Поема «Сон» Жанрові ознаки.

Поема «Сон» («У всякого своя доля») написана Т. Шевченком у Петербурзі 1844 р. після його першої подорожі в Україну під безпосереднім враженням від тогочасної соціальної дійсності. Цей гострий політичний твір поет створив без розрахунку на легальне друкування, чим пояснюється розкутість автора в засобах змалювання картин і портретів.

За основними жанровими ознаками «Сон» — ліро-епічний твір, основна увага в якому приділена зображенню гостроконфліктних ситуацій, переживань. У силу основного матеріалу зображення і провідного ідейного спрямування — засудження царату як політичного ворога — поему «Сон» справедливо називають політичною поемою.

Жанр твору — сатирична громадянсько-політична поема, а авторський підзаголовок комедія більшою мірою вказує не стільки на жанрові особливості твору, скільки на характер відображення дійсності.

Відповідно до зазначеного автором жанру в творі широко використовується повний спектр засобів комічного: іронія щодо тих, хто «отечество так любить», сатира переходять у гротеск у змалюванні пригод ліричного героя в Петербурзі, в описах вельмож, царя, цариці. А чого варта картина «генерального мордобитія»! Фактично ця частина поеми є гротескною карикатурою на вище чиновництво й царизм. Недарма ж саме ця поема стала справжньою причиною арешту Т. Шевченка й заслання на солдатчину в казахські степи.

Твір має глибокі символи: так, сова — це символ мудрості й водночас туги, а цар волі — прозорий символ безкорисливої боротьби за справедливість, близький до образу Христа, ведмідь — символ грубої сили, невігластва, чапля — бундючності, кошеня – крайньої безпомічності, безпорадності, жалюгідності. Символ раю, місця, де людина почуває себе вільною, гідною, щасливою, є наскрізним у поемі. Саме пошуки раю є причиною мандрів ліричного героя. Як бачимо, його не знайти ні у власній хаті, ні в рідній Україні, ні в далекому безлюдному Сибіру, ні в блискучій столиці, навіть у царських палацах.

Поеми «Сон» і «Кавказ» є свідченням великої громадянської сміливості Шевченка, незламності його духу.

- Поему «Сон» великий Кобзар у підзаголовку назвав «комедією». Таке жанрове визначення підкреслювало її викривальний, сатиричний характер. Основне ідейне спрямування Шевченкового «Сну» — політичний осуд ца ризму як інституту влади. Образ царя Миколи І є уособленням самодержавства з його людиноненависницькими, хижацькими принципами. Увага ліричного героя,,на мою думку, чи не найбільше зосереджена на цьому образі. Свій гнів та обурення оповідач спрямовує передусім проти царя. Бо все, що діється на закрі паченій Україні, в каторжному Сибіру, в столичному Петербурзі, — узаконене монархом, усі злочини освячуються його всевладним ім'ям.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: