ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
Тема 9: Канцеляризми і штампи у мові ЗМІПлан: 9.1. Явище канцеляризмів. 9.2. Штампи у мові засобів масової інформації.
9.1. Явище канцеляризмів. Канцеляризми - слова й вислови з офіційно-ділового мовлення, вжиті за його межами. Переважно у визначенні цього поняття беруть до уваги тільки очевидне ˗ те, що канцеляризми є словами й висловами, властивими офіційно-діловому стилю. Канцеляри́зми ˗ слова та сталі форми словосполучень, вживання яких характерне винятково для норм спілкування, прийнятих офіційно-діловим стилем мовлення. Слово «канцеляризм» щодо інших стилів мовлення набуває різко негативного забарвлення і звичайно асоціюється не з усією офіційно-діловою лексикою, а з найхарактернішими, свого роду найбільш «бездушними» й «сухими» словосполученнями ˗ кліше, прийнятими в цьому стилі, на зразок: ліжко-місце, людино-година, отоварювання, вжити заходів, довести до відома тощо. Найчастіше канцеляризми в тексті художніх творів використовуються з метою створення комічного враження в читачів і мовленнєвої характеристики дійових осіб. Ознаки канцеляризмів: - розщеплений присудок (виконати роботу); - скорочене означення (міндобрива, держзамовлення); - нагромадження віддієслівних іменників (виконання завдання з метою підвищення рівня задоволення потреб населення в наданні послуг з пошиття зручного взуття); - «нові прийменники» - прийменники, які походять від повнозначних слів, що втрачають своє лексичне значення (у питанні використання сировини, через складні обставини); - слова й звороти канцелярського стилю (мати місце, резолюція, акт набирає чинності). На думку А. О. Капелюшного, існує низка способів уникнення канцеляризмів у журналістських текстах. Серед них науковець називає такі: - заміна розщепленого присудка простим дієслівним присудком (виконати роботу - зробити); - написання скороченого означення повністю (міндобрива - мінеральні добрива, держзамовлення - державне замовлення); - заміна віддієслівних іменників дієсловами, дієприслівниками (виконуємо завдання для того, щоб повніше задовольнити потреби населення в зручному взутті - або для того, щоб населення мало зручне взуття, ходило в зручному взутті тощо); - заміна "нових прийменників" простими, непохідними прийменниками (у питанні використання сировини - у використанні сировини, у силу складних обставин - через складні обставини).
9.2.Штампи у мові засобів масової інформації. Мовні звороти, що багато разів механічно повторюються без творчого доопрацювання, унаслідок чого послаблюється їх лексичне значення та стирається експресивність, прийнято називати штампами. В основі таких висловів «часто лежить якийсь образ, але цей образ унаслідок частого вживання втратив свою оригінальність». На думку А. Капелюшного, ознаки штампів такі: - універсальні слова ˗ загальні слова, які є замінниками конкретних (дещо зроблено); - слова-супутники, «парні» слова (дійова допомога, гідний внесок, висока оцінка, гостра критика, вперта боротьба); - слова й вислови зі стертою образністю (біле золото). За частого вживання на штамп може перетворитися будь-яка структурна чи змістова одиниця мовлення. Терміни «штамп», «шаблон», «трафарет» мають негативно-оцінне значення, позначаючи переважно бездумне, невдале використання мовних засобів. Цим вони відрізняються від нейтральних понять стандарт, стереотип, кліше, які мають інформативно-необхідний характер і належать до сфери доцільного використання готових формул відповідно до комунікативних вимог певних мовленнєвих сфер. Конструктивним принципом мовлення в ЗМІ є поєднання експресії та стандарту. Штамп є однією з ознак збідненої лексики журналістського твору. У лексично збідненому мовленні часто спостерігаємо також слова-паразити: значить, ну, ось, так би мовити, в принципі та ін. До недоліків тексту належить також часте повторювання в ньому тих самих слів: справа, факт, дещо, даний. Звісно, це не стосується тих випадків, коли повторення слів є особливим стилістичним прийомом: анафорою, епіфорою, анепіфорою тощо. Приклади порушень, які найчастіше трапляються в нашому мовленні, та способи їх заміни: - взяти в розстрочку – взяти на виплат; - виписка з наказу – витяг з наказу; - високопосадова особа – достойник; - відзначати свято – святкувати; - вступити в силу – набрати чинності; - вступити у шлюб – одружитися (вступити можна в болото); - гроші в розмірі 5 гривень – гроші на суму 5 гривень (розмір має взуття, одяг); - давати добро – давати згоду; - добитися результатів – досягти або домогтися результатів (добитися можна до крові); - доказати свою правоту – довести свою правоту (доказати казку); - задаватись метою – ставити за мету; - займатися підприємництвом – бути підприємцем; - закон вступає в силу – закон набуває чинности; - залишити в спокої – дати спокій; - заставити це виконати – змусити або примусити це виконати (заставляють річ - у ломбарді або кімнату меблями); - з політичної точки зору – із політичного погляду; - крайнє необхідний – конче потрібний; - місце для сидіння – місце сидіти; - на даний час – нині, на цю пору; - накладна плата – післяплата; - належним чином – як належить, як слід; - не в образу сказано – даруйте на слові; - нанести удар – завдати удару (вітер наносить сміття); - нести відповідальність – відповідати; - ніяким чином – аж ніяк; - підбивати підсумки – підсумовувати; - піддати критиці – критикувати; - переписка продовжується – листування триває; - прийти до порозуміння – порозумітися.
ТЕМИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ ПР№ 1 Тема: Стилістика як лінгвістична дисципліна Основні проблеми і питання практичного заняття: 1.Предмет, завдання й обсяг стилістичної науки. Проблематика стилістики. 2. Методи стилістичних досліджень. 3. Розділи стилістики. 4. Коротка історія стилістичної науки. Контрольні запитання і завдання: 1 Що вирізняє стилістику з-поміж інших мовознавчих дисциплін 2. Чому матеріалом стилістики є цілий текст? 3. Для чого вивчають стилістику в школі? 4. Схарактеризуйте основні методи лінгвостилістики. 5. Чому стилістична наука має досить розгалужену структуру? 6. З якими іншими дисциплінами пов’язана стилістика9 Література: 1 [с.. 7- 12]; 5 [с.. 8- 15];
ПР № 2 Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|