Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Спеціалізація археологія, етнологія та історії України




ЗАГАЛЬНИЙ БЛОК

Чинники історичного процесу. Типологія факторів історичного процесу. Природно-географічний фактор, його екологічна складова. Демографічний фактор. Духовний фактор. Соціально-економічний фактор. Політичний фактор. Абсолютизація одного з факторів. Теорія взаємодії факторів.

Історичний час як методологічна проблема. Відмінність часу людського буття від часу фізичних об`єктів. Час хронологічний і час соціальний. Три складові частини часу – минуле, теперішнє, майбутнє. Ціннісний підхід до часу: міф про «золотий час». Проблема історичної періодизації.

Історичний факт та історичне джерело. Теоретичне та емпіричне пізнання. Три типи істориків. Факт як реальність і як пізнавальна одиниця. Джерела – фактологічна основа історичної науки. Аналіз джерел: зовнішня й внутрішня критика.

Система історіографічних категорій. Проблемне поле дисципліни. Поняття про історіографічний процес та історіографічну ситуацію. Структура та фактори розвитку історичної науки. Проблема періодизації історії історичної науки в історіографії. Критерії періодизації. Історіографічний факт і історіографічне джерело. Класифікація історіографічних джерел. Типологія історіографічних досліджень Види історіографічних праць. Структура історіографічного аналізу.

Література:

  1. Барг М.А. Эпохи и идеи. Становление историзма. – М.,1987.
  2. Зашкільняк Л.О. Методологія історії від давнини до сучасності. – Львів, 1999.
  3. Історіографічний словник. – Харків, 2004.
  4. Історична наука: термінологічний і понятійний довідник. – К., 2002.
  5. Калакура Я. Українська історіографія. – К., 2004.
  6. Лісовий В. «Культура» та «цивілізація» // Філософська та соціологічна думка. – 1993. – №3. – С. 19-44.
  7. Мизес Л.фон. Теория и история. – М., 2001.
  8. Немировский А.И. Рождение Клио: У истоков исторической мысли. – Воронеж, 1986.
  9. Поляков Ю.А. Историческая наука: люди и проблемы. – М., 1999.
  10. Потульницький В.А. Україна і всесвітня історія. Історіософія світової та української історії ХVII – XX ст. – К., 2002.
  11. Репина Л.П., Зверева В.В., Парамонова М.Ю. История исторического знания. – М., 2004.
  12. Яковенко Н. Вступ до історії. – К., 2007.

Типи етнічної ідентичності (нормальна, етноцентрична, етнодомінуюча ідентичність, етнічний фанатизм, етнічна індиферентність, етнонігілізм, амбівалентна етнічність). Теоретичний аспект аналізу поняття “етнічність”. Поняття: етнос, етнічність, етнічна ідентифікація. Місце етнічної ідентифікації серед інших видів сучасних ідентичностей: соціальних, політичних, вікових і т.і.

Засоби ідентифікаційного аналізу етносу.Формування етнічного самоусвідомлення. Поняття етнічна свідомість в сучасній науці.Механізми створення та форми існування індивідуальної і групової етнічної ідентичності. Критерії індивідуальної етнічної ідентифікації. Типи етнічної ідентичності. Нормальна ідентичність. Етноцентрична ідентичність. Етнодомінуюча ідентичність. Етнічний фанатизм. Етнічна індиферентність. Етнонігілізм. Амбівалентна етнічність.

Поняття етнічного середовища, політичної ситуації. Вплив соціального і політичного контексту на формування етнічної ідентичності. Поняття реідентифікації і його політичні наслідки.

Чинники що обумовлюють «стійкість» етнічної ідентичності. Функції етнічної ідентичності. Етнічна ідентичність в ситуаціях соціально-політичної нестабільності. Етнічний парадокс сучасності.

Літератур а:

1. Картунов О.В. Вступ до етнополітології: Науково-навчальний посібник. – К., 1999. – 300 с.

  1. Кресіна І.О. Подвійна етнонацінальна свідомість як феномен поліетнічних держав // Відродження. – 1999. – № 6. – С. 16 – 19.
  2. Сикевич З.В. Социология и психология национальных отношений. Учебное пособие. – СПб.: Изд-во Михайлова В.А., 1999. – 203 с.
  3. Смiт Э. Нацiональна iдентичнiсть. – К.: Основи, 1994. – 224 с.
  4. Шульга Н.А. Этническая самоидентификация личности. – К.: Институт социологии НАН Украины, 1996. – 200 с.

 

Етноцентризм, його види і способи формування. Соціально-психологічні проблеми етнічності.Етнічна свідомість. Психологічна структура етнічної самосвідомості. Типи етнічної самосвідомості.(традиційний, культурно-патріотичний, політизований). Ступінь розвитку і функції етнічної самосвідомості.

Етноцентризм, його види і способи формування. Поняття націоналізму, патріотизму і шовінізму. Ідеологічний рівень етнічної самосвідомості.

Мобілізація етнічності або етнічне відродження: чинники й особливості процесу. Політизація етнічності.

Типології націоналізмів. (Класичні; типологія Л. Грінфельда; інші види типологій). Політичні чинники націоналізму.

Література:

1. Абетка етнополітолога (авторський колектив: Ю. Римаренко, О. Мироненко та ін.). – 2 Т.– К.: Школяр,1995.

2. Картунов О.В. Вступ до етнополітології: Науково-навчальний посібник. – К., 1999. – 300 с.

3. Касьянов Г. Теорії нації та нацоналізму: Монографія. –К.Либідь, 1999. 352 с.

4. Козлов В.И. Проблематика “этничности” // Этнографическое обозрение. – 1995. – № 4. – С.39 – 55.

5. Стефаненко Т.Г. Этнопсихология. – М., 2000 – 320 с.

 

Теорії нації (етнологічна, політична, психологічна, культурологічна, історико-економічна). Проблема теоретичного обґрунтування теорії нації і націоналізму.Теорії нації. Трактування нації і націогенезу. Етнічна теорія нації. Історико-економична теорія нації. Культурологічна теорія нації. Політична теорія нації. Психологічна теорія нації. Теорії нації (М. Вебера «раціоналістична»; К. Дойч - «Комунікативна»; етатична теорія; «інструменталістська»).

Література:

1. Картунов О.В. Вступ до етнополітології: Науково-навчальний посібник. – К., 1999. – 300 с.

2. Картунов О.В. Західні теорії етнічності, нації та націоналізму: навчальний посібник для студентів вищ. навч. закладів. – К., 2007. – 192 с.

3. Касьянов Г. Теорії нації та нацоналізму: Монографія. –К.Либідь, 1999. – 352 с.

4. Основи етнодержавознавства. Підручник / За редакцією Ю.I. Римаренка. – К.: Либідь, 1997 – 656 с.

Блок кафедри археології та етнології України

 

Залюднення території сучасної України. Епоха праобщини. Історія вивчення заселення території України. Сучасний стан проблеми. Найдавніші сліди людей на теренах України. Матеріальна та духовна культура часів ранньої праобщини. Неандертальці як альтернативне людство. Їх спосіб життя та технічно-культурні системи. Неандертальські поховання.

Література:

Бунятян К.П. Давнє населення України. - К.: Либідь, 1999.

Давня історія України. - Книга 1. - К.: Либідь, 1994.

Станко В.Н., Гладких М.І., Сегеда С.П. Історія первісного суспільства. - К.: Либідь, 1999.

Чмихов І.Т, Кравченко Н.М., Черняков Т.С. Археологія та стародавня історія України. - К.: Либідь, 1992.

Трипільська культура та зародження цивілізації: сучасний стан проблеми. Трипільська археологічна культура: відкриття та дослідження, питання походження, хронологія, локальні відмінності. Господарство та суспільний лад за даними досліджень. Трипілля – цивілізація хліборобів мідного віку на території України в системі цивілізації Старої Європи.

Література:

Енциклопедія трипільської цивілізації у двох томах. – Київ, 2004

Україна: хронологія розвитку. Том 1. – Київ, 2007

Трипільська цивілізація у наукових дослідженнях Вікентія Хвойки. – Київ, 2006. – Т. І-ІІ.

Древние культуры Северо-Западного Причерноморья. – Одесса, 2013. – С.43-84.

 

Сучасні дискусійні питання скіфської археології. Причини утворення єдиної Північнопричорноморської Скіфії. Основні етапи скіфської експансії на захід. Етногеографія Великої Скіфії. Характерні особливості етнообєднального процесу, що призвів до формування єдиного скіфського етносу. Час та причини занепаду Великої Скіфії.

Література:

Бруяко И.В. Ранние кочевники в Европе 10 – 5 вв. до н.э. – Кишенев, 2005.

Давня історія України. – Т.2. – Скіфо-сарматська доба. – К., 1998.

Мелюкова А.И. Скифия и фракийский мир. – М., 1979.

Мурзин В.Ю. Происхождение скифов: основные этапи формироваеия скифского этноса. – К., 1990.

Рыбакав Б.А. Герадотова Скифия. – М., 1979.

 

Етногенез слов'ян за даними археології: сучасні підходи до проблеми, джерела й методи дослідження. Три основні напрямки у пошуках джерел ранньослов’янської культури станом на початок ХХІ ст.: Краківська – Петербурзька, Московська, Київська школи. Краківська – Петербурзька школа (Й. Вернер, К. Годловський, М.Б. Щукін, Д.О. Мачинський та ін.): порівняльний аналіз соціально-економічної моделі слов’янського суспільства середньовіччя і суспільств Європи римського часу, пошук прабатьківщини слов’ян на території Верхнього Подніпров’я, Подесення та Білорусі – у різних культурах в різних дослідників. Московська школа (І.П. Русанова, В.В. Сєдов та ін.): типологічно-«горщикова» концепція, пшеворська гіпотеза прабатьківщини. Київська школа (В.Д. Баран, Д.Н. Козак, Р.В. Терпиловський, Б.В. Магомедов та ін.): зсув центрів праслов’янського етногенезу – з території сучасної Польщі (до- та ранньолатенський час) на терени сучасної України (зарубинецька культура, східний пшевор).

Рестроспективний метод встановлення спорідненості археологічниї та його варіації в різних школах. Нова російська школа: вичленування окремих локальних груп та мікрогруп археологічних культур та виявлення їх просторових та хронологічних зв’язків і можливої культурної взаємодії по лініях контакту або спадковості (А.М. Обломський, І.О. Гавритухін).

Археологічні культури праслов’янського ареалу. Можливі протослов’янські культури пізньобронзового та ранньозалізного віку (тшинецько-комарівська КІС, білогрудівська та чорноліська культури). «Поморська гіпотеза». Латенізована Східна Європа: зарубинецька культура та пізньозарубинецькі групи, східнопшеворські пам’ятки та зубрицька культура, тип Етулія – та їх взаємодія з іншоетнічним оточенням (пшеворська, липицька, поєнешть-лукашівська культури, типи сарматських пам’яток, верхньодніпровські культури). Черняхівська культура як поліетнічна археологічна спільність римського часу та її взаємодія з праслов’янами (верхньодністровська (рипнівська) група черняхівської культури, київська культура, передпразькі пам’ятки басейну Припяті). Складення археологічного виразу матеріальної культури ранніх слов’ян епохи «великого розселення»: генеза празької, пеньківської, колочинської, дзедзицької культур.

Література:

Баран В.Д. Давні слов’яни // Україна крізь віки. – Т. 3. – К., 1998.

Баран В.Д., Баран Я.В. Історичні витоки українського народу. – К., 2005.

Баран В.Д., Козак Д.Н., Терпиловський Р.В. Походження слов’ян. – К., 1993.

Гавритухин И.О. Понятие пражской культуры // Труды ГЭ. – [Т.] 49: Сложение русской государственности в контексте раннесредневековой истории Старого Света. – СПб., 2009.

Давня історія України. – Т. 3. – К., 1997.

Седов В.В. Славяне: историко-археологическое исследование. – М., 2002.

Седов В.В. Славяне в древности. – М., 1994.

Славяне и их соседи в конце І тысячелетия до н.э. – первой половине І тысячелетия н.э. – М., 1993. (Археология СССР в 20 тт.)

Славяне Юго-Восточной Европы в предгосударственный период. – К., 1990.

Литі монети в грошовому обігу Північно-Західного Причорномор'я. Монети-стрілки, ольвійські дельфінчики та аси, монети Скіла в Ніконії, литі монети Істрії. Роль літих монет в грошовому обігу Північно-Західного Причорноморя в архаічний на класичний період.

Література:

Анохин В.А. Монеты античных городов Северо-Западного Причерноморья. – К., 1989.

Загинайло А.Г. Предпосылки возникновения денежного обращения в Северо-Западного Причерноморья. // Исследования по античной археологии юго-запада Украинской ССР. – К., 1980.

Загинайло А.Г. Литые монеты царя Скила. // Древнее Причерноморье. Материалы І Всесоюзных чтений памяти Петра Осиповича Карышковского. – Одесса, 1990.

Карышковский П.О. Монеты Ольвии. – К., 1984.

 

Грецька колонізація Північно-Західного Причорномор'я: актуальні проблеми дослідження. Дискусії щодо форм колонізації-торгівельна, аграрна, реміснича. Сучасна точка зору. Хід колонізації Північного Причорномор’я. Принципи організації нових міст. Взаємовідносини з аборигенним населенням. Основні періоди та етапи історичного розвитку в Північному Причорномор’ї за данимі археології..

Література:

Античные полисы и местное население Причерноморья. – Севастополь, 1995.

Античная культура Северного Причерноморья. – К., 1984.

Античные города Северного Причерноморья. Очерки истории культуры. – М., 1956.

Крижицький С.Д., Зубар В.М., Русяєва А.С. Античні держави античного Причорномор’я. – К., 1998.

Лапин В.В. Греческая колонозация. – 1966.

 

Духовна культура античних міст Північно-Західного Причорномор'я за даними археології. Основні риси духовної культури античних міст Північного Причорномор’я. Пам'ятки мистецтва. Головні етапи розвитку мистецтва. Проблема впливу оточуючого іноплемінного світу на образотворче мистецтво античних міст.

Література:

Античные государства Северного Причерноморья. – М., 1984.

Археологія Української РСР. – К., 1986.

Давня історія України. – К., 1997. – кн. II

Античные города Северного Причерноморья. Очерки истории культуры. – М., 1956

Вдовиченко И.И.,Белегратис С. Глоссарий археологической и архитектурной терминологии. Учебно-методические материалы. Симф. 2003.

Крижицький С.Д., Зубар В.М., Русяєва А.С. Античні держави античного Причорномор’я. – К., 1998.

 






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных