зустрічається у народних піснях та в жанрах фольклору.

Ця поема поєднує в собі два роди літератури: лірику й епос. Автор порушує в алегоричному змісті важливу проблему: чи є винні? І доведе, що «кожному воздається за ділами його».

Поема «Великий льох» є гострою сатирою на політику Росії, це протест проти соціального і національного гніту українського народу. А також Шевченко співчуває російському люду, бо його так же гнобили експлуататори, як і наш. Очевидно, що алегоричний характер образів твору був узятий із вертепу, який існував у той час.

Твір складається з трьох частин, а в кожній із них є по три образи. У першій частині «Три душі» автор показує гноблення за часів Миколи І, зраду Мазепи, брехливі обіцянки Катерини II, надії народу на об'єднання України з Росією. Але «три душі» були покарані, оскільки в різні часи вільно, чи не вільно стали причиною певної національної трагедії.

У другій частині «Три ворони» — алегоричні образи найбільш реакційних сил України, Росії і Польщі. Всі вони ворожі народу. Ворони — «сестриці», які знаходять спільну мову у боротьбі проти своїх народів: українського, російського, польського. Найбільше хвастається своїми злочинами українська «ворона», в образі якої Шевченко показує національне дворянство.

У розділі «Три лірники» поет безжалісно викриває панське прагнення до наживи: вони з пихою та зневагою ставляться до народу-годувальника. Засуджує зажерливість і здирство царських чиновників, зневажає українську інтелігенцію, лжепатріотів за їхню бездіяльність у справі духовного виховання нації.

Царизм у поемі не тільки жорстоко пригнічує український народ, але й цинічно сміється над його історичним минулим.

Автор ненавидить не тільки царя, а і козацьку старшину, поміщиків — усіх визискувачів свого народу.

Тому очевидно, що Великим льохом автор називає Україну.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: