Жанрова специфіка твору

П'єса "Життя це сон" написана Кальдероном у період між 1632—1635 роками. На сцені вона вперше поставлена у Мадриді у 1635 році, а через рік, у 1636 році, була опублікована у книжковому варіанті

Сам мотив життя як сну — один з вузлових мотивів барочної естетики. П'єса "Життя — це сон" у багатьох відношеннях, що торкаються як проблематики, так і поетики твору, — є взірцевою драмою барокового мистецтва.

Театралізована християнська проповідь — саме так можна охарактеризувати драму Педро Кальдерона "Життя — це сон" — мала навернути на шлях істини, шлях смирноти, благочестя, любові до ближнього, терпіння, доброчинності "блудних овець", які нехтували заповідями Божими. Чи досягла вона мети? Можливо. Або, принаймні, частково. З упевненістю можна сказати, що Кальдеронові зерна песимізму проростали в серцях його сучасників і змушували замислюватися над вічними проблемами, котрих часто не помічали або не хотіли помічати невиправні оптимісти. Здається, саме цього песимізму бракувало деяким митцям бароко, й "аутос" Кальдерона були необхідною противагою на терезах життя.

Т.Вайэтт

Історичний контекст: Творчість Вайетта належить до лірики 16 ст. Це був час значних соціальних змін: розпочався розклад феодалізму, відбувався швидкий розвиток міст, ремесла, торгівлі. Особливо тісні зв'язки встановилися з Фландрією та Італією, звідки й почали проникати в Англію гуманістичні ідеї. Усі ці процеси створили передумови для формування англійської нації, культури, мови. У середньовічній Англії після норманського завоювання (XI ст.) офіційною державною мовою була французька, нею користувалися в аристократичному середовищі і при дворі. Населення міста і села розмовляло англосаксонськими діалектами. Тільки на початку другої половини XIV ст. на основі лондонського діалекту почала формуватися англійська літературна мова.Відродження в Англії мало обмежений характер, що найбільше відбився не в образотворчому мистецтві, а в літературі. Культура Англії підтяглася до ідей відродження з запізненням, а засвоєння ідей відродження і гуманізму збіглося з добою маньєризму і раннього бароко, що теж мали обмежений характер в країні.

Жанрова специфіка: Твір належить до жнру сонет. Першими “справжніми” – і за формою, і за змістом– сонетами в англійськійлітературі стали твори поета Томаса Вайєтта. З-поміж 32-х написаних ним сонетів 13 є більш-меншблизькимипереспівамиФранчески Петрарки. Іноді Томас Вайєттперекладаєлишеокремучастину сонета Франчески Петрарки, читрансфор-мує сонет в іншу форму ліричноготвору.Втім, уже першіанглійськіпетраркісти не наслідуваливидатногоіталійськогосонети-ста сліпо. Вони почали трансформуватидеякіформальні, стильові та смисловіаспектийоготворів.

Світоглядно-естетичні позиції автора: Щодохудожньогосвітусонетів і пісень, то, Томас ВайєттперейнявприйомиФранчески Петрарки для того, щобзастосуватиїх у тих царинах, якими автор “Канцоньєре” практично не цікавився.Світпоезії Томаса Вайєтта – нетривкий і жорстокий, насиченийсмутком, іронією (в тому числі, й автоіронією), різкістю. У сонетах англійцянемаєспірітуалізаціїпристрастей, як цебу-ло у йогоіталійськогопопередника. Ліричний герой англійськихсонетівбільшраціоналістичний, він у багаторазівближчий до землі, а йогокоханапозбавлена ореолу ве-личності. Неодноразовобунтуєвінпротилицарського закону рабськоїпокірно-стідамісерця,хочаце – одне з правил лицарськоїчесті. Ліричнийгерой Вайєттівськихтворів – закоханалю-дина, щоцілкомвідповідаєкласичним пет-рарківськимтрадиціям. Разом ізтим, навідмінувідпетрарківського героя, віннеодміннобувпридворним-політиком.

Поетикальні особливості: Уже у творчості Томаса Вайєттапочинаєформуватисяанглійськийваріантсонета: три катрени й епіграматичнийфінальнийдвовірш. І хочабатькоманглійськоїформи сонета загальноприйнятовважати графа Саррі, протедеякідослідникилірики Томаса Вайєттанаголошують на тому, що честь розвиткуШекспірівськоїформи сонета майжеповністюналежить старшому поету.Сонети Томаса Вайєтта, так само як їхіталійськівзірці, складаються з октави та секстету, протенаприкінці сонета з’являє-тьсядвовірш, ще не відокремленийвідму-зикирим секстету. ТожздобутокГенріГова-рдаполягав у тому, щовінзмігприслухати-ся до специфікианглійськоїмови (яка порівняно з італійськоювважаєтьсябіднішою на рими) та ввівокремеримування у кожний катрен сонетів.

18) Англ.лірика 16 ст.(Серрей)

1.. Історико-культурний контекст – Негативні наслідки Столітньої війни, героїчний період якої давно вже минув, кривава династична війна Червоної і Білої Троянд (1455-1485), внутрішній розбрат загальмували поступ гуманізму. Він починає розвиватися тільки на рубежі XV-XVI ст. і свого розквіту досягає в другій половині XVI ст. Цей процес був зумовлений рішучими змінами у суспільному житті країни. Внаслідок тривалої боротьби між великими феодальними баронами за трон похитнулась могутність родовитого дворянства і в Англії утвердилася абсолютна монархія. В роки правління Генріха VII (1485-1509) і Генріха VIII (1509- 1547) сила феодального стану, а також церкви була підірвана остаточно. Генріх VIII порвав з папою римським, проголосив себе главою англійської церкви (1534) і привласнив церковні землі. Новостворене дворянство було зацікавлене в буржуазному розвитку країни.Значного розвитку в період раннього Відродження досягла англійська поезія. П джерелами були і національна поетична традиція (Чосер), і антична література; зазнала вона сильного впливу італійської гуманістичної поезії, а також французької та іспанської. Англійські поети багато перекладали з поезії континентальної, вводячи у національну поезію нові теми, ідеї, жанри.

2.Серрей походив з старовинного дворянського роду, належав до придворного середовища. Несправедливо звинувачений у державній зраді, був страчений.Після цього він служив у

військах, спочатку під начальством свого батька в Шотландії, пізніше у Франції, і заслужив репутацію хороброго воїна.Нешв романі "Нещасливий мандрівник" робить юного пажа, героя роману,слугою Серрея і дуже мальовничо зображує, як лицар-поет бився на турнірі на честь дами свого серця, прекрасною і знатної італійської дівчини Джеральдіни. У сонетах Серрея розсипано безліч пристрасних віршів про Джеральдін і про її чудовою батьківщині і прямо говориться, що вона – дочкасонячної Флоренції. Легенда малює Серрея якимось лицарем "КруглогоСтолу ", мандрівним по світу і готовим у будь-який момент переломити спис підславу своєї коханої.

Серрей, коли військова служба та лицарські подвиги залишали йому час, дуже ретельно і наполегливо працював над своїм віршем. Він не обмежувався Петраркою, своїм першим керівником.

3.Сонет Серрея складається з трьох катренів і заключного куплета з парною римою. Цією формою потім скористався Шекспір. Крім того, Серрей переклав англійською мовою дві пісні «Енеїди» Вергілія, вперше застосувавши в англійській поезії білий вірш (неримований п'ятистопний ямб), яким потім, удосконалюючи його, писали англійські драматичні поети (Марло, Шекспір).Суррей є одним з ранніх англійських гуманістів. Культ Дами (сонети, присвячені Джеральдін) поєднується в його поезії з меланхолійними настроями.

ВіршіСуррея відрізняється легкістю і різноманітністю. Ясність і простота стилю наближають його до Чосеру. Твори Суррея, за життя поета поширювалися в рукописних списках, були вперше надруковані через 10 років після його смерті у збірці віршів кількох поетів «SongesandsonetteswrittenbytheRightHonorableLordeHenryHoward, lateEarleofSurreyandother» (Пісні й сонети, написані його превосходительство лордом Генрі Говардом, покійним графом Суррея і пр., 1557).

20. Едмунд Спенсер «Аморетті»

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: