Морфологія та культуральні властивості.

Овальні або ланцетовидні коки діаметром біля 1мкм.В мазках із клінічного матеріалу розміщені парами, кожна із яких має товсту капсулу. Нерухомі, спор не утворюють. Аероби або факультативні анаероби. Добре ростуть на кров^’яних або сироваткових середовищах, доповнених 0,1 % глюкозою. Температурний оптимум -37^о.

Патогенез більшості пневмоній включає аспірацію слюни, яка містить S. pneumoniae і проникнення бактерій в нижні відділи повітряноносних шляхів. Основний фактор вірулентності - капсула, як типоспецифічний антиген диференціює пневмококи на серовари, захищає бактерії від мікробного потенціалу фагоцитів. Не капсульовані штами практично авірулентні і зустрічаються дуже рідко. Важливе значення має субстанція С - холінвміщуюча тейхоєва кислота клітинної стінки, яка взаємодіє із С-реактивним білком.

Фактори патогенності. Пневмококи продукують гіалуронідазу, фібринолізин.

Токсиноутворення. Пневмококи утворюють ендотоксин, гемолізин, лейкоцидин. Вірулентність даної групи бактерій пов^,язана із наявністю в капсулі антифагіну.

Джерелом інфекції є хвора людина та бактеріоносії.

Шляхи передачі. Повітряно- крапельний, повітряно- пороховий.

Клінічні прояви. Класична пневмококова пневмонія починається раптово. Відмічають підвищення температури тіла, сильний кашель і болі в грудях. В усіх вікових групах реєструють стрептококові менінгіти, які характеризуються швидким підйомом температури тіла, ригідністю шийних м^,язів, головними болями, тошнотою і блюванням. Враження судин мозкових оболонок часто протікає із втратою свідомості, а летальність сягає 80 %.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: