Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Тема 9: Канцеляризми і штампи у мові ЗМІ




План:

9.1. Явище канцеляризмів.

9.2. Штампи у мові засобів масової інформації.

 

9.1. Явище канцеляризмів.

Канцеляризми - слова й вислови з офіційно-ділового мовлення, вжиті за його межами. Переважно у визначенні цього поняття беруть до уваги тільки очевидне ˗ те, що канцеляризми є словами й висловами, властивими офіційно-діловому стилю.

Канцеляри́зми ˗ слова та сталі форми словосполучень, вживання яких характерне винятково для норм спілкування, прийнятих офіційно-діловим стилем мовлення.

Слово «канцеляризм» щодо інших стилів мовлення набуває різко негативного забарвлення і звичайно асоціюється не з усією офіційно-діловою лексикою, а з найхарактернішими, свого роду найбільш «бездушними» й «сухими» словосполученнями ˗ кліше, прийнятими в цьому стилі, на зразок: ліжко-місце, людино-година, отоварювання, вжити заходів, довести до відома тощо.

Найчастіше канцеляризми в тексті художніх творів використовуються з метою створення комічного враження в читачів і мовленнєвої характеристики дійових осіб.

Ознаки канцеляризмів:

- розщеплений присудок (виконати роботу);

- скорочене означення (міндобрива, держзамовлення);

- нагромадження віддієслівних іменників (виконання завдання з метою підвищення рівня задоволення потреб населення в наданні послуг з пошиття зручного взуття);

- «нові прийменники» - прийменники, які походять від повнозначних слів, що втрачають своє лексичне значення (у питанні використання сировини, через складні обставини);

- слова й звороти канцелярського стилю (мати місце, резолюція, акт набирає чинності).

На думку А. О. Капелюшного, існує низка способів уникнення канцеляризмів у журналістських текстах. Серед них науковець називає такі:

- заміна розщепленого присудка простим дієслівним присудком (виконати роботу - зробити);

- написання скороченого означення повністю (міндобрива - мінеральні добрива, держзамовлення - державне замовлення);

- заміна віддієслівних іменників дієсловами, дієприслівниками (виконуємо завдання для того, щоб повніше задовольнити потреби населення в зручному взутті - або для того, щоб населення мало зручне взуття, ходило в зручному взутті тощо);

- заміна "нових прийменників" простими, непохідними прийменниками (у питанні використання сировини - у використанні сировини, у силу складних обставин - через складні обставини).

 

9.2.Штампи у мові засобів масової інформації.

Мовні звороти, що багато разів механічно повторюються без творчого доопрацювання, унаслідок чого послаблюється їх лексичне значення та стирається експресивність, прийнято називати штампами.

В основі таких висловів «часто лежить якийсь образ, але цей образ унаслідок частого вживання втратив свою оригінальність».

На думку А. Капелюшного, ознаки штампів такі:

- універсальні слова ˗ загальні слова, які є замінниками конкретних (дещо зроблено);

- слова-супутники, «парні» слова (дійова допомога, гідний внесок, висока оцінка, гостра критика, вперта боротьба);

- слова й вислови зі стертою образністю (біле золото).

За частого вживання на штамп може перетворитися будь-яка структурна чи змістова одиниця мовлення.

Терміни «штамп», «шаблон», «трафарет» мають негативно-оцінне значення, позначаючи переважно бездумне, невдале використання мовних засобів. Цим вони відрізняються від нейтральних понять стандарт, стереотип, кліше, які мають інформативно-необхідний характер і належать до сфери доцільного використання готових формул відповідно до комунікативних вимог певних мовленнєвих сфер. Конструктивним принципом мовлення в ЗМІ є поєднання експресії та стандарту.

Штамп є однією з ознак збідненої лексики журналістського твору. У лексично збідненому мовленні часто спостерігаємо також слова-паразити: значить, ну, ось, так би мовити, в принципі та ін. До недоліків тексту належить також часте повторювання в ньому тих самих слів: справа, факт, дещо, даний. Звісно, це не стосується тих випадків, коли повторення слів є особливим стилістичним прийомом: анафорою, епіфорою, анепіфорою тощо.

Приклади порушень, які найчастіше трапляються в нашому мовленні, та способи їх заміни:

- взяти в розстрочку – взяти на виплат;

- виписка з наказу – витяг з наказу;

- високопосадова особа – достойник;

- відзначати свято – святкувати;

- вступити в силу – набрати чинності;

- вступити у шлюб – одружитися (вступити можна в болото);

- гроші в розмірі 5 гривень – гроші на суму 5 гривень (розмір має взуття, одяг);

- давати добро – давати згоду;

- добитися результатів – досягти або домогтися результатів (добитися можна до крові);

- доказати свою правоту – довести свою правоту (доказати казку);

- задаватись метою – ставити за мету;

- займатися підприємництвом – бути підприємцем;

- закон вступає в силу – закон набуває чинности;

- залишити в спокої – дати спокій;

- заставити це виконати – змусити або примусити це виконати (заставляють річ - у ломбарді або кімнату меблями);

- з політичної точки зору – із політичного погляду;

- крайнє необхідний – конче потрібний;

- місце для сидіння – місце сидіти;

- на даний час – нині, на цю пору;

- накладна плата – післяплата;

- належним чином – як належить, як слід;

- не в образу сказано – даруйте на слові;

- нанести удар – завдати удару (вітер наносить сміття);

- нести відповідальність – відповідати;

- ніяким чином – аж ніяк;

- підбивати підсумки – підсумовувати;

- піддати критиці – критикувати;

- переписка продовжується – листування триває;

- прийти до порозуміння – порозумітися.

 

 

 

 


ТЕМИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

ПР№ 1

Тема: Стилістика як лінгвістична дисципліна

Основні проблеми і питання практичного заняття:

1.Предмет, завдання й обсяг стилістичної науки. Проблематика стилістики.

2. Методи стилістичних досліджень.

3. Розділи стилістики.

4. Коротка історія стилістичної науки.

Контрольні запитання і завдання:

1 Що вирізняє стилістику з-поміж інших мовознавчих дисциплін

2. Чому матеріалом стилістики є цілий текст?

3. Для чого вивчають стилістику в школі?

4. Схарактеризуйте основні методи лінгвостилістики.

5. Чому стилістична наука має досить розгалужену структуру?

6. З якими іншими дисциплінами пов’язана стилістика9

Література:

1 [с.. 7- 12]; 5 [с.. 8- 15];

 

ПР № 2






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных