Тема 4. Арабська культура та мистецтво.

Затверджено

Вченою радою

(пост. п. ___ від__________ 2016р .)

Ректор

_____________ А.А.Мазаракі

СВІТОВА КУЛЬТУРА

ПРОГРАМА ТА РОБОЧА ПРОГРАМА

освітній ступінь «бакалавр»

галузь знань 0301 «Менеджмент і адміністрування»

1401 «Сфера обслуговування»

напрям підготовки 6.030601 «Менеджмент»

6.140103 «Туризм»

спеціалізація Менеджмент організацій і адміністрування

Туризм

Київ 2016

Розповсюдження і тиражування без офіційного дозволу КНТЕУ заборонено

Автори: Боровська Л.О., канд. філос. наук, доц.

Войціцька І.В., канд. іст. наук, доц.

Кизименко І.О., канд. іст. наук, доц.

Розглянуто і схвалено на засіданні кафедри філософських та соціальних наук «03» лютого 2016 р., протокол № 12

Рецензенти: Латигіна Н.А., докт. політ. наук, проф.

Бойко М.Г., докт. екон. наук, проф.

Ткаченко Т.І., докт. екон. наук, проф.

Світова культура

ПРОГРАМА ТА РОБОЧА ПРОГРАМА

освітньо-кваліфікаційний рівень «бакалавр»

для студентів усіх напрямів підготовки та професійних спрямувань

денної форми навчання

I. Мета, завдання та результати вивчення дисципліни (компетенції), її місце у навчальному процесі

Навчальна дисципліна «Світова культура» спрямована на формування цілісного уявлення про культуру і мистецтво, осмислення культури як способу самоідентифікації людини як духовної істоти, як сукупності форм і засобів прояву людської сутності..

Мета викладання навчальної дисципліни – формування системи знань про світовий культурний процес, про основні досягнення світової художньої культури та мистецтва, засвоєння загальнолюдських культурних цінностей, збагачення духовного світу людини, формування її моральних і естетичних потреб.

Завдання навчальної дисципліни:

o викласти теоретичні засади культури, визначити передумови її виникнення, тенденції розвитку та основні принципи функціонування;

o розглянути багатовікову історію світової культури, проаналізувати основні етапи її розвитку;

o розкрити специфіку мистецтва, визначити його роль у формуванні світової культури;

o ознайомити студентів з основними художніми стилями, напрямками і школами, які склалися в світовому мистецтві;

o сприяти формуванню творчого підходу до використання отриманих знань, умінь і навичок у практичній роботі.

Предмет навчальної дисципліни є дослідження основних закономірностей, динаміки розвитку і функціонування світової культури.

Основні соціально-особистісні, професійні компетенції можна визначити у тому, що студенти повинні знати:

o сутність, структуру, функції культури, її місце в житті людини і суспільства;

o провідні тенденції розвитку світової культури та мистецтва;

o художні стилі, властиві різним культурним епохам, особливості та результати творчості провідних діячів світової культури і мистецтва;

o особливості національних культур, їх взаємозв’язок і взаємодію в сучасних умовах;

o (для напряму підготовки „організація туристичного бізнесу”) – найважливіші пам’ятки світової культурної спадщини; окремі культурні артефакти, що розкривають сутність та особливості найбільш значимих історико-культурних епох та сучасних локальних культур, знання яких сприятиме розвитку екскурсійного туризму.

Вміти:

o на репродуктивному рівні – розуміти та використовувати основні культурологічні та мистецтвознавчі поняття у повсякденному житті; змістовно і послідовно аналізувати основні культурні епохи, їх історико-культурні та мистецькі пам'ятки, художню мову різних видів візуальних мистецтв;

o на евристичному рівні – аналізувати закономірності розвитку світової культури та мистецтва; самостійно робити висновки і узагальнення культурологічних проблем; володіти творчим підходом до аналізу творів мистецтва у контексті певної епохи.

Місце в структурно-логічній схемі: попередньою умовою вивчення дисципліни «Світова культура» є базові знання з світової історії на рівні повної загальної середньої освіти. В циклі викладання для напряму підготовки «Менеджмент туристичного бізнесу» зміст даної дисципліни логічно пов’язаний з деякими професійно-орієнтованими дисциплінами, наприклад, «Туристичне країнознавство».

Дисципліна розрахована на 90 годин, 3 кредити за ECTS.

II. Зміст дисципліни

Тема 1. Виникнення культури та мистецтва в первісному суспільстві.

Сутність культури. Становлення культури як продукту людської спільноти. Людина як продукт біологічної та культурної еволюції. Функції та складові культури. Мистецтво як квінтесенція художньої культури. Види мистецтва. Принципи класифікації та типології мистецтва.

Основні етапи антропогенезу і зародження культури у первісному суспільстві. Характерні риси ранніх форм культури. Становлення елементів духовної організації первісного суспільства. Первісні релігійні вірування.

Зародження мистецтва та його роль у житті первісної людини. Специфіка первісного мистецтва. Мистецтво епохи палеоліту, мезоліту, неоліту та енеоліту. «Неолітична революція» та її культурні наслідки. «Венери палеоліту» – символ родючості, народження нового. «Сікстинські капели палеоліту» (Альтаміра, Ляско). Мегаліти як таємничі пам’ятки первісної культури.

Тема 2. Культура і мистецтво Стародавнього Світу.

Східна деспотія та "азійський спосіб виробництва" як соціальна основа стародавніх культур. Ґенеза культури Стародавнього Єгипту та її надбання. Зв’язок мистецтва з релігією у Стародавньому Єгипті. Образотворчий канон у мистецтві Єгипту (сюжетний, пропорційний, кольоровий). Розвиток культури Давнього Межиріччя. Художня культура та мистецтво Давнього Межиріччя.

Самобутність розвитку давньокитайської культури. Світоглядні та релігійні засади формування китайської культури. Даосизм і конфуціанство. Суспільні цінності в культурі традиційного Китаю. Китайське мистецтво: література, образотворче мистецтво і архітектура. Індуїзм і буддизм. Суспільні цінності в індійській культурі. Літературні пам’ятки Стародавньої Індії. Образотворче мистецтво і архітектура.

Тема 3. Антична культура та мистецтво.

Культура Стародавньої Греції як джерело європейської культури. Культурні досягнення та цінності Античної Греції. Давньогрецька архітектура і пластичне мистецтво: передумови виникнення та засади розвитку. Кносські «парижанки». Зародження та розвиток театру в добу Античності. Олімпійські ігри.

Стародавній Рим: специфіка і оригінальність римської культури. Прагматизм і утилітаризм римської культури. Своєрідність римського скульптурного портрету. Архітектура Стародавнього Риму. Гладіаторські бої. Мусейон – науковий і мистецький осередок елліністичної культури.

Тема 4. Арабська культура та мистецтво.

Захід і Схід у світовій культурній традиції. Іслам як система духовно-ціннісних орієнтирів арабо-мусульманської культури. Морально-правові аспекти ісламської культури. Особливості художньої культури арабо-мусульманського світу. Специфіка арабо-мусульманського мистецтва. Вплив ісламу на Середньовічну Європу.

Тема 5. С ередньовічна культура.

Середньовіччя як культурологічне поняття. Проблема періодизації середньовічної культури європейців та народів Азії. Чотири субкультури Середньовіччя: релігійна, бюргерська, рицарська та народна. «Картина світу» середньовічної людини. Символізм у середньовічній культурі. Середньовічна алхімія.

Основні риси розвитку візантійської культури та мистецтва: теоцентризм і символізм. Формування канону в мистецтві Візантійської імперії. Специфіка розвитку культури Індії, Китаю, Японії в добу Середньовіччя. Японська чайна церемонія. Мистецтво організації саду в Японії. Бусідо. Японський театр ноо і кабукі.

Своєрідність європейської християнської культури. Християнські основи західноєвропейської культури середньовіччя. Мистецтво доби західноєвропейського середньовіччя. Архітектура як провідний вид мистецтва. Художні стилі в західноєвропейській середньовічній культурі.

