Видозміна фразеологізмів як стилістичних засобів.

За способом з’єднання складників фразеологізми поділяються на такі типи: фразеологічні зрощення -семантично неподільніфразеологічні одиниці, значення яких не випливає із значень компонентів: розбити глек (посваритися), пекти раків (червоніти), собаку з’їсти (набути досвіду); фразеологічні єдності - також семантично неподільні звороти, але цілісне значення їх здебільшого вмотивоване значенням компонентів: не бачити смаленого вовка (не знати труднощів), не нюхати пороху (не бути в боях), прикусити язика (замовкнути); фразеологічні сполучення – семантично подільні фразеологічні звороти, в яких є стрижневе слово. Залежно від зв’язків його з іншими словами міняється значення фразеологізму: уболіваи душею, вболівати серцем; завдавати шкоди, завдавати удару; жити вовком, дивитися вовком.

На підставі генетичних, структурних функціональних ознак з-поміж фразеологізмів можна виділити прислів’я, приказки, крилаті вислови, афоризми, максими, сентенції, парадокси, літературні цитати, ремінісценції.

Прислів’я – влучний образний вислів, часто ритмічний забудовою, що має повчальний зміст; синтаксично закінчений: як дбаєш, так і маєш; яке коріння, таке й насіння; друзі пізнаються в біді.

Приказка – образний вислів нерідко римований, близький до прислів’я, але без повчального змісту: кіт наплакав; не мала баба клопоту та купила порося; як рукою зняло.

Крилаті вислови – поширені й загальновідомі влучні звороти мови, джерело яких може бути встановлене: ахіллесова п’ята; дамоклів меч; випити чашу до дна; нести хрест.

Афоризм – узагальнена, закінчена і глибока думка певного автора, висловлена у відточеній відшліфованій формі. Характерними рисами афоризму є влучність, виразність, несподіваність судження, здатність до самостійного існування: «Тільки той ненависті не знає, хто цілий вік нікого не любив» (Лесі українка)

Сентенція – афоризм, що має повчальний зміст, життєве напучення: «Не зближуйся з людьми, в яких надто гнучке сумління» (Ежен Делакруа)

Максима – афоризм, у якому в короткій формі виражене певне моральне правило, етичний принцип: «Коли хочеш бути щасливим, будь ним» (Козьма Прутков)

Парадокс – думка, що різко розходиться з усталеними поглядами і спочатку нібито суперечать здоровому глуздові: «У геніїв те прекрасне, що він схожий на всіх, а на нього – ніхто» (Оноре де Бальзак)

Літературна цитата – цитата в художньому творі, що використовується для надання експресії, як засіб створення образності:

Та над століття, над повінь лиха

Могутній голос говорить стиха:

- Нічого, брате, я не зрікаюсь,

Карась,

Мучуся…

Але не каюсь!

А. Малишко

Ремінісценція – відгомін у творі якихось мотивів, образів іншого твору.

І через те, мабуть, моїй хвилині

Вже не піднести гордо голови,

Аж доки час воістину новий

Мов пишний крин, зросте на Україні. (Є. Плужник).

У цьому вірші є перегук із Шевченковими рядками «Радуйся, земле, неповитая Квітчастим злаком! Розпустись, рожевим крикном процвіти!».

Трансформація -це видозміннафразеологічних одиницьз певною стилістичною настановою. Можливість видозміни фразеологізмів ґрунтується на збереженні внутрішньої форми їх, нарізно оформленості та на відносній стійкості. Трансформація ніби суперечить визначенню фразеологізму, але стійкість цих одиниць – не абсолютна, а відносна ознака. Видозмінений фразеологізм завжди зберігає співвіднесеність із своїм домінантним вихідним джерелом.

Існують різні способи трансформації.

Повна видозміна семантики фразеологічних одиниць, створення фразеологічного каламбуру за допомогою паралельного вживання фразеологізму і вільного словосполучення.

Особливо ефективне застосування слова у складі фразеологізму в трьох значеннях. Останнім часом виникло чимало висловів, опорним словом яких є Чорнобиль (Чорнобильська блискавка, Чорнобильська трагедія, духовний Чорнобиль)

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: