ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
Стиліст. використання гіперболи та літоти.Гіпербола – троп, в основі якого лежить підкреслене перебільшення розмірів, рис, характеристик, ознак предмета чи явища.(Його церкви аж хмари зачіпали(Метлинський)) Літота (грец.) – протилежність гіперболи. Тропи широко вживані в художньому (часто як частина епітету,метафор, порівнянь) стилі, меншою мірою в публіцистичному (для загострення уваги і пожвавлення викладу), майже не вживаються в офіційно-діловому та науковому стилях. Ми карасів наловим до обіду І серцем захмелієм як на те, І так поїдемо, і зникнемо без сліду Що й коров'як на нас не зацвіте. (М. вінграновський0
57. Вставлені конструкції в різн. стилях. Мають синтакс. Зв’язок з реченням або з одним з його компонентів. Вони не вир. модал. значення, не вказують на джерело повід., тому не можуть стояти на поч. реч.Можуть містити додат. зауваження, які викають в процесі викладення думки. Є в наук. стилі і його різновидах є засобом уточнення і роз’яснення, додаткового повідомлення, а в художн. і публіцистичному стилях сприяють розвитку другого плану розповіді, можуть містити оцінку і експресивні зауваження автора. 58. Способи введення термінів у тексти різного призначення. Способи можуть бут різноманітні: 1. безпосередньо визначення; 2. поступове підведення до терміну, тобто термін називається післярозгорненого опису поняття. 3. Синонімічна форма введення («Ідіома- стійкі звороти мови, в які входило основне слово.»); 4. Аналогізація – використання при введені прикладу подібних, знайомих читачеві прикладів; 5. Етимологізація, тобто пояснення походження. Терміни можуть бути пояснені в дужках, або у виносці під текстом. 59. Способи вираження суб’єктивної оцінки засобами словотвору. Словотвір – творення нових слів наявними в мовіспособами. Буває: афіксальний, синтаксичний, семантичний. Стил. можливості словотвору виявляються насамперед у синонімії словотвір. афіксів. Одні суфікси викор. для творення слів з новим значенням (рука – рушник), інші суфікси вносять нові відтінки значення, не змінюючи його (сестра-сестричка). Деякі суф. можуть надавати відтінку книжності (-ння, -ття), ці суф. є продуктивними в оф.-діл., наук., та публ. ст., але зустр. і в інших (в поет мов. можуть надавати відтінку пестливості (кохання, зітхання).Проте такими іменниками не слід зловживати. Книжк. відт. мають також слова з суф.: -ізм, -їзм, --зтво, -цтво. Вони хар-ні для всіх стилів. Суф. –юх, -л-, -ил надають словам експресивного забарвлення (упертюх, дурило). Також до суф. суб’єкт. Оцінки належать суф. здрібнілості, збільшеності, пестливості (-есенький, -ісінький, -ик, -инка, -яга, -юга. Стил. забарвл. перф.: па-, пра-, запозичені: ультра-, екстра-, архі-, анти- та ін. 60. Передавання чужої мови в офіц-діл, наук., публіц. текстах. Усне або письмове мовлення іншої особи, що вводиться в текст авторською ремаркою зі збереженням лексичних, граматичних та інших особливостей зветься прямою мовою. Одним із видів прямої мови є цитування. Це дослівний уривок з іншого твору, наведений із дотриманням усіх особливостей та посиланням на джерело. Цитати характерні для наукового та офіційно-ділового стилів. Обов’язкова умова – автентичність першоджерелу. Малі цитати основно характерні для публіцистики. Непряма мова – це форма чужої мови, що будується на основі безпосереднього висловлювання, але передається від автора за допомогою підрядних речень з певними скороченнями. Автор викидає тут деталі, нецікаві чи неважливі для читача, або ж коли відпадає потреба передати своєрідність мовлення персонажів.
Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|