Тема 6. К ультура та мистецтво доби Відродження.

Формування та світоглядні засади Ренесансної культури. Гуманізм як ідеологія відродження. Рух гуманістів. Специфіка німецького гуманізму. Визначальні риси італійського Відродження та його етапи. Новації в мистецтві живопису доби Відродження. Леонардо да вінчі. Рафаель Санті. Мікеланджело Буонарроті. Ренесансна архітектура. Особливості художнього осмислення дійсності: поезія, проза, драматургія.

Особливості Північного Відродження. Мистецтво Відродження та маньєризму країн Півночі. Пітер Брейгель. Ієронім Босх.

Тема 7. Західноєвропейська культура та мистецтво XVII-XVIII ст.

Соціально-економічні основи західноєвропейської культури XVII-XVIII ст. Реформація в історії європейської культури; цінності протестантської культури. Новоєвропейська ментальність та головні засади культури Просвітництва. Охарактеризуйте головні ідеї Просвітництва у літературі.

Стильові й жанрові особливості мистецтва XVII століття. Художні стилі в Європейській культурі XVIII ст. та їх смислова перспектива. Типові риси естетики Бароко. Духовно-естетичний пафос Бароко. Стиль Рококо як синтез найпотаємніших переживань людини. Розвиток класицизму. Особливості ампіру. Проаналізуйте роль бароко і класицизму у розвитку музики. З’ясуйте, які новації з’явились у театральному житті в епоху Просвітництва.

Фламандське та голандське мистецтво XVII - XVIIІ ст. «Золоте століття» іспанського живопису: теми, герої, жанри. Поява пейзажу як самостійного жанру.

Тема 8. Західноєвропейська культура та мистецтво XIX ст.

Індустріальна цивілізація і культура. Становлення індивідуалістичної культури індустріального суспільства. Художня культура XIX ст. як віддзеркалення світоглядного розмаїття.

Нові мистецькі течії: від романтизму до декаденса. Романтизм як світосприйняття та напрямок в мистецтві. Розвиток реалізму в західноєвропейському мистецтві. Трансформація стильових течій у західноєвропейській культурі у другій половині ХІХ ст. Мистецтво імпресіонізму та постімпресіонізму.

Внесок символістів у розвиток культури. Барбізонська малярська школа.

Архітектура та скульптура модерну. Епохальні відкриття в науці ХІХ ст.

Розвиток музичного мистецтва. Творчість Шопена. Верді – кульмінація оперного мистецтва Італії. Моцарт, Бах, Бетховен.

Тема 9. Провідні тенденції та особливості розвитку культури XX – початку XXI століття.

Модерністські напрямки в мистецтві першої половини XX ст. Розмаїття стильових напрямків в мистецтві авангарду. Фовізм. Кубізм. Футуризм. Конструктивізм. Абстракціонізм. Експресіонізм. Дадаїзм. Сюрреалізм. Вплив позаєвропейської культури на естетику модернізму. Африканська скульптура і мистецтво кубізму.

Суспільно-політичні чинники культури Європи та Америки після Першої світової війни. Наростання кризових явищ в культурі глобалізованого світу. Дегуманізація культури та її прояви в мистецтві XX ст. Художній світ техногенної цивілізації. Концептуалізм – аналітичність і дематеріалізація мистецтва. Феномен кіномистецтва. Психологічний реалізм кіномистецтва Фелліні і Бергмана. Експансія американської «маскультури». Проблема культурного відчуження: поляризація відношень «елітарна культура - народна культура».

Характерні риси постмодерну та їх прояви в культурі. Постмодернізм як плюралізм стильових напрямків в мистецтві. Реалізація постмодерністської моделі світу в літературі, образотворчому мистецтві, театрі, кіно. Архітектура постмодерну.

III. Структура дисципліни та розподіл годин за темами

(тематичний план)

О – опитування;

ПТ – письмові тести;

ТЗ – творче завдання;

КТ – комп’ютерне тестування

ККР – комплексна контрольна робота

IV. Тематика та зміст лекційних, семінарських занять, самостійної роботи студентів

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: