Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ




 

 

Логіка

 

 

напрям підготовки 6.030401 «Правознавство»

для студентів 1 курсу

ННІ права

 

Дніпропетровськ – 2013


Робоча програма навчальної дисципліни «Логіка» для студентів 1 курсу ННІ права, напряму підготовки 6.030401 «Правознавство» / Дніпропетровськ: Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, 2013. – 34 с.

 

РОЗРОБНИКИ:

Головіна О.В., старший викладач кафедри філософії та політології.

 

 

Розглянуто на засіданні кафедри соціально-гуманітарних дисциплін

23.08.2013 р., протокол № 1.

 

 

Рекомендовано Науково-методичною радою університету

27.08.2013 р., протокол № 1.

 

 

Завідувач кафедри соціально-гуманітарних дисциплін ННІ права,

доктор філософських наук

 

_________________О.В. Марченко

 

«27» серпня 2013 року

 

 

©Головіна О.В., 2013 рік

© ДДУВС, 2013 рік


1. Опис навчальної дисципліни

 

 

Найменування показників Галузь знань, напрям підготовки, спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень Характеристика навчальної дисципліни
денна форма навчання
Кількість кредитів – 3 Галузь знань 0304 «Право» Вибіркова
Модулів – 2 Напрям підготовки 6.030401 «Правознавство Рік підготовки – 1
Змістових модулів – 2
Загальна кількість годин – 108 Семестр – 2
Лекції – 18 год.
Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – 3 самостійної / індивідуальної роботи студента – 3 Освітньо-кваліфікаційний рівень: «бакалавр» Семінарські заняття – 32 год. Модульний контроль – 4 год.
Самостійна робота –27 год.
Індивідуальна робота – 27 год.
Форма підсумкового контролю: залік

 

 

Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить: 1/1.

 


2. Мета та завдання навчальної дисципліни

 

 

Мета дисципліни: формування у студентів фахової логічної культури юриста та навичок правильного логічного мислення, які необхідні для прийняття рішень у юридичній діяльності, для дискусій та професійної комунікації, для обробки інформації, для уміння логічно та коректно проводити аргументаційний процес. Отримання знань та вмінь оперування формами та законами логіки дає юристам можливість свідомо ставитись до процесу мислення, сприяти підвищенню логічної культури у правових відносинах та юридичній діяльності.

 

Складовими мети є:

навчальна – передбачає знайомство студентів з основними проблемами формальної, класичної і модальної логіки, а також деякими розділами логіки висловлювань. Знання цих розділів і законів логіки допоможе майбутнім юристам уникати власних логічних помилок та знаходити можливі помилки, з якими їм доведеться зіткнутися в юридичній практиці;

розвиваюча – сприяти подальшому розвитку логічних та комунікативних здібностей студента, його пам’яті, уваги, логічного мислення, пов’язаних з досягненням прогресу в навчальній діяльності, надати студентам можливість для подальшого самостійного вдосконалення власного мислення;

виховна – формування у студентів поваги до обраної професії правознавця, прагнення до істини та справедливості, розуміння особливостей професійного мислення юриста, розширення світогляду та отримання додаткових знань з теорії пізнання, що розширюють фаховий кругозір студента.

 

 

Завдання: ознайомлення студентів з особливостями логіки як науки про мислення, основними принципами і законами правильного мислення, змістом основних форм мислення, загальними правилами доведення і спростування.

 

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

1) на понятійному рівні: формально-логічні закони; зміст і структуру основних форм абстрактного мислення – поняття, судження, умовиводу, їх види та особливості;

2) на фундаментальному рівні: основні історичні етапи розвитку логіки, логічні методи пізнання і виявлення причинно-наслідкових зв’язків, значення засвоєння логічних операцій та прийомів для професійної діяльності;

3) на практично-творчому рівні: зміст логічних операцій, загальні правила доведення і спростування, які розкривають сутність логічної аргументації, прийоми і способи забезпечення доказовості і переконливості міркувань, основні методи та прийоми раціонального опрацювання інформації.

 

вміти:

1) на репродуктивному рівні: формулювати правильні судження, що визначені за кількістю, якістю, модальністю, встановлювати їх істинність чи хибність; оцінювати і аналізувати істинність або хибність, правильність або неправильність думки, що висловлюється;

2) на алгоритмічному рівні: користуватися вихідними принципами правильного мислення та основними формально-логічними законами, уникати невизначеності, суперечності, необґрунтованості думок, правильно здійснювати логічні операції над поняттями – визначення, поділи, класифікації, логічно правильно будувати умовиводи;

3) на евристичному рівні: у формі умовно-розділового умовиводу передбачувати наслідки своїх і чужих вчинків та висловлювань; доводити істинні судження та спростовувати недостатньо обґрунтовані доведення своїх опонентів, виявляти логічні і фактичні суперечності під час повсякденної професійної комунікації;

4) на творчому рівні: вміти логічно коректно дискутувати і організовувати дискусії, визначати різновид суперечки в залежності від мети та обирати відповідну тактику та стратегію ведення суперечки, приймати правильні, обґрунтовані рішення по судовим справам, актуальним правовим питанням.


3. Програма навчальної дисципліни

 

Змістовий модуль 1. ФОРМИ ТА ЗАКОНИ МИСЛЕННЯ

 

Тема 1. Предмет і значення логіки. Основні формально-логічні закони

 

Пізнання як діалектичний процес. Чуттєве пізнання і його форми (відчуття, сприйняття, уявлення). Логічне пізнання і його форми (поняття, судження, умовивід). Мислення як предмет логіки. Істинність і правильність міркування. Семіотичний характер логіки. Мислення і мова. Виникнення логіки як науки та основні етапи її історичного розвитку. Логіка формальна і діалектична. Теоретичне і практичне значення логіки. Роль логіки в юридичній практиці.

Загальна характеристика основних законів логіки. Закон тотожності. Закон суперечності. Закон виключеного третього. Закон достатньої підстави. Софізми та паралогізми. Значення законів логіки для юридичної науки і практики.

Роль і значення теми для діяльності юриста. Логіка формує культуру професійного мислення юриста. Знання формальної логіки є невід’ємною частиною юридичної освіти. Оволодіння майбутніми юристами формально-логічною культурою мислення є однією з головних умов їх професійної підготовки. Розуміння та свідоме використання основних формально-логічних законів має важливе значення для ефективної пізнавальної діяльності у галузі теоретичного правознавства. Методи сучасної формальної логіки входять до складу методології юридичних дисциплін і застосовуються у витлумаченні законодавства.

Опанування матеріалу теми допоможе студентам зрозуміти зміст і структуру навчальної дисципліни, ознайомить з основними історичними етапами розвитку логічних знань. Значення теми полягає у висвітленні необхідності вивчення „Логіки” для успішної навчальної та майбутньої професійної діяльності, її ролі і місця у системі підготовки фахівців в галузі права.

Ключові поняття: діалектичний процес, чуттєве пізнання, логічне пізнання, формальна і діалектична логіка, закони логіки, софізм, паралогізм.






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных