Латентна форма спазмофіліїзустрічається частіше. Виявляється тремором підборіддя і кінцівок, нерівномірним диханням, короткочасним карпопедальным спазмом.

Для діагностики спазмофілії перевіряють:

1. Симптом Хвостека – постукування пальцем в області fossa canina викликає скорочення м'язів обличчя з відповідного боку.

2. Симптом Труссо – здавлення судинно-нервового пучка плеча сприяє судомному скороченню кисті, формується рука акушера

3. Симптом Люста – при натисканні в місці виходу малогомілкового нерва відмічається згинання стопи у бік підошви і відведення її убік.

Спазмофілію слід диференціювати з тетанією новонароджених, необхідно виключити фебрильные судоми, помилковий гипопаратиреоидизм.

Лікування спазмофілії. На догоспитальном етапі при виникненні судом слід створити домінантне вогнище збудження шляхом механічного роздратування шкіри і слизових оболонок («струшування» дитяти, поплескування, зрошування обличчя холодною водою і т.д.), забезпечити адекватну вентиляцію. Невідкладна допомога- вводять протисудомні препарати: седуксен в/в або в/м дітям віком до 3 місяців – 0,3 – 0,5 мл, до року 0,5 – 1,0 мл, старшим – до 1,5 мл або натрій оксибутират 20% з розрахунку 100 мг/кг – 0,5 мл Ефективне поєднання даних препаратів. Ін'єкції можна повторювати 4 – 6 раз на добу. Після визначення рівня кальцію вводять в/в 10% р-р кальцію глюконата дітям до 6 міс. – 0,5 мл, до року – 0,5 – 1,0 мл, до 3 років – 1 -2 мл Надалі препарати кальцію призначають перорально після їди на молоці протягом 10 днів.

Первинна профілактика спазмофілії включає попередження і лікування рахіту. Вторинна профілактика передбачає виявлення і лікування прихованої форми захворювання, а після нападу призначають тривалу протисудомну терапію барбітуратами.

4.Засоби контролю:

Задачі для обговорення теми «Рахіт, гіпервітаміноз D, білково-енергетична недостатність»

Завдання 1. На прийомі педіатр оглядає немовля з початковими проявами рахіту. Дитя народилося доношеним.

1. Які дані анамнезу слід уточнити для з'ясування причини і чинників ризику розвитку захворювання?

2. У якому віці зазвичай виникають початкові клінічні прояви рахіту?

3. Призначьте профілактику рахіту.

Відповідь: 1. Характер вигодовування; чи дотримується режим прогулянок, чи немає кишкової дисфункції; чи проводилася матері пренатальна профілактика рахіту, чи отримує дитя вітамін Д.

2. В кінці 2-го, на 3-му міс. життя

3. З 1 міс 500 МЕ віт Д3 щодня.

Завдання 2. На прийомі педіатр оглядає дитину 4-х місяців. У дитяти прояви рахіту середнього ступеня важкості, гострий перебіг.

З анамнезу відомо, що дитя від 3-ої вагітності, 1-х стрімких пологів, народився в терміні гестації - 39 тижнів. Попередні вагітності в матері закінчувалися викиднями в ранньому терміні. Маса дитяти при народженні 2350 г, зрост 49 см. Після народження був встановлений діагноз: внутрішньоутробна інфекція, природжений гепатит; вроджена вада серця – дефект міжшлуночкової перетинки; кефалогематома лівої тім'яної кісті; ішемічно-гіпоксична поразка ЦНС; затримка внутрішньоутробного розвитку за гіпотрофічним типом. На тлі вживання антимікробної терапії розвинувся дисбіоз кишечнику, який супроводився інтестинальним синдромом. Протягом півтора місяців дитина проходила курс лікування у відділенні патології новонароджених. Ще 2 тижні мати дотримувала домашній режим. Розмір великого тім’ячка після народження – 1 х 1 см, краї його щільні. Специфічна профілактика рахіту не проводилася. Дитя вигодовується грудним молоком. У крові: рівень кальцію – 2,05 ммоль/л, фосфору – 0,9 ммоль/л, лужна фосфатаза – 440 од.

1. При ураженні яких органів можливе порушення обміну вітаміну D?

2. Яка з вказаної у дитяти патології сприяла виникненню рахіту і чому (обгрунтуйте з врахуванням патогенезу захворювання)?

3. Оціните результати лабораторних досліджень|

Відповідь: 1.Кишечник, печінка, нирки.

2. Гепатит (порушення утворення кальцидіолу), дисбіоз кишечника з інтестинальним синдромом (порушення всмоктування Са, фосфатів, вітаміну Д, що поступає з молоком); обмеження інсоляції – порушення синтезу ендогенного вітаміну Д.

3. знижений рівень кальцію і фосфору, значно підвищений рівень лужної фосфатази.

Завдання 3. На прийомі педіатр оглядає дитину 3 місяців. Народився недоношеним, на 35-му тижні гестації, маса при народженні 2400 гр. Встановлений діагноз: рахіт I ст., гострий перебіг. На природному вигодовуванні. Отримував вітамін D в дозі 400 МО в добу з 1,5 місяців.

1. Які клінічні прояви відповідають даному діагнозу?
2. Чи правильно проводилася специфічна профілактика рахіту?
3. Які обстеження слід провести?
4. Яку терапію слід призначити?

Відповідь: 1. Краніотабес, сплощення потилиці, м'язова гіпотонія, пітливість, збудження, можливі початкові прояви деформації грудної клітки.

2. Доза віт. Д для недоношених 500-1000 МО, призначається з 2-х тижднів до 6 міс, потім курсами 2000 МО протягом міс 2-3 рази в році.

3. загальний ан крові, визначення рівня Са, фосфатів, лужної фосфатази, контроль проби Сулковіча |

4. 2000 МО віт. Д у вигляді водного розчину курсом 30-45 днів, Са гліцерофосфат цитратна суміш, сольові ванни, масаж, ЛФК.

Завдання 4. На прийомі педіатр оглядає дитину 6 місяців. Народився в червні. На грудному вигодовуванні. З 4-х місяців – часткове грудне вигодовування (отримує адаптовану суміш, збагачену вітаміном D на 2 годування в добу). Встановлений діагноз: рахіт середньої ст. важкості, підгострий перебіг. Специфічна профілактика не проводилася. У крові рівень кальцію – 2,15 ммоль/л, фосфору – 0,95 ммоль/л, лужна фосфатаза – 340 ед.

1. Які клінічні прояви відповідають даному діагнозу?
2. Який біохімічний варіант перебігу захворювання? (Оціните дані лабораторних досліджень)
3. Яку терапію слід призначити?

Відповідь: 1. Переважні прояви гіперплазії остеоїдної тканини, поразка декількох частин скелета – лобові і тім'яні горби; реброві чотки, гаррисонова борозна, розширення нижньої апертури грудної клітки; м'язова гіпотонія, відставання в моторному розвитку.

2. Фосфопенічний; переважає зниження концентрації фосфатів, рівень кальцію ледве нижче норми, рівень лужної фосфатази підвищений.

3. 4000 МО віт. Д у вигляді водного розчину курсом 30-45 днів, контроль проби Сулковіча, Са гліцерофосфат, цитратна суміш, сольові ванни, масаж, ЛФК.

Завдання 5. Дитя 7 місяців. Народився в кінці серпня. На грудному вигодовуванні. Вітамін D отримував з 2-х місяців по 2000 МО 1 раз в 7 – 10 днів. У 6 місяців встановлений діагноз: рахіт середнього ступеня важкості, підгострий перебіг. Був призначений вітамін D в дозі 4000 МО щодня. Після тривалої прогулянки в сонячний день в дитяти на тлі крику з'явилася спастична установка кистей, тремор підборіддя. З часом при крику з'явилися високі ноти («півнячий крик») на вдиху.

1. Якому діагнозу відповідають дані клінічні прояви?

2. Який механізм їх виникнення?

3. Яке обстеження слід провести?

4. Яке лікування необхідне призначить?

Відповідь: 1. Явна форма спазмофілії.

2. Гостра гіперпродукція кальцитріолу пригноблює функцію паращитовидних залоз, стимулює всмоктування солей кальцію і фосфору і реабсорбцію їх і амінокислот в ниркових канальцях. Підвищується лужний резерв крові з розвитком алкалозу. Кальцій активно засвоюється в кістках і виникає гіпокальціємія. В умовах алкалозу не пов'язана з білком частина кальцію і його іонізована фракція зменшуються. Одночасно виникає гіперкаліємія, що також сприяє підвищенню збудливості нервової системи. Це обумовлює підвищену збудливість дитяти, судомну готовність. Провокує напад спазмофілії моментальне посилення алкалозу при гіпервентиляції в разі крику, повторної блювоти і так далі. У цих умовах будь-який зовнішній подразник може спровокувати спазм певної групи м'язів і клоніко-тонічні судоми.

3. Біохімічне дослідження крові, визначення рівня електролітів крові.

4. На дошпитальному етапі при виникненні судом або їх еквівалентів слід створити домінантне вогнище збудження шляхом механічного роздратування шкіри і слизових оболонок («струшування» дитяти, поплескування, зрошування обличчя холодною водою і т. д.), забезпечити адекватну вентиляцію. Як невідкладна допомога ввести седуксен в/м 0,5 мл. Після визначення рівня кальцію вводять в/в 10% р-р кальцію глюконата– 0,5 – 1,0 мл Потім кальцію хлорид 6% призначають перорально після їди на молоці протягом 10 днів.

Завдання 6.Дитя 1 місяць, з темною шкірою. Народився недоношеним з масою 1900. На природному вигодовуванні. Прибавка маси склала 900 р. Активний. Шкіра чиста. Велике тім’ячко 3,0 х 3,5 см, краї його податливі. Кісткові деформації не визначаються.

1. Які чинники ризику розвитку рахіту в даному випадку?

2. Як проводить профілактику рахіту такому дитяті?

3. Які зміни з боку кісткової, м'язової і вегетативної нервової системи з'являються в разі розвитку захворювання?

Відповідь: 1.Недоношенность, темна шкіра, природне вигодовування

2. з 10-20-го дня життя, 1000-2000 МО щодня протягом першого півріччя життя. Надалі по 2000 МО в добу протягом місяця 2-3 рази в рік з інтервалами між курсами 3-4 місяці.

3. Остеомаляція, м'язова гіпотонія, пітливість, підвищена збудливість.

Завдання 7. На прийомі педіатр оглядає дитя 4 місяців з проявами БЕН. Хлопчик народився доношеним. Вага при народженні 3000, довжина тіла – 50 см. У момент огляду вага 5500 г, довжина тіла 62 см.

1. Які дані анамнезу слід уточнити для з'ясування причини і чинників ризику розвитку захворювання?

2. Наявність яких синдромів свідчить на користь даного діагнозу? На що звернути увагу при зборі анамнезу і огляді дитяти?

3. Оціните статус живлення, процент дефіциту маси тіла.

Відповідь: 1. Характер вигодовування, апетит, в разі вигодовування грудьми – ознаки гіпогалактії (число сечовипускань); при штучному – яка суміш, режим харчування; на що хворів після народження, якщо так – чим лікувався, можливі токсичні поразки; несприятливі санітарно-гігієнічні умови, жорстоке поводження з дитям. Відрижки, блювота, характер стільця, патологія ЦНС або других органів, специфічні запахи стільця, сечі, поту і так далі

2. Синдром трофічних розладів - стоншування подкожно–жирової клітковини, зниження тургора тканин, плоска крива наростання і дефіцит маси тіла відносно зросту, ознаки полігіповітамінозу і дефіциту мікроелементів.
- Синдором травних порушень – анорексія, диспептичні розлади, толерантність до їжі, ознаки мальдигестії в копрограмі.
- Синдром дисфункції ЦНС – зниження емоційного тонусу, переважання негативних емоцій, періодичне занепокоєння (при важких гіпотрофіях – апатія), відставання психомоторного розвитку.
- Синдром порушень гемопоезу і зниження імунобілогічної реактивності – дефіцитні анемії, вторинні імунодефіцитні стани (особливо страждає клітинна ланка імунітету). Стертий, атиповий перебіг патологічних процесів.

3. У момент народження дитя мало середнє значення маси тіла і довжини тіла. Для дитяти 4-х міс. довжина тіла відповідає нормі (0 - -1σ), маса тіла – недостатня (коридор -2σ -3σ). Співвідношення маса до довжини тіла також нижче -2σ, що свідчить про виснаження дитяти, тобто БЕН.

Завдання 8. На прийомі у педіатра хлопчик 5 місяців. Народився доношеним. Вага при народженні 3200, довжина тіла – 50 см. Рос і розвивався нормально. Вигодовування виключно грудне. За останній місяць переніс гостру респіраторну інфекцію, що ускладнилася пневмонією. Отримував антимікробну терапію. Мати стала помічати, що після хвороби дитя стало гірше спати, плаче перед годуванням, жадібно довго смокче груди. Стілець нестійкий. У момент огляду вага дитяти 6000 г, довжина тіла 64 см.

1. Дайте оцінку фізичного розвитку дитяти: оцінка маси тіла, довжини тіла і їх співвідношення, індексу маси тіла.

2. Який попередній діагноз?

3. Які чинники (з даних анамнезу) могли вплинути на результат фізичного розвитку?

4. Яке обстеження показане?

5. Яка корекція живлення показана в даному випадку?

6. Яка медикаментозна терапія показана в даному випадку?

Відповідь: 1. Якщо проводити оцінку маси тіла за формулами, то в 5 міс. дане дитя повинне важити 3200+ 5х800 = 7200. Дефіцит маси 1200 – складає 16,7%, що відповідає гіпотрофії 1 ст. (легка БЕН). Згідно графікам ВООЗ довжина тіла дитяти нормальна для даного віку; маса тіла та співвідношення маси і довжини тіла (ІМТ = 14,7 кг/м²) відповідають показнику -2σ, т.е.нижня межа норми для даного віку. Нормальна довжина тіла вказує на те, що проблема з тенденцією до дефіциту маси виникла недавно. Говорити про виснаження дитяти і БЕН підстав немає.

2. Поведінка дитяти під час годування і емоційний статус свідчать про гіпогалактію

3. Гіпогалактія, перенесена пневмонія, дисбіоз кишечника.

4. Враховуючи нестійкий стілець - копрограмма, посів калу на дисбиоз.

5. Контрольне годування, докорм адаптованою молочною сумішшю з мінімальним часом для етапу з'ясування толерантності до їжі (можливо – 1доба)

6.Ферменти за результатами копрограмми, пробіотики за наявності дисбіозу; ЛФК, масаж.

Завдання 9. На прийомі у педіатра хлопчик 8 місяців. От II вагітності, ускладненої токсикозом, нефропатією; II термінових патологічних пологів. Вага при народженні 3800г, довжина тіла – 54 см. У пологовому будинку встановлений діагноз: родова травма, внутрічерепний крововилив, ДЦП, правостороння геміплегія. Вигодовується адаптованою сумішшю з 2-х місяців. Введений один прикорм – овочеве пюре. Їсть неохоче. Часто відригує. Живіт роздутий. Постійні закрепи. У момент огляду вага дитяти 6000 г, довжина тіла 64 см, ІМТ – 14,7 кг/м². Шкіра суха, тургор тканин знижений. Сечовипускання рідкі, сеча із запахом аміаку. Три рази хворів ГРВІ, які ускладнювалися отитом і бронхітом.

1. Дайте оцінку фізичного розвитку дитяти: оцінювання маси тіла, довжини тіла і їх співвідношення, оцінка ІМТ.

2. Який попередній діагноз?

3. Які чинники (з даних анамнезу) могли вплинути на результат фізичного розвитку?

4. Яке обстеження показане?

5. Яка дієтотерапія показана в даному випадку?

Відповідь: 1.Народився з нормальними показниками фізичного розвитку. На момент оглялу - довжина тіла - -3σ – затримка зросту, маса – -3σ –дуже мала вага, співвідношення маса – довжина тіла і ІМТ = -2σ (оцінюється ще як норма), в цілому може свідчити про виснаження дитяти. В середньому, по графіку, дитя в цьому віці важить 8600, тобто дефіцит (2600) відповідає гіпотрофії 2 ступеня, на межі 3 ступеня важкості.

2. З врахуванням статусу живлення і клініки – БЕН II ст.

3. ДЦП, часті інтеркурентні захворювання, невчасне введення прикорму|

4. Ан. крові загальний і біохімічне дослідження крові, загальний ан сечі, посів калу на дисбіоз, копрограмма|

Завдання 10. На стаціонарне лікування направлений хлопчик 3 місяців. Народився від матері, страждаючої хронічним пієлонефритом. Під час вагітності реєструвався токсикоз 1-ої половини. Від термінових пологів. Вага при народженні 2400 г, довжина тіла – 49 см. З 2-х тижнів переведений на штучне вигодовування через відсутність молока в матері. Вигодовується солодкою адаптованою сумішшю. Часто відригує, інколи рве фонтаном. Живіт роздутий. Стілець 3-4 рази в добу водянистий, пінявий, смердючий. Дана симптоматика з'явилася на першому місяці життя. Дитя апатичне. Не посміхається, не тримає голову, не стежить за іграшкою. Вираз обличчя страждальний. У момент огляду вага дитяти 4200 г, довжина тіла 56 см, ІМТ – 13,4. Відомо, що батько і мати дитяти не споживають цілісне молоко, погано переносячи молочні продукти.

1. Дайте оцінку фізичного розвитку дитяти з моменту народження: оціните масу тіла, довжину тіла і їх співвідношення, оціните індекс маси тіла.

2. Який попередній діагноз?

3. Які чинники (з даних анамнезу) могли вплинути на результат фізичного розвитку?

4. Яке обстеження показане?

5. Яка дієтотерапія показана в даному випадку?

Відповідь: 1. На момент народження довжина тіла нормальна, маса тіла = -2σ (оцінюється ще як норма), але співвідношення маса-довжина = -3σ свідчить про затримку внутрішньоутробного розвитку. Зараз довжина тіла в інтервалі -2σ - -3σ оцінюється як затримання зростання, маса – менше -3σ – надзвичайно недостатня, співвідношення маса тіла – довжина і ІМТ в інтервалі -2σ - -3σ в разі недостатньої маси говорять про виснаження.

2. За дефіцитом маси – важка БЕН

3. до затримки розвитку могли привести пренатальні фактори - пієлонефрит, вірогідність ВУЇ, токсикоз вагітних, після народження – ферментопатія. З врахуванням спадковості можна запідозрити лактазную недостатність.

4. Ан. крові загальний і біохімічне дослідження крові, загальний ан сечі, копрограмма, посів калу на дисбиоз.

Завдання 11. Дитя 3-х місяців на прийомі у педіатра. Народився доношеним, в серпні. Мати в останні місяці вагітності багато часу проводила на свіжому повітрі в сонячні дні, також регулярно гуляє з дитям. Вага дитяти при народженні – 4 000 г, зараз важить 6900 г. На грудному вигодовуванні. У віці 2-х місяців спостерігалась функціональна диспепсія. Профілактичну дозу вітаміну Д дитя не отримувало. Лікар відзначив підвищену збудливість дитяти, пітливість, облисіння і сплощення потилиці. Велике тім’ячко 3х3 см, краї податливі.

1. Поставте попередній діагноз?

2. Які чинники ризику розвитку захворювання?

3. Яке обстеження слід провести, передбачувані результати?

4. Як слід було проводити профілактику рахіту у даного дитяти?

5. Яка лікувальна доза вітаміну Д показана в даному випадку?

Відповідь: 1. Рахіт I ст., гострий перебіг

2. Інтенсивне зростання, кишкова дисфункція – порушення всмоктування, грудне вигодовування|

3. Ан крові загальний, визначення рівня Са, фосфатів, лужної фосфатази; зниження рівня кальцію, фосфатів, підвищення лужної фосфатази.

4. вітамін Д 500 МО з 1 місяця щодня|

5. 2000 МО протягом 30-45 днів. Потім курси по 2000 МО впродовж 30 днів 2-3 рази в рік з інтервалами між ними не менше, чим 3 місяці до 3 літнього віку.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: