СКЛАДНОПІДРЯДНЕ РЕЧЕННЯ 2 страница

У ролі співвідносних слів у займенниково-співвідносних складнопідрядних реченнях зазвичай виступають займенники та прислівники займенникового походження: 1) вказівні (най­частіше) той, такий, стільки, так, там, туди, звідти; 2) деякі означальні весь, всякий, кожний, будь-який, всюди, скрізь; 3) за­перечні ніхто, ніщо, ніде; 4) неозначені дехто, дещо, хтось, щось, десь; 5) окремі займенникові словосполучення не хто інший, не що інше та ін. Співвідносні слова можуть виступати у функції різних членів речення: 1) підмета: Стільки квітів в полях осіян­них, Скільки співів у серці моїм (В. Сос); Те, що пройшло, навіки одшуміло (А. М.); 2) присудка: Гора така, що з неї спускалися цілий день (О. Г.); Він такий, що в неозорім полі уночі обійде хур­товину (Л. У.); 3) додатка: Іван продав усе, що мав (В. Стеф.); Про те, щоб взяти перевал в лоб, не могло бути й мови (О. Г.); 4) обставини способу дії: Хай суд іде так, як велять йому наро­ди (Ю. Я.); Все намагається стати так, щоб я звернув увагу на його кепку (О. К.); Дівчина була зодягнена так, ніби оце тільки повернулася з далекої країни (О. Г.); 5) обставини місця: Пілоти дивились донизу, туди, де димом курилась дорога орди (М. Б.); Де трактори пройшли із краю в край, там колосисте золото буяє (В. Сос); Піти туди, куди серце кличе й обов'язок (М. К.).

Предикативні частини займенниково-співвідносних склад­нопідрядних речень пов'язуються в одне ціле за допомогою сполучних слів хто, що, який, котрий, чий, як, де, куди, звідки, скільки, наскільки, сполучників що, щоб, наче, ніби тощо, яким у головній частині відповідають співвідносні слова, внаслідок чого й виникає співвідношення вказівних (співвідносних) слів головної частини і сполучних слів та сполучників підрядної, яке найчастіше виступає у вигляді таких моделей: 1) той, та, те — що; 2) такий, так, стільки, настільки — як, наче, мов, не­наче; 3) такий, стільки, настільки — що, щоб та ін.

* За логіко-граматичною класифікацією підрядні частини за­йменниково-співвідносних складнопідрядних речень можуть бути:

1) підметовими: Щасливий той, хто бачив мрію (Д. П.); В
пісні те лише живе, що життя дало (І. Ф.);

2) присудковими: Які діла, така й нагорода (Л. У.); Не тії
тепер люди, що перше (М. К.);

3) додатковими: Тим загибелі нема, кому світять ідеали
(П. Г.); Живим вогником горіли очі в тих, хто сидів на партах
(Ю. 3.);

4) обставинними способу дії, міри й ступеня: Власним щас­
тям можна вбити душу так, як не вб'є її спільне горе (Л. П.); А
пришилося таки так, що й про неї люди згадали (П. М.); Не так
серце любить, щоб з ким поділитись (Т. Ш.); Так все сталося
несподівано і просто, немов тільки вчора розсталися (М. К.); Та
так брика, та так басує, що аж на все село гуде (Л. Г.); Стільки
дали, скільки треба (П. М.);

5) обставинними місця: Де воля родиться, там загиба зневі­
ра (Д. П.); Там, куди приганяли корів, було болотяно (С. В.); Ой,
не відтіль вітер віє, відкіль мені треба (І. Котл.).

§ 80. Складнопідрядні речення з підрядними з'ясувальними

З'ясувальними називаються такі складнопідрядні речення нерозчленованої структури, в яких головна частина характе­ризується семантичною і структурною неповнотою, а підряд­на, розкриваючи зміст певного слова головної частини, ком­пенсує цю неповноту. Зазвичай підрядна частина складнопід­рядного з'ясувального речення виступає в ролі описової замі­ни відсутнього в головній частині підмета чи додатка. Так, у реченнях Було видно, було чути, Як реве ревучий (Т. Ш.); Крізь дерево я чув, як пашить вогнем дуло моєї гвинтівки (М. С); Хочу, щоб ви надихались цього повітря (О. Г.) підрядні частини (як реве ревучий, як пашить вогнем дуло моєї гвинтівки, щоб ви на­дихались цього повітря) описово замінюють відсутні в головній частині додатки, а в реченнях / мариться крізь сон дідові, що в сінях над ним бринить струна (С. В.); Гафійці здавалось, що ясна для неї кожна душа і кожна думка (М. К.); / снилось, як гаряче дихають дні (А. М.) підрядні частини (що в сінях над ним бри­нить струна; що ясна для неї кожна душа і кожна думка; як гаряче дихають дні) виконують функцію відсутнього в головній частині підмета.

Важливою структурною ознакою складнопідрядних речень із підрядними з'ясувальними є те, що підрядні частини їх безпосе-

редньо відносяться до певного слова (зрідка словосполучення) головної частини, яке є пояснюваним, опорним. Поширюючись підрядною частиною, це пояснюване слово головної частини є своєрідним структурним ядром усього складнопідрядного ре­чення. Тому зупинімося на характеристиці цих слів доклад­ніше. Найчастіше такими словами виступають окремі семан­тичні розряди дієслів, а також предикативні прислівники (сло­ва так званої категорії стану), прикметники, віддієслівні і співвідносні з дієсловами іменники, що характеризуються тією самою семантикою, що й відповідні дієслова, та стійкі слово­сполучення, співвідносні своєю семантикою зі згаданими роз­рядами слів.

У сучасній писемній українській мові і в усному мовленні здебільшого трапляються складнопідрядні з'ясувальні речення, в яких підрядна частина відноситься до дієслів з певною семан­тикою, що у головній частині виступають як пояснювані, опорні. Ці дієслова переважно означають процеси:

1) мовлення (говорити, казати, розповідати, повідомляти,
оголошувати, передавати, запевняти, зауважувати тощо): Сум­
на повернулась додому Маланка й нікому не похвалилась, що ба­
чила й чула (М. К.);

2) мислення, розумової діяльності (думати, розуміти, усві­
домлювати, гадати, знати, збагнути, вирішувати, передбача­
ти та ін.): Ми знаєм, для чого жить (Б. О.);

3) волевиявлення, спонукання (бажати, хотіти, прагнути,
вимагати, забороняти, наполягати, просити, радити та ін.):
Хочу, щоб ви надихались цього повітря (О. Г.);

4) сприймання, відчуття (бачити, чути, стежити, спостері­
гати, відчувати, почувати, уявляти тощо): Ви чули, як шумлять
бори у вересневі вечори? (А. М.); Мені спочатку навіть здалося,
що кружляю на одному місці (Є. Гуц.);

5) психічні процеси, почуття та їх виявлення (радіти, суму­
вати, боятися, ображатися, соромитися та ін.): Раділа, що йду,
живу, п 'ю цілюще степове повітря (О. Г.);

6) сподівання, віри (чекати, надіятися, вірити, упевнятися і
т. ін.): Я все надіявся, що ви таки надумаєтеся і зважитесь при­
їхати до нас (М. К.);

7) піклування, турботу (дбати, турбуватися, старатися,
клопотатися тощо): Оці добродії почали клопотатися, щоб
прийняти Шевченка до академії (II. М.); Надвечір Остап почав
турбуватися.., що її нема досі (М. К.);

8) буття, виявлення (бувати, статися, траплятися, виявля­
тися та ін.): З'ясувалося, що він перевіряє, чи справжній куле­
мет (Ю. Я.); Трапляється, що хата од хати стоїть на аршин
довжини (І. Н.-Л.) та ін.

Підрядна частина складнопідрядних з'ясувальних речень може пояснювати і такі дієслівні форми, як інфінітив, дієпри­слівник, дієприкметник та предикативні слова на -но, -то: І тільки б знати, що немарно в світі цім Топтав дорогу, сиву од століть (Б. О.); Козаков завжди брав собі найнебезпечніші зав­дання, не задумуючись, що це може коштувати йому життя (О. Г.); Не перестану вірити в доброго Діда Мороза, Якщо навіть буде доведено, що такого нема (Л. К.); Благословен, чий труд прекрасний життя здіймає із руїн (В. Сос).

Підрядна частина складнопідрядних з'ясувальних речень може відноситись також до предикативних прислівників: Лю­дині треба, щоб її робота залишалася після неї самої жити (Ю. Я.); Як добре, коли світиться вогонь у хаті друга, трошки таємничий (М. Р.); Зрозуміло, що після цієї канонади сюди посу­нуть танки (О. Г.); Жаль, що я не дружив з голубами (А. М.); Чи не відомо вам, куди вона переїхала? (Ю. С).

Зрідка пояснюваними словами головної частини складно­підрядних з'ясувальних речень можуть бути прикметники, що своїм значенням наближаються до названих розрядів дієслів: Ми горді [гордимося] собою, що наближаємо трудом золотим щастя весни трудової (В. Сос).

Іноді у складнопідрядних з'ясувальних реченнях поясню­ваними словами головної частини виступають віддієслівні та співвідносні з дієсловами іменники з близьким до зазначених розрядів дієслів значенням (мова, чутка, гадка, звістка, радість, думка та ін.): Виявляється, чудові ці хлопці везуть звістку бра­там на Словаччину, що Злата Прага вже вільна... (О. Г.); Віру, напевне, хвилювала його своєрідна оповідь, чому він став саме словесником (І. Ц.); Коли оце в Кармелевім селі пройшла чутка, що це їх Кармель отаманує в Чорному лісі (М. В.).

Іноді підрядна частина складнопідрядних з'ясувальних ре­чень може відноситися до стійких словосполучень, співвіднос­них з уже згадуваними розрядами дієслів (дати слово — запев­нити, дати знати — повідомити, спасти на думку — подумати та ін.); Даю голову на відруб (запевняю,), що з ними нічого не трапилось (О. Г.).

Підрядні частини складнопідрядних з'ясувальних речень поєднуються з головними частинами в одне ціле за допомогою з'ясувальних сполучників що, як, мов, ніби, наче, щоб, аби, якби, коли, поки, доки, чи та сполучних слів що, який, котрий, чий, де, куди, звідки, коли, як, чому, скільки, наскільки, навіщо, причому найчастіше в ролі сполучного засобу в реченнях цього типу виступає сполучник що.

Зазвичай підрядна частина складнопідрядних з'ясувальних речень стоїть після або в середині головної, але після слів, яких

вона стосується. Щоправда, зрідка трапляються випадки, коли підрядна частина стоїть перед головною. Це буває тоді, коли необхідно звернути увагу на зміст підрядної частини, логічно наголосити його: Що хотіла зробити, не знає (М. К.); Як ми зайшли сюди, тобі не знати (С. В.).

За логіко-граматичною класифікацією підрядні частини складнопідрядних з'ясувальних речень розглядаються як під­рядні підметові й підрядні додаткові.

Нині у шкільній практиці до складнопідрядних з'ясувальних відносять також ті різновиди складнопідрядних займенниково-співвідносних речень, які за логіко-граматичною класифікацією належать до підметових і додаткових: Безсмертя достойний лиш той на землі, Хто любить свою Батьківщину (М. Р.).

СКЛАДНОПІДРЯДНІ РЕЧЕННЯ РОЗЧЛЕНОВАНОЇ СТРУКТУРИ

§ 81. Складнопідрядні речення з підрядними часу

Складнопідрядні речення з підрядними часу — це такі склад­нопідрядні речення розчленованої структури, підрядні части­ни яких указують на час або період тривання дії головної час­тини. Як правило, підрядні частини цих речень відносяться до головної частини в цілому і залежать від неї. Вони відповіда­ють на питання коли? як довго? з яких пір? з яко­го часу? до якого часу? тощо і поєднуються з голов­ною частиною за допомогою сполучних слів коли, поки, доки, а також сполучників як, як тільки, ледве та ін.

Підрядні частини складнопідрядних речень часу можуть стояти перед головною частиною, в середині її або після неї: Лесі Українці було тринадцять років, коли вона надрукувала в журналі свій перший поетичний твір (І. Ц.). Якщо підрядну час-Ігину цього речення переставити в інше місце, його зміст не Зміниться: Лесі Українці, коли вона надрукувала в журналі свій перший поетичний твір, було тринадцять років; Коли Леся Ук­раїнка надрукувала в журналі свій перший поетичний твір, їй було тринадцять років.

За співвідношенням дії головної і підрядної частин склад­нопідрядні речення з підрядними часу поділяються на дві -групи: 1) складнопідрядні часові речення з відношенням одночасності, коли дія підрядної і головної частин відбувається одночасно: Коли дороги життєвої Тебе підхопить вітер злий, По вінця сили трудової у серце стомлене налий (М. Р.); Поки сонце з неба сяє,

тебе не забудуть (Т. Ш.); 2) складнопідрядні часові речення з відношенням різночасності, коли дія підрядної частини почалася раніше, ніж дія головної: Як став місяць серед неба, ревнули гар­мати (Т. Г.); Як упав же він з коня та й на білий сніг, «Слава!», «Слава!» покотилось і лягло до ніг (П. Т.); Коли баркас наблизив­ ся, Мемет покинув кав'ярню і подався на берег (М. К.) або коли дія підрядної частини відбувається після дії головної: Ледве віз спинився коло воріт, як перед Марусею спинився хлопчик літ п 'яти, схожий на орля (М. В.); Доки сонце зійде, роса очі виїсть (Н. тв.); А мати стояла нерухомо, доки син на горб не вийшов (А. Г.).

У складнопідрядних часових реченнях з відношенням одно­часності підрядна частина приєднується до головної за допо­могою сполучників коли, як, поки, доки та складених сполуч­ників в той час як, в міру того як. Засобами вираження зв'язку підрядної частини з головною в таких реченнях є також співвідношення видо-часових форм дієслів-присудків головної і підрядної частин, які мають форму недоконаного виду, і зрідка порядок слів. У складнопідрядних часових реченнях з відно­шенням різночасності підрядна частина приєднується до голов­ної за допомогою сполучників поки, доки, перед тим як, до того як, коли необхідно виразити дію головної частини, що відбу­вається раніше, ніж дія підрядної: Вранці, перед тим як рушити на переправу, Хаєцький зробив ревізію на возах і доповів коман­дирові роти про наявну кількість мін. (О. Г.). Сполучники після того як, як, коли при присудках головної і підрядної частин, виражених дієслівними формами доконаного виду, показують, що дія головної частини настає після дії підрядної, а сполучни­ки як тільки, тільки що, тільки-но, тільки, ледве, ледве тільки, лиш, лише, скоро, щойно — що дія або стан головної частини починається або закінчується відразу після дії підрядної: Ну вже тепер, як тільки насмілюся, так і підійду (М. В.); Після того як він оженився, він ніби виріс у своїх очах (І. Н.-Л.); Ледве Тарасові минуло дев'ять літ, як умерла його мати (П. М.); Щойно паро­плав почав підходити до пристані, Ерік кинувся на верхню палу­бу (П. П.).

§ 82. Складнопідрядні речення з підрядними умови

Складнопідрядні речення з підрядними умови — це такі склад­нопідрядні речення розчленованої структури, підрядна части­на яких виражає реальну чи ірреальну (можливу, припустиму) умову, за якої відбувається чи могла б відбутися дія головної предикативної частини. Підрядні умовні частини відповідають на питання за якої умови? при якій умові?

Граматично підрядна частина складнопідрядних умовних речень залежить від присудка головної частини, проте споїм значенням вона стосується її в цілому. Підрядна частина може стояти перед головною, в середині її або після неї: Коли вже народився ти поетом, за все відповідай у цім житті (О. О.); пор.: За все, коли вже народився ти поетом, відповідай у цім житті; За все відповідай у цім житті, коли вже народився ти поетом.