Поняття і критерії патентоспроможності корисної моделі

Перший у світі Закон про охорону корисної моделі був прийнятий у Німеччині в 1891 р. після того, як Імперський суд зазначив, що закон повинен захищати нові технічні рішення, які не мають необхідного рівня винахідницької творчості.

Для українського законодавства корисна модель є новим об’єктом патентного права. Як корисна модель охороняються нові і промислово придатні рішення, що відносяться до конструктивного виконання засобів виробництва і предметів споживання, а також їх складових частин.

Поняттям «корисна модель» звичайно охоплюються такі технічні нововведення, що за зовнішніми ознаками дуже нагадують патентоспроможні винаходи, однак є менш значними з погляду їх внеску в рівень техніки.

Поняття «корисна модель» в українському законодавстві сформульовано тому, що така практика охорони корисної моделі існує в більшості країн, які визнають корисну модель. Подібний підхід дозволяє забезпечити охорону абсолютної більшості створюваних рішень.

Винаходи і корисні моделі – близькі між собою результати технічної творчості. Вони мають відповідати таким умовам патентоспроможності, як умови новизни і промислової придатності. Проте до корисної моделі не висувається умова винахідницького рівня. Принципова відмінність між ними полягає в об’єкті: до винаходів належать продукти і способи, до корисної моделі – конструктивне будування пристрою. До пристроїв як об’єктів винаходів чи корисних моделей належать машини, механізми, прилади тощо.

Об’єктом корисної моделі може бути:

- продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослин і тварин тощо);

- процес (спосіб), а також нове застосування відомого продукту чи процесу.

Продукт як об’єкт технології – це матеріальний об’єкт, який у результаті діяльності людини. Таким продуктом, зокрема, є пристрій, механізм, система (комплекс) взаємодіючих пристроїв, споруда, виріб, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослини і тварини та інший біологічний матеріал, у тому числі трансгенна рослина і тварина.

Процес як об’єкт технології – це дія або сукупність дій, виконуваних щодо продуктів та інших матеріальних об’єктів за допомогою принаймні одного продукту і спрямованих на досягнення певного технічного результату. Таким процесом є виготовлення, обробка, переробка продукту та контролювання його якості, перетворення речовини, енергії, даних, вимірювання параметрів, діагностування, лікування, керування процесом, який є об’єктом технології.

До корисної моделі застосовується тільки два критерії патентоздатності: новизна і промислова придатність.

Корисна модель вважається новою, якщо сукупність її істотних ознак невідома з рівня техніки. До них відносяться всі ті ознаки корисної моделі, що впливають на результат, який досягається.

Корисна модель є промислово придатною, якщо вона може бути практично застосована в різних галузях людської діяльності. При оцінці практичної придатності слід досліджувати зв’язок між винахідницькими досягненнями і виробництвом. Якщо винахідницьке досягнення не може бути втілене у виробництво, то воно втрачає свою споживчу цінність, і немає необхідністі в його охороні.

Режими охорони корисних моделей навіть у межах ЄС, суттєво різняться. Так, у Францї, Бельгії, та Нідерландах умови для їх охорони аналогічні винаходам: потрібний той же винахідницький рівень і світова новизна. Строк охорони становить 6 років. Це так звані короткострокові патенти. У більшості інших країн-учасниць ЄС вимоги до винахідницького рівня корисної моделі та її новизни значно нижчі, ніж до винаходу. В Греції, Іспанії, Португалії, Італії та Фінляндії охороняються «другорядні» технічні рішення, які повинні мати тривимірну

форму. Строк дії реєстрації становить 10 років. Загальним для більшості режимів охорони корисних моделей є відсутність проведення експертизи по суті.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: