Р-к с/ г та еволюція аграрних відн у др пол. ХVII–ХVIIІ

c/г-головна галузь госп Укр. Ліквідація магнатського та шляхетського землеволодіння, засн. великого фонду держ земель «Війська Запорозького»; зростання дрібного землеволодіння — козацького та селянського і знову наростання великого старшинського землеволодіння — поволі поглинало і фонд держ земель, і дрібне землеволодіння козаків та посполитих. Ця еволюція, стосувалась тільки юридичної форми землеволодіння, і майже не відбивалася на його характері, майже не вносила різниці ні в сільськогосподарську техніку, ні в асортимент культурних рослин.

В Універсалах Б Х змальовано картину старшинського господарства, де була не тільки орна земля, але й сіножаті, млини, рибні стави, мед. Це свідчить про те, що вже тоді с/г перестало бути тільки рільничим.

УXVII в Укрсіяли пшеницю, жито, овес, ячмінь, гречку, просо, льон, але поруч з тим були плянтації тютюну, а в пн полках — коноплі.

Розвинене було млинарство, ґуральництво. Проте, з 70-их років XVII ст. право ґуральництва стало привілеєм козацтва взагалі, а далі правом старшини.

Широко розвинене було здобування поташу, переважно в пн-сх част Укр, найбільше в Чернігівщині.. Здобували багато салітри, яка йшла на виробництво пороху. У маєтках старшини та манастирів було багато гут, які виробляли високого ґатунку скло. Славилися своїми виробами гути під Києвом, на Чернігівщині, під Конотопом, на Стародубщині. В кінці XVII ст. число гут зросло там до 20-ти.

В Укр здобували залізну руду тільки низької якости, болотяну. На Прав Укр, до Хмельниччини, було чимало рудень у шляхетських маєтках, але під час Хмельниччини значну частину їх знищено, а залізо пограбовано, бо воно потрібне і для повстанців, і для поляків. Незабаром старі рудні відновлено і збудовано багато нових, зокрема в манастирських маєтках. Новиною в історії залізно-рудної промисловосте XVII ст. була поява рудень на Лівобережній Україні, переважно в маєтках старшини. Рудні були на Чернігівщині, Ніженщині.

Укр кінXVII втягується в широкий торг рух, і в значній мірі промислово-торг інтереси керують сілгосподарством старшини. В XVII за Самойловича і ще більше за Мазепи, поновлюються торговельні зв'язки Укр з Заходом через балтицькі порти, Ґданськ, Кеніґсберґ та Ригу, а також суходолом — через Краків та Вроцлав (Бреслав). Поширюються чорноморсько-дунайськими країнами. Почала набувати дедалі більшого розмаху торгівля торговельні зв'язки з Кримом.Налагоджуються торговельні зносини з Московщиною, а також зі Сходом — Персією, Кавказом. У всі ці країни гнали худобу, везли шкіри, віск, тютюн, салітру з України. Крім того вивозили горілку, скло. Зростала торгівля між Лівобережжям і Правобережжям, Запоріжжям, Слобідською Україною..

Мазепа- сотні універсалів гетьмана стосувалися землеволодіння, сільського господарства, торгівлі, промисловости. З цього погляду важливі призначення гетьманом «старост», «дозорців» та інших урядників до гетьманських ранґових маєтностей; серед них було багато високоосвічених, добрих господарів, але головне те, що гетьман входив у всі деталі господарства і керував ним сам.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: