Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми

Знати:

- структуру індуктивного умовиводу;

- методи встановлення причинних зв’язків;

- значення імовірнісних умовиводів для правоохоронної діяльності;

- склад умовиводу за аналогією;

- сутність загальнонаукового методу моделювання.

Вміти:

- використовувати схеми повної та неповної індукції при побудові умовиводів;

- будувати умовиводи за аналогією.

ТЕМА 9. Доведення та спростування як логічні основи теорії аргументації

Аргументація як процес формування переконань. Склад аргументацій: суб’єкти (пропонент, опонент, аудиторія) та структура (теза, аргумент, демонстрація). Поняття доведення. Структура і види доведення. Пряме та непряме доведення. Апагогічне та розділове непрямі доведення. Доведення від противного, доведення за допомогою антитези. Поняття спростування. Способи спростування: спростування тези, критика аргументів, доведення неспроможності демонстрації. Правила та помилки в доведенні та спростуванні. Паралогізми та софізми, логічні парадокси. Значення доведення в правовому процесі.

Суперечка, її види та форми. Дискусія, полеміка, диспут, дебати. Коректні та некоректні засоби ведення суперечки. Позалогічні (риторичні, психологічні) прийоми впливу на опонента у суперечці.

Роль і значення теми для діяльності юриста. Кожен, хто працює у галузі права, повинен вміти обґрунтувати свої думки, грамотно будувати власну аргументацію, вміти аналізувати доведення свого опонента і переконливо його спростовувати. У практиці юридичної аргументації застосовуються усі існуючі види логічного обґрунтування: доказове і недоказове, пряме і непряме.

Із усіх видів аргументації для правової теорії та практики найбільш важливим є доказова аргументація, оскільки задача доведення – вичерпно встановити обґрунтованість (істинність) тези, що доводиться.

Роль цієї теми пов’язана з важливістю для юристів знання логічних правил побудови аргументації, основних видів доведення та спростування, коректних та некоректних засобів ведення аргументаційного процесу, позалогічних (психологічних, риторичних) прийомів впливу на співрозмовника, значенням вміння використовувати набуті знання на практиці.

Ключові поняття: аргументація, пропонент, опонент, аудиторія, теза, аргумент, демонстрація, доведення, пряме і непряме доведення, апагогічне та розділове доведення, антитеза, спростування, дискусія, полеміка, диспут, дебати.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: