Оголошення теми та мети уроку.

Ключове питання: Чи знаєте ви історію походження свого прізвища.

За походженням

прізвища прізвища

іменникової форми прикметникової форми

І спостереження (група №1)

Лермонтов, Некрасов, Бестужев, Тютчев, (російська е передається через е після приголосних у коренях слів; у суфіксі -ев- після ц, ж, ч, ш, щ, р).

ІІ спостереження (група №2)

Єсенін, Євтушенко, Одоєвський, Аляб’єв, Тургенєв, Менделєєв, Рєпін, Безд є тний (д і ти) (російська е передається через є: на початку слів; у середині після голосних, апострофа, м’якого знака; у суфіксах єв, єєв після приголосних за винятком ц, ж, ч, ш, щ, р, якщо російська е у корені змінюється на і).

ІІІ спостереження (група №3)

Соловйов, Бугайов, Алфьоров, Будьонний, Федоров, Семенов, Рогачов, Борщов (російська ё передається: на початку складу –йо; в середині та в кінці – ьо; -е- в іменах, спільних для рос. та укр. мови, -о- під наголосом після ц, щ).

IV спостереження (група №4).

Ешпай, Ельконін, Черних, Бєлих, Шишков, Рощин, Куликов (кулик), але Філіппов, бо Пилип, Ніколаєв, бо Микола. (російська буква э завжди передається через е; ы – через и, и – через и).

V спостереження (група №5).

Іванов, Анікін, Пушкін, Абраїмов, Мар’їн, Ільїн. (російська и – українська і – на початку слова та після приголосних, крім ж, ч, ш, щ; російська и – українська ї – після голосних, апострофа і м’якого знака)

IV. Закріплення. Закінчити речення, дібравши потрібне прізвище з-поміж поданих у довідці. Виділити суфікси, пояснити вживання м’якого знака.

Поему «Енеїда» та п’єсу «Наталка Полтавка» створив Іван …… Тритомну «Історію Запорозьких козаків» уклав Дмитро…… Повість «У неділю рано зілля копала» написала Ольга …… Майстрами пейзажів в українській літературі справедливо вважають Івана…… та Михайла …… Авторами славетної пісні «Соловейко» є відомий драматург і актор Марко …… (Котляревський, Яворницький, Кобилянська, Нечуй-Левицький, Коцюбинський, Кропивницький)

Це треба знати!

- Прізвища на –ий, -а, -е відмінюються, як звичайні прикметники.

- Чоловічі прізвища на –ів, -їв, -ов, -ин мають прикметникові закінчення в О. в. одн.

- У множині у непрямих відмінках чоловічі прізвища мають закінчення прикметників.

- В усіх інших відмінках однини і множини чоловічі прізвища мають іменникові закінчення.

- В українській мові чоловічі прізвища на -о- відмінюються

- Жіночі прізвища, на -о- та на приголосний, залишаються незмінними.

Порівняйте:

Порівняйте відмінювання прикметників і прізвищ прикметникового типу:

V. Підсумки. Аргументація оцінок.

Закінчити речення

Це я вже знав, а сьогодні…

Мені цікаво…

VI. Домашнє завдання. §48, вправа 440 (1, 2) стор. 182; презентувати будь-яку вивчену тему (групова робота).

Урок 12

Тема. Узагальнення, повторення і систематизація вивченого про прикметник.

Мета. Поглибити, узагальнити і систематизувати знання учнів про прикметник як частину мови, його морфологічні ознаки, синтаксичну роль; удосконалювати орфографічні навички; розвивати усне й писемне мовлення; уміння виділяти головне, істотне в навчальному матеріалі, складати таблиці, формувати вміння порівнювати й узагальнювати факти й поняття; розвивати самостійність мислення; виховувати любов до Батьківщини.

Обладнання уроку: узагальнюючі таблиці, схеми, індивідуальні картки, інтерактивна дошка, ноутбук, словники, підручники.

Тип уроку. Урок повторення, узагальнення і систематизації вивченого.

Хід уроку

І. Організаційний момент. Перевірка домашнього завдання.

ІІ. Повідомлення теми, мети, завдань; мотивація навчальної діяльності.

ІІІ. Актуалізація опорних знань. Повторення, узагальнення і систематизація теоретичних положень з теми.

Завдання 1. Скласти узагальнюючі таблиці «Іменник як частина мови». За складеними схемами зробити порівняльний аналіз цих частин мов.

Завдання 2. Презентувати вивчені теми.

Група «А». Прикметник. Групи та форми прикметників.

Група «Б». Прикметник. Ступені порівняння. Творення прикметників.

Група «В». Правопис не з іменниками та прикметниками. Написання прикметникових суфіксів.

Група «Г». н та нн у прикметниках. Написання складних прикметників. Не з прикметниками.

Група «Д». Правопис прізвищ прикметникової форми. Відмінювання прикметників.

Завдання 3. Виконати тести (в 1, в 2) стор. 184 – 185 (робота з підручником)

Завдання 4. Прочитайте і спишіть текст. Випишіть з тексту прикметники, зробіть їх морфологічний розбір.

Наша мова

Мово наша, мова –

Мова кольорова.

В ній гроза травнева

Й тиша вечорова.

(Ю. Рибчинський)

Зразок морфологічного розбору

1. Початкова форма.

2. Якісний, відносний, присвійний.

3. Повний чи короткий.

4. Ступінь порівняння (якісних).

5. Тверда чи м’яка група.

6. Рід.

7. Число.

8. Відмінок.

9. Морфемна будова.

10. Яким способом утворений.

11. Синтаксична роль.

IV. Підсумок уроку.

Запитання для кмітливих

1. Частина мови, що виражає ознаку предмета і сполучається з іменником, узгоджуючись з ним у роді, числі й відмінку.

2. Прикметник, який виражає якість, внутрішню ознаку предмета.

3. Прикметник, який показує відношення до чогось, зв’язок з чимось.

4. Прикметник, який виражає належність чомусь або комусь.

5. Форма прикметника, що закінчується в Н. в. однини ч. р. на приголосний, а не на –ий.

6. Прикметники, що в Н. в. мають закінчення –ий, -а (-я, -ая, -яя), -е(-є, -еє, -єє).

7. Форми якісних прикметників або прислівників, які виражають відносну різницю між предметами щодо ступеня наявності в них певної ознаки.

8. Форма якісного прикметника або прислівника, що означає якість певного предмета, яка властива йому більшою мірою, ніж іншому.

9. Група іменників або прикметників, основа яких закінчується на твердий приголосний.

10. Група іменників або прикметників, основа яких закінчується на м’який приголосний.

- Сподобалося? Дякую за увагу!

V. Завдання додому. Підготуватися до написання контрольної роботи (тести).

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: