Види періодів. Період у художньому та нехудожньому текстах.

Період – це особлива синтаксична конструкція, побудована з гармонійно організованих частин, які, замикаючись у коло, створюють у логічному та інтонаційному плані цілком завершену й своєрідну одиницю мови.

Сам термін «період» походить від грецького periodos, що означає «кружний шлях,рух по колу»:

Якщо зібрати сльози матерів,

Що пролились за дочок і синів,

Які навік у битвах полягли,

Які за щастя юність віддали, -

То море створиться із сліз отих,

Із сліз печально гнівних і палких

В. Малишко

Стилістику період цікавить як синтаксичне явище. Періодові властива експресія, яскрава виразність, певною мірою патетичність, чіткість і довершеність форми.

Крім класичних періодів, є різновиди цих конструкцій. Незамкнений (обернений) період починається з висновкової частини, а паралельно-членна конструкція йде після паузи: «Далека красо моя! Щасливий я, // що народився на твоєму березі, що пив у незабутні роки твою м’яку, веселу сиву воду, ходив босий по твоїх казкових висипах, слухав рибальських розмов на твоїх човнах і казання старих про давнину, що лічив у тобі зорі на перекинутому небі, що й досі, дивлячись часом униз, не втратив щастя бачити оті зорі навіть у буденних калюжах на життєвих шляхах.(О.Довженко)

Обірваний період будується як класичний, але висновок відсутній зовсім або замінюється якимсь вигуком чи синтаксичною конструкцією, що заперечує можливість здійснення того, про що йшлося в засновковій частині. Інколи висновок не випливає логічно з першої частини, а є її іронічним коментарем. Обірваний період характерний в основному тільки для художнього стилю, хоч іноді його можна зустріти й у публіцистиці: «Можна на якийсь час «приспати» людей. Можна зупинити час. Можна знову – впевнено! – йти «іншим шляхом», аніж нормальні люди. Але навіщо?» (газ.)

Обрамлений період має однаковий початок засновку й висновку Вживається в усному розмовному мовленні, де є потреба нагадати те, про що йшлося раніше. В офіційно-діловому, науковому й публіцистичному стилях використовується як засіб кращого запам’ятовування, глибшого засвоєння матеріалу.

Синтаксичні та стилістичні можливості періоду забезпечують йому широке вживання в усіх стилях мови. У художньому стилі період виступає як особлива форма образного змалювання навколишнього світу. Він використовується для вираження складного висловлювання, широкого змістом і глибокого щодо впливу на читача або слухача. У прозі це може бути початок розповіді, як правило, побудованої в піднесеній патетичній манері. Період часто виконує роль містка між двома діями, стає кульмінацією епізоду, часом – твору; допомагає виражати емоційно-експресивний стан людини. Широко використовується періодичне мовлення для відтворення пейзажів, картин природи, побуту.

У поезії за допомогою періодів відтворюється урочистий настрій, небуденність вислову. Ритмічність періодичного мовлення зливається з ритмічністю мови поетичної:

За ті пісні, що їх вона складала,

За те страждання, що вона страждала,

За батька, що розп’ятий у Варшаві,

А не схилив пред ворогом чола, - //

Не вистачило б городу Полтаві,

Щоб і вона ще страчена була.

Л. Костенко

Уживання періоду в науковому стилі зумовлене тим, що ця синтаксична конструкція дає можливість передати думку в процесі її формування, відтворити шлях логічних роздумів. Засновок тут подає розвиток думки, в ході якої читач або слухач доходить певного висновку,що міститься в другій частині. Виклад у формі періоду в науково-популярних працях допомагає детальніше, дохідливіше доносити до широкого кола читачів досягнення науки. Такий спосіб подання матеріалу підводить читача до потрібного висновку.

У науково-публіцистичних творах, які і в решті наукових текстів, період використовується для викладу й аргументування наукових положень. На відміну від суто наукового стилю, період у працях з елементами публіцистичності є й засобом емоційного впливу на читача.

Широко використовуються періоди й у публіцистичному стилі. Відомо, що основною рисою цього стилю є взаємна зрівноваженість логізації викладу та емоційно-експресивного забарвлення: «Кожен камінь, по якому ступаєш, кожен місток, знайомий з дитинства, кожне вікно, на якому розквітла багряна герань, кожен звук рідної мови, - ясу тут любе серцю басків». (журн.)

Довершена форма періоду потребує відповідного змісту, належного лексичного наповнення. Як правило, період є засобом надання будь-якому творові патетичності, урочистості, піднесеності. Але ця синтаксична конструкція може й бути засобом сатири, гумору, комізму. Комічний ефект досягається, коли в витончену форму періоду вкласти невідповідний зміст.

Використовується період і в усному мовленні. І хоч тут він спонтанний, проте структурою цілком збігається з періодами, використовуваними в інших стилях.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: