Композиційне вирішення орнаменту мозаїки

У перекладі з латинської слово «композиція» позначає поєднання, з’єднання, складання різних частин та елементів в єдине ціле, щоб передати свою задумку або ідею,сполучення частин, складання елементів в певному порядку, їх взаємозв’язок, що переходить в гармонію цілого

Центр композиції – це головний елемент або група елементів.

Існують наступні види композиції, які застосовні не тільки в образотворчому мистецтві, але і в архітектурі і дизайні:

– Фронтальна – має плоску форму з невеликою глибиною. При її створенні потрібно враховувати її площинність, будь то картина або барельєф. Для виконання даної вимоги слід брати до уваги характер кольорових і тонових контрастів між елементами, а також їх фактур і ліній, які або утворюють площину, або руйнують її.

Художники різних епох в композиції картини застосовували симетрію. Стародавні мозаїки також часто були симетричними. В епоху Відродження художники свої твори компонували за законами симетрії. Така побудова дозволяє домогтися враження спокою, величності, деякою урочистості і значущості подій.

Основна риса симетричній композиції - рівновага. У симетричній композиції всі елементи розташовані практично дзеркально по відношенню до центральної осі картини. Будується симетричне зображення таким чином, для початку визначають кордони зображення і вісь симетрії, потім повторюють малюнок в дзеркальному відображенні.

Особливість замкнутої композиції є наявність полів. В такому випадку цілісність зображення проявляється в буквальному сенсі.

Замкнута статична композиція використовується для зображення чогось нерухомого, сталого. Форма кола, квадрата, прямокутника з урахуванням симетрії дає потрібне рішення.

Композиційне вирішення моєї роботи є виявлене в комбінації кола і квадрата, а саме кола вписаного в квадрат. Композиція є симетрична. Центром композиції є дзеркало, навколо якого розташований орнамент.

Колірна гама

Колірна гама - ряд гармонійно взаємопов'язаних відтінків кольору в образотворчому й декоративному мистецтві.

Білий колір у сучасній українській культурі в загальному вигляді означає цнотливість, чистоту, високі помисли. Досить часто можна зустріти, наприклад, словосполучення “білий світ ”, де “білий” означає “цей ” (на відміну від “того”). У даному випадку бачимо стійку асоціацію із світлом, а відтак – із небом і сонцем.

В культурі будь-якого народу кольорове сприйняття має власні специфічні риси. Колір, а конкретніше – сукупність кольорів, що виділяється в даній культурі як основний спектр, несе в очах носіїв цієї культури певну етнічну та естетичну цінність, різноманітне символічне значення та викликає певні асоціації. Більшість предметів матеріальної культури не можуть функціонувати поза кольором, їхня семантика стає повністю зрозумілою лише в поєднанні з певними кольорами. Життя традиційного суспільства насичене кольором і він функціонує в різних сферах буття цього суспільства та його культури.

Сприйняття кольору в міфології, традиційній культурі, релігійних уявленнях та ритуалах різними народами часто залучається фахівцями з медицини, психології, лінгвістики, філософії, інформаційних систем для побудови різних схем у власних сферах знань.

Косівський розпис впізнаваний завдяки особливому колориту і графічним мотивами. Майстри використовували обмежену кількість кольорів: білий, зелений і різні відтінки охри, від світло-жовтого до коричневого.

Білий колір в народній уяві виступав символом денного світла, непорочності та чистоти. Виражає також надзвичайно близьку спорідненість із Божественною силою.

Зелений колір є символ пробудження природи, вічної молодості, несе в собі задоволення та спокій. Зелена гама завжди несе невичерпні надії на злагоду, мир і спокій.

Жовтий колір є символ тепла, радощів і поваги, легкий у сприйнятті та зігріваючий. Це колір золота і стиглого колоса, через які він уособлює Сонячне світло.

Коричневий колір - символізує землю і її приховану життєдайну силу.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: