Основні не гемолітичні стрептококи, які мають медичне значення.

Вид Область персистування Захворювання

S. anginosus Ротова порожнина,кишечник, Абсцесси, артрити,

піхва сепсис

S. bovis Кишечник Бактеріємії,

ендокардити

S. mutans Ротова порожнина Ендокардити,

карієс

S. salivarius Ротова порожнина Ендокардити,

карієс

Другою по значимості, але незрівнянно більш частою паталогією є каріозне враження зубів, яке викликається зеленуватими стрептококами біогрупи mutans. Ці бактерії мають поверхневий білок, який зв^,язує глікопротеїни слюни на поверхні зубів і разом з іншими бактеріями утворює бляшки на зубах. Вони перетворюють сахарозу, яка поступає із їжею, в молочну кислоту і викликають демінералізацію емалі зубів.

Лабораторна діагностика включає виділення збудника по стандартній схемі, а на його наявність вказує поява гемолізуючих і негемолізуючих колоній. Подальше диференціювання проводять по відсутності здатності рости на рідких середовищах із 6,5 % NaCl, нездатності гідролізувати ескулін в присутності солей жовчних кислот та відсутності чутливості до оптохіну.

Лікування принципово не відрізняється від терапії, яка проводиться при інших стрептококових інфекціях.

Пневмококи

S. pneumoniae (пневмокок) вперше був виділений Пастером у 1881 році під час роботи над антирабічною вакциною, а етіологічну роль у розвитку пневмоній у людини доказали Френкель і Вайхзельбаум у 1884 р.

Пневмокок - один із основних збудників бактеріальних пневмоній. Щорічно у світі реєструють більш як 500 000 випадків пневмококових пневмоній. Найбільш схильні до інфекції діти та люди похилого віку. Резервуаром інфекції є хворі та носії. Основний шлях передачі -контактний та повітряно-крапельний. Пік захворюваності приходиться на холодну пору року. В більшості випадків клінічні форми інфекції розвиваються при порушенні резистентності організму або на фоні іншої паталогії (серповидноклітинної анемії, хвороби Ходжкена, ВІЛ-інфекції, мієломи, цукрового діабету та при алкоголізмі.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: